Після посухи — тривалі дощі: науковці попереджають про втрати урожаю на Львівщині через «стікання» зерна

Про це повідомляють фахівці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на своїй сторінці в Facebook.

Зазначається, що у вказаний період середньодобові температури повітря перебували в межах 13,8‒17,8 °С за кліматичних показників 16,7 °С в І та 18,2 °С ‒ ІІ декадах. Максимальна температура повітря досягала 21,8 °С (13.07), мінімальна ‒ 10,4 °С (12.07).

Читати також: Посуха там, де не чекали: як на Заході України посіви опинились в зоні ризику

Дощі різної інтенсивності випадали щодня, добре зволоживши верхній горизонт ґрунту. Їх сума дорівнювала 16,7 мм.

Дощова погода ускладнювала та призупиняла збирання ранніх зернових і технічних культур. Згідно з оперативною інформацією на 15.07 зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 10,56 тис. га (53,9 % площ), намолочено 71,45 тис. т, урожайність 6,76 т/га.

«Однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване «стікання» зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу й дозрівання. Таке негативне явище проходить за підвищеної вологості повітря та прямого контакту рослин з вологою дощів, мряки, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). Зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу і надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим («медова роса»). Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей», — йдеться у повідомленні.

Динаміка вологості зерна на дослідних ділянках Інституту с-г Карпатського регіону НААН, %

Зазначається, що друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі та зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

«Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи й мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Їх перебіг підсилюється на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15−50 % і більше від біологічного врожаю», — наголошують львівські науковці.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій