Фази розвитку цукрових буряків

Цукрові буряки (Beta vulgaris) належать до родини лободових (Chenopodiaceae).  Коренева  система  дорослої  рослини  складається  з  потовщеного  головного  кореня (коренеплоду)  та  сітки  тонких  кореневих розгалужень,  які проникають на  глибину  до 2,5 м,  а  в ширину на 100-120  см. Розрізняють  головку  коренеплоду (вкорочене  стебло), яка несе листки; шийку (гіпокотиль,  або підсім’ядольне  коліно) — частина  коренеплоду,  яка  не  має  листків  і  бічних  коренів;  власне корінь — нижню конічну частину коренеплоду, на якій утворюються бічні корінці.

На поперечному розрізі коренеплоду видно  центральний  судинно-волокнистий  пучок,  або «зірочку»,  й  концентричні кільця провідних пучків, які чергуються. Між кільцями містяться  клітини паренхіми  відкладання цукру. Коренеплоди потовщуються за рахунок утворення нових кілець  і розростання міжкільцевої паренхіми. 

Листки у цукрових буряків великі, суцільні, черешкові, які стеляться  або  стирчать,  пластинки  їх  округлі  або  серцеподібні, гладенькі  чи  гофровані. Квітки  розміщені  в  пазухах  листків  групами  по 2-6  у вигляді волотей; суцвіття — рихлий колос. В однонасінних буряків квітки розташовані по одній. Плід —  горішок  з  товстим  навколоплідником  з  пористої  дерев’янистої тканини. Кількість плодів, з яких складається супліддя (клубочки), коливається від 2 до 6.

Однонасінні плоди містять один горішок. Зародок насінини, який скручений майже кільцем навколо перисперму, складається з двох сім’ядоль, брунечки між ними, підсім’ядольного коліна і зародкового коріця.