Критерії успішної перезимівлі ріпаку та помилки в осінньому догляді посівів

Перезимівля ріпаку вважається успішною, якщо на час відновлення вегетації густота стояння рослин у діапазоні 40-50 рослин на м², листкова поверхня і головний корінь не ушкоджені, а з кореневої шийки починається відростання зеленої маси. При цьому пошкоджені рослини теж швидко відновлюють надземну частину, сформовану в осінній період.

Для цього всі агротехнічні заходи повинні бути направлені на те, щоб рослина перед входженням в зиму мала: 

• довжину листків 10-15 см;
• розетку, сформовану з 6-12 листків;

Такі рослини здатні витримати мінусові температури на рівні кореневої шийки до -16-17°С. 

• 4-5 гарно сформованих бруньок у пазухах листків, які весною дадуть можливість сформувати додаткові гілки;
• висота кореневої шийки над поверхнею ґрунту не вище 1 см;
• діаметр кореневої шийки не менше 1 см;

• довжину кореня не менше 15-25 см з діаметром у кореневій шийці 1 см, а в нижній його частині 0,1 см.

Сам же корінь не повинен мати ознак обмеження в рості і пошкоджень шкідниками та хворобами як ззовні, так і всередині, також виражених дефіцитів.

Негативні сценарії перезимівлі ріпаку

«Для успішної перезимівлі ріпаку важко визначити основні чи другорядні фактори. Недотримання технології вирощування призводить до втрат», — прокоментував Юрій Баранчук, менеджер з розвитку агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group.

Для прикладу він наводить чотири негативні сценарії перезимівлі ріпаку за недотримання технології вирощування:

• Отримали нерівномірні сходи: рослини увійдуть у зиму з різними показниками розвитку, що вплине на перезимівлю менш розвинених та густоту рослин в посіві.
• Вчасно не проконтролювали бур’яни або падалицю попередника — не отримали сходів ріпаку, або в кращому випадку рослини матимуть витягнуту кореневу шийку.
• Дали можливість шкідникам пошкодити рослини — зменшили площу фотосинтезуючої поверхні, обмежили ріст кореневої системи або взагалі рослини загинули. Крім цього, ще й відкрили доступ хворобам через пошкодження.
• Обмежили рослини в живленні — отримали прояви дефіцитів на листках і коренях у вигляді знебарвлень, некрозів та тріщин. Зменшення концентрації клітинного соку призведе до замерзання його в клітині і руйнування клітинних стінок листків і кореня, внаслідок чого окремі органи і рослини загинуть.
• Помилки зі строками сівби призводять до зниження зимостійкості рослин.

Вплив строків сівби ріпаку на перезимівлю

Сіяти озимий ріпак рано чи пізніше? Погодні умови не завжди залишають вибір за нами. Як зазначено вище, дружні сходи — один із показників майбутнього успіху перезимівлі рослин. У гонитві за ґрунтовою вологою для їх отримання, озимий ріпак нерідко ризикують висівати в дуже ранні строки. Але ранні посіви схильні до переростання, що характеризується витягуванням точки росту (понад 10 мм), зниженням концентрації клітинного соку та вмісту цукрів. Нерідко на ранніх посівах ріпаку розвивається дуплистість. Все це призводить до виснаження рослин і вимерзання.

Якщо ж посіяти ріпак пізно, рослини не встигають сформувати потужну кореневу систему і розетку з 6-12 листків, що не дає накопичити достатньо поживних речовин для перезимівлі. Такі рослини слаборозвинені, мають близько 4 справжніх листків, кореневу систему менші ніж 90 см і кореневу шийку до 3 мм. За настання морозів понад -10 °С і відсутності снігового покриву вони загинуть. 

У виборі строків сівби озимого ріпаку важливо, насамперед, керуватися характеристиками гібрида. Втім, зважаючи на погодні умови в зоні вирощування, розвиток посівів має бути під пильним контролем, щоб вчасно відреагувати.

Підвищення стресостійкості озимого ріпаку

В умовах перемінного підвищення та зниження температур, які часто бувають восени, важливо підвищити імунітет рослин за рахунок вчасно проведених агротехнічних операцій, направлених на забезпечення рослин необхідними елементами живлення та їх профілактичний захист від хвороб і шкідників.

В осінній період ріпак озимий може інфікуватися комплексом хвороб, які ослаблюють рослини і перешкоджають успішній перезимівлі. Наприклад, розвиток фомозу і альтернаріозу восени малопомітний, явні симптоми проявляються навесні, але вже не лікуються, тому що зона ураження — коренева шийка стає недосяжною для фунгіцидів. За такого ураження основна шкода ріпаку завдається навесні, та це не значить, що восени хвороби не шкодочинні. Їх розвиток на рослинах ріпаку відіграє роль у зниженні зимостійкості. Нехтування хвороб при плануванні ріст регуляції є однією з найбільш розповсюджених помилок агрономів. 

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Внесення ретардантів і ЗЗР в осінній період

Регуляція росту допомагає не лише стримати кореневу шийку рослини, але й розвинути потужну кореневу систему, стимулювати гілкування. 

Утримати точку росту і запобігти її витягуванню можливо із застосуванням ріст регуляторів та фунгіцидів, що містять тебуконазол, рекомендований для профілактики низки хвороб озимого ріпаку. Ці препарати особливо доцільно застосовувати на ранніх і загущених посівах. 

Зі свого досвіду Юрій Баранчук рекомендує об’єднати ріст регуляцію, живлення, фунгіцидний та інсектицидний захист в одну операцію, оскільки кількість проведення таких заходів восени варіює залежно від строків сівби від 1 до 4. Наприклад, за оптимальних та пізніх термінів сівби — від одного до двох, за ранніх — не менше трьох.

Перший захід, починаючи з фази 4-5 листків, спрямований на захист від альтернаріозу, фомозу і борошнистої роси фахівець рекомендує проводити з використанням у баковій суміші фунгіцид Талер (тебуконазол, 250 г/л) в нормі 0,5-1,0 л/га, Камзол (метконазол, 60 г/л) 0,75-1,25 л/га або Камзол Турбо (ципроконазол, 80 г/л + метконазол, 60 г/л ) в нормі 0,5-0,7 л/га.

«Ці фунгіциди мають ретардантний ефект: сповільнюють ріст ріпаку озимого, що сприяє входженню рослин в зиму в оптимальній фазі розвитку, без переростання», — розповів Юрій Баранчук.

Для інсектицидного захисту проти пильщиків, блішок, прихованохоботників та інших шкідників він рекомендує застосувати препарати Циркуль (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі 0,15-0,20 л/га або Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) в нормі 0,15-0,25 л/га, Престо (клотіанідин, 200 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі 0,3-0,4 л/га.

Оскільки ріпак борофільна культура, підійдуть добрива з мікроелементами для розвитку розетки листків DEFENDA Бор (1 л/га) та DEFENDA Мікро (1 л/га).

Друге внесення у фазу 8-9 листків ріпаку озимого фахівець рекомендує провести, використовуючи в баковій суміші фунгіцид тебуконазол, 250 г/л в нормі 1,0-1,2 л/га. 

«Якщо під час другої обробки спостерігається тепла погода, в ґрунті є достатні запаси вологи і вегетація ріпаку буде продовжуватись, то до тебуконазолу необхідно додати хлормекват-хлорид, 700 г/л в нормі 0,5-1,0 л/га. Інсектицидний захист, як і в попередньому випадку, препаратами Бомбардир Дуо в нормі 0,15-0,25 л/га або Престо в нормі 0,3-0,4 л/га проти пильщиків, блішок, прихованохоботників та інших», —  радить фахівець.

Добрива з мікроелементами DEFENDA Бор в нормі 1 л/га та DEFENDA (13-40-13 + МЕ) в нормі (2-3 кг/га) або DEFENDA (19-19-19 + МЕ) в нормі 2-3 кг/га для розвитку бічних пагонів та покращення перезимівлі рослин.

Для контролю ґрунтових шкідників, зокрема проти совки та личинок травневого жука, можна використовувати в осінній період препарати які містять фосфорорганічні сполуки, наприклад, Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) в нормі 1,0-1,1 л/га.

Читайте також: Сівба озимого ріпаку: фактори, що впливають на майбутній урожай

Якщо після застосування гербіцидів або з інших причин рослини знаходяться в стресі і зупинили свій ріст і розвиток, то рістрегуляцію фахівець рекомендує відтермінувати на більш пізні фази або не проводити алі. Відтермінувати захід на більш пізніші терміни він також радить у випадку перепадів температур до стабілізації.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій