Хобочу з березня в очікуванні гідної кормової бази: сповідь прихованохоботника

Прокидається і ріпаковий квіткоїд, який теж загрожує ріпаку, але не одразу. 

У когорті шкідників ріпаку ріпаковий квіткоїд — ждун. З діапаузи виходить пізніше прихованохоботників і блішок. Вдає з себе не примхливого, поїдаючи квітки кульбаби… А потім раптом травень, зацвів ріпак і далі все як в тумані!

Тож, поки квіткоїд дрімає під рослинними рештками, у полі ми зустріли великого ріпакового прихованохоботника та дізналися про його плани, надії і прогнози на цей сезон. Коли ж іще брати інтерв'ю, як не 1 квітня!

Про що хобочуть?

У компанії хрестоцвітих блішок в цей похмурий день стояв він твердо на листку на шістьох своїх лапках сповнений надій.

«Перспективи цього року видаються мені досить кольоровими, ріпаку посіяли багато. Колеги (ред. — блішки) подейкують, що планується збільшення площ під ярий ріпак. Інфа сотка і подібне я чув від сусідських дротяників», — поділився радістю жук.

Прихованохоботник. Фото: Marek W. Kozłowski

І не посперечаєшся, адже цьогоріч посівні площі під озимим ріпаком сягнули 1 млн га, що дещо менше попереднього року, але тренд на олійні залишається. А нещодавно в Мінагрополітики прогнозували збільшення площі під ярим ріпаком на 110 тис. га від запланованої раніше. І це ще не кінець, бо, як сказав Термінатор у стрічці «Судний день»: 

«̶М̶а̶й̶б̶у̶т̶н̶є̶  Сівозміна не визначена. Немає долі (ред. — сівозміни), крім тієї, що ми творимо самі». 

Понад усе люблю ріпак, найменше — культиватори і агрономів

— Ріпак — це моя любов. А ще я люблю тепло, особливо температуру понад 12°С, що добре для личиночок, і дощ. Особливо той дощ, який після обприскування... Після такого дощу я люблю вилізти на найвищий листок і дивитись, як бігає і метушиться агроном. 

Не люблю ще культиватори. Восени було зустрів прихованохоботницю — гарну, що аж зомлів. Вже й листок в лісосмузі пригледіли, щоб разом перезимувати. Було рушили туди, а дурна залізяка влізла поміж нас та й відкинула по різні сторони. 

Читайте також: Подбайте про розвиток озимих культур після відновлення вегетації

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Я починав з Полісся…

— У нульових я жив у полях західних областей, Полісся. Але взяла мене нудьга, тож вирішив подорожувати. І вже до кінця нульових де я тільки не був, по всій Україні. Найбільше сподобалося на Півдні.

Зазвичай я споживаю менше, ніж треба на експорт

— Чув, мене часто звинувачують у знищенні врожаю, говорять про нечувано високі частки 20%, 50%. Нечувано високі! Ну погляньте на мене, чи мені багато треба? Я вам так скажу, це наклеп і зводить його на мене квіткоїд. Для моїх потреб треба небагато, все інше — на експорт.

Прихованохоботник. Фото: ipmimages.com

Аграрій не збирається економити на пестицидах і це мене турбує

— Ще будучи підлітком восени я чув, що на добривах в сезоні економитимуть. Було зрадів, що і на клятих піретроїдах теж. Лише марно сподівався. Дожити б до цвітіння ріпаку, потеревенити з Оленкою волохатою…

Зараз головне пережити 8-15 діб

— Десь стільки мені потрібно на розмноження і народження нащадків. І хоча зараз холоднувато, по ночах я ховаюсь у ґрунт, та скоро буде треба похоботити про дружину. Я мрію, щоб агроном у цей час про мене забув — щоб чи дощ упав, чи кукурудзу пішов дозбирати, чи на семінар кудись би покликали його. 

Ось така вийшла розмова. Ну а тепер серйозно про 5 фактів про шкідника і методи боротьби з ним.

Прихованохоботники: де зимують, коли прокидаються та інші тонкощі буття

• Розмножуватися великий ріпаковий прихованохоботник починає рано навесні і за сприятливих умов (максимальна денна температура перевищує 9°С впродовж 7-10 днів) вже у середині березня самки відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку. На 1 см нижче верхівки пагона.

Варто зазначити, що процес відкладання шкідником яєць несе найбільшу загрозу рослинам у фазі від початку росту пагона до досягнення висоти 30 см. 

• Фаза яйця триває 7-10 діб.
• Личинки жовто-білі (5-7 мм завдовжки) з темно-коричневою головами. 

Їх харчування всередині пагонів спричиняє характерне розтріскування стебла вздовж і його зигзагоподібне вигинання у вигляді літери S. Нерідко вони дістаються кореневої шийки ріпаку.

Читайте також: Отримання економічно вигідного врожаю-2023 озимого ріпаку — погляд британських експертів

Варто зазначити, що в Україні найбільш широко представлені три види: чорний хрестоцвітий стебловий прихованохоботник, великий ріпаковий прихованохоботник та насіннєвий.

• Зимують прихованохоботники у лісосмугах, у поверхневому шарі ґрунту та під рослинними рештками на полях, де вони живилися. Перезимувавши, шкідники виходять на поля за середньодобових температур 6-7°C. 
• Чорний хрестоцвітий вилітає з місць зимівлі за температури повітря +4-6°С, великий ріпаковий прихованохоботник — за температур повітря вище +6°С (масово при +9-12°С). Дещо пізніше, за температури повітря +8-9°С на полях з’являється насіннєвий прихованохоботник. Заселяють посіви в сонячні дні при настанні температури 10-12°C.

Найбільш підступний з усіх прихованохоботників чорнявий стебловий прихованохоботник. Хоботити про долю своїх нащадків він починає з осені: заселяє посіви і одразу відкладає яйця у середню жилку черешка. Личинки з’являються через 5-7 діб і довершують справу батьків, просуваючись до стебла і навіть до кореневої шийки рослини. Одразу ознак пошкодження можна й не помітити, а навесні захищати посів уже пізно. Від ушкодження гине центральне стебло, рослина починає активно гілкуватися і цей симптом нерідко плутають з температурним стресом. Рослини, що вижили, розвиваються із затримкою.

Чорний стебловий прихованохоботник

Найбільш інтенсивно розвиток стеблового прихованохоботника відбувається в роки з довгою теплою осінню, а оскільки в 2022-му золотава була безпощадно дощовою і холодною, то можемо зробити висновок, що більшою мірою на вашому ріпаку хоботить його двоюрідний родич — великий ріпаковий прихованохоботник. 

Захист ріпаку від великого ріпакового прихованохоботника

Оскільки шкідник виходить із зимівлі рано, є ризик ослаблення молодих рослин ріпаку внаслідок пошкодження ним. У разі повернення заморозків загибель рослин неминуча.

• Моніторинг фітосанітарного стану посіву ріпаку

Оглядати рослини потрібно уважно, всередині стебла і черешки листків. Варто зазначити, що в травні минулого року в Україні подекуди відмічали сильне заселення різними видами прихованохоботника. Комахи прогризали листя і переходили в стебло.

Серед інших методів — відловлювання шкідника пастки, зокрема, у жовті чашки-пастки. Зазвичай, проводити захисні заходи доцільно за ЕПШ 3-4 шкідника/добу, однак для різних видів прихованохоботника ЕПШ різняться:

• великий ріпаковий прихованохоботник: 10 жуків впродовж 3-х діб на одну пастку або 2-4 жуки на 25 рослинах;
• хрестоцвітий прихованохоботник: 10 жуків впродовж 3-х діб на одну пастку;
• капустяний стебловий прихованохоботник: 20 жуків впродовж 3-х діб або 4 жуки на 25 рослинах.

Деякі фахівці рекомендують обприскувати посіви у разі масового заселення через 8-10 днів. 

• Підживлення азотними добривами й розпушуванням міжрядь

Стан посівів суттєво поліпшить внесення добрив і проведення ґрунтообробних операцій як розпушування міжрядь. Розпушування особливо актуальне у період масового залялькування личинок.

На полях після насінників варто провести глибоку зяблеву оранку. 

• Знищення бур’янів із родини капустяних

Хрестоцвіті бур’яни і падалиця часто стають проміжними культурами для великого ріпакового прихованохоботника, а тому варто подбати про очищення полів від них. 

• Хімічний захист 

Ефективний захист від прихованохоботників передбачає їх знищення до відкладення яєць. Потрібно зважати, що оптимальна сума температур від вильоту до початку відкладення яєць становить 100°С, тобто 10 діб з максимальною температурою 10°С.

Для захисту від прихованохобітників використовувати препарати на основі діючих речовин як ацетаміприд, тіаклоприд, імідаклоприд, а також поєднання речовин імідаклоприд і бетацифлутрин, імідаклоприд і лямбда-цигалотрин, тіаметоксам і лямбда-цигалотрин, ацетаміприд і лямбда-цигалотрин, диметоат і гамма-цигалотрин, тіаклоприд і дельтаметрин, хлорпірифос і циперметрин, лямбда-цигалотрин і клотіанідин.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт