Шкідники цукрових буряків
Шкідники цукрових буряків — це шкідники, які живляться цукровими буряками.
На посівах цукрових буряків відмічено близько 270 видів шкідників. Серед них найбільш небезпечні 27 (спеціалізованих 10 і багатоїдних 17).
Класифікація шкідників цукрових буряків
1. Ряд рівнокрилі — Homoptera
- Родина циксіїди — Cixiidae
- Коренева цикадка — Pentastiridius leporinus L.
- Родина попелиці — Aphididae
- Бурякова листкова попелиця — Aphis fabae Scop
- Родина пемфіги — Pemphigidae
- Бурякова коренева попелиця — Pemphigus fuscicornis Koch
2. Ряд напівтвердокрилі, або клопи — Hemiptera
- Родина сліпняки — Miridae
- Буряковий клоп — Polymerus cognatus Fieb.
3. Ряд твердокрилі, або жуки — Coleoptera
- Родина довгоносики — Curculionidae
- Звичайний буряковий довгоносик — Bothynoderes punctiventris Germ.
- Смугастий буряковий довгоносик — Chromoderus fasciatus в Müll.
- Амарантовий стеблоїд — Lixus subtilis Boh
- Сірий буряковий довгоносик — Tanymecus palliatus Fabr
- Чорний довгоносик — Psalidium maxillosum F
- Родина листоїди — Chrysomelidae
- Звичайна бурякова блішка — Chaetocnema concinna Marsh.
- Південна бурякова блішка — Chaetocnema breviuscula Fald.
- Щитоноска бурякова — Cassida nebulosa L
- Родина скритноїди — Cryptophagidae
- Бурякова крихітка — Atomaria linearis Steph.
- Родина мертвоїди — Silphidae
- Мертвоїд матовий — Aclypaea opaca L
4. Ряд лускокрилі, або метелики — Lepidoptera
- Родина виїмчастокрилі молі — Gelechiidae
- Бурякова мінуюча міль — Scrobipalpa ocellatella Boyd
5. Ряд двокрилі — Diptera
- Родина квіткарки — Anthomyidae
- Бурякова мінуюча муха — Pegomyіa betae Curt.
З багатоїдних видів значної шкоди можуть завдавати озима та інші види совок, лучний метелик, личинки коваликів, чорнишів, пластинчастовусих, клопів, цикад, які є переносниками вірусних хвороб. Різноманітний видовий склад спеціалізованих шкідників: це бурякова листова й коренева попелиці, цикади, клопи, довгоносики, листоїди, мінуючі молі, мухи та інші види.
У певних природних зонах створюються умови для цих шкідників. Зокрема, у зоні достатнього зволоження значно частіше відмічається поява бурякової листкової попелиці, тоді як у зонах нестійкого і, особливо, недостатнього зволоження для неї створюються умови лише у вегетаційні періоди з достатньою кількістю опадів. Бурякова коренева попелиця активно розвивається і розмножується за достатньої кількості тепла, обмеженої кількості опадів, помірно ущільненого ґрунту. Отже, вона найбільш поширена в зоні недостатнього та нестійкого зволоження.
Ураховуючи велику шкідливість багатьох видів шкідників на буряках, яка може призвести до повної загибелі рослин у разі відсутності захисних заходів, дуже важливо вести спостереження за їхнім розвитком і чисельністю на кожному полі безпосередньо в господарстві.