Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Перспективи сої на Волині через призму виробництва у Волинь-Зерно-Продукт
Соя — культура, що порівняно недавно «добралася» до Волині й поки ще завойовує своє достойне місце у сівозміні місцевих аграріїв. І хоча посівні площі під нею трохи коливаються відповідно до ситуації на ринку, соя дедалі більше набирає ваги в агровиробництві регіону. Адже, з одного боку, вирощувати її вигідно, а з другого — це хороший попередник для багатьох культур.
За даними карти Посівна Онлайн, під урожай 2019 року на Волині соєю було засіяно 29,5 тис. га площ. Не найбільше, порівняно з деякими іншими регіонами, однак, як то кажуть, усе ще попереду.
Підґрунтям для розвитку виробництва сої, звісно, є наявність придатних сортів та технологій, які враховують особливості регіону. І хто, як не підприємство, що займається насінництвом, може поділитися досвідом у цій сфері. Тому ми завітали до компанії «Волинь-Зерно-Продукт», яка і сама сіє сою в товарних посівах, і вирощує насіннєву сою на замовлення провідних компаній-оригінаторів.
Загалом «Волинь-Зерно-Продукт» наразі має близько 32 тис. га в Горохівському, Рожищенському, Турійському, Ковельському та Локачинському районах Волинської області й Млинівському районі Рівненської області. Значна частка виробництва належить насінництву, а основні промислові культури — озима пшениця (30% площ) й озимий ріпак (ще 30% площ). Решта — це ярі культури, зокрема цукрові буряки, ярий ячмінь, кукурудза, трохи соняшнику, і, звісно, соя.
«Сої в цьому році в нас посіяно близько 2 тис. га. Її ми вирощуємо тільки на чорноземних ґрунтах, тобто в лісостеповій зоні. Бо ця культура дуже погано росте на піщаних ґрунтах (яких у нас досить багато), адже якщо немає вологи то засихає, не переносить спеки. Вона важлива нам для сівозміни. Зокрема, це дуже хороший попередник для озимої пшениці», — розповів нам Богдан Ковальчук, заступник керівника агродепартаменту ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт».
За його словами, технології вирощування культури ще напрацьовуються, але своїм досвідом компанія завжди готова ділитися.
Знайомимось ближче з сортами
За словами Богдана Ковальчука, зі згаданих 2 тис. — 400 га це насіннєві посіви. І, як часто буває, підприємство, вирощуючи сорти на замовлення й побачивши переваги, потім вводить їх у своє товарне виробництво.
«В товарних посівах зараз у нас посіяні сорти Сігалія, Кіото і Ментор. Спочатку їх випробовували, побачили, що вони себе гарно показують на тлі інших, що в них є потенціал, тож зараз працюємо саме з ними, але й приглядаємося до новинок», — зауважив він.
Під сорт Кіото (оригінатор — Prograin) в компанії відведено 700 га. Це ранній сорт, при цьому з хорошим потенціалом. За словами пана Богдана, він гарно гілкується, стійкий до хвороб, має високий вміст протеїну (43%) і дає хороші врожаї.
Сігалія (Probstdorfer Saatzucht) — дещо пізніший, ближче до середньостиглих сортів. Серед його позитивів — також гарне гілкування, вміст білку 39-42% і стабільність, пристосованість до умов. Цьогоріч в господарстві його збирають з середніми показниками 3,3-3,4 т/га.
Сортом ЕС Ментор (Euralis) у нинішньому сезоні було засіяно 250 га. Це середньоранній сорт, він дуже гарно гілкується, має високий вміст протеїну в бобах (42,8%). Як зауважив Богдан Ковальчук, рослини гарно формують верхню крону, яка дає основну врожайність. На початок жнив сорт показав урожайність 3,6 т/га.
«Раніше ми сіяли тільки ранньостиглі сорти. Але зрозуміли, що в умовах нашого регіону не завжди зможемо отримати високу врожайність. Тому зараз більше обираємо середньо-ранні й пізні. По них встигаємо сіяти озиму пшеницю і при цьому вони мають більший потенціал врожайності», — зазначив пан Богдан.
Крім названих трьох сортів, які «Волинь-Зерно-Продукт» вже вирощує в промислових посівах, Богдан Ковальчук назвав ще декілька, які компанія вирощувала на розмноження насіння і які показали себе з кращого боку в умовах Волині.
Наприклад, ранній сорт Віола (Probstdorfer Saatzucht) має високий потенціал і вміст протеїну. На насіннєвих ділянках його збирали з урожайністю 3,5 т/га.
Також гарний потенціал у сорту ЛІССАБОН (SAATBAU). Це середньоранній сорт і його особливістю є хороша закладка бічних пагонів. До того ж сорту притаманна сильна енергія початкового росту та висока стійкість до весняних холодів. Сорт СГ КЕА (SAATBAU) також гарно галузиться, має добрий потенціал, здатний формувати виповнене насіння із масою 1000 насінин від 270 до 340 г та вмістом протеїну на рівні 41-44%.
Цього року в «Волинь-Зерно-Продукт» вперше «познайомилася» з новинками на українському ринку — сортами сої канадської селекції від Sevita Genetics. На замовлення ТОВ «Агрітема» (офіційного представника канадської компанії в Україні) тут вирощують 4 сорти з портфоліо Sevita Genetics в насіннєвих посівах, водночас випробовуючи їх в умовах регіону. Але про це — трохи пізніше.
Технології вирощування сої на Волині
Як пояснив Богдан Ковальчук, основними культурами для «Волинь-Зерно-Продукт» залишаються озимі, бо вони краще почуваються в місцевих умовах, ніж ярі. Однак в компанії, хоч і розглядають сою передусім як гарний попередник, це не означає, що тут не працюють над удосконаленням технологій її вирощування. Навпаки, на підприємстві цілеспрямовано вивчають особливості культури, намагаються постійно поліпшувати результати.
«3 роки тому, наприклад, ми збирали сою з середньою врожайністю десь 2,8 т/га, а минулого року — вже 3,3 т/га. І на цьому не зупинимось. Наприклад, раніше ми сіяли сою з шириною міжряддя 15 см, тепер маємо сорти, які краще галузяться, тому вже сіємо з міжряддям 30 см. Окрім іншого, це дає економію на насінні», — розповів пан Богдан.
За його словами, заощаджують не лише на насінні. Завдяки тому, що почали сіяти по 400-450 тис. насінин/га (раніше сіяли 700 тис./га), економлять ще й на протруйниках, інокулянтах тощо. І при цьому врожайність не знижується, а навпаки — підвищується.
«Збільшення врожайності отримуємо передусім за рахунок генетики. Відповідні сорти здатні формувати кращий урожай за меншої густоти, «заповнюючи» простір у міжряддях боковими пагонами. Навіть на одній із дільниць заклали дослід, посіявши з міжряддям 70 см. Якщо експеримент буде вдалим, то практикуватимемо цю технологію й надалі», — розповів Богдан Ковальчук.
Він зауважив, що загалом по всій компанії основні технологічні прийоми у вирощуванні сої однакові. Поправки бувають лише на ґрунти й особливості сортів. Відповідно корегують живлення чи норми пестицидів (передусім гербіцидів — за рекомендаціями оригінаторів).
Сою в господарстві починають сіяти не раніше 25 квітня, намагаючись завершити сівбу десь до 7 травня.
Як пояснив Богдан Ковальчук, температура ґрунту на глибині закладання насіння має стабільно становити 9-10 0С. Важливо, щоб ризик пізніх заморозків, холодних періодів був мінімальним, адже соя дуже чутлива до низьких температур, вона погано реагує на такі умови. Поки в господарства не було ще достатнього досвіду вирощування сої, її могли посіяти занадто рано — в результаті зіштовхнулися з проблемою пізніх і недружніх сходів. Крім того, тут проводять обробку посівів ґрунтовими гербіцидами, які також погано спрацьовують за низьких температур. Якщо соя довго сходитиме, будуть проблеми із забур’яненістю.
Тому сіють її в теплий ґрунт, того ж дня вносять ґрунтовий гербіцид. Соя швидко сходить, в цей час препарат тримає бур’яни під контролем. А пізніше проводять іще одну гербіцидну обробку і таким чином мають чисті посіви.
«Ґрунтова схема складається з 4 гербіцидів, усі в зменшених дозах, але вони синергетично працюють, доповнюючи один одного: Каліф 180 г/га, Зенкор 300 г/га, Фронтьєр Оптіма 150 г/га і Дуал Голд 0,7 л/га. Ця схема формувалась не за один рік, поки підбирали, мали проблеми з бур’янами, але вже застосовуємо її 4-й рік і задоволені. Немає фітотоксичності на культуру й гарно справляється із захистом посівів. Пізніше, в фазу виходу трійчастого листка, застосовуємо Базагран в нормі 2 л/га, Хармоні 6 г/га і залежно від погоди використовуємо Еко Ойл Спрей від 0,5-0,7 л/га», — деталізує заступник керівника агродепартаменту «Волинь-Зерно-Продукт».
Під сою восени обробляють ґрунт на глибину 22 см. А навесні (в березні — на початку квітня) обов’язково закривають вологу, щоб зберегти накопичене взимку до самої сівби. Надалі — передпосівний обробіток компактоматом, і зрештою сівба.
Насіння обов’язково протруєне й оброблене інокулянтом. Цьогоріч застосовували фунгіцидний протруйник Февер та інокулянт Атува. Окрім насіннєвих посівів сої селекції Sevita Genetics. Там посівмат інокулювали препаратом АгріБактер®. За словами Богдана Ковальчука, фунгіцидний протруйник для сої необхідний. Адже є ризик зараження фузаріозом коренів, може бути фузаріозне в’янення, можуть розвиватися бактеріози, особливо, коли сіяти у вологий ґрунт, що цілком імовірно в цій місцині. Що ж до необхідності інокуляції, то тут навіть сумнівів бути не може — процедура обов'язкова.
Схема живлення сої складається з осіннього внесення хлористого калію під основний обробіток, а навесні дають 100 кг/га сульфоамофосу. І це ще не все. У період цвітіння, це десь у червні, вносять по 150 кг/га сульфату амонію.
Система захисту від хвороб враховує сівозміну та погодні умови регіону.
«Оскільки у нас в сівозміні є ріпаки, маємо загрозу такої хвороби, як склеротиніоз. Тому на випередження, в період цвітіння, коли ще проявів на сої не видно, вносимо д.р. карбендазим, щоб запобігти склеротиніозу. Розуміємо, що це не 100% захист за даних умов, але відсотків на 70-80 ми її зменшуємо в посівах. У нас буває і пероноспороз, також десь у період цвітіння, а цьогоріч на сої було трохи церкоспорозу. Ми завжди уважно спостерігаємо за посівами й залежно від симптомів можемо у схему захисту додати, наприклад, стробілурин. Нинішнього сезону, знаючи про поширення чортополохівки, профілактично, разом зі страховим гербіцидом, внесли інсектицид Наповал (0,15 л/га). Загалом же, в період цвітіння ми проводимо обробку баковою сумішшю фунгіцидів та інсектицидів із додаванням бору й молібдену. На цьому зазвичай схема захисту закінчується», — розповів Богдан Ковальчук.
Соєві новинки у «Волинь Нова»
Побачити на власні очі, як вирощують насіннєву сою в «Волинь-Зерно-Продукт», випала можливість під час відвідин одного з підрозділів компанії — ТОВ «Волинь Нова».
Землі підприємства розміщені в Горохівському районі Волинської області. Зембанк становить 6 тис. 430 га. Позиціонується як насіннєве господарство. Більшість вирощеного насіння йде на потреби різних кластерів «Волинь-Зерно-Продукту», але й чимала частка вирощена на замовлення партнерських організацій. В господарстві саме розпочали збирати сою на одній із насіннєвих ділянок. Їдемо туди й детальніше розпитуємо про посіви у директора — Івана Мисевича.
За його словами, на полі площею 240 га «розміщені» 4 сорти (під кожним по 80 га) — зовсім нові, цього року вперше посіяні на таких площах в Україні. Це сорти селекції канадської компанії Sevita Genetics, про які ми обіцяли розповісти раніше:
- ДШ 863 — ранньостиглий, з високою толерантністю до склеротиніозу, із вмістом протеїну 45%;
- ДШ 401 — ранньостиглий, невибагливий до ґрунтів, має 42% протеїну і масу 1000 зерен 210 г;
- Астор — група стиглості 2500 теплових одиниць, 105-107 днів вегетації, високоврожайний, маса 1000 зерен 230 г;
- Ніагара — група стиглості 2600 тепл. од., 107-110 днів вегетації, формує 40% протеїну.
«За нинішніх погодних умов — а це занадто дощова весна й занадто посушливе і спекотне літо — сорти досить непогано себе показують. Бачимо, наприклад, ДШ 863 — сформував достатнью кількість стручків, у кожному мінімум 3 насінини, можна прикинути, що врожайність буде точно більше 3 т/га», — «прицінюється» директор «Волинь Нова».
Разом із головним агрономом господарства Романом Рушчишиним та його помічником Андрієм Пасіком вимірюють вологість зерна. Адже біля поля напоготові стоять комбайни — пора збирати цей ранній сорт.
Прилад показує 13,5%. Начебто — якраз те, що треба. Однак агрономи вирішують трохи почекати. Бо це товарний можна збирати і з вищою вологістю — на елеваторі дороблять. Насіннєве ж зерно потребує мінімального втручання, аби не втратити якості. Спекотне сонце та вітер за пару годин мають довести посіви до потрібних показників.
А поки Іван Мисевич вириває одну рослину й показує нам потужне коріння й розлогу крону.
«Можна помітити, що несприятливі умови під час цвітіння змусили рослину трохи скинути цвіт, але закладений у неї потенціал «витягнув» ситуацію. Бачимо, що верхівка, яка формує до 1 т врожаю, досить рясно усіяна бобами. Тому недобір, порівняно з тим, якби були оптимальні умови, — не дуже значний. Також справитися з посухою допомогла потужна коренева система. Зокрема центральний корінь. Як правило, його довжина — приблизно 20 см. Але насіння тут було оброблене біопрепаратом Райс Пі, завдяки чому довжина кореня сягнула 25 см», — розповів нам Іван Іванович.
Нарешті комбайни рушили, заклопотані господарі пішли перевіряти, чи все нормально. Бо збирання врожаю на насіннєвих посівах досить кропіткий процес. І якщо результати виявляться очікуваними, то волинські аграрії (а також тернопільські, вінницькі, рівненські й хмельницькі та інші) отримають для використання нові сорти сої з добрим потенціалом та високими виробничими якостями. Буде чим наповнювати сівозміну та розширювати можливості для отримання прибутків.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com