Поширення
В Україні поширена повсюдно, однак найбільша її чисельність спостерігається в Лісостепу і Степу.
Шкідливість
Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, кормові злакові трави. Шкоди завдають дорослі клопи, які перезимували, та їхнє потомство, однак найбільшої – личинки й клопи нового покоління, подібно до шкідливої черепашки та інших хлібних клопів. Завдана шкода стає відчутною при чисельності личинок 8-10 екз/м2. На якість урожаю значною мірою впливають пошкодження в період фази молочної стиглості зерна включно до закінчення збирання врожаю.
Зовнішній вигляд
Клоп яйцеподібної форми, 7-10 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору, передньоспинка з втисненнями, гострокутна голова поступово звужується допереду і дещо донизу; на задніх стегнах є по дві малі чорні цяточки, тоді як у елії носатої – одна або їх зовсім немає. Личинки 1,6-6,7 мм завдовжки, покриті короткими, добре помітними волосинками.
Розвиток
Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива черепашка, але вони не відлітають далеко від місць відродження або навіть залишаються там зимувати, як і елія носата. З початком весни живляться на різних рослинах, у тому числі деревних. У травні, на початку колосіння, перелітають на посіви зернових. Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кінця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й воскової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця – 5-10, личинок – 45-55 діб. Личинки живляться переважно на генеративних частинах рослин пшениці, ячменю та інших зернових. Наприкінці червня – на початку липня починається їх окрилення, яке досить часто збігається в часі з періодом фази воскової стиглості пшениці. Після окрилення молоді клопи впродовж 10-12 діб і більше додатково живляться на посівах пшениці, ячменю, жита та інших зернових культур, а також на диких злаках.
Заходи захисту
Одним із найважливіших прийомів зниження шкідливості є збирання врожаю в ранні й стислі строки, впродовж 7-8 діб, яке скорочує період живлення клопів зерном. Це позбавляє їх джерел живлення, накопичення життєво необхідних речовин. Застосовують позакореневе підживлення пшениці сечовиною (50-60 кг/га) у фазу молочної стиглості для поліпшення якості зерна. Основним методом захисту врожаю є обприскування посівів інсектицидами (Командор,Залп, СуперБізон, Нокаут). Проти клопів, що перезимували, посіви обприскують за наявності 2-4 екз/м2. Для максимального збереження якості зерна строки хімічних обробок інсектицидами мають бути диференційованими, з урахуванням чисельності личинок. За чисельності понад 30 личинок на 1 м2 (зростання й масове розмноження) оптимальним строком обробки є період формування зерна – початок молочної стиглості. Посіви, перспективні для отримання кондиційного зерна цінної і сильної пшениці, обприскують за наявності 1-2, а рядові – 4-6 личинок на 1 м2. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) уточнюють залежно від стеблостою і урожайності, яка прогнозується.
