Озима пшениця: як генетика та ефективні технології допомагають отримати високий результат

Саме з такою метою приїжджають аграрії на Дні поля. Власне, винятком не був захід, що пройшов у середині червня на Селекційно-дослідній станції ТОВ «ДСВ-Україна» на Черкащині. Тут зібралися аграрії з центральних областей на запрошення компанії «Ерідон». Про що говорили фахівці та що побачили учасники на ділянках озимого ріпаку, ми вже розповідали. А тепер дійшла черга і до озимої пшениці.

Центральна Україна хоч і не є лідером за площами посівів озимої пшениці, але ця культура дуже важлива в сівозміні та економіці регіону. Наприклад, у тій же Черкащині під урожай 2021 року нею було засіяно 216,4 тис. га — майже на 20% більше, ніж у сезоні 2020 р. І якщо, скажімо, для південних областей (які якраз ведуть першість за площами озимої пшениці) урожайність 5 т/га вважається цілком пристойною, то тут аграрії націлені на вищі показники. Тому й зацікавлені у високопродуктивних сортах із високим потенціалом, а також готові вкладати кошти в технології. 

На демо-ділянках, презентованих учасникам зустрічі, можна було побачити як відомі багатьом із них сорти, що вже добре зарекомендували себе на полях регіону, так і новинки, в яких і селекціонери, і дистриб’ютори вбачають чималі перспективи з урахуванням агрокліматичних умов.

Сорт озимої пшениці СН КОМБІН — єдиний остистий в лінійці, яку пропонує ДСВ вітчизняним аграріям.

«Даний сорт дуже люблять на Полтавщині. Як для остистого сорту він має надзвичайно високий потенціал врожайності — 7-9 т/га, а подекуди в демо-ділянках і 10 т/га. У разі якщо треба сіяти пшеницю як попередник під ріпак, а перед тим попередником був соняшник, то СН КОМБІН в таких складних умовах з точки зору попередника забезпечить доволі високий рівень урожайності. Він популярний там, де ґрунти родючі, але рівень врожайності обмежується опадами», — пояснив Олександр Коваленко, менеджер з розвитку продуктів «ДСВ-Україна».

Загалом же серед характеристик сорту СН КОМБІН — висока стійкість до вилягання, посухостійкість, стійкість до церкоспорельозної кореневої гнилі та жовтої іржі. Сорт формує високу масу тисячі зерен, причому з показниками класу якості Е, тобто має найвищі хлібопекарські властивості.

Сорт АСПЕКТ — найбільш ранній серед безостих. І, як зауважує Олександр Коваленко, в умовах 2018 року, навіть із поганими попередниками (тим же соняшником) він показував досить високу врожайність. Сорт рано формує зернівку, тож навіть якщо в пізніші терміни встановляться високі температури — до 35 °С (що зараз часто буває), все одно він має шанс вийти на свої 7-10 т/га урожайності.

Сорт ПАТРАС — яскраво виражений колосовий тип пшениці. Він також не «боїться» поганих попередників і навіть після соняшнику щонайменше свої 7 т/га він дасть.

«ПАТРАС — це наша найкраща історія успіху на Європейському континенті. Його можна порівняти з машиною, з якою жодних перегонів не програєш. У ПАТРАС є така важлива особливість, як холодостійкість. Він може рости і розвиватися навесні за низьких температур. І вже якщо є +2 °С, він починає активне відновлення вегетації, утворючи при цьому потужну кореневу систему. Також у нього висока стійкість до снігової плісняви. А завдяки швидкому розвитку ПАТРАС формує високий рівень врожайності до встановлення великих температур», — зазначив Олександр Коваленко.

Також фахівець вказав на сухі кінці листя рослин цього сорту та подекуди видні хлоротичні плями на листках і зауважив, що це не хвороба, як може здатися, а насправді — генетична особливість, яка жодним чином не впливає на зниження потенційної врожайності. А загалом сорт має високу стійкість до жовтої іржі, борошнистої роси та фузаріозу колоса.

Сорт АРТІСТ має спільні батьківські лінії з сортом ПАТРАС. Минулого року на демо-полі на Черкащині він показав 9,7 т/га. Як зауважив Олександр Коваленко, хоч колос на вигляд у цього сорту не такий примітний, але маса 1000 зерен у нього досить висока, за рахунок цього і досягається така врожайність. Також сорту притаманна висока виповненість колоса зерном, дуже часто в окремо взятому колоса можна нарахувати більше 100 зерен. І якщо є можливість посіяти в кращих умовах (хороший попередник, ґрунт тощо), то якраз ПАТРАС і АРТІСТ реалізують такі умови в найвищому врожаї.

САМУРАЙ — це один із перших сортів ДСВ, який подолав позначку 10 т/га у товарних посівах. Забезпечується потенціал його урожайності передусім завдяки максимальному кущенню як в осінній, так і весняний період.

«Яку б густоту ми не сіяли — 3,5 млн/га чи 5,5 млн/га — можемо мати додатковий колос. Додам, якщо є потреба сіяти в пізні терміни (наприклад, по попереднику сої), то це не проблема, бо в зиму він увійде в нормальному кущенні», — додав Олександр.

Він зазначив, що наявний сухий кінчик у листках — це теж генетична особливість сорту і на врожайність не впливає.

Розповідь про сорти озимої пшениці підхопив Петро Тарасюк, менеджер по роботі з ключовими клієнтами, консультант у Вінницькій та Київській областях ТОВ «ДСВ-Україна». Він звернув увагу учасників на ПРОДУЦЕНТ — середньостиглий сорт, що має високу стійкість до ураження фузаріозом. Його можна висівати у всіх ґрунтово-кліматичних умовах, він толерантний до різних типів ґрунтів і невибагливий до попередників.

«ПРОДУЦЕНТ має високий компенсаційний потенціал, формує високий урожай за рахунок величини колоса, кількості колосків у колосі і маси тисячі насінин. Досить пластичний сорт, націлений на гарний результат. І, знов-таки, бачимо сухі кінчики листків, яких не потрібно боятися, адже це такий прояв генетичної стійкості до ураження бурою іржею», — додав фахівець.

Крім перелічених, учасники зустрічі могли також побачити ділянки з сортами АКТЕР і МАТРІКС — добре знаними й популярними серед місцевих аграріїв. Однак, як зауважив Олександр Коваленко, селекція не стоїть на місці, нові удосконалені сорти мають свої переваги, враховують умови, що змінилися, тому ці продукти будуть замінюватись більш новими інноваційними сортами від ДСВ.

Технологія вирощування озимої пшениці

Реалізація закладеного селекціонерам потенціалу забезпечується, звісно, не лише умовами на полі, а й застосованою технологією. На всіх демо-ділянках озиму пшеницю вирощували за схемами, запропонованими фахівцями компанії «Ерідон».

Технологія вирощування озимої пшениці на Дослідній станції «ДСВ-Україна» (Черкаська обл.)

 До сівби традиційно внесли добриво Росаферт NPK 12-24-12 у нормі 100 кг/га (подекуди 200 кг/га — залежно від фону).

Як зауважує Микита Суворов, менеджер з розвитку напряму спеціальні та мікродобрива компанії «Ерідон», основне завдання добрива Росаферт NPK — забезпечити пролонговане живлення фосфором рослин озимої пшениці впродовж осіннього періоду вегетації, який зазвичай займає від 2 до 3 місяців.

«Якщо ми проведемо паралель із простими фосфоровмісними добривами, то після застосування у простих добрив рослини отримають цей поживний елемент лише упродовж 2, максимум 3 тижнів. Тоді як у разі застосування Росаферт NPK маємо можливість годувати рослину із гранули протягом трьох місяців — завдяки поступовому розчиненню добрива та наявності 3 компонентів, які мають різну динаміку розчинності», — пояснює експерт.

За його словами, в результаті рослини мають розвинену кореневу систему, розвинений вузол кущення, та здатність накопичити оптимальну кількість цукрів, щоб без проблем, у найкращій формі перенести умови зими. І далі відновити вегетацію навесні з найбільш інтенсивними темпами.

«Є ще одне технологічне рішення, якщо є бажання максимально використати потенціал року, тобто скористатися сприятливими умовами, як цьогоріч. Можна дати рослинам фосфор дуже рано навесні, і в якомога більшій кількості. Для цього у нас є добрива Росаферт NPK 16-14-07, яке дає змогу при внесенні по снігу, до відновлення вегетації, забезпечити рослини озимої пшениці через кореневу систему достатньою кількістю фосфору, а саме до 20 кг/га доступних форм фосфору», — каже Микита Суворов.

І пояснює, що відбувається це так: коли вносимо Росаферт NPK 16-14-07 у сніг, разом із таненням снігу починає танути і сама гранула добрива, відбувається уникнення ретроградації розчинних фосфатів з добрива у ґрунт. Таким чином, якщо температура ґрунту становить менше 0 °С, то фосфор переміщується у профіль ґрунту на 5 см, а то й на 10 см.

«Якщо ґрунт був уже прогрітий, то такого процесу не відбувається, відповідно в добриві Росаферт NPK 16-14-07 є технологічне ноу-хау, яке дуже ефективно дозволяє збільшити продуктивність озимої пшениці й відповідно знівелювати певні недоліки технології, які були допущені восени», — додає Микита Суворов.

Восени, окрім живлення, посіви озимої пшениці захищали від шкідників та бур’янів.

«27 жовтня вносили інсектицид Кіллітоп у нормі 1 л/га від компанії IFAGRI, продукти якої постачає компанія «Ерідон», і разом з ним — гербіцид Гроділ Максі 375 у нормі 0,11 л/га. Наступного разу в поле вже виходили навесні — під час відновлення весняної вегетації, підживлювали пшеницю КАС-32 у нормі 234 кг/га і Thio-Sul® у нормі 30 кг/га», — розповів Євген Черненко, заступник керівника відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон».

Як у свою чергу пояснює Микита Суворов, Тіосульфат Амонію — це продукт, який спеціально був розроблений для рідких формуляцій азотовмісних добрив. Він дає можливість, даючи 3 форми азоту — амонійну, амідну та нітратну — пролонгувати дію двох із них, а саме амідної й амонійної.

«Додаючи Thio-Sul® (розчин тіосульфату амонію) до карбамід-аміачної суміші, вдається пролонгувати ефективну дію азоту, тобто лишити більше цього елементу для рослини і менше втратити через процеси промивання, використання мікроорганізмами чи випаровування. Таким чином ми підвищуємо продуктивність культур, збільшуємо окупність кожного долара, вкладеного з Thio-Sul® і КАСом, та відповідно поліпшуємо загальну рентабельність вирощування озимої пшениці», — каже експерт.

Через затяжну й холодну весну на полях регіону почалися проблеми з борошнистою росою. Тому було прийнято рішення спрацювати фунгіцидом.

«Застосували Фундазол у нормі 0,6, кг/га разом з інсектицидом Фастак у нормі 0,15 л/га. Для зняття наступної хвилі шкідників 19 квітня застосували інсектициди Борей у нормі 0,15 л/га в баковій суміші з фунгіцидом Скайвей Xpro — проти плямистостей та для обмеження розвитку піренофорозу. До складу фунгіциду входить діюча речовина біксафен, що якраз спрямована проти збудника Pyrenophora tritici-repentis. Скайвей Xpro було внесено повторно, через 10 днів – разом із регуляторами росту, оскільки латентний період у збудника триває понад 4 тижні. Цей продукт від компанії Bayer перебуває в ексклюзивному продажу в компанії «Ерідон», — підкреслив Євген Черненко.

Інсектицидний захист забезпечувався цілим комплексом внесень. Крім уже зазначених, також застосували 25 квітня Вантекс (д.р. гамма-цигалотрин), а 7 травня — Райнер (д.р. ацетаміприд), проти низки шкідливих організмів. Останній ішов у баковій суміші з гербіцидом Квелекс та ад’ювантом Тенеріс 90.

Крім застосованих на демо-ділянках, компанія «Ерідон» має у своєму портфелі ще декілька ефективних препаратів від бренду IFAGRI для захисту озимої пшениці. Зокрема, фунгіцид Букат (д.р. тебуконазол) та Вето (д.р. пропіконазол), а також Кларк (д.р. азоксистробін).

«Фунгіцид Букат рекомендуємо застосовувати на початку цвітіння, коли кількість пиляків спостерігається в межах 10-15%, — проти фузаріозу колоса, який впливає на посівні якості насіння та класність зерна. Рекомендуємо також поєднувати 2 препарати Букат і Вето. Діючі речовини, що входять до їх складу, сприятимуть зниженню розвитку септоріозу та інших плямистостей», — зауважив Євген Черненко.

Відгуки учасників

Дмитро Скічко, керівник ПСП «Вищеверещаківське» (Кіровоградська обл.):

«Передусім хочу зазначити, що за період нашого співробітництва з компанією «Ерідон», яке триває вже 8 років, рівень нашого виробництва піднявся — і показники, які отримуємо, і результати роботи. Компанія забезпечує нас посівним матеріалом, засобами захисту рослин, надає консультаційні послуги.

Вони ж познайомили нас із продуктами компанії ДСВ. Зокрема, вже кілька років сіємо озиму пшеницю сортів МАТРІКС і ПАТРАС. Загалом я бачу в пшениці німецької селекції великий потенціал. Минулого року ми отримали по їхніх сортах практично весь урожай зерна ІІ класу. Звісно, цікаво подивитись, а що нового пропонує компанія ДСВ. Побачили тут перспективні продукти, будемо випробовувати їх і на своїх ділянках спочатку — як це завжди робимо перед тим, як сіяти певний новий сорт у товарних посівах».

Олег Скрипник, директор СТОВ «Смілянський Агросоюз» (Черкаська обл.):

«Пшениці селекції компанії ДСВ ми сіяли багато. В різний час — сорти МАТРІКС, АРТИСТ та ін. Останнім часом переважно — МАТРІКС. Переконалися, що зробили правильний вибір минулого року, коли в нашому регіоні була велика посуха, і при цьому сорт дав 5,4 т/га врожаю. Що дуже порадувало.

Хоча от фахівці ДСВ та «Ерідон» радять нам придивитись до нових сортів, адже цей сорт уже трохи запізній як для кліматичних змін, які ми зараз спостерігаємо. Тож на цій зустрічі маємо можливість побачити нові пропозиції, що більше підходять до нинішніх умов. Маємо підґрунтя для роздумів».

Отже, зустріч на полях Селекційно-дослідної станції була досить плідною, хтось із аграріїв уже зміг прийняти певні рішення, а хтось ще буде переосмислювати побачене, але на таких заходах формується основа для майбутнього вдосконалення технологій та отримання найкращих результатів.

Служба новин