7 найбільш поширених грибних хвороб картоплі — особливості і заходи захисту

Складність захисту цієї культури зумовлена тим, що переважна більшість збудників може вести активний паразитичний спосіб життя протягом усієї вегетації картоплі та під час зберігання.

Ми розглянемо 7 хвороб картоплі, з яких 5 широко поширені та завдають найбільше клопоту українським господарствам, та дві рідкісні. Їхні симптоми, джерело інфекції, оптимальні умови для розвитку та методи захисту.

Ризоктоніоз або чорна парша картоплі

Ураження картоплі ризоктоніозом призводить до зниження врожаю на 40-60%.

На відміну від звичайної парші, ризоктоніоз на бульбах характеризується появою чорних опуклих склероціїв неправильної форми, які нагадують грудочки землі та важко відділяються від бульби. Власне тому хвороба здобула назву чорної парші.

На бульбах навколо вічок можуть з’являтися чорні вдавлені некротичні плями. На паростках бульб утворюються вдавлені бурі або чорні плями та виразки розміром до 1 см, мокрі, або сухі. 

Викликає хворобу гриб Rhizoctonia solani. Джерелом інфекції є склероції, що зберігаються в ґрунті та на ураженому посадковому матеріалі. 

Читайте також: Хвороби овочів на зберіганні

Особливості ризоктоніозу картоплі, які варто знати:

• Найбільш поширений ризоктоніоз на Поліссі.
• На піщаних ґрунтах хвороба розвивається сильніше, ніж на суглинкових.
• Наявність склероціїв на бульбах майже не впливає на смакові якості картоплі, але за значного ураження її товарні якості як насіннєвого матеріалу знижуються.
• Розвитку патогена сприяє волога і прохолодна погода, оптимальна температура — 15-21°С. 
• Симптоми ризоктоніозу можуть також проявлятися на стеблах, столонах, рідше на коренях дорослих рослин. 
• Сильне ураження може призвести до загибелі проростків і, як наслідок, зрідження насаджень. 
• У період цвітіння симптоми хвороби проявляються у вигляді «білої ніжки» внаслідок розростання на нижній частині стебла сірувато-білого щільного міцелію. На коренях хвороба спостерігається у вигляді коричневої штрихуватої плямистості.
• Крім картоплі, уражує понад 160 видів серед яких буряк, редька, щавель, капуста, морква, огірки, салат, гарбузи, тютюн тощо.

Власне тому не рекомендовано вирощувати картоплю після буряка. Зокрема, менеджер з технічної підтримки «Адама Україна» Олег Тарасенко каже, що через спільну для цих культур хворобу ризоктоніоз можна отримати недобір 10% урожайності. 

Заходи захисту картоплі від ризоктоніозу

Золоте правило — вчасне збирання врожаю. Чим пізніше термін збирання, тим більша ураженість бульб. 

Дотримання сівозміни грає теж не останню роль. Повертати картоплю на поле слід не раніше ніж через 3-4 роки. 

При зберіганні бульб не допускати перегріву, надмірної вологості в сховищах.

Для захисту від ризоктоніозу рекомендується провести протруювання бульб фунгіцидними протруйниками, такими як Сидгард (флудіоксоніл, 25 г/л) в нормі 0,75-1 л/т, Серкадіс® (флуксапіроксад, 300 г/л) в нормі 0,15 л/т. 

Вертицильозне в’янення картоплі

Ураження картоплі вертицильозом призводить до випадання рослин.

Вертицильозне в’янення проявляється спочатку як пожовтіння листя на нижніх ярусах рослини, яке згодом закручується догори. Потім листя опадає і чорніє стебло рослини. Оскільки патоген розвивається в судинній системі рослини, він блокує транспортування води та поживних речовин. Внаслідок цього рослини втрачають тургор і в’януть.

Викликає хворобу гриб Verticillium alboatrum. Джерелом інфекції є хламідоспори, які зберігаються в ґрунті та на рослинних рештках. Патоген проникає у рослину крізь корені і підземні стебла.

Читайте також: Захист картоплі: гербіцидні, фунгіцидні та інсектицидні схеми з досвіду аграріїв

Особливості вертицильозу картоплі:

• Небезпека вертицильозу обумовлена відсутністю прояву симптомів у ранніх фазах. 
• Розвитку хвороби сприяють різкі перепади нічних і денних температур, а також висока вологість ґрунту понад 75%.
• В умовах підвищеної вологості в місцях уражень гриб може утворювати наліт із кільцево розгалужених конідієносців, що складається з безбарвних овальних конідій.
• Зимує гриб у вигляді хламідоспор у ґрунті або на рослинних рештках.
• Уражує понад 350 видів рослин.

Заходи захисту картоплі від вертицильозу

Знищення бур’янів і сівозміна. Оскільки збудник хвороби може уражувати понад 350 видів рослин, варто подбати про знищення бур’янів у посівах і сівозміну. Зокрема, задля уникнення поширення вертицильозу на картоплі Олег Тарасенко не радить висаджувати її після гороху.

«Вона у вас посохне ще всередині вегетації. Вертициліум її просто знищить. Особливо, якщо поле на зрошенні і це рання картопля, — розповів він.

За виявлення осередків ураження картоплі вертицильозом культуру варто повертати на поле не раніше, ніж через 10 років.

Підживлення. Надмірне азотне живлення знижує стійкість рослин до вертицильозу. Також дефіцит калію і кальцію в ґрунті.

Протруювання посадкового матеріалу картоплі біологічними препаратами на основі спор бактерій Bacillus subtilis.

Альтернаріоз картоплі, або суха плямистість

Ураження картоплі альтернаріозом може призвести до втрати 30-40% урожаю.

Перед бутонізацією картоплі, за 15-20 днів до цвітіння на листках картоплі утворюються темно-бурі, округлі, чітко відмежовані плями з чітко вираженими концентричними колами. На плямах спостерігається слабкий чорний наліт — спороношення гриба. В суху погоду тканина в місцях плям висихає та випадає. При сильному ураженні листя жовтіє та висихає.

Хвороба також уражує стебла і черешки. Плями на них утворюються видовжені і теж мають характерну концентричну зональність. При сильному ураженні на стеблах утворюються язви і стебла в’януть. Ураження бульб картоплі відбувається через 2-3 тижні після збирання врожаю. На поверхні бульб утворюються темно-сірі або темно-коричневі дещо вдавлені плями, вкриті темним або темно-сірим нальотом. В місцях некрозів під плямами тканина твердіє. 

За пізнього ураження прояв симптомів на листках відбувається в кінці цвітіння картоплі, а плями мають оливковий наліт. Листки згодом скручуються у формі човника. 

Викликає хворобу гриб Alternaria solani. Джерелом інфекції є міцелій, конідії та хламідоспори в ґрунті та рослинних рештках.

Особливості альтернаріозу картоплі:

• Оптимальні умови для розвитку хвороби — високі температури та низька вологість. Чергування посушливої погоди з опадами або ранковими росами. Зокрема, оптимальна температура для проростання конідій 24-30°C, мінімальна — 7°C.
• В останні роки спостерігається адаптація патогена до нижчих температур.
• Проростання і поширення конідій відбувається вітром за вологості 95%. 
• Ураження молодих бульб наступає в період збирання врожаю при контакті зі спорами на поверхні землі, зрілих — тільки за наявності пошкоджень. 

Захист картоплі від альтернаріозу

1. Дотримання сівозміни: оскільки Alternaria solani уражує всі пасльонові культури, повернення цих культур на поле допустиме не раніше, ніж за 3-4 роки. 
2. Просторова ізоляція пасльонових культур, щоб запобігти взаємному перезараженню культур.
3. До появи перших симптомів хвороби рекомендується обприскування фунгіцидами як: Ацидан (металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), Акробат® МЦ (манкоцеб, 600 г/кг + диметоморф, 90 г/кг), Сігнум® (піраклостробін, 267 г/кг + боскалід, 67 кг/г), ДОК Про (цимоксаніл, 300 г/кг + міклобутаніл, 200 г/кг). Залежно від сорту і погодних умов застосовувати ДОК Про можна при висоті рослин від 15-20 см (активний ріст), або не пізніше появи перших ознак хвороб. При превентивному застосуванні норма внесення становить 0,4 кг/га, а при значному поширенні захворювання чи за сприятливих погодних умов для розвитку інфекції — 0,6 кг/га.
4. Збирати бульби слід повністю дозрілими, уникати пошкоджень при збиранні, через три тижні вибракувати уражені бульби.

Парша картоплі

Ураження картоплі паршею призводить до зниження якості товарної продукції та суттєво погіршує товарний вигляд бульб.

Типовим симптомом парші є поява грубих коричневих опуклих виразок на поверхні бульб, що псує їхній вигляд, а крім того, знижує вміст крохмалю, погіршує смакові якості і лежкість. 

Викликає хворобу гриб Streptomyces scabies. Джерелом інфекції є спори у ґрунті, на рослинних рештках і бульбах.

Особливості парші картоплі:

• Залежно від глибини дії патогена розрізняють чотири види парші картоплі: плоска, опукла, глибока і сітчаста.
• Розвитку парші на картоплі сприяє підвищена лужність ґрунту. Частіше присутність хвороби спостерігають на слабколужних легких та суглинкових ґрунтах.
• Уражені бульби не придатні до посадки.

Захист картоплі від парші

1. Підбір сортів картоплі, стійких до парші.
2. Сівозміна: повертати картоплю не раніше як через 3-4 роки.
3. Агротехнічні заходи мають передбачати підкислення ґрунту за потреби. 
4. Внесення органічних добрив таких як гній восени допомагає стримувати розвиток парші.
5. Сидерація гірчицею стримує розвиток збудника парші.
6. Через те що спори збудника можуть зимувати на бульбах, слід провести протруювання бульб перед посадкою такими фунгіцидними протруйниками, як Сидгард (флудіоксоніл, 25 г/л) в нормі 0,75-1 л/т, Серкадіс® (флуксапіроксад, 300 г/л) в нормі 0,15 л/т.

Фітофтороз картоплі

Ураження картоплі фітофторозом у середньому знижує врожайність на 10-30%. 

Фітофтороз є чи не найбільш поширеною хворобою картоплі, яка уражує листя, стебла, бульби і навіть ягоди. Фітофтороз картоплі характеризується появою на листках бурих плям з білим нальотом на нижній стороні листкової пластини. У результаті листки чорніють, в’януть, засихають і, як наслідок, знижується врожайність. На бульбах симптоми фітофторозу проявляються у вигляді різко окреслених, сіруватих заглиблених плям різного розміру, які потім буріють.

Викликає хворобу гриб Phytophthora infestans. Джерелом інфекції є бульби і рослинні рештки, на яких зимує грибниця. 

Особливості фітофторозу картоплі, які варто знати:

• Найбільш шкодочинний фітофтороз у центральних і північних областях.
• Хвороба інтенсивно розвивається на початку цвітіння. 
• При відносно низькій вологості повітря білий наліт на листках не утворюється. Лише при тривалому зволоженні листка і відносній вологості повітря не нижче 76% протягом 4-6 годин. 
• Ураження відбувається за умови наявності краплинної вологи на поверхні рослин. Залежно від температури повітря тривалість ураження така: при 10°С — 3 години, 15°С — 2 години і при 20-25°С — 1,5 години. 
• Температурний діапазон для розвитку фітофторозу досить широкий — від 1 до 30°С.
• Ураження бульб відбувається після рясних дощів, які сприяють потраплянню зооспорангієносців і зооспорангіїв у ґрунт.
• Хвороба під час зберігання не передається від бульби до бульби, але в уражених ділянках бульб накопичуються мікроорганізми, які зумовлюють гниття. 
• У місцях ураження фітофторозом часто розвивається суха гниль.

Захист картоплі від фітофторозу

1. Видалення бульб з поля для запобігання накопиченню інфекції.
2. Вирощування стійких сортів картоплі. 
3. Просторова ізоляція не менше 500 м від інших пасльонових культур як томат, баклажан тощо, які теж уражаються фітофторозом. 
4. Протруювання насіннєвого матеріалу.
5. При значному розвитку фітофторозу рекомендується провести кілька обприскувань з інтервалом 8-10 діб. 
6. Фунгіцидний захист. Для захисту від фітофторозу рекомендується проводити обприскування фунгіцидами кожні 10-14 днів, особливо в період активного росту рослин та за вологої погоди. Для обробки підійдуть такі препарати: Ефатол (фосетил алюмінію, 800 г /кг), Фрегат (цимоксаніл, 125 г/л + диметоморф, 180 г/л), Стробітек Мульті (крезоксим-метил, 125 г/л + пропіконазол, 150 г/л), ДОК Про (цимоксаніл, 300 г/кг + міклобутаніл, 200 г/кг), Акробат® МЦ (манкоцеб, 600 г/кг, диметоморф, 90 г/кг).

Антракноз картоплі 

Антракноз картоплі зустрічається рідко, через що цю хворобу складно діагностувати і легко сплутати з іншими плямистостями і в'яненням. Адже у картоплі антракноз викликає передчасне відмирання бадилля та гниття бульб під час вегетації та під час зберігання.

Перші симптоми антракнозу на картоплі — поява темних плям на листках, які згодом розростаються і в результаті уражені ділянки починають загнивати. На стеблах з'являються світло-коричневі плями, що призводить до їхнього вкорочення. У суху погоду уражені рослини всихають, а в вологу стебла розмочалюються і гниють. На бульбах виникають темно-коричневі плями, в яких під час зберігання розвивається мокра гниль. 

Викликають хворобу гриби Colletotrichum coccodes. Джерелом інфекції є склероції у ґрунті, на посадкових бульбах і рослинних рештках. 

Особливості антракнозу картоплі:

• Проявляється наприкінці сезону.
• На картоплі антракноз може проявлятися по-різному. Перша форма перебігу передбачає передчасне засихання, гниття стебел і в результаті — відмирання рослини. За другої форми уражуються підземні органи — бульби, столони, корені і згодом інфекція поширюється на здорові частини рослин.
• Розвивається у роки з сухим і спекотним літом. 

Захист картоплі від антракнозу

1. Дотримання сівозміни: повертати картоплю на поле не раніше, ніж через 7 років у разі ураження.
2. Протягом вегетації слід здійснювати боротьбу з бур’янами родини Пасльонових.
3. Десикація бадилля перед збиранням знижує ризик перенесення інфекції на бульби.
4. Протруювання бульб.
5. Обробка по вегетації фунгіцидами як Метеор (міді гідроокис, 770 г/кг).
6. Зберігати бульби при температурі 1-3 ºC. 

Борошниста роса картоплі

Ще рідше на українських картопляних полях можна побачити борошнисту росу. Назва хвороби борошниста роса говорить сама за себе. Після цвітіння картоплі на листках з’являється білий порошкоподібний наліт, а на нижній стороні — коричневі плями. Білий наліт також можна побачити на стеблах. В результаті листя і бадилля загниває. 

Викликає хворобу гриб Erysiphe cichoracearum. Джерелом інфекції є грибниця на рослинних рештках.

Особливості борошнистої роси картоплі:

• Ідеальні умови для розвитку борошнистої роси: температура повітря 20-30°C і відносна вологість понад 95%. 
• Для ураження рослин достатньо температури 0-20°С при відносній вологості повітря понад 50%.
• Розмноження гриба відбувається лише у вологому середовищі. 
• Температура листя понад 32°C згубна для спор і міцелію борошнистої роси.

Захист картоплі від борошнистої роси

1. Знищення рослинних решток картоплі.
2. Дотримуватися просторової ізоляції з баштанними культурами, для яких збудник є спільним.
3. Оскільки збудник уражує широкий спектр рослин з різноманітних родин як Айстрові, Мальвові тощо, варто подбати про знищення бур’янів у полі.
4. Внесення повного мінерального добрива з підвищеними дозами калію і фосфору. Пр ицьому уникати надмірного внесення азоту.
5. Для обробки рослин по вегетації можна застосовувати фунгіциди: Жокей Екстра (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л), Бродвей (азоксистробін, 250 г/л), Тіофен Екстра (тіофанат-метил, 700 г/кг + пенконазол, 25 г/кг), ДОК Про (цимоксаніл, 300 г/кг + міклобутаніл, 200 г/кг).

Підсумовуючи, слід наголосити на превентивних заходах, які допомагають знизити ризик появи хвороб картоплі. Це, насамперед, використання здорового посадкового матеріалу і дотримання сівозміни. А також застосування агротехнічних заходів як своєчасне знищення бур'янів, розпушування ґрунту та підгортання картоплі сприяють покращенню аерації та зменшенню вологості, що стримує розвиток грибів.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_