Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Захист картоплі: гербіцидні, фунгіцидні та інсектицидні схеми з досвіду аграріїв
Картопля — серед тих культур, захист якої не обходиться 2-3 обробками. Занадто багато «охочих» поласувати її листям, корінням та бульбами і попаразитувати на рослинах, яким без допомоги важко опиратись загрозам. Питання урожайності та якості тут рівноцінні, а засоби захисту можуть займати десяту частину витрат у собівартості продукції.
Гербіцидний захист картоплі
Загалом бажано мінімізувати гербіцидний фон на полі ще до посадки картоплі, задіявши передусім механічний метод боротьби з бур’янами. 100% ефекту це не дасть, але зніме значну частку конкуренції для картоплі та головного болю для фермера/агронома.
Професійні картоплярі зазвичай застосовують як ґрунтові схеми, так і страхові. Досходово внесення гербіцидів відбувається або на етапі формування гребенів, або за декілька днів після посадки.

Вибір діючих речовин залежить від багатьох факторів — забур’яненості поля, попередників, чутливості сорту, погодних умов (зокрема наявності вологи та температурних режимів).
«Щодо особливостей гербіцидного захисту, я скажу свою позицію. Я є категоричним противником використання системних гербіцидів по вегетації картоплі. Окрім грамініцидів. Грамініциди захищають від злакових бур'янів, і вони не пригнічують, не призводять до фітотоксичності рослин картоплі. Натомість системні препарати, які спрямовані проти дводольних видів бур’янів, таких як амброзія, та інші, а також падалиця соняшника, вони дуже пригнічують розвиток картоплі. Практично одна обробка, навіть за половинної нормі, — це 5-7 днів зупинки росту. І рослині ще потім потрібен час, щоб вона оговталась від цього стресу», — наголошує Віктор Різник, консультант компанії «Агріко Україна».
Читати також: Вирощування картоплі в Україні: сучасні системи живлення для врожайності та якості
За його словами, обробок може знадобитись навіть 2-3, якщо вже в посівах картоплі з’явились дводольні бур’яни. Й особливо критично це для ранніх сортів. Тому, каже фахівець, дуже важливо застосовувати ефективні ґрунтові схеми. А системні гербіциди — лише як виняток і мінімальними дозами.
«І обов’язково після цього підтримати рослини антистресантами. Та підживити, наприклад, сумішшю сульфату магнію з карбамідом по 2,5 кг/га — це обробка, яка відновить їхню зелену масу і стимулюватиме ріст», — додав Віктор Різник.
Найбільш поширеними на сьогодні для картоплі є гербіциди з діючою речовиною метрибузин. Це єдині універсальні гербіциди для товарних і насінницьких посадок, які рекомендовано використовувати як для обробки ґрунту після формування гребенів, так і на рослини картоплі і бур’яну під час вегетації. Їм притаманна як ґрунтова, так і системна дія. Кращий ефект забезпечує дробне комбіноване використання, зауважив фахівець «Агріко».

Зі свого боку Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, зазначив, що посуха і перепади температур можуть негативно впливати на внесення засобів захисту.
«Наприклад, вносити протизлакові гербіциди потрібно післясходово (починаючи з висоти рослин 10-15 см), і є чіткі обмеження. Скажімо, хізалофоп-п-етил працює при +10-12 °С. Клетодим працює вже за середньодобової +15°С. Тому варто спостерігати і за погодними умовами, щоб підібрати відповідний продукт. Адже за неоптимальних умов при внесенні ефективність препарату знижується на 20-30%», — наголосив фахівець.
Він додав, що у портфелі бренду DEFENDA є препарат Рим (римсульфурон, 250 г/кг), який застосовують проти деяких дводольних і проти злакових бур’янів. Також як страхові проти злакових застосовуються Блейд (клетодим, 120 г/л) та Харума (хізалофоп-п-етил, 125 г/л). Універсальні поради щодо їх застосування надати важко, адже все залежить від температурного режиму, вологозабезпечення, типу ґрунту та забур'яненості поля, підкреслив Сергій Корнюшенко.
Захист картоплі від хвороб
Загрозу для картоплі становить досить широкий спектр збудників хвороб. Як грибних (фітофтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз), так і бактеріальних (чорна ніжка), а також вірусних (вірусна мозаїка).
Як зазначив Сергій Корнюшенко, найбільш небезпечними для картоплі є фузаріоз та бактеріальні гнилі.
За його словами, один із вагомих способів зменшити ризики — сівозміна. Навіть не бажано повертати картоплю на одне й те саме поле через 2-3 роки. І варто все-таки садити еліту, якщо прагнете отримати кращий і здоровіший урожай.

Загалом, фунгіцидні обробки на картоплі проводять багаторазово — настільки серйозні загрози для культури. Й поки що засобів довготривалої дії від усього різноманіття збудників не винайдено.
«Якщо ми говоримо про планування захисту від хвороб, то при вирощуванні товарної картоплі фунгіцидні обробки проводять практично через кожні 8-12 днів (залежно від умов). Відповідно за період вегетації така картопля потребує 8-10 обробок. А для насіннєвої інтервал може бути і 5-7 днів, а кількість обробок подеколи доходить до 12», — зазначив Віктор Різник.
І йдеться тут саме про превентивні заплановані обробки, професійні картоплярі не доводять до ситуації, коли хвороба вже з’являється.
Читати також: 7 найбільш поширених грибних хвороб картоплі — особливості і заходи захисту
А починається захист, звісно, із протруювання насіннєвого матеріалу. Адже чимало збудників чатують на насіннєву бульбу у ґрунті. Передусім ризоктонія.
За словами Віктора Різника, цей збудник загрожує першим, адже розвивається за нижчих температур. А вже потім за вищих температур «підключаються» парша, фузаріоз, фомоз, пітіоз. Тож фунгіцидний протруйник обов’язковий. І так само без інсектицидного теж не обійтись, бо не менша загроза для картоплі й від ґрунтових шкідників.
«Деякі препарати, такі як Селест Топ, двокомпонентні й мають як фунгіцидну, так і інсектицидну складову. А, наприклад, ефективний фунгіцид Серкадіс, але це суто фунгіцид, тож потрібно в суміш для протруювання додавати ще інсектицид», — зазначив фахівець.
Інсектицидний захист ми розглянемо далі, а поки що продовжимо про фунгіцидний, бо говорити є про що.
Більшість препаратів, які застосовують для контролю хвороб на картоплі, так би мовити, «одноручки». Тобто діють проти певної хвороби.
«Наприклад, препарат Сігнум захищає більше від альтернарії, тож для захисту від фітофтори його необхідно посилити іншим препаратом. Наприклад, Зорвек Інкантія, або Акробат, або Банджо тощо. На основі одного чи 2-3 препаратів не можна створювати системи захисту. Сьогодні асортимент їх на ринку чималий і дає величезні можливості для агронома побудувати антирезистентну систему захисту картоплі таким чином, щоб за будь-яких умов бути максимально убезпеченим від різноманітних небезпек», — підкреслив Віктор Різник.
Додав, що в Україні поки що маємо доступ до широкої палітри діючих речовин і засобів захисту, тож є можливість вибрати на певних етапах, на певних фазах розвитку, певних умовах той чи інший препарат.
По вегетації передусім потрібен захист від фітофтори. Для неї комфортні умови, коли ночі прохолодні, є перезволоження і денна температура також опускається десь до 17-20°С. Проти фітофторозу, за словами Віктора Різника, спрацьовують, наприклад, вже названі Акробат, Банджо, Зорвек Інкантія, а також Ридоміл Голд, Банджо Форте.
За інших умов, тобто за дефіциту вологи і високих температур, які тривають довгий час, але при цьому випадають роси — розвивається альтернаріоз.
«До речі, ця хвороба раніше була більше «книжковою», вказувалась у підручниках для студентів і викладачів фітопатології. Сьогодні ж вона вже «вийшла у поля» і стала на першому місці, навіть вище за фітофтороз. Бо клімат змінюється — в бік ґрунтових посух, високих температур, повітряних посух. Наприклад, у 2024 році повітряна посуха практично за 2-3 дні спалювала рослини картоплі, які ставали білими як папір. І таке спостерігалось навіть на Київщині та Чернігівщині», — згадує експерт.
І наголошує, що нині заходи захисту від фітофтори це більше про утримання ситуації під контролем. А от альтернаріоз — це більш критична проблема, на якій потрібно зосередитись. Альтернарію контролюють вже інші препарати. Зокрема, він називає Сігнум, Пропульс, Ревіона.
«Також є ще фунгіцид Ревус Топ, який, до речі один із небагатьох, таки захищає і від фітофторозу, і від альтернаріозу. Тож залежно від умов і спрямування урожаю плануємо 10 або 12 фунгіцидних обробок. Хоч, звісно, з досвіду знаю — заплановані заздалегідь схеми зазвичай у ході сезону часто змінюються, залежно від умов вирощування», — підкреслив Віктор Різник.
Як зазначив Орест Тичко, директор з виробництва CPG Agri (підрозділ Централ Плейнс Груп), контроль фітофторозу й альтернаріозу в компанії базується на системному застосуванні фунгіцидів із різними механізмами дії — для запобігання резистентності.
«Використовуємо препарати із групи контактних, трансламінарних і системних фунгіцидів, зокрема Ревус Топ, Ридоміл Голд, Інфініто та Зорвек Інкантія. У розрізі контролю альтернаріозу застосовуємо також додаткові рішення, такі як Сігнум, Пропульс та Ревіона», — розповів фахівець.

Інсектицидний захист картоплі
Згадане вже протруювання насіннєвих бульб захистить майбутню рослину насамперед від таких ґрунтових шкідників, як личинки коваликів (дротяники), личинки травневих хрущів та ін.
«Обробляючи бульби, ми не даємо можливості їм при першій міграції у верхні шари ґрунту пошкоджувати кореневу систему столової бульби. Звичайно, цей захист тримається певний період. І якщо мова йде про вирощування картоплі тривалого зберігання, то ще вноситься і гранульований фіпроніл (наприклад, препарат Регент). Він має довший період захисної дії, тож у вирощуванні картоплі тривалого зберігання, для промислової переробки — це вже обов’язковий елемент захисту», — зауважив Віктор Різник.
Додав, що зазвичай гранульований фіпроніл вносять одночасно з посадкою картоплі, хоча якщо є можливість, то краще це зробити пізніше, адже в перший період контроль триматиме протруйник — десь близько місяця після появи сходів. І якщо внести гранульований інсектицид відтерміновано, то загальний період захисту триватиме довше.
«Є нюанс: якщо ми вносимо гранули при формуванні гребенів, то можна пошкодити кореневу систему картоплі, яка вже починає розвиватись. Тому в такому разі дуже важливо правильно налаштувати гребнеутворювач, щоб пошкодження були мінімальними», — підкреслив фахівець.
Також він радить перш ніж планувати висадку картоплі на полі не лише провести агрохімічний аналіз ґрунту для побудови системи живлення, а й розкопи для визначення щільності наявних ґрунтових шкідників.
«Якщо на 1 м2 їх менше 2, то, в принципі, це невелика загроза. І треба ще подумати, чи варто Регент вносити, чи достатньо буде обробки іншим інсектицидом. Якщо їх 3-4 і більше, а буває й 10 і більше, то, звичайно, без гранульованого фіпронілу й відтермінування його внесення у період утворення гребенів не обійтись», — зазначив Віктор Різник.

Якщо говорити про всім відомого колорадського жука, то першу його хвилю зазвичай знімає протруювання. Наступні хвилі, які залежать від погодних умов, знімаються внесенням інсектицидів разом із плановими фунгіцидними обробками, і починаються вони десь у червні.
«Якщо погода нормальна, тобто прохолодна, немає високих температур, це може бути Карате Зеон чи Конфідор. Якщо ж уже висока температура, то тут потрібні двокомпонентні препарати, наприклад Ампліго, Протеус чи Енжіо. Тобто агроном має інформацію, знає ці препарати і залежно від температурних умов та щільності шкідників обирає продукт, який працюватиме саме в цих умовах», — підкреслив Віктор Різник.
Як наголосив Сергій Корнюшенко, якщо років 10-15 тому з колорадським жуком можна було боротись просто альфа-циперметрином, то наразі вже шкідник напрацював резистентність до цієї діючої речовини. І нею хіба що можна знімати личинок раннього розвитку. У більш «старшому» віці самостійно не спрацьовує навіть сильніший імідаклоприд, тож слід застосовувати ще більш жорсткі препарати.
«Загалом же від низки шкідників картоплю добре захищають такі продукти бренду DEFENDA як Октант Турбо (тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л), Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л). Для внесення через систему крапельного поливу хорошим варіантом буде Твікс (циперметрин + хлорпірифос). Престо (лямбда-цигалотрин, 200 г/л + клотіанідин, 50 г/л) — чудовий препарат, який знімає проблему шкідників уже по вегетації», — розповів Сергій Корнюшенко.

Як зазначив Віктор Різник, ще один шкідник — нематода — потребує окремої розмови й окремих підходів. Тому загально можна означити, що ця проблема контролюється передусім сівозміною, якістю насіннєвого матеріалу. Бо використання нематоцидів — питання дуже дороге, їх на ринку обмежена кількість (наприклад, нещодавно Bayer зареєструвала препарат Веранго Прайм), але без дотримання перших двох умов ефективність хімічного захисту значно знижується.
Читати також: Нематоди — невидима загроза врожаю. Як зменшити популяцію за допомогою технології
А взагалі, наголосив фахівець, запланована технологія — це схема, а реально захист культур, і картоплі зокрема, це дуже творча робота, яка вимагає знань і гнучкості.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026


