Поширення
Поширений на південному заході України.
Шкідливість
Жуки живляться на відростаючих озимих, а потім сходами ярих, буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну та різних бур’янів. Личинки живляться кукурудзою.
Зовнішній вигляд
Жук розміром 6,5 – 8 мм, чорний, густо вкритий сірими волоскоподібними лусочками. Зовні дуже схожий на сірого бурякового довгоносика, але має розвинені крила. Яйце розміром 1 мм, видовженоовальне, жовтуватобіле. Личинка — 8 – 10 мм, безнога, зігнута, жовтуватобіла, голова і останній членик сірокоричневі.
Розвиток
Зимують жуки в ґрунті на глибині 40 – 80 см. Основним місцем зимівлі є поле кукурудзи, де личинки завершували розвиток, менше жуків зимує на полях після соняшнику і дуже мало — на полях після зернових. Вихід жуків із зимівлі триває понад 20 діб; жуки добре літають. Через 10 – 12 діб після виходу з ґрунту спарюються. Масове відкладання яєць відбувається впродовж травня, але може продовжуватися й до початку липня. Самка відкладає яйця в ґрунт на глибину до 20 см, групами по 5 – 7 яєць. Плодючість однієї самки сягає 300 яєць. Личинки розвиваються 2 – 2,5 міс. Заляльковуються в ґрунті. Стадія лялечки триває 17 – 20 діб. Жуки з’являються в першій декаді серпня і залишаються на зимівлю в ґрунті. Розвивається цей шкідник в одному поколінні за рік.
Заходи захисту
Чергування культур у сівозміні, за якого виключається повторний посів кукурудзи по кукурудзі. Просторова ізоляція посівів кукурудзи від полів, де в масі перезимували довгоносики. Сівба кукурудзи й соняшнику в допустимо ранні строки. Систематичне знищення бур’янів. Передпосівна обробка насіння кукурудзи інсектицидами. За наявності 1 – 2 довгоносиків на 1 м2 — обприскування посівів дозволеними для використання інсектицидами (Карате 050 ЕС, Актеллік 500 ЕС, Волатон 500, Децис, Діазинон, Золон, Кінмікс 5 КЕ, Фастак, Шерпа 25 КЕ).
