Поширення
Зустрічається в багатьох регіонах, але на картоплі особливо шкідливий в центральних і північних районах.
Ознаки ураження
Уражуються листки, стебла, ягоди і бульби картоплі. Хвороба інтенсивно розвивається на початку цвітіння. На листках і стеблі спочатку з’являються невеликі бурі плями, які потім швидко збільшуються. Листки в’януть, поникають, чорніють, засихають, у вологу погоду гниють. На нижній поверхні листка, навколо плям, на межі із зеленою здоровою тканиною у вологу погоду або при ранковій росі спостерігають білуватий павутиновий наліт.При відносно низькій вологості повітря на надземних частинах рослин наліт не утворюється. Черешки уражених рослин відмирають, листя поникає. Такий тип ураження можна легко сплутати з в’яненням. На бульбах утворюються різко окреслені, сіруваті, а згодом буруваті, заглиблені плями різного розміру. При розрізі бульб на їх периферії видно побурілу тканину. На томаті фітофтороз проявляється через 10-15 днів після виявлення його на картоплі. Уражуються листки, стебла й особливо сильно плоди. На листках утворюються бурі плями (з нижнього боку білуватий або сіруватий наліт), на стеблах — темно-бурі смуги, а на плодах — темно-бурі, великі, трохи вдавлені, тверді плями з нерівною поверхнею, хоч гниль проникає глибоко в плід Особливо інтенсивно гниль розвивається при достиганні, транспортуванні та зберіганні плодів.
Біологія збудника
Збудником хвороби є ооміцетний гриб Phytophthora infestans dBy, порядку Perosporaceae, родини Pythiaceae. Грибниця його несептована і поширюється на міжклітинниках тканинах, утворюючи бічні кулясті вирости (гаусторії), за допомогою яких проникає в порожнину клітин, де і живиться. На уражених органах рослин являє собою нестатеве спороношення гриба (зооспо-рангієносці із зооспорангіями), що стирчить із продихів. Зооспорангієносці слаборозгалужені, мають по 1-4 основні й кілька бічних гілок з потовщенням у місцях утворення зооспорангГїв. Зооспорангії одноклітинні, овальні, розміром 25-33 х 15-20 мм.
Умови розповсюдження
Зооспорангієносці із зооспорангіями утворюються при тривалому зволоженні листка і відносній вологості повітря не нижче 76% протягом 4-6 год. Як правило, наліт з’являється на світанку, досягаючи повного розвитку за 2-3 год.За допомогою зооспорангіїв гриб поширюється під час вегетації рослин. Проростають зооспорангії тільки у краплинній волозі. Зараження відбувається, коли на поверхні рослини деякий час є краплинна волога. Тривалість його коливається залежно від температури: при 10°С — 3 год, 15°С —2 і при 20-25°С — 1,5 год. Інкубаційний період залежить лише від рівня температури і може становити 3-16 днів. Мінімальною температурою для розвитку гриба у рослині вважають 1-3, а максимальною — 30°С. Зооспорангієносці Із зооспорангіями утворюються при температурі 7-25°С. Короткочасна температура 35-49°С стимулює проростання зооспорангіїв, а більш тривала впливає згубно. Бульби заражуються або від зооспорангіїв, які при рясних дощах можуть з листків потрапляти у грунт, або частіше під час копання, коли вони стикаються з поверхневим шаром грунту чи ураженою гичкою. Незначне пошкодження сприяє проникненню інфекції. Захворювання від бульб під час зберігання не передається, але уражені місця часто заселяють багато мікроорганізмів, які зумовлюють гниття бульб під час зберігання. У місцях фітофторозних уражень часто розвивається суха гниль.
Джерело інфекції
Патоген зимує у формі грибниці на бульбах. Перші прояви фітофторозу видно на паростках картоплі. Причиною цього є садіння заражених або здорових бульб на ділянці, де у минулому році було зареєстровано захворювання і у грунті лишились невикопані уражені бульби. Джерелом інфекції можуть бути уражене насіння і рештки уражених рослин. Під час вегетації інфекція здебільшого потрапляє з картоплі на томат.
Шкідливість
Шкідливість фітофторозу полягає у значному зменшенні асимілюючої поверхні листків, що позначається на процесі утворення і нагромадження поживних речовин у рослині, особливо в період бульбоутворення. Хворі рослини утворюють недорозвинені і в незначній кількості бульби. В окремі роки у польових умовах на надземних частинах рослин розвиток фітофторозу майже не спостерігається, але проявляється на бульбах під час збирання й особливо зимового зберігання. Таке явище інколи відмічають при вирощуванні картоплі на поливних землях, коли у грунті створюються сприятливі умови для розвитку збудника, і зараження бульб. Часто при значному ураженні гички картопляною гниллю недобір урожаю досягає 70% і більше.
Заходи захисту
Серед вирощуваних сортів картоплі є сприйнятливі і стійкі до хвороби. До перших належать ранньостиглі сорти, до других — пізньостиглі. З метою обмеження розвитку фітофторозу томат слід вирощувати якомога далі від полів картоплі І тих полів, де в минулому році вирощували ці культури. Просторова ізоліція має становити не менше 500 м. Насіння збирають із здорових плодів і протруюють його. При виявленні хвороби видаляють з поля уражені плоди, обприскують рослини фунгіцидами. В окремих випадках при значному розвитку хвороби рекомендується робити декілька обприскувань з інтервалом 8-10 діб. Хімічні препарати: Авіксил, Акробат МЦ, Купроксат, Курзат Р 44, Полікарбацин, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Санкоцеб, Танос 50, Татту, Утан М-45, Фольпан 80, Хлорокис міді.