Ставки на сою і зменшення посівних площ під озимою пшеницею: як минає сезон 2023 на Львівщині

За даними інтерактивної мапи Посівна Онлайн, ще до початку повномасштабної війни Львівщина увірвалася до ТОП-10 областей-лідерів за площею вирощування сої — 85 тис. га на 2021 рік. Тоді десятку відкривала Хмельниччина і завершувала Сумщина. В 2022 площі під соєю в області зросли до 90,2 тис. га, нині становлять 110,1 тис. га. І, попри те, що ціна на сою дещо просіла, в наступному році площі під нею львівські аграрії планують залишати на тому ж рівні або збільшувати. 

В цілому ж аграрний сезон 2023 для Львівської області відзначився так:

• Запаси ґрунтової вологи на Львівщині різняться станом на кінець вересня. Сильні грозові дощі 24 вересня додали орному ґрунтовому шару близько 30 мм опадів у середньому, повідомили в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Більше вологи відмічають у прикарпатській зоні. 
• Сильного поширення хвороб цього року не відмічали. Фунгіцидами аграрії працювали превентивно, зокрема, проти хвороб колосу. 
• Подекуди в осередках посівів озимого ріпаку відмічають килу. Значного поширення хвороби немає.
• Соняшник не став популярною культурою через «перебої» з вологою та високий ризик «успадкування» склеротиніозу від сої і ріпаку, які активно вирощуються в області. Хоча спроби збільшити площі під культурою в попередні роки були. Зокрема, в 2022 році площі під соняшником сягнули понад 40 тис. га, цьогоріч — 33 тис. га.
• Цукровий буряк шанують. Цьогоріч Львівщина займає 8 місце за посівною площею під культурою — 14 тис. га.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Частку кукурудзи з вищим ФАО збільшують, роблять ставку на цукрові буряки в Агрофірмі «Лугове»

ПП «Агрофірма «Лугове» займається вирощуванням сільгоспкультур, насінництвом та м'ясо-молочним скотарством. Мають власний елеватор потужністю 30 тис. т, за добу він може прийняти близько 600 т кукурудзи, 1000 т пшениці, 800 т ріпаку. Тут мають власну сушарку, що працює на газу. Кажуть, що альтернативні види палива розглядали, але дійшли висновку, що вони нерентабельні.

«Зембанк маємо 7500 га, це та земля, що знаходиться в обробітку. Окрім того, є пасовища та сінокоси, це ще десь близько 400 га. Вирощуємо 8 основних для себе культур: ріпак озимий та ярий, озима пшениця, озимий ячмінь, соняшник, соя, цукрові буряки, льон олійний. Для потреб тваринництва вирощуємо також кукурудзу на зерно і на силос, є гречка. Під кожну культуру відводимо близько 800 га щороку, щоб робити на полях ротацію та витримувати сівозміну», — розповів Роман Папроцький, директор агропідприємства.

На момент візиту в господарство (27 вересня) ранні культури було вже зібрано, озимий ріпак зібрали з середньою врожайністю 4,2 т/га у заліку, озиму пшеницю — 6,2 т/га згідно плану. Розпочалося збирання сої. Середня врожайність зернобобової попередньо склала 3,6 т/га. Великі надії тут покладають на цукрові буряки, які на сьогодні мають гарну середню вагу кореня, попередньо цукристість 15% (що, як зауважив директор, цілком нормально для регіону на початку збирання) та цього року можуть стати найбільш прибутковою культурою з усього висіяного в «Агрофірмі «Лугове» спектру. А от соняшник, скоріше за все, високих результатів не покаже, зазначив Роман Папроцький. Адже тривала посуха призвела до отримання строкатих сходів, відповідно, посіви вийшли неоднорідними: частина рослин вже достигла, а частина ще зелена.

Цікаво, що ФАО кукурудзи, яку сіють в господарстві, поступово збільшилося. Якщо раніше сіяли гібриди з ФАО 200-250, то зараз обирають гібриди з ФАО 350.

«Такі гібриди забезпечують нам кращу врожайність, при чому великої різниці у вологості зерна між гібридами з меншим ФАО і ФАО 350 практично немає. Маємо власні демо-ділянки, де висіяні 40 гібридів кукурудзи з різним ФАО, тому можемо порівнювати», —  каже Роман Папроцький.

До того ж, сушарка і елеватор в господарстві свої, тому, як каже директор агропідприємства, немає потреби жертвувати врожайністю, обираючи гібриди з низьким ФАО. До слова, елеватор в господарстві не лише забезпечує власні потреби у зберіганні, але й приймає зерно від сусідів-фермерів. Зерно обов'язково перевіряється у власній лабораторії на якість, присутність хвороб та ГМО. 

Читайте також: Як зібрати кукурудзу без втрат: ТОП порад

До технології вирощування в «Агрофірма «Лугове» підходять індивідуально, з урахуванням особливостей кожного поля та культури. Ґрунти переважно карбонатні, малогумусні, на 80% оброблюваних площ рН 8. Є й закислені грунти, на яких проводять вапнування: вносять крейду та дефекат.

Обробіток грунту — переважно глибоке рихлення, підприємство намагається обходитись «без плуга», хоча минулого року після збирання кукурудзи частину полів довелось-таки переорати. Проте, каже директор господарства, це був чи не перший випадок за всі останні роки, коли провели оранку. Зазвичай обробіток ґрунту виглядає наступним чином: глибоке рихлення в якості основного, з осені, навесні закриття влоги боронуванням та передпосівна культивація.

Вже 6 років поспіль в господарстві проводять аналізи грунту, від їх результатів і відштовхуються, плануючи систему живлення, добрива вносять диференційовано, по картах та під заплановану врожайність.

В системі захисту, розповідає Роман Папроцький, вже три роки поспіль застосовують переважно препарати від компанії BASF.

«Наприклад, практично не маємо клопоту з лободою у посівах сої, яка, до слова, була досить значною проблемою в області минулого року. Тому що ще з тих часів, коли гербіцид Корум® заходив на ринок України, ми його спробували на одному досить проблемному полі і це була, що називається «любов з першого погляду». Зараз ми його застосовуємо на всі площі під соєю. На зернову групу вносимо фунгіциди Рекс®  Плюс та Пріаксор® та Осіріс® Стар, останій для профілактики фузаріозу колоса. По шкідниках працюємо тоді, коли бачимо від них реальну загрозу. В принципі, в нашому регіоні великих проблем зі шкідниками зазвичай не спостерігається, проте коли є необхідність, вносимо Фастак®, 0,1 л/га», — пояснив директор господарства.

На час відвідин нами господарства тут вже посіяли 800 га озимого ріпаку і стільки ж плануть сіяти озимої пшениці та озимого ячменю. Також посіяли 500 га озимого жита. Зі слів директора, жито хоч і не надто популярна культура нині, втім, дає хороші результати на легких ґрунтах, де інші культури не можуть розкрити свій потенціал.

«За досить невеликих витрат ми мали на цих полях 7 т/га жита в заліку. Там в нас легкі ґрунти, на яких не потрібен якийсь серйозний обробіток. Сіяти жито намагаємось в першій декаді вересня, сіємо гібриди. Їм потрібно встигнути нормально розкущитись, тому такі терміни сівби. Під основний обробіток вносимо тільки азотні добрива, оскільки фосфору та калію, згідно з результатами аналізів, маємо в ґрунті достатньо. В кращі роки азоту вноситься десь 120 кг/га за сезон, в гірші 90 кг/га. З осені за потреби вносяться гербіциди. Коли були посушливі роки і практично не було бур'янів, цю операцію пропускали. Навесні підживлення, гербіцидна обробка. Обов'язково виконуємо рістрегуляцію препаратом Медакс® Топ, норму розраховуємо відповідно до стану рослин. Профілактично вносимо фунгіцид Рекс® Плюс, у нас однією з основних хвороб на житі є іржа», — розповів він.

Також ми відвідали поле сої, яке скоро планують збирати — вологість зерна 13%, десикацію не проводять. Вирощують середньостиглий сорт Ментор. Перед висівом насіння обробили інокулянтом ХайКот Супер Соя, для ґрунтового захисту Стомп® 330 у нормі 1,6 л/га в баковій суміші з 0,2 л/га метрибузину та 0,15 л/га кломазону. Після сівби, коли вже почали потроху підростати бур'яни (приблизно фаза сім'ядолей в культури), внесли Корум. Для профілактики хвороб фунгіцид Абакус®.

Читайте також: Збирання сої: як мінімізувати втрати урожаю

Урожайність ріпаку 6 т/га — мета Агрофірми «Дзвони»

Наступним господарством на Львівщині, яке ми відвідали, стало ПП «Агрофірма «Дзвони», де обробляють близько 9 тис. га землі. Щороку площа зростає на 200-500 га шляхом розліснення заліснених полів. 

Основними культурами для господарства є озимі ріпак і пшениця, проте наступного року планують збільшувати площі під соєю. Головний агроном пояснює: враховуючи ситуацію з експортом, намагаються акцентуватися на тих культурах, які дають менше урожаю з гектару і які легше вивезти, при цьому не втративши в ціні. 

«Під урожай 2024 року заплановано 2700 га озимого ріпаку, нині вже посіяно 2000 га, озимої пшениці буде 2000-2300 га. Чому не кажу точної цифри, бо в нас на тих полях ще росте соняшник, погоду в жовтні передбачити поки що складно, тому точні площі будемо визначати вже за темпами збирання соняшника. Також заплановано зменшити кукурудзу до 900 га та збільшити під соєю до 2850 га. Соняшнику ми в себе вирощуємо небагато, це трохи «не наша» культура, переважно через проблеми з вологою та ще через те, що ми робимо акцент на сою, а соняшник, як і соя, уражується склеротинією і як попередник буде накопичувати інфекцію. Соняшник сіємо переважно на щойно розліснених полях», — розповів Ярослав Бай, головний агроном агропідприємства.

Окрім того, в господарстві щороку близько 100 га відводять під овочі: білокачанну капусту, цвітну капусту, броколі, цукрову кукурудзу, столовий буряк. Агрофірма «Дзвони» має власні овочесховища на 3500 тонн, де й зберігає вирощений урожай. 

Під урожай 2023 року в «Агрофірмі «Дзвони» сіяли 2100 га озимого ріпаку, 2200 га озимої пшениці, близько 500 га ярої пшениці, 1900 га сої, 500 га соняшнику, 1230 га кукурудзи (ФАО 240-330) та 120 га овочів. Соняшник збирають з урожайністю 3,8 т/га, сою з різних полів 3,4-3,9 т/га. Завершили збирання ріпаку із середньою урожайністю 4,4 т/га, пшениці — 7,3 т/га.

Ярослав Бай зазначив, що на меті має досягти врожайність озимого ріпаку 6 т/га і цей показник є цілком реальним для технології господарства. Але потрібна поміч з боку погоди.

Особливістю господарства є широка дослідницька діяльність: щороку тут відводять близько 90 га під демо-ділянки, де висівають гібриди кукурудзи, ріпак, пшеницю. Цьогоріч мали 90 ділянок кукурудзи, 52 ріпаку, 54 пшениці. Як каже Ярослав Бай, робиться все «для себе», щоб вибрати найбільш продуктивні сорти та гібриди. Адже нерідко трапляється так, що в полі гібрид чи сорт себе гарно показує, а проблеми виявляються під час збирання: низька маса 1000, не обмолочується верхівка качана тощо. Підхід себе виправдовує: господарство має середню урожайність по культурах на 10-20% вищу, ніж «у сусідів».

В обробітку ґрунту господарство надає перевагу глибокому рихленню та дискуванню. Оранку проводять лише під кукурудзу і то з урахуванням рельєфу поля — якщо поле розташоване на схилі, плуги на ньому не застосовують. 

У живленні розробляють «рецепти» індивідуально під кожне поле та культуру. Ярослав Бай багато експериментує саме з азотним живленням, намагаючись внести усі три форми азоту одночасно або приблизно в один час. Норми внесення підбираються залежно від видів добрив, культури та часу внесення. Озимий ріпак отримує високі норми удобрення, пшениця тільки азот, 200 кг/га.

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Улюблена схема удобрення Ярослава Бая під озимий ріпак — це поліфоска 6:20:30 в нормі 240 кг/га і YaraMila 7:20, 70 кг/га при сівбі.

Щодо удобрення азотом, то до 2020 року схема господарства передбачала дворазове внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га. Однак в пошуках більш ефективної схеми в господарстві почали експериментувати з поєднанням різних форм азоту.

«Найкраще, що мені сподобалося і дає прибавку врожайності на ріпаку — це одночасне внесення трьох форм азоту (нітратної, амонійної і амідної) по мерзлоталому. Може бути і на наступний день. Ми вносимо 100 кг сульфату амонію, слідом 220 кг селітри, і за нею третя операція — 150 кг карбаміду. Таким чином за один день закриваємо питання по азоту. Тобто, за нормою діючої речовини виходить те саме — 170 кг/га, але прибавка від 5 до 10%», — поділився головний агроном.

Читайте також: Критерії успішної перезимівлі ріпаку та помилки в осінньому догляді посівів

У системах захисту рослин також немає жорстких рамок та готових рецептів: технологічні карти складаються заздалегідь і в цілому їх дотримуються, проте можуть відступати від запланованих схем, враховуючи нюанси розвитку рослин та ситуацію на полі. 

«Наприклад, згідно технологічної карти ми вносимо на ріпак спершу 0,6 л/га Карамба® Турбо, а потім 1 л/га препарату з д.р. тебуконазол. І от, припустимо, зробили ми перше внесення, далі дивимось — ріпак переростає, бо погодні умови цьому сприяють. Доводиться ще раз вносити Карамба® Турбо у суміші з тебуконазолом. Ну і норми не є сталими, змінюємо залежно від ситуації. Тому технологію маємо і намагаємось дотримуватись, та при цьому завжди є якась кореляція до умов», — пояснив Ярослав Бай.

По інсектицидному захисту також в першу чегу відштовхуються від наявних загроз та їхнього масштабу. Цьогоріч, наприклад, довелося кілька гектарів ріпаку передискувати через пошкодження совками та білокрилкою, оскільки через дощі та високу вологість ґрунту не мали можливості вчасно зайти в поле з обприскувачем. Якщо ж погода не екстремальна, боротися з совкою допомагає інсектицид з д.р. флубендіамід, він же працює і проти капустяної молі.

На пшениці, зазначає головний агроном, часто виникає потреба у рістрегуляції, оскільки деякі поля мають складний рельєф: схили, низини. Тому рослини розвиваються нерівномірно на таких полях. Тому в ВВСН 31 застосовують Медакс® Топ у нормі 0,7 л/га в суміші з трінексапак-етилом в нормі 0,2 л/га. Така схема дозволяє запобігти виляганню пшениці та підвищити урожайність.

«Враховуючи те, що сезон-2023 на Львівщині склався в цілому позитивно і без загроз з боку хвороб, аграрії більше цікавилися фунгіцидами з точки зору превентивного захисту, зокрема, це Абакус® та Рекс® Плюс для зернових. Також на зернові вносили Капало в Т1, та Осіріс® Стар, який демонструє виключну ефективність проти фузаріозу колосу. Нині ми спостерігаємо нетипово теплу погоду для кінця вересня, триває посівна озимих і важко передбачити подальші погодні умови осені. Тому для превентивного захисту сходів озимих пшениці і  ячменю, слід подбати про протруєння насіння. Для цього підійдуть протруйники Кінто® Плюс і Систіва®», — підсумував Олександр Бірук, регіональний менеджер BASF у Львівській області.

Що ж, залишається побажати обом господарствам, щоби ріпаки не переростали, хвороби і шкідники не дошкуляли, а ціни на зерно радували.

© Олена Басанець, Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

У фото та відео про життя і роботу агрономів з Instagram SuperAgronom