Потепління та посухи: як адаптувати технології вирощування культур

Саме про це йшлося на регіональних конференціях AgroTrendForum, що пройшли 16-26 лютого. У рамках заходів обговорили основні виклики зміни клімату 2021 та нові тренди аграрного ринку. Представники різних напрямків — ЗЗР, насіння та обробіток ґрунту — розповіли, як аграріям різних регіонів адаптувати технології вирощування до нових реалій.

«Зараз в Україні спостерігається декілька особливостей: аномально високі денні температури, стрімкі перепади температур протягом доби, відсутність класичної зими і її непередбачуваність, тривалий період посухи і потужні короткочасні зливи, тощо. Кліматичні зміни, які ми спостерігаємо, є глобальними і довготривалими. Степ наступає на Лісостеп, Лісостеп наступає на Полісся, південні і східні регіони поступово перетворюються на пустелю. Доведеться вносити суттєві зміни у технологію вирощування культур», — зауважив Олександр Акулов, вчений-міколог, кандидат біологічних наук.

На які ж саме моменти, що раніше не були причиною для хвилювань, радять зараз аграріям звернути увагу фахівці?

Хвороби старі та нові

Олександр Акулов зазначив, що вже зараз потрібно приділяти більше уваги бактеріозам та боротьбі з ними. Якщо раніше аграрії здебільшого брали до уваги лише грибкові хвороби рослин, то зараз вже потрібно думати, що робити з бактеріальними.

«Однією з нових хвороб, які проявляються на наших полях, є бактеріози сходів. Дивіться, соняшник і так сіють рано, але в тому випадку, коли в ґрунті дуже мало вологи, аграрії намагаються сіяти соняшник в надранні строки. Тоді насіння кидають в холодний непрогрітий ґрунт. Якщо рослина є ослабленою і стресованою, то в ній активізується синтез етилену, а це сигнал для бактерій, що треба активізуватися. Через бактеріози може випадати велика кількість сходів. Навіть якщо рослини не випадають, вони можуть бути функціонально неповноцінними і формують значно менший врожай. Традиційними протруйниками ми ніяк не можемо вплинути на розвиток бактерій», — розповів вчений-міколог.

Також, каже він, останнім часом бактеріози досить часто розвиваються і на листках різних культур, зокрема, на соняшнику.

«Два роки тому ми вперше в України зафіксували бактеріальну плямистість листків соняшника. Ця хвороба донедавна була взагалі невідома в Україні. Часто, коли намагаються визначити хворобу, кажуть, що це механічне травмування і листки побило вітром або градом. Хтось каже, що це починається септоріоз або альтернаріоз. Але доволі часто це бактеріальна плямистість. Ця хвороба часто починається з нижніх або центральних листків, а потом піднімається вище по рослині. Вона активно розвивається по краях поля і меншою мірою — у центральній частині масиву. Плями спочатку жовті, потім бурі, у вологу погоду на поверхні плям утворюється слиз, який може заражати нові ділянки рослини. Зверніть увагу, що коли листок вбитий або септорією, або альтернарією, ділянка листка мертва, але одночасно з цим вона щільна. Бактерії розм’якшують листок, тому він швидко стає дирчастим. Значною мірою причиною зараження бактеріозом листя є пил: він дряпає листки і в ці рани заносить клітини бактерій, які у ньому присутні. Важливо розуміти, що якщо рослина заражена бактеріями, позакореневе живлення може нашкодити рослині», — пояснив Олександр Акулов.

Ще одна проблема, яка значно розповсюдилася саме в останні роки — це судинні в’янення кукурудзи та соняшнику. Фахівець зазначає, що найнебезпечнішим судинними в’яненням в Україні наразі є вугільна гниль.

«Ще буквально кілька років тому ніхто із аграріїв не чув про цю хворобу. Станом на цей час вона хвороба №1 у степовій зоні Лівобережжя України і продовжує захоплювати нові території. Вугільна гниль дуже підступна хвороба. Росте красивий соняшник з ідеальним заплідненням, але в період дозрівання кошиків раптово відсихає шийка. Через це і кошик зсихається, в ньому недорозвинене насіння з низьким вмістом олії, відповідно, дуже суттєва втрата врожаю. Часто хвороба розвивається в період гострого дефіциту вологи, тому її плутають з наслідками посухи. Особливо в таких умовах втрати врожаю від вугільної гнилі будуть колосальними. Вугільна гниль не контролюється ані селекцією, ані протруйниками насіння, але частково контролюється системними фунгіцидами», — каже Олександр Акулов.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

А Сергій Богомаз, головний агроном бренду «Агрохімічні технології» (АХТ) попереджає, що пізніші весняні перепади температур призводять до розвитку пероноспорозу на соняшнику і сої.

«В минулому році ми спостерігали масові прояви пероноспорозу в абсолютно різних кліматичних умовах — і на Західній Україні (Хмельниччина, Тернопіль), і в Південному регіоні (південь Кіровоградської, Запорізької областей). Головна проблема пероноспорозу в тому, що це несправжній гриб, і більшість фунгіцидів на нього не діє. Виникає необхідність змінювати препарат на перше внесення по соняшнику на нові рішення, що контролюють ширший спектр хвороб, наприклад Цимоксил (цимоксаніл, 300 г/кг + флутріафол, 210 г/кг)», — розповів він.

 Шкідники та особливості боротьби з ними

Загальне потепління, зазначив Сергій Богомаз, та тепла осінь призводить до того, 

що тиск ґрунтових шкідників по всій Україні зростає. Для культур з низькою нормою висіву пошкодження насіння шкідниками і так відчутно впливає на урожайність, більше того, через недостатнє вологозабезпечення аграрії зменшують норми висіву — питання стає ще критичнішим.

«Основна задача протруйника — не дати шкіднику пошкодити насінину, не допустити «прокусу». Таку задачу вирішує тільки протруйник з газовою фазою та репелентним ефектом. Саме тому ми розробили двокомпонентний протруйник Тіатрин (тіаметоксам 500 г/л + бета-циперметрин 50 г/л). Інша проблема від потепління — зростає кількість лускокрилих шкідників, і вони стають агресивнішими. Бавовникова совка, капустяна міль, стебловий метелик завдають клопоту вже по всій території України. Наприклад, в цьому році по всьому Півдню спостерігали, як після прокусу кошика соняшника бавовниковою совкою туди заходила сіра гниль. Рішення — новий препарат Еміприд (ацетаміприд, 150 г/кг + емамектин бензоат, 100 г/кг), що має розширений спектр дії і працює також по лускокрилим шкідникам», — розповів головний агроном бренду «Агрохімічні технології» (АХТ).

Олександр Акулов радить звернути більше уваги на павутинного кліща, адже з підвищенням середніх температур проблема цього шкідника значно поширилась.

«Ще не так давно він був зосереджений переважно в полях Херсонської області. Для поширення кліща важливо два фактора. По-перше, кліщ розмножується, коли стоїть висока спека, і кліщ переноситься вітром за допомогою павутинок. Посилення вітрів і кліматичні зміни призводять до того, що ареал поширення кліща значно зростає. Зараз ми бачимо його майже у всіх регіонах України, в тому числі на нетипових для нього культурах – вже нікого не здивувати кліщем на кукурудзі, на соняшнику або на пшениці. Зміни клімату можуть призводити до таких особливостей», — пояснив експерт.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Окремі елементи технологій вирощування

Зміна погодних умов впливає не лише на розповсюдження хвороб та шкідників, але й на проведення певних технологічних операцій та спонукає змінювати підходи до догляду за посівами.

«Перепади температур ранньою весною не дають змогу внести гербіцид на озимі зернові без додатково стресу для культури. «За методичкою» необхідно витримати проміжок 3-5 днів після останнього перепаду температур і 3-5 днів до наступного перепаду. Але по факту це нереально. В такому випадку найбільш надійний варіант — використання гербіциду з осені. Господарства, які працюють за такою схемою, можуть не обробляти поля гербіцидом навесні, або відтягнути повторне весняне внесення на пізніший період — коли зійде друга хвиля падалиці соняшника. Для контролю бур'янів всіх видів в посівах зернових та кукурудзи рекомендуємо препарат Унісулам (флорасулам 100 г/л). Він має посилений контроль підмаренника чіпкого, падалиці ріпаку та соняшнику всіх видів та підходить і для осіннього, і для весняного застосування», — каже Сергій Богомаз.

Проте, як слушно зауважив Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії 

«PÖTTINGER-Україна», глобальне потепління — це факт, у якому не може бути тільки негатив, є і позитивні сторони. Наприклад, у багатьох регіонах України стала дозрівати кукурудза з тим ФАО, з яким раніше вона в принципі не дозрівала. Інший приклад — з кожним десятиліттям все краще зимує пшениця, середній відсоток перезимівлі виріс на 8,3% з 2000 року. Менш суворі зими дозволяють звернути увагу на сорти озимих з більшим потенціалом врожаю, каже експерт.

«Рекомендована норма висіву — це не обов’язково та цифра, на яку потрібно суворо орієнтуватись. Це цифра, з якою ви маєте почати дослідження даного сорту для вашого підприємства, щоб вивести ту норму, яка буде оптимальною. На кожному етапі вирощування ви будете втрачати рослини, пагони, єдиний позитивний момент — кущення. І в умовах кожної технології ці коефіцієнти будуть різними. Коефіцієнти втрат на кожному етапі: польова схожість — кількість осінніх втрат продуктивних стебел —  відсоток перезимівлі — природній рівень редукції. Їх важливо врахувати для розрахунку оптимальної дати і норми висіву. Але на них впливає сівалка, система захисту і підживлення, і багато інших факторів, тому рекомендовані виробником норми висіву потрібно обов’язково адаптувати», — також порадив Володимир Мірненко.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Загалом враховувати зміни клімату та погодних умов кожного сезону вже просто необхідно, щоб досягти запланованих результатів у рослинництві.

Для тих, кто не зміг приєднатися до заходів офлайн, агрономи бренду АХТ розглянули тему захисту рослин повторно онлайн. Під час вебінару-дискусії експерти порівняли підходи в різних кліматичних зонах, та надали практичні рекомендації для кожного регіону.