Експерт розповів про захист ріпаку від шкідників восени

Про це Kurkul.com розповів менеджер з розвитку агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group Юрій Баранчук.

До основних завдань у цей період можна віднести формування оптимальної густоти та забезпечення зимостійкості рослин ріпаку озимого. На ці показники безпосередньо мають вплив шкідники які заселяють посіви ріпаку озимого. Так зрідженість сходів ріпаку озимого можуть спричинити багатоїдні шкідники, личинки (дротяники) смугастого і темного ковалика, особливо у посівах ріпаку, де попередником були багаторічні трави та забур’янені посіви. 

Всі ці шкідники шкодять живучи в ґрунті.

«Для захисту посівів ріпаку озимого від ґрунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін, що істотно обмежує чисельність цих шкідників. Провести глибоку оранку, що дасть можливість пошкодити шкідників, що знаходяться в ґрунті. Знищити бур’яни, з метою позбавлення їх кормової бази. Після збирання зернового попередника відразу провести лущення стерні, якщо поле після багаторічних трав або забур’янене, то провести лущення у два-три сліди на глибину 8-10 см. Сіяти в оптимальні строки насінням обробленим системними інсектицидами», — пояснив фахівець.

Як зазначили в LNZ Group, ефективно проконтролювати ґрунтових шкідників за допомогою доробки насіння можна використовуючи препарати від бренду DEFENDA такі як Метакса (тіаметоксам, 350 г/л) 4 л/т та Латіна (клотіанідин, 600 г/л) 7-10 л/т.

Шкідники ріпаку, які поширені у всіх регіонах України та завдають шкоди рослинам восени:

• Ріпакова блішка (Psylliodes chrysocephalus L.) завдає шкоди озимому ріпаку восени під час сходів. Знижує активність лише за низьких температур (близько 6°C тепла). На молодих листках ріпаку жуки вигризають отвори. Личинки живляться у черешках та стеблах молодих рослин, що призводить до відставання у рості, зниження зимостійкості, сприяє ураженню хворобами.
• Совка-гамма (Autographa gamma). Основної шкоди ріпаку озимому завдають гусениці, які в даний період живляться листям, обгризають з країв, прогризають дірки. Може масово мігрувати з одного поля на інше.
• Білан ріпаковий (Pieris rapae) озимому ріпаку шкоду завдають гусениці другої генерації, які з’являються у вересні. Вони ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках із нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, у тому числі й товсті жилки. 
• Ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.) масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. В кінці серпня — на початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика другої генерації. Через деякий час на листках з‘являються личинки, так звані несправжньогусениці, цієї ж генерації, саме вони є найбільшою загрозою молодим рослинам ріпаку і майбутньому врожаю. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів.
• Міль капустяна (Plutella maculipennis Curt.) ріпаку озимому шкодять гусениці, що вилуплюються через 3-7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3-4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перша линька. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.
• Тютюновий трипс (Thrips tabaci) особливо активний в суху та спекотну погоду, шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік з клітин покривних тканин, що своєю чергою спричиняє знебарвлення тканин, сприяє підвищеному випаровуванню вологи з листків, пригнічує ріст рослин. Одночасно трипси поширюють вірус мозаїки. 
• Капустяна попелиця (Вrevicorynе brassісае). Дорослі попелиці й личинки висмоктують сік із листя, стебел, черешків, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, передчасно жовтіють. Капустяна попелиця є переносником вірусних хвороб.
• Білокрилки (Trialeurodes vaporariorum) — шкоди завдають личинки, німфи та імаго, живлячись соком рослин; при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби. Грибний наліт ускладнює асиміляцію листками вуглекислого газу та призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають. Також саме ця комаха є переносником багатьох вірусних захворювань.

За словами Юрія Баранчука, менеджмент визначення необхідності інсектицидного захисту озимого ріпаку розпочинається з аналізу наявних шкідників за сезон вирощування попередника, якщо були всеїдні шкідники, то вони будуть і цього сезону, їх кількість буде залежати від того наскільки ви проконтролювали їх чисельність раніше.

Наступним етапом менеджменту є аналіз полів поряд і не лише своїх, а й сусідів. Якщо попереднього виробничого сезону поряд були посіви культури, яку ви висіваєте і цього сезону, або культури з одної родини, то ймовірність появи специфічних шкідників для цієї культури дуже велика. Тому лише за результатами аналізу можна планувати інсектицидний захист.

«Наступним етапом в контролі чисельності шкідників ріпаку озимого є сівба насінням яке обов’язково повинно мати в доробці окрім фунгіцидів ще й інсектицид. Дія інсектицидного протруйника припиняється до 3-4 справжніх листків культури. А подальший захист від шкідників я об’єднав би з захистом від хвороб, рістрегуляцією і живленням. Таких заходів в осінній період може бути від одного до трьох. Перший захід починається з 4-5 листків ріпаку озимого, другий 8-9 листків і третій 12 і більше оскільки при вирощуванні ріпаку озимого першочергово стоїть завдання не допустити пошкодження то з кожним з цих внесень до бакової суміші необхідно додавати як системні, так і контактні інсектициди», — пояснив фахівець.

В бренду DEFENDA є готові суміші які дають можливість ефективно контролювати чисельність шкідників, які шкодять в цей період:

• Октант Турбо (тіаметоксам, 141г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л) в нормі (0,20-0,25 л/га);
• Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) в нормі (0,15-0,25 л/га);
• Престо (клотіанідин, 200 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі (0,3-0,4 л/га).

Також є однокомпонентні:

• Атік (ацетаміприд, 200 г/кг) в нормі (0,1-0,12 кг/га);
• Циркуль (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі (0,15-0,20 л/га);
• Кайрос (флубендіамід, 480 г/л) в нормі (0,1-0,15 л/га). 

Для контролю ґрунтових шкідників, зокрема проти совки та личинки травневого жука, можна використовувати в осінній період препарати які містять фосфорорганічні сполуки, для застосування підходить препарат бренду DEFENDA Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) в нормі (1,0-1,1 л/га). Препарати бренду можна придбати на LNZ web.

«Для того аби зберегти потенціал поля необхідно вчасно виконувати всі операції в тому числі і запобігати пошкодження рослин фітофагами. Якщо ігнорувати захист від шкідників, то втрати врожаю можуть сягати до 50%. Подекуди невчасно зроблений захист може коштувати втратою всього врожаю», — підсумував фахівець LNZ Group.