Посівна озимих в умовах ґрунтової посухи: як справляються аграрії Волині і Хмельниччини

Область нас зустріла сонячною теплою погодою, яка сприяє збиранню сої та інших пізніх культур. Водночас, нестача вологи в орному шарі ґрунту на переважній території, не дає озимим культурам прорости. Незважаючи на щедру ранкову росу і тумани, поля у Волинській області не балувані опадами, кажуть місцеві аграрії. І так ситуація склалася ще з літа.

Сидерати і no-till, добрива і мінімальний обробіток: два варіанти Фелікс Агро

Перше господарство, яке ми відвідали — «Фелікс Агро», де нас зустрів керівник Павло Давидюк. Земельний банк 3000 га. Тут вже почали молотити сою (зібрано 300 га), на черзі кукурудза. Встигли посіяти 650 га озимого ріпаку, 90 га озимого ячменю пивоварного і 300 га озимої пшениці, але вимушені були призупинити посівну через брак вологи в ґрунті.

«Тільки сльози можуть розмочити цей ґрунт, мої сльози», — жартує Павло Давидюк.

Взявши лопатку в руки, він розкопав посівне ложе і показав насіння озимого ячменю, яке досі не зійшло. Сухе лежить в ґрунті і чекає опадів. На глибині 10 та 15 см теж сухо. Напередодні нашого приїзду випав дощ, але не зарадив ситуації, каже агроном Борис Коровець. Зате для збирання сої погода ідеальна, додав він.

До слова, сої в «Фелікс Агро» цього року посіяли 700 га, озимого ріпаку 770 га. На ріпаку отримали врожайність 4 т/га, а сою почали молотити з 3,7 т/га. На сьогодні це дві культури, які в області вважаються рентабельними. Ще цукровий буряк, але в господарстві від нього відмовилися в силу складнощів з логістикою до заводу. 

Серед інших культур, які сіяли в сезоні-2023: озима пшениця — 750 га, озимий ячмінь — 210 га, кукурудза — 300 га, горох — 200 га. Ще вирощують гречку, переважно на малих ділянках пайовиків, де неможливо заїхати габаритною технікою. Розширювати площі під гречкою не збираються.

«Ціна на гречку нині коливається 6-9 тис. грн, а врожайність слаба, то в нас вона взагалі не рахується. І не підходить нам як попередник, погано після гречки ростуть зернові і соя», — каже Борис Коровець.

Під урожай-2024 у «Фелікс Агро» планують збільшити площі під озимими зерновими, посіяти 1000 га озимої пшениці і 250-260 га озимого ячменю. Натомість дещо зменшити площу озимого ріпаку — 650 га. У виборі сортів пшениці віддають перевагу сортам Етана і Артіст (80%), ячменю — Єкатеріна (70%) і Парадіс. 

Кукурудза на момент нашого прибуття (26 вересня) була готова до збирання (вологість зерна 14%) та й виглядає багатообіцяюче. Павло Давидюк очікує зібрати в середньому 10 т/га (9-11 т/га залежно від поля і групи стиглості гібрида). На пізніх гібридах — близько 11 т/га у заліку. Збиратимуть з наступного тижня, як тільки прибуде жниварка з Німеччини. 

«Якщо би ще була літня волога, то, я думаю, ми мали б як мінімум іще тонну-півтори.  Хороша закладка зерна по качанах, я нараховував по 35 зерен», — каже агроном. 

ФАО кукурудзи добирають так: найбільшу частку (220 га) засіяно гібридами з ФАО 310 і по 40 га гібридів з ФАО 220 та 260. І хоч власної сушарки в господарстві не мають, сіяти кукурудзу з нижчим ФАО не бачать сенсу. 

Мінімальний обробіток або no-till

Обробіток ґрунту — комбінований. Глибоке рихлення проводять лише за наявності ущільнення. Якщо ущільнення немає, обходяться мілкою культивацією. Практикують і no-till.

«Оранку не використовуємо дуже багато років, бо маємо поля з нерівномірним рельєфом — просто гори-полонини», — жартує Павло Давидюк.

Цікаво, що в «Фелікс Агро» практикують сидерацію під кукурудзу і сою, щоб зменшити вплив вітрової і водної ерозій. Адже, крім нерівномірності рельєфу, мають ґрунти глинисті і суглинки, тож проблема запливання ґрунту тут нерідке явище. 

Висівають сидерати після збирання врожаю. Дві суміші сидеральних культур: перша — фацелія, льон, суданська трава, вика і конюшина, друга — гірчиця чорна і біла, боби, люпин, фацелія і льон. Економія на добривах складає 20-30% і навіть більше, каже Павло Давидюк.

Читайте також: ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки

Для прикладу він продемонстрував нам ділянки поля кукурудзи, на яких застосовувалося різні обробітки ґрунту (оранка, no-till + сидерати, мілка культивація) та дві схеми удобрення.

• сидерація + 5 т гною і зменшена доза фосфору і калію;
• 150 кг/га карбаміду, 150 кг/га КАСу, фосфорно-калійні добрива і гній. 

«Там, де були сидерати, є отвори. Це ходи черв'яків. З досвіду минулих років, коли ми мали посіви по no-till і сидерату та по глибокому рихленню із внесенням добрив, ми збирали однакові врожаї за обох схем, але з сидератами економили на добривах і пальному», — наголосив керівник агропідприємства.

Схема захисту кукурудзи включала ґрунтовий захист препаратом Акріс®, потім страховий по сходах частково препаратами Діанат® і частково комбінацією метолахлор + тербутилазин. 

Після кукурудзи ми відвідали сою, середньостиглий сорт Моцарт. Поле зі схилами, засівалося різними сівалками: частина Amazone, частина Horsch. Варіантів обробітку два: no-till із сидератами та мінімальний обробіток. Після сидератів навесні проводили мілке дискування американським дисковим культиватором Kelly. Добрив не давали. Схема захисту сої передбачала внесення ґрунтових гербіцидів метрибузину, кломазону, страховий Базагран®, Корум®. 

Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Онлайн державний реєстр пестицидів та агрохімікатів

Немає вологи — немає хвороб. Єдиний плюс посушливого сезону для «Фелікс Агро» в тому, що вдалося обійтися без фунгіцидного захисту на кукурудзі і сої. До слова, витрати на вирощування 1 га сільгоспкультур зросли на 20-30% порівняно з минулим роком. Підвищилися ціни на фосфорно-калійні добрива, ЗРР і пальне. 

На зернових, зокрема, на пшениці застосовували Рекс® Плюс та рістрегулятор Медакс® Топ, на друге внесення Адексар® СЕ Плюс. На озимому ячмені гербіцид Базагран®.

«В цьому році багато господарств, у тому числі і «Фелікс Агро», випробували протруйник для зернових на основі флуксапіроксаду — Кінто® Плюс. У його складі також флудіоксоніл і тритіконазол, який працює по сажках і сніговій плісняві. Також флуксапіроксад захищає ячмінь озимий від плямистостей і надає початкову енергію для розвитку кореневої системи», — розповів Володимир Максимюк, регіональний менеджер BASF у Волинській області.

З вирощеної продукції 90% експортують до ЄС самотужки. Цей рік буде складніше експортувати великі об'єми, прогнозує Павло Давидюк. Але якщо море відкриється, то активність на західних кордонах знизиться. 

«На сьогодні завантажені машини мають чекати близько 10-14 днів в електронній черзі до кордону, 2-3 дні з фітосанітарами на кордоні. Грубо кажучи, один рейс може забрати до місяця часу. Але ми інвестували в зберігання, то я думаю, поки що будемо потрошку продавати», — каже керівник агропідприємства. 

В господарстві побудували два великих склади-сховища. Також практикують зберігання зерна в рукавах. Рукави частково закупили самотужки, частково отримали безкоштовно за програмою USAID. В минулому році в них зберігали близько 3 тис. т збіжжя.

Читайте також: Зберігання зерна в рукавах на прикладі кукурудзи 

Цукрові буряки, нішеві культури і мінімальний обробіток з мінімальними нормами міндобрив: досвід «Агрокрай»

Не набагато кольоровіша ситуація з ґрунтовою вологою на Хмельниччині порівняно до Волині. Однак ґрунти тут представлені переважно чорноземами та сірими опідзоленими. Як кажуть місцеві аграрії, сам Бог велів вирощувати цукровий буряк. І в господарстві «Агрокрай», яке ми відвідали, ним зайнято майже 150 га. На наступний рік цю площу планують збільшити вдвічі.

«Економіка вирощування цукрового буряка в області рахується, є переробні заводи. Дуже багато аграріїв наступного року планують заходити в буряк, бо його наразі збути легше, ніж зерно», — аргументує Василь Косюк, головний агроном ТзОВ «Агрокрай».

У полі цукровий буряк виглядає пристойно — на 75 т/га потенційної врожайності. Церкоспороз, судячи з усього, запізнився: поодинокі плями на листках вже не зіпсують врожаю. Цукристість теж хороша — 17-17,5%. Копатимуть за тиждень-два.

Крім цукрових буряків в господарстві займаються насінництвом і на площі 3250 га вирощують 700 га озимої пшениці, озимий ячмінь, 520 га сої, 450 га квасолі і до 600 га маку олійного. Близько 100 га відведено під ділянки гібридизації соняшнику. З товарних культур — 350 га кукурудзи, ячмінь ярий пивоварний і розторопша плямиста. Також 12 га території господарства займає вишневий сад. 

Цікаво, що такі нішеві культури як розторопша плямиста і квасоля в господарстві вирощують давно. Василь Косюк каже, що працювати з розторопшею дуже легко, єдиний мінус — боротьба з падалицею після неї. Головний нюанс у вирощуванні квасолі, як і у сої — це збирання, додає він. Зокрема, потрібно мати жниварки флексі або полотняні, які мінімально пошкоджують зерно і гарантують мінімум втрат при збиранні. До того ж, вирощувати квасолю слід на ґрунтах з вмістом гумусу не менше 2%, відводити під неї рівні поля без схилів, а ще — уважно добирати попередник, щоб не було післядії ЗЗР.  До слова, ґрунти господарства представлені темно-сірими з вмістом гумусу до 2% та чорноземами з вмістом 4-6%.

Читайте також: Технологія вирощування квасолі білої від Юрія Дробязко

Вирощену товарну продукцію «Агрокрай» переважно експортує. Квасолю частково продають до країн ЄС, розторопшу до Австрії для виробництва ліків, кукурудзу до Румунії.

«Площі під озимою пшеницею наступного року будемо зменшувати, бо немає реалізації, немає ціни. Залишаємо тільки перспективні сорти, які забезпечують зерно не нижче другого класу і насінництво. Зменшимо частку кукурудзи до 200 га, натомість збільшимо трохи площу під квасолею», — поділився Василь Косюк.

На час нашого прибуття (28 вересня) в господарстві сіяли озиму пшеницю і закінчували збирати сою. На підході цукрові буряки і кукурудза. ФАО кукурудзи тут обирають в діапазоні 270-330. 

«Це ті ФАО, які дають більш-менш пристойний урожай і за наявності власної сушарки ми не дивилися в сторону нижчого ФАО. Хоча, можливо, доведеться переглянути, тому що газ дорожчає, можливі перебої зі світлом. Через це минулого року ми затягнули зі збиранням кукурудзи аж до кінця січня, поки не закупили генератора. Власне тому ми зменшуємо площу під кукурудзою, але після перемоги ми до неї обов’язково повернемося», — пояснив головний агроном.

Врожайністю зернових головний агроном задоволений. В середньому отримали 9,6 т/га озимої пшениці. Зернових, до слова, в «Агрокрай» вирощують 3 види: класична пшениця, чорнозерна пшениця (спельта) і голозерний ячмінь. У вирощуванні останніх переходять на біологічну технологію вирощування з мінімальним застосуванням хімічних ЗЗР. По квасолі отримали 3,5 т/га, що, як каже Василь Косюк, дуже пристойний результат. Розторопші згідно плану зібрали 1,3 т/га, пивоварного ячменю 7,2 т/га. Не задоволені в господарстві урожаєм сої, спека наприкінці вегетації завадила розвитку верхніх бобів. Маса 1000 зерна у верхніх бобах на 70 г менша порівняно до нижніх бобів. Середня врожайність сої склала 3,4-3,5 т/га. Урожай маку цього сезону теж не порадував — 0,8 т/га, тоді як в попередні роки отримували від 1,2 до 1,8 т/га.

Загалом несприятливі погодні умови тут склалися в травні, вологи — 0 мм, що вплинуло на розвиток пізніх культур в господарстві. Раннім культурам вистачило зимових і ранньовесняних запасів вологи, що добре позначилося на їхніх урожайностях. Плюсом нестачі вологи, як і у випадку Волині, стала відсутність інтенсивного розвитку хвороб, зокрема, на зернових культурах, що дозволило зменшити норми фунгіцидів та навіть пропускати деякі обробки. Ранній весняні дощі сприяли утворенню кірки, згодом посуха від 35 до 40°С протягом місяця.

Працювати в ґрунті потрібно на глибині 5 см: підхід до мінімального обробітку в «Агрокрай»

Технологія обробітку ґрунту в «Агрокрай» — мінімальна і класична. Від оранки хочуть відмовитися, але наразі без неї не обійтися у підготовці ґрунту для цукрового буряка та після маку олійного. Планують також відмовитися від дискових борін.

«Кілька років мусимо попрацювати ще глибокорозпушувачами, тому що не всі поля ми змогли пройти і зруйнувати плужну підошву, яка утворилася після обороту пласта. На деяких полях ми маємо по два ущільнення — на глибині використання дискових борін і на глибині плуга. В ідеалі на майбутнє ми прагнемо використовувати тільки агрегати з вертикальними дисками і дискові агрегати типу Kelly: він готує насіннєве ложе, мульчує поверхневий шар. Це те, що потрібно для роботи мікроорганізмів — сівба сидератів, внесення деструктора і обробіток до 5 см. Це дасть змогу максимально зберегти ґрунтову вологу і це моя мрія, щоб повністю відмовитися від плуга і через 2-3 роки від глибокорозпушувача, дискової борони і культиватора. Ще колись Прянішніков казав, що найважливіші для рослини 2 дюйми ґрунту, яким ми доручаємо наше насіння. В цих 5 см треба працювати, нижче нехай працюють мікроорганізми і коріння рослин», — поділився головний агроном.

В господарстві активно працюють з мікробіотою ґрунту, щоб відновити його природну родючість. Проводять біологічний аналіз ґрунту. Тривалий час використовували органічні добрива у вигляді курячого посліду, але коли стало логістично не вигідно доставляти їх, перейшли на сидерацію. Сіють сидерати і застосовують деструктори, що дозволяє зменшити норму внесення мінеральних добрив на 30%. Так працюють вже 2 роки.

Сидеральні суміші формують самостійно: це гірчиця біла, редька олійна, гречка льон,  соняшник і бобові (вика, пелюшка). Іноді залучають падаличні соняшник і квасолю, щоб втрачене при збиранні насіння не пропало дарма. Користь від сидератів є і її можна обрахувати, каже Василь Косюк. 

«На полі цукрових буряків після збирання попередника був сидерат, який торік дав досить непогану вегетативну масу. Ми встигли її мілко заробити дисковими боронами до викидання стручків, з одночасним внесенням 5-7 кг діючої речовини азоту, для того щоб працювали азотфіксуючі бактерії, які ми вносимо з деструктором. За рахунок цього ми зменшили норму мінеральних добрив до 30%. На озимій пшениці тільки по азоту зменшили на 30% за рахунок сидератів», — каже Василь Косюк.

Гібрид, який ми оглядали в полі, — БТС-2730, стійкий гібрид до церкоспорозу. З осені після дискування сидератів провели глибоке рихлення, закриття вологу шлейф-боронами, вирівнювання ґрунту компактоматом. Сіяли з густотою 135 тис. шт./га.

Гербіцидний і фунгіцидний захист цукрових буряків

Гербіцидний захист — чотирьохразове внесення: перше ґрунтовий гербіцид Фронтьєр® Оптіма в нормі 0,8 л/га. Далі три гербіцидні обробки діючими речовинами фесмедифам, десмедифам і етофумезат. Також вносили трифлусульфурон-метил. Проти лободи білої дворазово застосовували метамітрон разом з бетанальною групою. 

Фунгіцидний захист цукрових буряків включає три фунгіциди: Рекс® Дуо, протіоконазол (175 г/л) + трифлоксістробін (88 г/л), ципроконазол (80 г/л) + пропіконазол (250 г/л) та тіофанат-метил з контактним гідроксидом міді.

Посівна пшениці раніше, ніж зазвичай

Посівну пшениці цьогоріч розпочали раніше, ніж зазвичай (наприкінці вересня) через нестачу вологи в ґрунті і відсутність опадів. Станом на кінець вересня вже засіяли 60% від запланованого. На деяких полях сіють на глибину не більше, ніж 3,5 см, щоб дістати вологу, на інших, де вологи більше, на 1,8-2 см. 

Оскільки попередником озимої пшениці був мак, на полі проводили оранку, культивацію і коткування. Під сівбу внесли 50 кг фізичної ваги NPK 7:21:21, тобто 3,5 кг азоту, 10,5 кг фосфору і 10,5 кг калію. Торік дворазово вносили 100 кг/га КАС, тобто 62 кг/га діючій речовині азоту, 100 кг сульфату амонію по мерзлоталому ґрунту — це ще плюс 21-24 кг/га азоту. Обов'язково по листу у фазу кущення вносять азотфіксуючі бактерії, які в цьому році показали досить пристойний результат (9,5 т/га озимої пшениці) попри те, що норма азотних добрив зменшена. Наступний крок — регуляція озимої пшениці препаратом Медакс® Топ.

Насіння обов’язково протруюють препаратами з фунгіцидною і інсектицидною дією, цьогоріч застосовували Систіву®. І хоч препарат дорогий, каже агроном, він вартий витрачених коштів, бо дозволяє пропустити обробку проти плямистостей в Т-1.

Схему захисту цього року вимушені були перебудувати через суттєве подорожчання ЗЗР. Фахівці компанії BASF допомагають з вибором препаратів, які допоможуть захистити посів і водночас здешевити технологію вирощування. 

«В умовах війни аграрії шукають, як здешевити технології вирощування культур і ми зі своєї сторони допомагаємо підбирати комбінації препаратів і норми внесення під кожне поставлене ними завдання», — прокоментував Роман Литвинюк, регіональний менеджер BASF у Хмельницькій області.

Для підстраховки проти борошнистої роси планують застосувати Флексіті®, по прапорцевому листу Абакус®. Остання обробка проти фузаріозу колосу фунгіцидом Осіріс® Стар. На окремих полях гербіцид МЦП для боротьби з хвощем польовим, гірчаком берізковидним і татарською гречкою. Інсектицидний захист передбачає застосування піретроїдних препаратів контактної групи.

Цікаво, що з 2022 року на території господарства «Агрокрай» розташовується демоцентр BASF, де представлені сорти і гібриди всіх типових сільгоспкультур для України: сої, кукурудзи, соняшнику, ячменю, пшениці і схеми захисту для них. Локація зручна, стандартні притаманні для Хмельниччини погодно-кліматичні умов, наявність власного насіннєвого заводу Billigrain. Цьогоріч «Агрокрай» і BASF провели тут спільний день поля.

Підбиваючи підсумки, відмітимо, попри те, що господарства «Фелікс Агро» і «Агрокрай» розташовані в різних областях, в них є багато спільного — обидвом притаманний дух новаторства. В обох практикують мінімальний обробіток, вирощують сидерати, випробовують різні схеми живлення і варіанти збереження вологи й родючості ґрунту. Є дещо спільне і в погодних умовах, які склалися цього сезону у Волинській і Хмельницькій області:

• Особливістю сезону стала посуха, яка спостерігається як на Волині, так і на Хмельниччині.

• Високого тиску хвороб в сезоні не було. Працювали фунгіцидами превентивно.
• Різкі коливання температур призвели до проблем із забур’яненістю, зокрема, лободою білою, яка швидко сформувала потужний восковий наліт. 

«Враховуючи проблему забур’яненості посівів білою лободою, в цьому сезоні великим попитом користувався гербіцид Корум®, ефективний у боротьбі з великою кількістю перерослих бур'янів на сої. Для буряків препаратом №1 став Рекс Дуо, тому що препарат азольний і на відміну від стробілуринів чудово працює при нестачі вологи. З новинок цього року успішно пройшов тестування протруйник для сої Мерівон® Про, вже отримали позитивні відгуки. Дуже гарно себе показав новий препарат Ревікер®, який містить Ревісол®, що відповідає найжорсткішим європейським нормам», — розповів Роман Литвинюк.

• Багато аграріїв в обох областях зробили ставку на сою, втім, на Хмельниччині очікування по врожайності не виправдалися через міжсезонну посуху. 
• Багато господарств на Хмельниччині скоротили площі під озимим ріпаком, деякі взагалі відмовилися. На Волині площі під культурою під урожай-2024 сіють переважно близькі до цьогорічних.

«Волинські аграрії наразі зіткнулися з дилемою, чи проводити ріст регуляцію озимого ріпаку та в яких нормах. У виборі протруйників для озимого ріпаку враховують інсектицидну складову, яка буде захищати від злакової та гесенської мух», — додав Володимир Максимюк, регіональний менеджер BASF у Волинській області.

• Посівні площі під цукровими буряками на Хмельниччині в сезоні-2024 планують розширювати. В області є 4 переробні заводи.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій