Мільдью винограду (Мильдью винограда (ненастоящая мучная роса))
Збудник хвороби у винограду
Збудник мілдью винограду — паразитний гриб Plasmopara viticola (із ооміцетів, порядку Peronosporales) — є облігатним монофагом і паразитує лише на виноградній лозі. Збудник хвороби здавна розвивався на дикорослих виноградних лозах, зростаючих в лісах південного-сходу Північної Америки. В Європу проник в 70-і роки XIX ст. із завезеними до Франції американськими видами винограду Vitis riparia, Vitis berlandieri, Vitis rupestris. Вражає всі зелені органи виноградної лози — листки, пагони, суцвіття, ягоди і вусики. Листки вражаються мілдью протягом всього вегетаційного періоду.
Джерелом первинної інфекції хвороби слугують зооспори, які зимують в опалих заражених листках і ягодах. Ооспори утворюються в кінці літа і восени в результаті статевого процесу всередині вражених тканин. Проростають тільки після дозрівання, життєздатність зберігають більше 2-ох років. Ооспори проростають навесні, в умовах високої вологості. Для проростання їм потрібно дво- трьохденне сильне зволоження. Активність проростання ооспор залежить від температури. Вони проростають при температурі від 11 °C до 38 °C, оптимальна температура 25 °C, при 17-25°C — проростають через 2-3 дні, а при 11°C — через 8 днів. Проростаючи, ооспори утворюють зооспорангії. Зооспорангії легко відламуються і переносяться вітром. Осідаючи на поверхні листків винограду, змочених краплями дощу або роси, зооспорангії розтріскуються, вивільнюючи зооспори.
Зооспори квасолеподібної форми, розміром 6-8х4-5мкм, з увігнутого боку мають 2 джгутика. Живуть близько 2-ох годин і рухаються у воді, а потім, при дотикові до продихів на нижньому боці листків, рух зооспор припиняється, вони втягують у себе джгутики, набувають округлої форми, та вкриваються оболонкою. Після цього зооспори проростають, даючи ниткоподібний паросток, який проникає в тканини через продихи. Паросток розростається в грибницю між клітинами. В клітини проникають лише гаусторії, якими гриб поглинає поживні речовини.
Після зараження гриб розвивається приховано. Він порушує життєдіяльність клітин, руйнує хлорофіл. Внаслідок на вражених листках з'являються «маслянисті» плями і починається відмирання клітин. В цей період гриб утворює органи розмноження. Вологої погоди плями вкриваються білим нальотом, який являє собою зооспорангієносці з зооспорангіями. Зооспорангієносці виходять через продихи. Вони мають моноподіальне галуження: головна вісь несе бокові гілки, які закінчуються короткими зубцями, на яких утворюються зооспорангії. Кожний зооспорангієносець утворює до 200 зооспорангій, в яких формуються по 4-5 зооспор. Конідіальне спороношення протікає при відносній вологості повітря 95-100 % і температурі в інтервалі від 11 °C до 29 °C. Сильне спороношення спостерігається після дощу або при появі роси, але якщо в кінці інкубаційного періоду стоїть суха погода, то воно затримується.
Інкубаційний період мілдью залежить від температури повітря. Він рівний 4 дням при 21-25°С і 12 дням при 13-14°С. Для проходження інкубаційного періоду потрібна сума середньоденних ефективних (вище 8 °C) температур 61 °C.
Зазвичай протягом вегетації збудник дає 15-16 генерацій. Вологої погоди хвороба розвивається по типу епіфітотії, завдаючи великої шкоди урожаю і насадженням.
В умовах України мілдью характеризується великою шкідливістю у всіх зонах виноградарства. Епіфітотії хвороби майже щорічно розвиваються на виноградниках в Закарпатській області, де випадає велика кількість опадів, на поливних ділянках в заплавах річок Дунаю, Дністра і Дніпра. На виноградних шкілках утворюються виключно сприятливі умови для її розвитку через часті і сильні поливи.
Передчасне опадання листків призводить до порушення багатьох фізіологічних процесів в рослині, викликає пригнічення кущів, погане визрівання пагонів. У сильно вражених кущів різко ослаблюється стійкість проти несприятливих умов зими, а в наступні роки зменшується урожай і його якість.
Прояви хвороби у винограду
На молодих листках хвороба викликає характерні блідо-зелені чи жовті, трохи прозорі «маслянисті» плями різної величини і форми. Розмір плям досягає 2-3 см в діаметрі. Вологої погоди мілдьюзні плями з нижнього боку листків вкриваються густим білим пухнастим нальотом, який легко стирається і являє собою сукупність спор гриба. Вражені тканини листків стають жовто-бурими у білих чи червоними у яскравих сортів винограду. Пізніше вражені ділянки засихають.
При сильному розвитку хвороби відбувається відмирання цілих листкових пластинок, які легко відділяються від черешків. Кущі винограду часто втрачають весь свій листовий апарат. На старих листках другої половини літа і восени мілдью викликає утворення дрібних цяточок з побурілою тканиною. Інколи вони оточені хлоротичною облямівкою. Спороношення на старих листках слабке, вони не відмирають. На зелених пагонах, вусиках і гребенях мілдью викликає видовжені коричневого кольору вдавлені плями, які вологої погоди також вкриваються білим пухнастим нальотом. Частини пагонів, вусиків і гребенів, розміщені вище місця враження, дуже часто відмирають.
На зелених суцвіттях і ягодах мілдью також розвивається активно. Вражені бутони і квіти буріють і відмирають. На квітконіжках з'являються сіруваті або бурі плями. Вологої погоди вони густо вкриваються білуватим нальотом спороношення гриба.
Ягоди найсильніше вражаються мілдью під час початкової фази свого розвитку, коли вони мають багато відкритих продихів. Вражені тканини брудно-бурого кольору, вологої погоди вкриваються нальотом гриба. Зі збільшенням розміру ягід, коли продихи зникають, зараження мілдью відбувається тільки через плодоніжки. Тканина плодоніжок буріє, набуває фіолетового відтінку і відмирає. Ягоди стають потворними, набувають грушеподібної форми. М'якоть їх буріє вони зморщуються і легко відпадають.
Боротьба з мільдью винограду
Ефективний захист виноградників від мілдью забезпечує тільки комплекс агротехнічних і хімічних заходів. Агротехнічними заходами можна створити умови, несприятливі для розвитку хвороби. Розміщення виноградників на південних, добре провітрюваних схилах, розміщення рядів за напрямом пануючих вітрів, своєчасна підв'язка, обломка, пасинкування, чеканка, систематична боротьба з бур'янами суттєво послаблює розвиток мілдью. Розвиток хвороби затримують також внесення фосфорних і калійних добрив, використання зовнішньокореневих підгодовок мікроелементами. Застосуваня азоту призводить до прогресування хвороби, щи може спричинити ураження всього куща.
Основний метод боротьби з мілдью — обприскування насаджень фунгіцидами. Проти мілдью рекомендовані наступні фунгіциди: Акробат МЦ, Антракол, Блу бордо, Діта М-45, Еупарен, Квадріс, Купроксат, Мелоді дуо, Мерпан, Мікал, Пенкоцеб, Ридоміл Голд МЦ, Стробі, Танос, Ферофлор, Флінт, Фольпан, Чемпіон, Шавіт Ф.Ці препарати можуть бути різних виробників(як вітчизняних, так і імпортних) Не можна обприскувати виноград під час цвітіння. Під час дуже небезпечного періоду довготривалих дощів(>14 днів) треба спіймати «вікно», під час якого нанесений препарат зможе підсохнути, створивши захистний шар стійкий до змивання.