Проблема деградації ґрунтів. Сучасний стан, ризики та способи подолання

За даними Держстату, структура ґрунтового покриву України становить 24 млн га, а крім того Україна володіє 8% світового запасу чорноземів та, на превеликий жаль, високим рівнем розораності ґрунтів. На додаток до цього — світова тенденція глобального потепління і, як наслідок, — зміна клімату, що характеризується підвищенням температурних режимів і зменшенням кількості опадів. Все це з року в рік призводить до деградації ґрунтів — до зазначених вище ерозії, забруднення, підкислення і засолення. Та не лише це.

Як же бути, якщо базова місія сільського господарства — забезпечувати світову продовольчу безпеку, виготовляючи якісні та безпечні продукти харчування, а населення світу зростає? У ході онлайн-конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості» були розглянуті найбільш «гарячі» питання. Яким шляхом йде Україна?

Деградація ґрунтів: наукові обґрунтування та прогнози

«25% земної поверхні становлять деградовані ґрунти. І ця частка зростає. Якщо така тенденція продовжиться, то до 2050 р. частка деградованих ґрунтів становитиме 90%. Це жахлива статистика, і людству потрібно задуматись», — Владислав Полоховський, голова комітету з відродження родючості ґрунтів «Органічна Україна» та генеральний директор БТУ-ЦЕНТР.

Нагодувати світ і при цьому зберегти планету — два ключових завдання сучасного сільського господарства, розв’язання яких ускладнюють сучасні кліматичні ризики. 

В Україні питаннями збереження родючості ґрунтів наразі займається кілька організацій. Це проєкт ФАО ГЕФ, «Українське ґрунтове партнерство», створене за підтримки ФАО, громадська спілка «Органічна Україна», що займається розробкою стратегій захисту і покращення біорізноманіття, та вітчизняний виробник мікробних і ферментних препаратів БТУ-ЦЕНТР.

Біотехнологічні рішення БТУ-Центр: мікробіологічні препарати

Досліджувати питання відновлення ґрунтів в компанії почали через проблему викидів у нафтогазовидобувній промисловості. Застосування мікробіологічних препаратів на ґрунтах, забруднених розливами нафти і пластових вод, дозволило відродити їх у терміни від 1-3 років. Загалом в останні 15 років для агропромислового сектору компанією БТУ-ЦЕНТР було розроблено близько 67 препаратів, 50 з яких мають органічну сертифікацію. 

З метою підтримки родючості ґрунтів та запобіганню деградації в БТУ-ЦЕНТР рекомендують:

• сприяти раціональному використанню властивостей ґрунтів;
• впроваджувати ресурсозберігаючі системи обробітку ґрунту як No-till;
• зменшувати пестицидне навантаження на ґрунт.

І в цьому компанія сприяє своїми розробками, адже цікавість до технологій біологізації, мікробних препаратів і стимуляторів росту біологічного походження в останні роки зростає, що не може не радувати. А що ще можна запропонувати для відродження деградованих ґрунтів, у той час коли…

Європейський зелений курс щодо трансформування європейської економіки передбачає до 2030 р.: зменшення використання хімічних пестицидів на 50%, збільшення присутності органічного землеробства до 25%, висадження близько 3 млрд дерев з дотриманням всіх екологічних норм, зменшення втрат поживних речовин від добрив на 50%. Також прийняте рішення абсолютної відмови відмови від хімічних пестицидів у припаркових та житлових зонах. 

Цілі амбітні, і в Україні, відповідно до даних ФАО, непочатий край роботи, адже суттєвої деградації зазнало 20% українських земель сільськогосподарського призначення, решта перебувають під загрозою. Близько 30% гумусу українські ґрунти втратили за останні 130 років, а рівень розораності в Україні один з найвищих в Європі — 53%. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 36%, у Німеччині 34%, в США 17%. Така ситуація, за приблизними оцінками НААН, призводить до втрат близько 40 млрд грн/рік, і це стало поштовхом приєднання України до Програми сталого розвитку. 

Органічна Україна: покращення біорізноманіття ґрунтів

Шлях біологізації, або збільшення біорізноманіття ґрунтів, також підтримує громадська спілка «Органічна Україна», яка займається розробкою стратегій захисту ґрунтів від деградації. Основною ідеєю є збільшення накопичення органічної речовини в ґрунті та багатих вуглецем екосистемах та, відповідно, — зниження рівня ерозії ґрунтів для досягнення нульового приросту деградації до 2030 р. 

Разом із партнером — БТУ-ЦЕНТР, громадською спілкою було ініційовано створення Комітету з питань відродження ґрунту. 

Стан українських ґрунтів: результати опитування аграріїв

Для кращого розуміння стану проблеми в Україні компанією БТУ-ЦЕНТР було проведене масштабне соціальне опитування, в якому взяли участь близько 300 господарств. У своїй доповіді комерційний директор компанії Тетяна Хоменко зазначила, що метою було дізнатися, наскільки добре знають агровиробники стан своїх ґрунтів. 

«Ми опитали 250 господарств, які працюють за традиційною технологією вирощування, 35 за органічною та 11 господарств, що працюють за ресурсозберігаючими технологіями обробітку ґрунту No-till, Strip-till, Mini-till. Також участь в опитуванні взяли 10 українських агрохолдингів», — зазначає Тетяна Хоменко, комерційний директор БТУ-ЦЕНТР.

Серед складнощів, які виникають у вирощуванні рослин у зв’язку зі зміною клімату, 30% респондентів відмітили вплив на зміну термінів сівби, 28% — зниження врожайності, 20% — опустелювання, 15% відзначили зниження ефективності добрив.

Серед опитаних 51% господарств мають ґрунти з ознаками деградації. Серед агрохолдингів цей показник не набагато нижчий — 50%. Залежно від технології обробітку ґрунту, процес деградації ґрунтів в господарствах був відмічений на рівні:

• за традиційного обробітку — 65%;
• за органічного землеробства — 44%;
• за ресурсозберігаючих технологій — 5%.

Найбільше зниження родючості ґрунту було відмічено у східній частині та на півночі. Це Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька та Луганська області, а також Кіровоградщина та Миколаївщина, де цю проблему помітили від 80 до 100% опитаних аграріїв. Серед господарств з центральної та західної частин України зниження родючості ґрунту відмітили від 50 до 80% аграріїв. З перелічених технологічних процесів, що сприяють оздоровленню ґрунту, на думку аграріїв були визначені наступні:

• сівозміна — 36%;
• внесення мікробних препаратів — 27%;
• технологія обробітку ґрунту — 26%.

Щодо частоти проведення ґрунтових аналізів, то 70% опитаних респондентів проводять їх 1-2 рази на рік, близько 30% не знають про склад ґрунту, з яким працюють. Переважно українські аграрії проводять аналізи на хімічний склад, повний хімічний склад та агрохімічний аналіз. Зокрема, 45% опитаних проводять аналіз лише за кількістю поживних речовин, ігноруючи показник кількості та співвідношення мікроорганізмів в ґрунті. Лише 2% опитаних проводять мікробіологічний аналіз.

Щодо виробників, яким надають перевагу українські сільгоспвиробники, визначено: українські аграрії більше довіряють іноземним виробникам засобів захисту рослин, але біологічні препарати використовують переважно вітчизняні через особливості їх зберігання. 

У БТУ-ЦЕНТР зазначили, наразі компанія займається актуалізацією проблеми біологізованого землеробства та може надати науково обґрунтовані інструменти для відновлення родючості ґрунту. Для цього на базі виробництва є Інститут прикладної біотехнології. 

Концепція управління живленням рослин в умовах зміни клімату

З метою осучаснити інформацію про стан ґрунтів України та об’єднати всі інформаційні ресурси, в 2019 р. утворилося «Українське ґрунтове партнерство».  

«Наразі у світі домінує концепція чотирьох правил удобрення: внесення кращої форми в оптимальній дозі, в необхідні терміни та в найбільш придатний спосіб. Питання лише в тому, як у кожному випадку визначити ці параметри? Традиційно в нашій країні агрохімічна служба і агрохімічне забезпечення родючості ґрунтів були на високому рівні і, щоб визначити всі складові оптимальності, враховувалось багато чинників, таких як фізіологічна потреба культур, врожайність, зональність, кліматичні умови, забезпечення елементами живлення тощо. Але наразі цього замало, і нова концепція враховує вдвічі більше чинників, у тому числі просторову надрізність ґрунтів, сортову специфіку, збалансованість елементів живлення і, звичайно, — гідротермічні умови», — заявив Микола Мірошниченко, заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства і агрохімії.

Потрібно зважати: для агронома важливо, щоб належні умови були не лише в літні місяці, а і на період сівби та у вересні, оскільки в ці періоди спостерігається істотне збільшення денних температур і погіршення вологозабезпеченості, що знижує ефективність систем удобрення. 

«Зі зрушенням ГТК навіть на 1/10 істотно погіршується окупність мінеральних добрив. Очікувану окупність добрив ми маємо лише у вологі роки. Тож для того, щоб якось компенсувати нестачу мінеральних добрив для основного внесення, багато хто перейшов на систему підживлень в літні місяці», — додав Микола Мірошниченко.

Отже, основні принципи концепції управління живлення рослин в сучасних умовах полягають у:

• створенні високого фосфатного фону;
• збільшенні глибини локалізації добрив; 
• комбінованому застосуванні добрив з препаратами стрес-протекторної дії та біостимуляторами;
• дотриманні співвідношення елементів живлення;
• проведенні позакореневих підживлень.  

Більше того, цільовим орієнтиром науковець називає створення фосфатного фону, адже за таких умов використання води на створення одиниці продукції за окремими культурами майже в 1,5-2 рази менше, що сприяє підвищенню ефективності азотних добрив. Слід пам’ятати, що погіршують живлення рослин і такі чинники, як підтягування карбонатів, засолення, що посилює антагонізм елементів, і навіть залишки гербіцидів та інших ксенобіотиків. До того ж, за словами Миколи Мірошниченка, сучасні сорти потребують іншого співвідношення елементів живлення. А тому звичайне агрохімічне обстеження не відображає те, що відбувається з рослинами під час абіотичних стресів. В ідеалі рослинну діагностику потрібно проводити разом з обстеженням ґрунту, щоб зрозуміти, які елементи мають домінувати в системі удобрення, адже правильно розраховане позакореневе підживлення забезпечує від 2 до 6 ц/га прибавки зернових, зазначає фахівець.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Серед прийомів систем удобрення, які забезпечують покращення живлення рослин в сучасних кліматичних умовах, в Інституті ґрунтознавства і агрохімії визначають: інтегровані системи удобрення та збільшення глибини локалізації добрив. Перший передбачає поєднання внесення добрив, обробку насіння біопрепаратами і застосування біостимуляторів на гарному фосфорно-калійному фоні. Це забезпечує і живлення рослин, і покращення родючості ґрунтів. Тоді як збільшення глибини локалізації міндобрив є обґрунтованим багаторічними дослідженнями прийомом для стимуляції кореневої системи рослин. Застосування стрес-протекторів, які сприяють збільшенню частки зв’язаної вологи, також доцільне на гарному мінеральному фоні. 

Як видно з діаграм, кращими варіантами є ті, де внесення добрив було на глибину 20 см або двома шарами: традиційним і глибоким. 

Проєкт ФАО / ГЕФ щодо боротьби з деградацією ґрунтів

Проєкт боротьби з деградацією грунтів в Україні «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих земель лісостепової та степової зон України» започаткувала організація ФАО — ГЕФ (Глобальний екологічний фонд). Він передбачає:

• розробку перших планів інтегрованого управління природними ресурсами для місцевих територіальних громад;
• розробка каталога кращих практик ґрунтозберігаючих технологій господарств України (на основі якого, в кооперації з відповідними освітніми та науковими установами, буде розроблений навчальний курс щодо ґрунтозберігаючих технологій);
• практика підтримки наукових інститутів.

«Наприклад, за рахунок проєкту в господарстві «Великі Клини» Інституту водних проблем і меліорації НААН були висаджені додаткові лісосмуги та зроблене підземне крапельне зрошення на площі 20 га», — відмітив Олександр Журавель, в.о. координатора проєкту ФАО / ГЕФ.

Відмова від шкідливих практик землеробства, на думку Олександра Журавля, лежить в основі ідеї збереження родючості ґрунтів. До шкідливих практик він відносить оранку та глибоке розпушування в літній період у двопільній сівозміні, що призводить до втрати органічної речовини ґрунту, зокрема вуглецю. Основами правильної практики фахівець вважає:

• мінімальний обробіток ґрунту;
• постійне покриття ґрунту рослинами / рослинними рештками;
• біорізноманіття (сівозміна щонайменше з трьох культур).

«Біорізноманіття рослин — різноманіття тварин, які створюють оптимальний фон для розвитку культур. Коли ми переходимо на монокультуру, з усього можливого біорізноманіття залишається миша, з якою маємо лише проблеми. Хорошу практику веде господарство в Чаплинці, де застосовують No-till на зрошенні. Одним з прийомів є широка сівозміна та застосування розчісуючих жабок, які залишають всю стерню на поверхні. Інша їхня практика — зимуючий горох, тобто введення бобової культури з використанням зимової вологи. Інший приклад — агрофірма «Додола» в Херсонській області з двопільною сівозміною з озимих пшениці та ріпаку під No-till. Вони мають 95% схожості ріпаку, у той час, як у сусідів — 50%»,  — додав Олександр Журавель.

Серед перспективних спеціаліст відзначив практики компостування органіки та застосування покривних культур або сидерату (в класичній технології). Одним з найкращих прикладів була названа практика Михайла Войтовика з Київської області, який використовує суміш з 12 культур, за рахунок чого йому вдалося покращити стан ґрунту.

У ході доповіді були представлені молекулярно-генетичні дослідження біоти за мінімального обробітку у вигляді кластерного аналізу. Зокрема, за глибокого безполицевого обробітку на удобреному варіанті, мілкого безполицевого, де був визначений активний компонент мікробної спільноти, що забезпечує повернення вуглецю і метану ґрунту. 

Попри це, за словами Олександра Журавля, далеко не всі ґрунти придатні для мінімального обробітку. За показником глибини гумусового шару придатними для цієї технології вважаються лише 62%. А тому діяти потрібно відповідно до отриманих результатів комплексного аналізу ґрунту, обачно добираючи технологію обробітку, техніку, системи живлення і захисту тощо. Адже до ключового завдання нагодувати світ додалася потреба зберегти планету, яка також стала пріоритетною. І Україна не має стати виключенням, враховуючи великий потенціал сільського господарства та наведені вище проблеми. 

Як здійснюється супровід з доорганічної сертифікації?

«З різних причин суспільством і державою було докладено недостатньо зусиль, щоб забезпечити належний підхід до охорони родючості ґрунтів. З боку держави — недостатньо фінансування, з боку суспільства — недостатньо викликів. Але з початком відкриття ринку землі це питання постало гостро і потребує нагального врегулювання», — наголосив Євген Грицик, заступник директора департаменту, начальник відділу здійснення державного контролю Держгеокадастру.

За словами Євгена Грицика, нині існує необхідність систематизації органів державного контролю. Адже правила регулювання здійснюються Земельним кодексом Закону України Про охорону земель, зокрема Законом про державний контроль, здійснення моніторингу ґрунтів. Але ці норми несистемно пов’язані між собою через відсутній механізм контролю. Таким чином, наразі досі відсутня інформація про якісний стан ґрунтів, без якої належне здійснення моніторингу неможливе. А що не менш важливо — відсутність єдиного підходу до визначення якісних показників ґрунтів. Необхідно внести ряд змін.

Законопроєктом, який наразі перебуває на стадії розробки і на взаємоузгодженні із зацікавленими органами, сформовані засади, які надають можливість формування державних стандартів, норм і правил, встановлення механізмів моніторингу і регулювання, внесення до Держземкадастру відомостей про якість ґрунтів та посилення державного контролю за використанням і охороною ґрунтів, що передбачає:

• ведення систематичних ґрунтових обстежень із занесенням до Держземкадастру; 
• формування національного банку даних щодо стану ґрунтів земель усіх категорій; 
• агрохімічна паспортизація ґрунтів (тут же притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення у сфері охорони ґрунтів/не здійснили збереження/покращення їх стану, та стимулювання товаровиробників, які досягли покращення стану ґрунтів).

Проєкт розроблявся спільно з науковцями за ініціативи Міністерства аграрної політики і продовольства України. Його метою є доопрацювання всіх нормативно-правових актів. І, що важливо, долучитися до робочої групи можливо всім зацікавленим. 

Всі препарати BTU

У підсумку викладеного варто зазначити, що наразі основними заходами для запобігання деградації ґрунтів є: поширення ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту, внесення добрив повільного вивільнення, збільшення частки органічного виробництва, посилення контролю за незаконним розорюванням пасовищ і водоохоронних територій, відновлення лісосмуг, будівництво біогазових установок тощо.

«В стратегії сталого розвитку зафіксовано площу ґрунтів під органічне виробництво у розмірі 1%. Планово вона має збільшитися до 3-4%. Наразі в Україні 25% угідь перебуває під органічним виробництвом. Планове зменшення пестицидів — на 50%. Місяць тому ми сформували експертну групу для створення законодавства щодо біологічних препаратів, яку координує стратегічний комітет «Органічної України». Будуть розроблені чіткі рекомендації до підзаконних актів, щоб максимально реалізувати політику відновлення родючості ґрунтів, адже наразі правки до законів вносяться несистемно», — підтвердила Олена Корогод-Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна».

Таким чином, політика відродження ґрунтів має стати обов’язковим документом для кожного господарства, чіткий алгоритм впровадження якого в компанії «Органічна Україна» обіцяли скоро запропонувати. 

Та попри існуючі проблеми із законодавством в Україні все ж є кілька цікавих прикладів збереження родючості ґрунту. Про досвід агрохолдингів та їхні підходи до запобігання деградації ґрунту читайте вже завтра в наступному матеріалі!

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.ua