Обробіток ґрунту

64

Обробіток ґрунту — це дія механічними або ручними знаряддями на ґрунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин.

Обробіток ґрунту є однією з основних умов успішного приживлення, збереження і росту штучних лісових насаджень.

Повне розкорчовування площі з вичісуванням коріння дає змогу без перешкод механізувати весь комплекс лісокультурних робіт, але внаслідок розкорчовування руйнується структура ґрунту, він збіднюється, гальмується або зовсім припиняється розвиток ґрунтової мікрофлори, зростає собівартість 1 га культур.

Читати по темі: Не ідеологія, а виважений підхід: знову про обробіток ґрунту

Залежно від способу обробітку ґрунту категорії лісокультурних площ об'єднуються в наступні групи:

  • Старі зруби і згарища з видаленими пеньками, ділянки з дуже малою кількістю пеньків, пустища, прогалини та землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, де можна проводити суцільний обробіток ґрунту (суцільну оранку).
  • Згарища, рідини і зруби без відновлення головних і супутніх порід з кількістю пеньків до 500 шт. /га на вологих та перезволожених і до 600 шт. /га — на свіжих і сухих ґрунтах, де можливий лише частковий обробіток ґрунту шляхом прокладання смуг або борозен чи влаштування площадок.
  • Зруби з незадовільним природним відновленням головних або з рясним відновленням м'яколистяних порід, а також насадження повнотою 0,4 і менше з густим підліском, де вимагається попереднє розкорчовування і розчистка площ, після чого проводиться частковий обробіток ґрунту смугами або борознами.

Поділ лісокультурних площ на групи є нестабільним і весь час вимагає уточнення. Наприклад, зруби без природного відновлення через 2—3 роки покриваються порослю осики та берези і потребують перед обробітком ґрунту розчистки і розкорчовування. Тому перед складанням проекту лісових культур при натурному огляді лісокультурна площа повинна бути віднесена до тієї чи іншої групи.

Залежно від типу лісорослинних умов і категорій лісокультурних площ обробіток ґрунту під лісові культури проводиться за різними технологічними схемами, куди входять певні способи: оранка, влаштування та прокладання терас, гряд, ямок, борозен, скиб, лунок, а також розпушення, фрезерування, дискування, лущення, культивація, боронування і коткування.

На задернілих ділянках ґрунт обробляють за системою чорного пару (лущення, осіння оранка, весняне боронування, 3—4-разова культивація ґрунту літом, глибока осіння безполицева оранка та весняне боронування), а на ділянках без бур'янів застосовується зяблевий обробіток ґрунту (лущення, осіння оранка, весняне боронування).

Оранка проводиться на глибину гумусового горизонту (25—30 см). Ґрунти з неглибоким гумусовим шаром обробляють на всю потужність, стежачи при цьому, щоб на поверхню не виносився елювіальний горизонт, тому що тоді поверхня ґрунту швидко твердне і його аерація різко погіршується. Весною ґрунт боронується, а перед початком лісокультурних робіт здійснюється передпосадкова культивація на глибину садіння з одночасним боронуванням.

На задернілих ділянках, пустищах, землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, восени проводиться суцільний або смуговий обробіток ґрунту плугами загального або спеціального призначення з наступним обробітком весною дисковими боронами або культиваторами.

Популярне