Віктор Філатов пояснив чому у 2027 році не сіятиме кукурудзу

Сьогодні, 05:04

Віктор Філатов пояснив чому у 2027 році не сіятиме кукурудзу

Фото: Віктор Філатов / Facebook

У ТОВ «Харківське насіння» в сезоні 2027 кукурудзу сіяти не будуть. Але не тому, що відмовляються від цієї культури як такої. Просто, за словами керівника компанії Віктора Філатова, є певні принципи, за якими будує щороку структуру посівів. Про це він розповів під час конференції «Вистояти й зрости: агробізнес у часи кризи», пише SuperAgronom.com.

Хоча загалом з 4,5 тис. га оброблюваних земель частка кукурудзи зазвичай відносно невелика — в межах 400 га, максимум 600 га.

За його словами, основною культурою компанії можна назвати соняшник. І в наступному році площі під ним планують збільшити на 5%. Стосовно цієї олійної в господарстві також є певні принципи. Якщо в якийсь рік і випадає соняшник по соняшнику, то ніколи такий прийом не застосовують на більше ніж 200 га.

«А взагалі соняшник по соняшнику можна сіяти лише на Харківщині, можливо, на Дніпропетровщині чи Кіровоградщині. А от в центрі — на Полтавщині чи Черкащині такий прийом неможливий. Можна втратити свій врожай на роки через збільшення склеротиніозу. Так само, як і в південних областях, тут загалом лімітують не хвороби а накопичення вологи. Адже зимовий запас вже не здатен компенсувати обсяги, необхідні для отримання стабільних результатів по цій культурі», — наголосив Віктор Філатов.

Додав, що загалом технологія соняшник по соняшнику ускладнюється ще й тим, що витрати на захист посівів на 50% вищі, ніж за почергової сівозміни.

Читати також: Віктор Філатов: Сидерати можуть зробити доступними для рослин поживні елементи як від 100-400 кг/га міндобрив

Щодо планів на наступний сезон аграрій також розповів, що збільшуватиме площі під льоном у 2-2,5 рази. Якщо в поточному сезоні під цю культуру в господарстві було відведено 250 га, то в наступному планують 500-600 га.

«Причому більше льону буде по соняшнику, що мені завжди подобалось. Головне, щоб цей соняшник не був вирощений з використанням імазамоксу. Щоб не було післядії на льон. Також у 2,5 разу (до 500-600 га) збільшимо площі під просом. Бо просо — це не тільки внутрішнє споживання», — зауважив Віктор Філатов.

У логіці побудови сівозміни одним із головних факторів аграрій назвав експортний потенціал культур.

«Я загалом дивлюсь передусім на культури, які мають ще якусь теоретичну можливість виїхати з країни. Підкреслюю — можливість теоретичну. Бо порти поки що стоять. А в Європі мито на ячмінь чи пшеницю 90 євро на тонну, це теж варіант сумнівний», — пояснив він.

При цьому додав, що пшеницею засіває половину з відведених площ м’якою, а половину — твердою, збільшивши площі під останньою, адже саме вона має експортні перспективи.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com