Несправжня борошниста роса овочевих культур та винограду стає стійкою до фунгіцидів — дослідження

Про це пише agropages.com.

Відразу в кількох ключових сільськогосподарських точках планети — від префектури Яманасі в Японії до виноробних регіонів США та салатних полів Європи — вчені зафіксували появу нових, надстійких штамів несправжньої борошнистої роси.

Причиною різкого зниження ефективності захисних обробок стали точкові генетичні зміни в ДНК ооміцетів, спровоковані багаторічним пресингом тих самих діючих речовин. Наприклад, у збудника мілдью винограду (Plasmopara viticola) дослідники виявили повсюдне закріплення мутації G143A. Ця мікроскопічна зміна в геномі зробила гриб абсолютно невразливим для стробілуринів.

Ситуація посилилася тим, що на полях було підтверджено випадки перехресної та множинної стійкості. Нові штами навчилися одночасно протистояти не лише стробілуринам, а й карбоксамідам.

Міжнародний комітет з дії на стійкість до фунгіцидів (Fungicide Resistance Action Committee, FRAC) підтвердив, що специфічна мутація в гені целюлозосинтази робить марними цілі лінійки сучасних фунгіцидів, викликаючи повну втрату контролю над хворобою навіть при максимальних дозах.

У Європі справжнім викликом для агрономів стала поява нових рас збудника несправжньої борошнистої салатової роси — Bremia lactucae. Вчені зафіксували, що нові штами не просто оминають генетичну стійкість популярних комерційних сортів, а й демонструють стійкість до хімічних обробок. Традиційні схеми захисту, які вибудовувалися роками, почали давати збої. Патоген навчився розвиватись усередині листової пластини, залишаючись невидимим для контактних препаратів та нейтралізуючи дію системних систем захисту за рахунок прискореного життєвого циклу.

Читати також: Пероноспороз соняшнику: особливості хвороби, діагностика та контроль

Найбільш наочно масштаб проблеми проявився на виноградниках Японії, коли стійкі до інгібіторів дихання штами несправжньої борошнистої роси завдали колосальної шкоди врожаю. З шістдесяти зареєстрованих в країні фунгіцидів значну частину довелося «списати», оскільки популяція гриба адаптувалася до них.

Ця криза змушує світове агрономічне співтовариство переглянути підходи до захисту рослин. Фітопатологи одноголосно стверджують, що ера безконтрольного застосування монокомпонентних системних фунгіцидів добігла кінця. Щоб стримати еволюцію патогенів, виробникам слід переходити на багатокомпонентні бакові суміші та впроваджувати жорстку ротацію діючих речовин із принципово різними механізмами дії, а також розглядати біопродукти.

Великі надії покладаються на нові захисні комплекси, що поєднують мідь та цинк у мінімальних дозах, а також натуральні полімери у вигляді хітозану. Ці речовини не вбивають патоген безпосередньо, а активують власний імунітет рослини та створюють на поверхні листа фізично непереборний бар'єр для спор. Тільки такий комплексний підхід, що поєднує гігієну полів, селекцію стійких сортів і перегляд хімічних шаблонів, дозволить аграріям перехопити ініціативу в цій війні з мікросвітом.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Олена Басанець, SuperAgronom.com