Як в Україні будуть сіяти озимі під урожай 2027: ціни, плани, експорт та кредити

Сьогодні, 08:00

Фото: SuperAgronom.com

Безпекова та економічна ситуація в Україні значно ускладнилася, причому загострення прийшлося саме на період жнив ранніх культур. Здорожчання пального, проблеми з експортом, які одразу потягнули вниз ціни на зерно нового врожаю, чергове зростання цін на добрива. Проте українські аграрії не переривають усталений виробничий цикл, і вже розпочали посівну озимих культур під урожай 2027 року.

Як цьогоріч проходить осіння посівна, що буде з площами та структурою посівів, а також якою є економічна складова — журналістка SuperAgronom.com розпитала в аграріїв різних регіонів.

Скорочення посівних площ та перегляд структури посівів

Одразу можна відзначити, що посівні площі під урожай 2027 року ще зменшаться порівняно з посівною-2026. Звісно, це пов’язано з війною в Україні та проблемами безпеки в регіонах, наближених до лінії фронту. Зокрема, на Херсонщині, як розповів Віктор Гордієнко, голова Асоціації фермерів Херсонської області, власник ФГ «Гордієнко» з Бериславського району, у 20-25-кілометровій зоні від лінії розмежування вже ніхто сіяти не буде. Та навіть в 30-40-кілометровій посівну планують лише окремі фермери — таких менше половини господарств, які мають у цій зоні землю.

Також у Харківській області площі для сівби цього року скоротилися приблизно на 7,5% через безпекову ситуацію та постійні атаки російських FPV-дронів. Найбільше постраждали північні території області, де аграрії вже не можуть безпечно працювати. Хоча лінія фронту не змінилася, ворог дістає FPV-дронами на оптоволокні.

За підсумками 2026 року скоротилися посівні площі і на Сумщині. Із загальної площі ріллі 1,2 млн га з обробітку виведено понад 200 тис. га. Цілком можливо, що це не остаточна цифра і скорочення площ буде більшим.

Читати також: Посівна-2026: як змінилася структура українських полів та що це означає для агросектору

На Чернігівщині загальна кількість посівних площ становить 1,466 млн га. Від початку повномасштабного вторгнення з використання вилучено більше 180 тис. га, цифра також не остаточна.

У Запорізькій області до повномасштабного вторгнення обробляли близько 1,88 млн га ріллі, минулого року під посівами залишалося близько 380 тис. га. Цьогоріч площа може скоротитися ще на 20 тис. га — до близько 360 тис. га.

Також змінюється і структура посівів, адже блокування експорту, подібне до ситуації 2022 року, змушує аграріїв орієнтуватися на культури, простіші для транспортування наземними шляхами, або більш затребувані на внутрішньому ринку.

Якщо обстановка в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Про це розповів фінансовий директор ГК «Агрейн» Віталій Штемпель.

«Це точно вплине на структуру посівів. Частина виробників скорочуватиме площі під культурами, які найбільше залежать від експорту та мають високу частку логістичних витрат, натомість шукатиме більш рентабельні альтернативи. Це означає не лише зміни для окремих підприємств, а й потенційне скорочення експортного потенціалу країни», — коментує ситуацію Віталій Штемпель.

Фінансова ситуація: купівельна спроможність та кредити до посівної

Вартість збирання врожаю у 2026 році для українських фермерів суттєво зросла через стрибок цін на дизельне пальне та одночасне зниження закупівельних цін на пшеницю. Купівельна спроможність аграріїв через це впала майже вчетверо, що ставить під сумнів рентабельність усієї збиральної кампанії. Відповідно, і нова посівна для аграріїв стає черговим викликом та «дорогим задоволенням».

Власник ТОВ «Маяк» Артем Омельяненко розповів про флешбеки 2022 року та рішення, яких вимагає поточний стан справ. За його словами, найнижча ціна, яку пропонували за пшеницю 3 класу — 6800–7000 тис. грн/т.

«Все перевернулося в один день. Від більш-менш стабільної ситуації до критичної, коли ніхто не знає, що робити, куди бігти. Тому зараз паніка, відверто скажу. Зараз прийняте рішення: 100% все, що збирається, зберігаємо. Чекаємо вересень–жовтень. Я вже думаю за майбутній сезон. Абсолютно все подорожчало. Карбамід 32-33 тис.грн/т. Сульфат амонію взагалі де взяти? Як він заїде в Україну?. Осіння посівна, відразу можна сказати, здорожчає на 15–20%. Але економити на добривах не будемо, вони вже закуплені, це старт для озимих та перезимівлі».

Через блокування морського експорту на внутрішньому ринку накопичилося багато зерна. Пропозиція перевищує попит, тому закупівельні ціни впали. Щоб аграрії не були змушені продавати врожай дешево, уряд розробляє програму доступного кредитування — фактично для проведення посівної кампанії. Вони зможуть залучати кошти під заставу наявного збіжжя, пройти кризовий період і не продавати зерно за цінами, значно нижчими за його вартість на міжнародних ринках.

Національний банк України вже з цього тижня підвищить заставний коефіцієнт для зерна з 0,4 до 0,75, що дозволить аграріям отримувати більші кредити під заставу врожаю навіть попри падіння цін на зерно. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його словами, зміна коефіцієнта має підтримати ліквідність аграріїв в умовах різкого скорочення експорту через блокаду морських портів та допомогти уникнути вимушеного продажу зерна за низькими цінами.

«НБУ підвищує заставний коефіцієнт для зерна — з 0,4 до 0,75. З цього тижня новий коефіцієнт має запрацювати», — зазначив Висоцький.

Міністр навів приклад: якщо в червні фермер під заставу тонни пшениці вартістю 10 тис. грн міг отримати кредит приблизно на 4 тис. грн, то зараз, навіть за ціни зерна 6–7 тис. грн/т, сума позики може становити 4,5–5 тис. грн.

За оцінкою уряду, в межах оновленої програми «5-7-9» аграрії можуть залучити до 80 млрд грн кредитних коштів на фінансування обігового капіталу. Ставку за такими кредитами знизили до 10%, а також дозволили використовувати всю суму позики на обігові витрати та пролонговувати чинні кредити. При цьому, за оцінками Мінагрополітики, аграрному сектору України на осінній період потрібно близько 200 млрд грн обігового фінансування, а для весняної посівної 2027 року — ще 300-350 млрд грн.

Посівна під урожай 2027: що відбувається в компаніях

Традиційно першими у посівну заходять великі підприємства, які мають більше технічних можливостей першими завершити жнива ранніх культур і, відповідно, звільнити площі під наступні у сівозміні.

Компанія «НІБУЛОН»:

Посівну кампанію під урожай 2027 року «НІБУЛОН» уже розпочав — стартували із сівби озимого ріпаку. На півдні України компанія робить основну ставку саме на озимі культури: ріпак і пшеницю. В умовах дефіциту вологи вони мають очевидну перевагу.

Різких змін у структурі посівів «НІБУЛОНу» не буде. У центральних і західних регіонах флагманською культурою залишається кукурудза, а на півдні — озимі пшениця та ріпак. Водночас на півдні плануємо перехід від м’якої пшениці до твердої. Цього року вже отримали близько 10 тис. тонн твердої пшениці. Ми відпрацювали технологію, і наступного року майже вся озима пшениця у Миколаївському кластері буде твердих сортів.

Читати по темі: Чому ніша твердої пшениці в Україні вузька? Про вирощування, ціну та ринок збуту

Для південних регіонів дефіцит вологи залишається одним із ключових факторів, що визначають структуру посівів. Саме тому ми робимо ставку на озимі культури, які встигають сформувати врожай переважно за рахунок зимово-весняних запасів вологи.

Станом на зараз вологи в ґрунті немає на глибину 20-25 см, але сіємо ріпак в суху землю — іншого виходу немає.

Частину добрив, необхідних безпосередньо для сівби озимих, агровиробничий підрозділ «НІБУЛОНу» вже закупив. Основна потреба попереду — це насамперед азотні добрива для підживлення озимих у січні-лютому та для кукурудзи навесні.

Витрати на посівну зростуть приблизно на 25-30% в порівнянні з минулим роком. Водночас стратегія «НІБУЛОНу» — скорочувати операційні витрати через технології. Наприклад, за підсумками МР 2025/26, економія палива склала 10 л/га, порівняно з попереднім роком — завдяки раціональному використанню техніки та скороченню кількості проходів полем. А ефективність використання азоту (NUE) зросла на 30%.

Проблема експорту і логістики впливає на весь аграрний ринок: сьогодні в Україні є проблеми з вивезенням зерна, елеватори та склади завантажені. Водночас «НІБУЛОН» не планує суттєвих змін у структурі посівів. У Миколаївському кластері, який об’єднує близько 20 тис. га і є найбільшим в «НІБУЛОНі», основними культурами залишаться озима пшениця та ріпак. В центральних і західних регіонах флагманською культурою є кукурудза. Для «НІБУЛОНу» важливо вирощувати культури, які формують великі товарні партії та мають стабільний експортний потенціал. Окрім того, сівозміна враховує кліматичні зміни, особливості ґрунтів тощо.

Вадим Шпітун, операційний директор ФГ «Пʼятигірське»

По ріпаку вже розпочали посівну. По житу на зерно/сінаж планово з 1 вересня. По пшениці орієнтуємось на 15 вересня. Структура посівних площ залишається без змін.

Вологи критично мало. Але в звʼязку з виробничою необхідністю ріпак мусимо сіяти вже зараз.

Добривами на осінню посівну повністю забезпечені з резервів, які закуплялись ще взимку. Норми внесення добрив не зменшуємо, більше орієнтуємося на агрохімічний аналіз. Де маємо середній-високий рівень забезпечення фософором-калієм, то не вносимо цього року взагалі на такі ділянки.

По паливу ціна порівняно з минулим бюджетом зросла на 32%. В цілому, маємо середнє здорожчання технології більше ніж на 15% лише за рахунок різниці в ціні пального.

Зараз ситуація з експортом лише впливає на вал обігових коштів. Але сіятися все одно треба.

Іван Крючков, директор агропромислового департаменту Групи «АГРОТРЕЙД»:

Ми вчасно завершуємо збиральну кампанію і вже розпочали посівну. Висів озимого ріпаку стартував 31 липня. Плануємо засіяти 12 тис. га ріпаку. Це майже на 3 тис. га більше, ніж торік, коли під культурою було 8,3 тис. га. Вже у вересні посіємо близько 6 тис. га озимої пшениці.

Цього року приблизно 70% площ під ріпаком засіємо за технологією strip-till, решту — за класичною. Головна причина — економіка. Strip-till дозволяє зменшити кількість проходів техніки по полю, а відповідно — скоротити витрати на дизельне пальне, оплату праці та інші виробничі витрати. Крім того, ця технологія передбачає менше втручання у ґрунт.

Структуру посівів під урожай-2027 коригуємо. Поки що плануємо посіяти близько 6 тис. га озимої пшениці та приблизно 1 тис. га жита. Площі під озимою пшеницею зменшуються приблизно на 30% порівняно з попереднім сезоном.

За нашими розрахунками, осіння посівна кампанія цього року буде приблизно на 20% дорожчою, ніж торік. Основні причини — подорожчання дизельного пального та зміни в логістиці. Якщо говорити про засоби захисту рослин у перерахунку на діючу речовину, то суттєвих змін порівняно з минулим роком немає.

Компенсувати це здорожчання плануємо насамперед за рахунок оптимізації логістики та більш ефективного розміщення культур, щоб скоротити витрати на транспортування до елеваторів. Також працюємо над підбором оптимальних технологічних рішень і діючих речовин під конкретні поля та регіони.

«Контінентал Фармерз Груп»:

Компанія розпочала сівбу озимого ріпаку наприкінці липня. У сезоні-2026 планується засіяти культурою 32 тис. га — удвічі більше, ніж торік, роблячи ставку на ранні строки сівби.

Посівну озимого ріпаку вже не вперше розпочинають у ранні строки. Більше того, ранні строки сівби стали типовими для регіону, де господарює компанія. У частині регіонів починають навіть раніше — у третій декаді липня. Мета — впіймати вологу.

У компанії максимально фокусуються на контролі умов висіву і дотриманні його якості, що гарантуватиме отримання належних сходів.

Завдяки достатній вологозабезпеченості ґрунту в більшості підрозділів «Контінентал» має високі шанси для таких строків посіву отримати достатні, дружні та рівномірні сходи ріпаку до настання серпневої спеки. Основний висів продовжуватиметься протягом першої-другої декади серпня.

Загалом під озимий клин на 2027 рік компанія відводить 95,2 тис. га: окрім ріпаку, у структурі посівних площ — 49,9 тис. га озимої пшениці та 13,3 тис. га озимого ячменю. Сівбу зернової групи планують розпочати у перших числах вересня після звільнення площ від культур-попередників.

ТАС Агро:

У третій декаді липня компанія розпочала посівну під урожай 2027 року в Південному кластері.

Поки на одних полях в ТАС Агро Південь ще збираємо збіжжя озимих культур, на інших, де щойно завершили обмолот пшениці, вже працюють посівні комплекси. Тут закладаємо основу наступного сезону — висіваємо озимий ріпак під який відведено 4410 га.

Польовий календар не знає перерв: один етап змінює інший. Адже кожен вчасно зроблений крок сьогодні — це важлива передумова гарного результату завтра.

Як зазначив Олег Заплетнюк, СЕО «ТАС Агро», посівна озимих здорожчає в межах 20%.

В компанії дещо змінили підхід до обробітку стерні. Є агрегати поверхневого обробітку, які витрачають лише 2,5–3 л пального на гектар. Фактично після цього ми нічого більше не робимо. Ріпак сіємо за strip-till — і тут уже маємо певну економію.

Тарас Корнієнко, головний агроном Групи компаній «Агрейн»:

Господарства Групи компаній «Агрейн» розпочали сівбу озимого ріпаку під урожай 2027 року. Цього сезону під культуру планується відвести понад 18 тис. га.

Першими до посівної кампанії приступили господарства Чернігівського кластера, де роботи стартували у першій декаді серпня. В Одеському та Харківському кластерах посівну розпочнуть після накопичення достатнього запасу продуктивної вологи.

Через недостатню кількість опадів протягом літніх місяців запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту тут поки не досягли рівня, необхідного для якісного проростання насіння. Попередником є озима пшениця. Посів проводять сівалкою Horsch Focus 6.50 TD безпосередньо після лущення стерні. Така технологія дає змогу рівномірно розподілити пожнивні рештки по поверхні поля та сформувати мульчований шар, що сприяє збереженню вологи у ґрунті. Інтервал між цими технологічними операціями не перевищує однієї години, завдяки чому вдається мінімізувати втрати продуктивної вологи та забезпечити висів насіння у вологий посівний шар.

У виробництві використовують високопродуктивні гібриди Корнет, Треззор, Умберто та Домінатор.Норма висіву становить 400 тис. насінин/га. Глибина загортання насіння підтримується на рівні 2–3 см. Одночасно із сівбою проводять локальне внесення мінеральних добрив. Карбамід вносять у нормі 80 кг/га на глибину 14-17 см, комплексне добриво NPK (поліфоска) — 100 кг/га на глибину 3-5 см.

Віктор Биков, керівник агрооб’єднання «Теком Агро Групп» (Одеська область):

Посівну плануємо розпочати, як тільки дозволить наявність достатньої вологи в ґрунті. Зазвичай, за нормальних кліматичних умов, ріпак першим висівався по нашим агропідприємствам, в першу декаду серпня. Ранні зернові, пшениця та ячмінь, починаючи з першої декади вересня.

Вологи ніколи не буває багато, а особливо в посушливих степах нашої південної частини регіону. Але як не дивно, цього року запас вологи в південній частині Одещини та зокрема в Бесарабії дещо більший, а ніж наприклад в північній частині, в Подільському районі.

Як правило, ми намагаємося бути гнучкими у виробничих питаннях, а особливо в тому, що стосується структури посівних площ, набору культур для сівозміни. На цей вибір завжди впливають багато чинників, які, умовно, можна розподілити на декілька підпунктів:

агрономічні (правильна агрономічна сівозміна, погодні чинники та наявність достатньої кількості вологи)
агротехнічні (наявність та готовність відповідної техніки для виконання виробничої програми)
економічні (дохідність та маржинальність культур).

Тому, так, дещо змінюємо, підлаштовуючись під конкретні умови на час посіву і намагаємось отримати максимум зиску із тієї ситуації, що склалася.

З добривами саме у нас ситуація не катастрофічна. Стартові добрива на посівну маємо. Далі будемо бачити і приймати відповідні рішення. Норми внесення добрив якщо і будемо зменшувати, то помірковано. Все ж таки, плануємо працювати, попри всі сьогоденні негаразди так як і планувати по запланованим технологічним картам. Та й досвід сезону 2022-2023 показав, що не вкладати в добрива — собі дорожче в майбутньому.

Ситуація з відсутністю експорту та сьогоднішніми цінами змушує шукати альтернативні варіанти збуту, нові логістичні маршрути. Але це стосується, перш за все, реалізації продукції. Посівна відбудеться за планом, проте з не великими коригуваннями, враховуючи поточну ситуацію.

Другий рік будемо сіяти зимуючий горох, олійний та золотистий льон, сочевицю. Площі поки що не такі вже й великі. Спершу висіваємо на демо-ділянках, демо-полігонах — а потім, якщо культура показує себе економічно ефективною, збільшуємо вже площі під товарні посіви. Проте наші фахівці щороку вивчають «поведінку різних культур», визначають та підбирають, під різні умови наших господарств, технології їх вирощування, особливо враховуючи різкі зміни клімату. Аналізуємо результати і вивчаємо ринок.

Дмитро Кисельов, заступник директора з рослинництва компанії «Західний Буг»:

Якщо не буде опадів, то посівну озимих розпочнемо лише з прогнозованим їх початком. Станом на зараз профіль ґрунту повністю сухий.

Можливо відмовимось від сівби ріпаку, якщо не буде передумов його сіяти. Додаємо в сортимент культур гібридне жито на площі 980 га для низькопродуктивних ґрунтів з орієнтуванням на внутрішню переробку.

Планові норми мінеральних добрив зменшуємо на 20% приблизно, органічні залишаються на минулорічному рівні.

Витрати на посівну зміняться, ми вже їх порахували, але розглядаємо кілька сценаріїв, тому наразі не можу озвучити точну цифру, адже вона буде залежати саме від обраного сценарію.

З коментарів, які надали нам аграрії, можна зробити висновок, що головними проблемами нинішньої посівної є ціни на пальне та добрива. А також необхідність пошуку обігових коштів, оскільки питання реалізації вирощеного врожаю залишається відкритим через активізацію знищення росією портової інфраструктури. Посівна під урожай 2027, за різними оцінками, зросте в ціні на 15-30% порівняно з попереднім роком. Проте сіяти будуть, як і щороку, і економити на технологіях будуть лише в розумних межах. Як ситуація розвиватиметься далі — будемо слідкувати.