Фацелія як сидерат: чому її вважають однією з найкращих культур для відновлення ґрунту

Сьогодні вектор на стале сільське господарство, що є трендом передусім в європейському аграрному секторі і відповідно підхоплене українським, добре «вкладається» в потребу оптимізації технологій та економіки господарств. Цим пояснюється дедалі більше поширення сидеральних технологій як складової сталого та регенеративного сільського господарства, зниження надмірної залежності від хімдобрив та загалом підвищення родючості ґрунту.

За той час, який у світі теоретично і практично впроваджувались сидеральні технології у рослинництво, склався певний перелік культур, які стали повноправними елементами цих технологій, зі своїми властивостями, функціями і впливом.  

Однією з таких культур є фацелія (Phacelia spp.) — рослина, що привертає дедалі більшу увагу завдяки своєму швидкому росту, адаптивності та багатофункціональним перевагам.

В Україні поступово набирає обертів як застосування сидеральних технологій, так і ринок насіння/сумішей для них. І фацелія тут виступає і як моно-сидерат, і в сумішах.

За словами Леоніда Центила, власника «Агрофірми Колос», який займається вирощуванням і виробництвом сумішей сидератів, серед наборів яких є і фацелія, ця рослина поєднує в собі агрономічні, біологічні та екологічні переваги. Більше того, фацелія є не просто сидератом, а багатофункціональним елементом відновлення агроекосистеми, вважає він.

У компанії «Санагро Україна», крім мінеральних добрив та біопрепаратів, є також напрям насіння сидеральних культур, в тому числі фацелії. Тут вважають, що сидерати — вагома складова комплексної системи біологічного землеробства.

«Фацелія — одна з найуніверсальніших сидеральних культур, яка добре адаптується до різних ґрунтово-кліматичних умов України. Ключова причина нашого вибору полягає в її ботанічному походженні: фацелія належить до родини водолистих (Hydrophyllaceae), яка не перетинається з основними польовими культурами України — зерновими, ріпаком, соняшником чи бобовими. Завдяки цьому вона не має з ними спільних хвороб і шкідників і виконує роль фітосанітарного «розриву» в сівозміні», — каже Віталій Починок, головний фахівець з насінництва «Санагро Україна».

За його словами, додатковими аргументами на користь фацелії є швидке наростання зеленої маси, потужна коренева система, що позитивно впливає на структуру ґрунту, а також її висока медоносна цінність, яка робить культуру корисною для запилювачів і біорізноманіття агроекосистем.

Ефективність фацелії як сидерату ґрунтується на поєднанні кількох агрономічних механізмів:

• Швидке наростання біомаси. За сприятливих умов уже через 6–8 тижнів після сівби фацелія формує значний обсяг зеленої маси, яка після заробляння у ґрунт стає джерелом органічної речовини та поживних елементів для наступних культур.
• Покращення структури ґрунту. Розгалужена коренева система проникає в ущільнені шари, покращуючи водопроникність та аерацію, що створює кращі умови для розвитку коренів основної культури та ефективнішого використання вологи.
• Пригнічення бур'янів і захист від ерозії. Суцільний рослинний покрив швидко закриває поверхню поля, стримуючи розвиток бур'янів і захищаючи ґрунт від водної та вітрової ерозії.
• Утримання поживних елементів. Фацелія перехоплює рухомі форми поживних речовин (насамперед нітратний азот) і запобігає їх вимиванню за межі кореневмісного шару, повертаючи їх у доступну форму після розкладання решток.
• М'яка зелена маса з вузьким співвідношенням C:N. Рослинні рештки фацелії розкладаються швидко, тому поживні елементи, зокрема азот, вивільняються оперативно — на відміну від злакових сидератів із високим C:N.

«Також ми б радили підсилення фацелії інокулянтом RAISE-N. Оскільки вона не є бобовою культурою й не здатна самостійно фіксувати атмосферний азот, передпосівна обробка насіння асоціативними азотфіксуючими бактеріями (RAISE-N) сприяє активізації ґрунтової мікрофлори та може підвищувати доступність азоту для наступної культури», — додає Віталій Починок.

Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році

Леонід Центило також наголошує на тому, що фацелія не має спорідненості з основними польовими культурами (зернові, ріпак, соняшник, кукурудза, соя, цукровий буряк), тому вона практично не накопичує їхніх специфічних хвороб і шкідників.

Роль фацелії в системах регенеративного землеробства та посиленні біологічного різноманіття

У концепції регенеративного землеробства головним завданням є підтримання живого ґрунту. Фацелія цьому відповідає практично ідеально, впевнений Леонід Центило, адже вона:

1. Забезпечує постійну наявність живих коренів у ґрунті;
2. Продукує кореневі ексудати, які живлять мікробіом;
3. Накопичує органічну масу;
4. Поліпшує інфільтрацію води;
5. Збільшує пористість ґрунту;
6. Знижує ризик утворення плужної підошви;
7. Сприяє накопиченню стабільного гумусу через біологічні процеси.

Особливо важливо те, що фацелія сприяє формуванню не лише хімічної, а й біологічної родючості ґрунту.

Багаторічні спостереження в Агрофірмі «Колос» показують:

1) після фацелії ґрунт стає більш пухким;

2) значно поліпшується проникнення води;

3) формується велика кількість біопор після перегнивання коренів;

4) підвищується активність дощових черв'яків;

5) швидше мінералізуються пожнивні рештки;

6) основна культура легше переносить короткочасні посухи.

А ще він підкреслює, що фацелія є однією з найкращих медоносних культур. Її цвітіння активно приваблює медоносних бджіл, джмелів,  диких запилювачів, сирфід, паразитичних ос, ентомофагів, які знищують попелиць та інших шкідників.

«Таким чином створюється більш стійка агроекосистема з природною біологічною регуляцією чисельності шкідників. У регенеративному землеробстві це є одним із ключових механізмів скорочення пестицидного навантаження», — наголошує Леонід Центило.

Фацелія в монокультурі та в суміші сидератів

Віталій Починок зауважує, що фацелія демонструє високу ефективність навіть у монопосіві: вона швидко формує густий рослинний покрив, нарощує значний обсяг біомаси та добре працює на покращення структури ґрунту.

«Орієнтовна норма висіву в монопосіві становить 8–12 кг/га. Це рішення особливо актуальне для господарств, які лише починають працювати із сидеральними культурами або мають обмежений вибір насіння. Водночас для досягнення комплексного ефекту — накопичення азоту, покращення структури ґрунту та підвищення біорізноманіття — доцільно використовувати багатокомпонентні сидеральні суміші», — каже фахівець.

Зі свого боку, Леонід Центило зауважує, що у практиці ТОВ «Агрофірма «Колос» фацелію розглядають саме як один із компонентів багатовидових покривних сумішей. Каже — монокультура можлива, але лише в окремих випадках.

Наприклад:

1.     Необхідно швидко закрити ґрунт після збирання.
2.     Потрібно забезпечити інтенсивний розвиток запилювачів.
3.     Відсутня можливість сформувати якісну суміш.

Переваги багатокомпонентних сумішей в тому, що різні рослини в них виконують різні функції:

• злаки формують вуглецеву масу,
• бобові накопичують азот,
• хрестоцвіті працюють із ущільненнями,
• фацелія стимулює біорізноманіття та покращує структуру ґрунту.

Саме їхня синергія забезпечує максимальний ефект.

«Особливо добре реагують озима пшениця та кукурудза, де покращується стартовий розвиток кореневої системи», — підкреслив Леонід Центило.

Стосовно оптимальної частки фацелії в сумішах сидератів аграрій каже, що однозначної універсальної норми не існує.

Частка залежить від:

• мети вирощування;
• кількості компонентів;
• строків сівби;
• запасів вологи;
• наступної культури;
• бажаної структури кореневих систем.

«На практиці найкраще себе показують суміші, де фацелія становить 10–20% від загальної вагової норми висіву. У ТОВ «Агрофірма «Колос» ми зазвичай використовуємо близько 10–15% фацелії в багатокомпонентних сумішах. Це дає змогу отримати її біологічні переваги без надмірного домінування над іншими культурами», — зазначає Леонід Центило.

Віталій Починок зауважує, що в більшості сидеральних сумішей частка фацелії становить від 10 до 30% загальної норми висіву — залежно від складу суміші та цілей вирощування.

«У поєднанні з бобовими культурами вона забезпечує швидке формування зеленої маси та ефективне використання поживних елементів. Для багатокомпонентних сумішей оптимальною зазвичай вважається частка 15–20%, що дає змогу отримати максимальний агрономічний ефект без надмірної конкуренції з іншими культурами», — додає він.

Читати також: Важливість різноманіття покривних культур. Результати досліджень (американський досвід)

У багатокомпонентних сумішах сидератів, які випробовують на кафедрі землеробства НУБіП, частка фацелії становить 5 та 10%.

«Фацелія культура взагалі цікава — рослинна маса дуже добре розкладається, вона м'яка і легко перетравлюється бактеріями, до того ж добре закриває поверхню і також глушить бур'яни. А ще гарно росте на важких ґрунтах. Я знаю, наприклад, що фацелію на кам'янистих ґрунтах вирощують у Європі», — зазначила доцентка кафедри Антоніна Бабенко. 

До слова, у Польщі сидеральні технології також набирають обертів, але з власними особливостями, підпорядкованими вимогам ЄС та внутрішнім політикам країни. Так, тут впроваджуються практики так званих «озимих проміжних посівів та підсіву під культури» у рамках екосхеми «вуглецевого землеробства». І в цих практиках обов’язкова сівба щонайменше двох видів. Для цього часто використовують овес або вику, а також насіння соняшнику, гречку і — фацелію. 

Польські фахівці, серед іншого, радять для цукрових буряків суміш: гірчиця біла (10-15 кг/га) + фацелія (6-8 кг/га). Для кукурудзи: люпин жовтий (80 кг/га) + фацелія (4-6 кг/га), або: редька олійна (10 кг/га) + фацелія (5 кг/га) + горох польовий (80 кг/га).

Технологічні особливості вирощування фацелії

Сидерати хоч і не призначені для збирання врожаїв із них, але для максимальної ефективності їх застосування потребують певних технологій вирощування.

Як зауважує Віталій Починок, фацелія належить до невибагливих культур, проте для максимального результату варто дотримуватися кількох правил:

• Глибина та якість сівби. Насіння висівають у добре підготовлений і вирівняний ґрунт на глибину 1–2 см. Через дрібний розмір насіння надмірне загортання призводить до зрідження сходів.
• Вологозабезпечення. Для швидкого старту важлива наявність вологи в посівному шарі. Після формування кореневої системи культура досить посухостійка, проте на початкових етапах чутлива до нестачі вологи.
• Строки сівби. Фацелія має широке вікно сівби — з весни до кінця літа, що дозволяє використовувати її як проміжний або поукісний сидерат після збирання ранніх культур.
• Обробка інокулянтом. Для посилення сидерального ефекту рекомендується передпосівна обробка насіння інокулянтом RAISE-N, який сприяє розвитку асоціативної азотфіксуючої мікрофлори.
• Своєчасне заробляння. Зелену масу заробляють до початку повного достигання насіння — це запобігає самосіву в наступних культурах і забезпечує швидке розкладання решток.
• Завершення вегетації морозом. За помірних морозів фацелія гине природним шляхом, тому її зручно залишати як мульчу на зиму без хімічного чи механічного термінування.

Леонід Центило також наголошує, що дуже важливо у вирощуванні сидератів, і фацелії зокрема, враховувати такий фактор, як гербіцидна післядія.

Особливу увагу потрібно звертати на сульфонілсечовини, імідазолінони та деякі ґрунтові гербіциди тривалої дії. Адже за їх використання можливі нерівномірні сходи, пригнічення і навіть повна загибель рослин.

«Тому перед плануванням покривної культури необхідно ретельно аналізувати історію застосування препаратів на конкретному полі»,  — каже аграрій.

Читати також: Отримати вегетативну масу сидерата на півдні вкрай проблематично, а зиск з покривної культури — реально

Загалом серед основних обмежень у вирощуванні фацелії він називає такі:

• Посуха

За дуже пізньої сівби без опадів сидерат може не сформувати достатньої біомаси.

• Гербіцидна післядія

Найчастіша причина невдалих посівів.

• Домінування у суміші

При завищеній нормі може пригнічувати слабші компоненти.

• Недостатня різноманітність

Монопосів часто не забезпечує того біологічного ефекту, який дають багатовидові суміші.

• Продукування насіння

Якщо рослини переросли й сформували насіння, можливий самосів у наступних культурах.

Способи використання сидерату

Загалом у сидеральних технологіях можливе їх використання у двох варіантах: заробка у ґрунт або залишення на зиму для природного вимерзання і перегнивання.

Як вважає Леонід Центило, в більшості випадків доцільніше залишати рослинну масу на поверхні до весни.

Це забезпечує:

• постійний захист ґрунту,
• накопичення снігу,
• менше руйнування структури,
• краще збереження вологи,
• поступову мінералізацію органіки.

«Заробляння восени може бути виправданою лише тоді, коли потрібно швидко включити органічну масу в процеси розкладання або виконуються спеціальні технологічні операції. У системах no-till, strip-till і регенеративного землеробства перевагу зазвичай віддають саме мульчуванню поверхні», — наголошує він.

Якщо підсумувати, то можна впевнено стверджувати, що фацелія має низку переваг як сидеральна культура.

• Вона добре пристосовується до широкого спектру ґрунтових та кліматичних умов, що робить її придатною для різноманітних систем землеробства.
• Фацелія значною мірою сприяє родючості ґрунту. Її біомаса, зароблена у ґрунт, збільшує вміст органічної речовини та сприяє утворенню гумусу.
• Ця рослина багата на азотні сполуки, що покращують доступність поживних речовин для наступних культур.
• Крім того, фацелія допомагає нейтралізувати кислотність ґрунту та покращує його структуру, посилюючи аерацію та водоутримання.
• Фацелія стійка до багатьох шкідників і хвороб та має пригнічувальний ефект на нематод, кліщів і певні патогенні грибки. Це сприяє оздоровленню агроекосистеми та зменшує потребу в хімічних пестицидах.

Й така багатофункціональність робить фацелію стратегічною культурою в інтегрованих системах землеробства.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій