Чому ярий ячмінь недооцінюють? Як розкрити генетичний потенціал сучасних сортів та особливості вирощування

У Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції мають великий досвід вирощування і створення сортів ярого ячменю. Про особливості культури та технології її вирощування розповів директор накової установи Олександр Вінюков.

«У регіонах, які характеризуються сприятливими умовами для вегетації озимого ячменю, він може продукувати високі показники врожайності. Проте, за якістю зерна ячмінь озимий ніколи не зможе досягти рівня ячменю ярого. Зерно ячменю озимого — виключно фуражне, тоді як зерно ячменю ярого використовується у продовольчих цілях», — зауважив він.

Крім того, у переважній більшості випадків, ячмінь ярий залишається другорядною культурою, на вирощування якої не витрачають багато коштів. Мінімальні технологічні рішення не сприяють повноцінному розкриттю генетичного потенціалу сучасних сортів. В результаті дані середньої врожайності культури по областях відштовхують бажання вирощувати її.

Ярий ячмінь — культура, що формує зерно навіть за відсутності вологи

У зоні Степу вирощування ячменю озимого є дуже ризикованим, що пов’язано з нестабільністю погодних умов взимку та, як правило, відсутністю вологи під час сівби — восени.

У свою чергу, ярий ячмінь, як і інші культури, дуже реагує на забезпечення вологою і краще він себе почуває в зонах, де річна сума опадів перевищує 550 мм. Проте серед всіх ярих зернових колосових культур саме ярий ячмінь володіє найвищою посухостійкістю. 

Читайте також: Особливості вирощування ярих зернових в умовах посухи у Південному та Східному регіонах

Ярий ячмінь здатний формувати зерно навіть за повної відсутності вологи протягом вегетації. Основне для цієї культури — це отримання сходів та наявність вологи на перших етапах органогенезу (ідеально до початку фази кущення). На більш пізніх етапах органогенезу рослини ячменю ярого мають здатність використовувати повітряну вологу, яка осідає на рослинах у вигляді нічних та ранішніх рос. 

Тому саме ячмінь ярий має зайняти нішу ярих культур у зоні недостатнього зволоження, що істотно вплине на рентабельність господарств цієї зони та сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки.

Сій ячмінь в грязь — будеш князь, каже приказка. Та чи так це працює? 

Багаторічний досвід Донецької дослідної станції свідчить, що надто ранні строки сівби ярого ячменю не сприяють підвищенню врожайності культури.

Для ефективного використання генетичного потенціалу сучасних сортів ячменю ярого, період від сівби до появи сходів повинен складати 5-7 діб. Якщо цей період довший, стартові поживні елементи витрачаються на виживання, а не на розвиток. 

Чим довше рослини проходять перші етапи органогенезу, тим слабшими вони будуть в одну із основних фаз розвитку — початок кущення. Головна задача товаровиробника забезпечити цю культуру всім необхідним саме на початкових етапах органогенезу. Адже формування майбутнього колосу, а як наслідок і врожаю, починається у фазі кущіння. 

Найбільш оптимальною середньодобовою температурою для сівби ярого ячменю є +5+8°C. У зоні Північного Степу це зазвичай припадає на останню декаду березня.

Підзимовий спосіб сівби ярого ячменю забезпечує 1 т/га прибавки

Ми також проводили дослідження підзимового способу сівби ячменю ярого. При такому способі сівбу проводять наприкінці жовтня-початку листопада. Сходи мають з’явитися до настання стабільних морозів. 

Сорти нашої селекції витримують зиму і з настанням першого весняного тепла, починають активну вегетацію. Звісно, за такого способу вирощування є певні ризики, пов’язані з вимерзанням при тривалих періодах надмірно низьких температур. Проте такий спосіб сівби дозволяє отримати прибавку врожаю до 1,0 т/га, а найголовніше — майже на тиждень раніше провести жнива.

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Сівба ярого ячменю: норма висіву, що працює

Сівба ярого ячменю — одне з найболючіших і найсуперечливіших питань. Вже дуже багато років ми говоримо про те, що необхідно зменшувати норми висіву (особливо в посушливих умовах). Не всі нас чують. Але вже протягом 5 років ми проводимо дослідження норм висіву з градацією від 1,5 млн. шт./га до 5,5 млн. шт./га на сортах різновидів medicum та nutans. 

В середньому найкращі показники продуктивності сорти різновиду medicum демонстрували за норм висіву від 2,5 млн. шт./га до 3,5 млн. шт./га. Для сортів різновиду nutans оптимальними є норми висіву 3,5-4,0 млн. шт./га. Це пов’язано з генетичними особливостями цих сортів. Наша головна ідея — забезпечити можливість рослин формувати більшу кількість продуктивних стебел. 

Загальна кущистість рослин ячменю ярого зазвичай однакова, незалежно від норми висіву. Проте за менших норм висіву кількість продуктивних стебел на одній рослині значно збільшується. Тобто ячмінь ярий не витрачає енергію на формування непродуктивних пагонів, а всі корисні елементи та генетична спроможність рослини направлені на продукування максимальної врожайності.

Удобрення ярого ячменю має максимальну окупність

Ячмінь ярий — це культура, яка здатна максимально з користю використовувати будь-яке живлення. А використання добрив має максимальну окупність. Але завжди є “але”. Треба розуміти, що найголовнішою проблемою на сьогодні є наявність вологи у ґрунті. І саме це є головним чинником використання добрив. 

Найбільш доцільним є використання припосівного внесення мінеральних добрив, тому що, як правило, в цей час є ґрунтова волога. Норми внесення мають бути оптимальними.

Занадто високі дози внесення небажані з двох причин: 

1. Рослини не можуть їх використати і це будуть викинуті гроші на вітер; 
2. Високі дози можуть нашкодити рослині, створивши агресивне середовища у прикореневому шарі ґрунту за посушливих умов.

Оптимальною дозою припосівного внесення мінеральних добрив є N30P15-20, але треба враховувати агрохімічний стан ґрунтів та наявність вологи.

Високу ефективність демонструють підживлення рослин у фазі кущення азотними добривами. Проте цей захід доцільний лише за наявності вологи. Недоцільно використовувати норму діючої речовини азоту понад 30 кг/га.

Ячмінь ярий також дуже добре реагує на використання регуляторів росту та мікродобрив в бакових сумішах із ЗЗР.

Фосфор на старті — врожай на фініші

Окремо варто виділити фосфорне живлення. Від фосфору залежить формування рослинами кореневої системи та генеративних органів. 

Найбільша потреба рослин ярого ячменю у фосфорі саме на початкових етапах органогенезу. Тому нам необхідно забезпечити рослини фосфором, вносячи P2O5 під основний обробіток ґрунту (восени), або при сівбі. Найбільш поширене — припосівне внесення цього елементу в нормі 15-20 кг/га.

Використання фосфору у більш пізніх фазах розвитку малоефективне.

Ярий ячмінь степового екотипу формує врожайність рівну озимим сортам 

Ячмінь ярий — це високотехнологічна культура, яка здатна в дуже короткий термін та з відносно невеликими витратами на одиницю площі забезпечити високі показники рентабельності. Це стратегічна культура для країни та для її експортного потенціалу. 

Сучасні сорти ярого ячменю степового екотипу здатні формувати врожайність на рівні озимих форм. Проте затратна частина на їх вирощування буде значно меншою, а якість продукції суттєво кращою. 

В Україні є 3 селекційні центри, які виробляють сорти ячменю ярого степового екотипу: Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція, Інститут сільського господарства Степу та Селекційно-генетичний інститут. Чи є ми конкурентами один одному? Частково так, але конкуренція сприяє розвитку. Посівних площ в Україні достатньо для того щоб сорти всіх трьох наукових установ могли зайняти своє відповідне місце. 

Сорти ярого ячменю: потенціал урожайності

На сьогодні до Державного реєстру сортів рослин входять 177 сортів ярого ячменю, з них 13 сортів селекції Донецької ДСДС НААН. Ще два сорти установи проходять державне сортовипробування.

У виробництві нині є 9 сортів двох різновидів: 

• Medicum: Аверс, Щедрик, Бравий, Бунчук. 
• Nutans: Сталий, Генерал, Шубін, Незламний, Покоління. 

Всі ці сорти мають високі адаптаційні властивості та здатні формувати високий рівень продуктивності за гостро посушливих умов зони Степу. Найбільш поширеними є сорти: Аверс, Сталий та Щедрик. Аверс та Щедрик — зернофуражні сорти, зерно яких може використовуватись як у фуражних цілях, так і у продовольчих. Сорт Сталий — один з двох пивоварних сортів. Це унікальний сорт степового екотипу, який за сприятливих умов формує зерно відповідної якості для пивоваріння навіть у Степу. 

Найбільшого поширення країною набув сорт Аверс. На сьогодні його вирощують у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Кіровоградській, Херсонській, Черкаській, Київській та Закарпатській областях. Цей сорт підкорив товаровиробників своєю стабільністю, особливо відчутна різниця з іншими сортами простежувалась у 2024 та 2025 посушливих роках, коли навіть лісостепові регіони відчули на собі вплив посухи. 

Потенційна урожайність сортів ячменю ярого нашої селекції — 7-8 т/га. Звісно, для отримання такого рівня продуктивності необхідно створити відповідні умови. Більш реалістичні показники для середньобагаторічних умов зони Степу — 3,5-4,5 т/га. 

Середня врожайність за 2024-2025 рр. була від 3,5 до 6,5 т, залежно від області і технології вирощування.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

Посухостійкі сорти ярого ячменю

Окреме місце серед різноманіття сортів ярого ячменю займають посухостійкі сорти. Оскільки Донецька державна селекційна дослідна станція фізично знаходиться у степовій зоні, де посухостійкість і адаптивність — обов’язкові ознаки для сорту. Проте, враховуючи відсутність відповідної сучасної селекційної техніки та обладнання, науковці станції шукали шляхи удосконалення селекційного процесу за рахунок розробки нових методів оцінювання та відбору батьківських ліній для схрещування.

Основними методами стали наступні:

• Спосіб аналізу елементів продуктивності та пластичності сільськогосподарських культур;
• Спосіб добору сортів зернових культур за рангом продуктивності;
• Спосіб підбору сортів зернових культур для конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування;
• Спосіб прискореного виробництва насіння зернових культур.

Порівняльний аналіз ценотичної структури ділянкових посівів дозволяє диференціювати зразки за адаптивною спроможністю стосовно підтримки онтогенетичного гомеостазу при стресовій дії чинника «запаси продуктивної вологи у ґрунті» та виділити найбільш адаптовані зразки. Ці методи при аналізі селекційних розсадників дозволяють простежувати по роках вплив агроекологічних умов на процеси росту та розвитку рослин, що сприяє більш ефективному відбору батьківських ліній для схрещування та майбутніх сортів.

Пивоварний ячмінь: попит слабкий, бо ринок нестабільний

Н даному етапі попиту на пивоварні сорти практично немає. Це дуже нестабільний ринок, а вартість на продукцію з пивоварними показниками не завжди істотно відрізняється від звичайного фуражного зерна.

Ми маємо два сорти пивоварного ячменю: Степовик та Сталий. Це, дійсно, унікальні сорти, мабуть перші пивоварні сорти степового екотипу. Ми маємо окремий напрямок селекційної роботи зі створення сортів відповідної якості і вбачаємо за цим перспективу. 

Звісно є багато нюансів, не пов’язаних з генетикою. Перш за все є погодні фактори, які відповідають за можливість рослин формувати зерно відповідної якості. Зокрема, у посушливих умовах. Для того, щоб отримати якісне зерно пивоварного ячменю в посушливих умовах, потрібно оптимізувати живлення рослин зменшивши відсоток використання азотних добрив, а також важливо навчитися використовувати фосфорні добрива. Дуже добре себе зарекомендував підзимовий спосіб сівби, за рахунок якого можна знівелювати вплив погодних умов на рослини. 

Ну і найголовніше — це максимально якісний захист від хвороб на всіх етапах розвитку рослин. Обов’язкове використання фунгіцидів на початку колосіння, щоб отримати не заражене зерно, з якого буде виготовлятися солод.

Хвороби та шкідники ярого ячменю

Найпоширенішою хворобою ячменю ярого є гельмінтоспоріоз. Особливість цієї хвороби у тому, що ідеальними умовами для її розвитку є посуха.

З урахуванням того, що посушливі періоду всюди по Україні збільшуються, боротися з гельмінтоспоріозом треба комплексно, з використанням як хімічних засобів захисту, так і елементи землеробства. Обов’язково проводити протруювання насіння. Для захисту рослин у другій половині вегетації необхідно застосовувати обприскування фунгіцидами у фазі кущіння, а за потреби і у фазі колосіння.

Зі шкідників найбільшої шкоди на початкових етапах розвитку ярому ячменю завдають: смугаста хлібна блішка та злакові мухи. Ці шкідники здатні знизити потенційну врожайність ярого ячменю на 25%. Боротися з ними обприскуванням по вегетації малоефективно. Єдиний дієвий спосіб боротьби — протруювання інсектицидними протруйниками.

На більш пізніх фазах розвитку можуть шкодити п’явиця та клоп шкідлива черепашка. Проте завчасне обприскування інсектицидами у фазі кущіння вирішує цю проблему.

Правила збирання ярого ячменю

Жнива не менш відповідальний етап в технології вирощування ячменю ярого, ніж інші. Зазвичай ячмінь ярий збирають після пшениці озимої, вважаючи що це більш раціонально. Але це величезна помилка. Втрати врожаю ячменю ярого через затримку зі збиранням значно перевищують втрати при перестої пшениці озимої. 

За наявності сушарок рекомендується розпочинати збирання ячменю ярого при вологості 17%. Таким чином істотно знижуються втрати зерна. Оскільки пересушене зерно травмується та подрібнюється, що в подальшому впливатиме на показники його якості. 

Як висновок, можна сказати, що ярий ячмінь дуже технологічна культура, яка характеризується максимальною віддачею вкладених у неї коштів. Правильний підбір сорту та технології для нього дозволить товаровиробникам відкрити для себе цю культуру з іншого боку. Науковці Донецької державної селекційної дослідної станції НААН завжди готові прийти на допомогу з вибором сорту для конкретних умов, а також скоригувати елементи технології для отримання максимальної врожайності цієї культури.

Олександр Вінюков, директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції, для SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій