На ще не зібраних площах зернових культур дохарчовуються шкідливі хлібні клопи — НААНУ

Науковці НААН України оцінили агрометеорологічні умови та стан посівів у період з 27 липня по 2 серпня 2020 р. Як зазначається у відповідній Аналітичній довідці, середньодобова температура на 1-5 ⁰С перевищувала декадну норму і становила від 17 на заході країни, до 27 ⁰С тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась до 32-37 ⁰С, на заході — до 27,7 ⁰С тепла, мінімальна —у найхолодніші ночі знижувалась до 10,0–12,6 ⁰С, на півдні — до 14-18 ⁰С. Поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 51-63 ⁰С, вночі охолоджувалася до 8-15 ⁰С тепла.

Незначні дощі, місцями у вигляді короткочасних злив, пройшли майже на всій території країни. Так, за повідомленнями наукових установ НААН, протягом 26-27 липня на всій території Херсонської області пройшли зливові дощі з грозою. Кількість опадів на більшій частині території області становила від 0,7 до 11,0 мм, лише на крайньому півдні, південному сході та в Приазов'ї від 11 до 16 мм і на сході області — до 42 мм. У Київській області середня кількість опадів становила 29,8 мм, у Житомирській — 6 мм, у Львівській — 2,7 мм, у Дніпропетровській — 4,5 мм, лише у Сумській та Харківській областях протягом останнього тижня опадів не спостерігалося.

Дощі різної інтенсивності, які випадають майже у всіх регіонах країни останнім часом, сприяють накопиченню вологи у ґрунті. Тому, зараз вкрай необхідно здійснювати заходи зі збереження цієї вологи на полях, які плануються під сівбу озимих культур, особливо у південних та північних регіонах. Після збирання попередників озимини площі необхідно відразу лущити, підготувати їх до посівного стану і підтримувати у чистому від бур’янів вигляді до початку сівби. Після випадання кожного дощу вологу необхідно закривати шляхом боронування. Особлива увага має бути приділена догляду за чистими парами, які у південному регіоні є надійними попередниками для одержання своєчасних сходів та формування високого врожаю зерна озимих культур.

Агрометеорологічні умови протягом третьої декади липня були цілком сприятливими для подальшого росту та розвитку озимих, ярих та пізніх культур, а також для проведення робіт зі збирання врожаю.

В озимих зернових культур триває фаза «повна стиглість». Стан посівів переважно добрий. Подекуди виявлено вилягання посівів тритикале та жита. Всі області країни проводять збирання зерна озимих зернових культур.

У рослин пшениці, ячменю ярих та вівса тривають фази «воскова» або «повна стиглість» насіння. Зернобобові культури (горох, вика, люпин) також перебувають на завершальній стадії достигання. Загальний стан посівів переважно добрий.

Науковці ДУ Інститут зернових культур НААН провели обстеження посівів і здійснили оцінку морфологічного стану кукурудзи, які показали, що на рослинах вищезазначеної культури календарно надраннього строку сівби за висоти 215–244 см залишилось по 8–12 шт. зелених листків на рослині, оптимального строку — за висоти рослин 229–254 см — по 9–12 шт. листків на рослині, за пізнього строку сівби — 222–265 см та 10–14 шт. листків на рослині. На рослинах гібридів кукурудзи надраннього та оптимального строків сівби відмічено засихання 7–9 нижніх листків, за пізнього строку сівби — 5–6 листків.

На даний час кукурудза перебуває у другій половині вегетації. У цей період приріст вегетативної маси починає різко збільшуватися, що підвищує вимоги до вологозабезпечення рослин. З цього часу і до молочної стиглості зерна протягом 30 діб триває критичний для кукурудзи період щодо забезпеченості вологою. Велика потреба у волозі пов’язана з інтенсивним накопиченням сухих речовин, цвітінням, заплідненням і початком утворення зернівок. Від фази 13-15 листків і до середини молочної стиглості рослина кукурудзи використовує 69–73 % від загального споживання вологи. Дефіцит вологи у цей період, особливо у поєднанні з підвищеним температурним режимом, спричиняє в’янення рослин, передчасне підсихання листя, зниження активності фотосинтезу, порушення процесів запліднення і формування зерна, а отже — зниження врожаю.

Враховуючи гідротермічні умови фактичний стан гібридів кукурудзи всіх строків сівби на більшості посівів можна характеризувати як задовільний, лише на півдні та південному сході Дніпропетровської області внаслідок менших запасів продуктивної вологи у ґрунті він оцінюється як наближений до критичного.

Соняшник проходить фази «цвітіння» та «формування насіння». Діаметр кошику становить 9-17см, висота рослин 108-171 см. На окремих полях через дефіцит вологи у ґрунті спостерігається передчасне пожовтіння листків нижніх ярусів та втрата тургору вдень.

Соя перебуває у фазах «початок цвітіння» та «утворення бобів» залежно від строку сівби та групи стиглості. На верхніх ярусах рослини відбувається формування бобів, а на нижніх та середніх — налив зерна. У цей період культура дуже вибаглива до тепла (при температурі нижче 17 0С цвітіння припиняється) та вологозабезпечення. Незважаючи на те, що соя належить до середньостійких до посухи рослин, нестача води під час цвітіння і росту бобів призводить до опадання бутонів, квіток, плодів, зменшення маси насінин і врожаю.

Рослини гречки перебувають у фазах «цвітіння» та «плодоутворення». Важливе значення у формуванні зерна гречки має фаза «плодоутворення зерна», яка характеризується «молочною», «восковою» і «повною стиглістю». У фазі «молочна стиглість» припиняється ріст рослин, відбувається налив плодів. У фазах «воскова» та «повна стиглість» поживні речовини переходять у запасні і від їхньої кількості залежить маса 1000 зерен. Гречка особливо вимоглива до вологозабезпечення у період цвітіння та плодоутворення. За високої температури повітря (понад 35 0С) та низької відносної вологості (менше 30 %) пилок на квітках рослин втрачає вологу, стає стерильним і не життєздатним. Активне зав’язування плодів відбувається за наявності вологи у пилку не менше 60 %. Високої врожайності гречка досягає за погодних умов, що відповідають агробіологічним вимогам на кожному етапі її органогенезу.

Рослини проса перебувають у фазі «плодоутворення». У цей період значного пошкодження рослинам проса завдають личинки просяного комарика. Личинки залялковуються в зерні проса, що не дає можливості формуванню повноцінного зерна. 

Науковцями Інститут захисту рослин НААН проведено аналіз фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур, який показав, що на незібраних площах як озимих, так і ярих зернових культур дохарчовуються шкідливі хлібні клопи, зокрема, шкідлива черепашка та елія гостроголова за допорогової чисельності. Клопи окрилюються та перелітають у місця зимівлі.

Хворобами колосу (фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, оливкова пліснява) уражено 0,5-6,0 % рослин озимих і ярих зернових культур (Дніпропетровська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська обл. Гельмінтоспоріозом уражено 4-22 % рослин на 18-45 % площ (Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська обл.).

У посівах кукурудзи шкодять попелиці — 7-55 % площ, максимально — 74-100 % площ (Запорізька, Кіровоградська, Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Харківська, Полтавська обл.), заселено 2-16 % рослин, осередково — 30 % рослин (Запорізька обл.), за чисельності 3,0-18,0 екз./рослину.

На соняшнику живляться попелиці, заселено 9-44 % площ, максимально — 55-85 % площ (Київська, Вінницька, Харківська, Полтавська обл.), за чисельності 2,0-18,0 екз./рослину, осередково — 65,0 екз./рослину (Кіровоградська обл.), пошкоджено 2-23 % рослин.

Триває розвиток саранових (італійський прус, блакитнокрила, чорно-смугаста та біло-смугаста кобилки, білолобий коник, ін.), загалом нестадні види. Фітофагів виявляють на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах, у плавнях річок, подекуди у крайових смугах сої, кукурудзи, за чисельності від 0,6 до 8,0 екз./м².

У Волинській області спостерігається заселення всієї площі після збирання ячменю озимого (стерні) мишоподібними гризунами за середньої чисельності — 2,1 жилих колоній/га, максимально — 5 жилих колоній/га (3-5 жилих нори/га).