Підживлення бором ріпаку: причини для внесення восени назвали фахівці

Про це розповіли фахівці агродепартменту компанії LNZ Group.

Рослини запізнюються із виходом із фази розетки, молоді листки мають світле забарвлення, а краї їх скручені. На більш старих листках утворюються плями червоного та червоно-фіолетового забарвлення. В подальшому дефіцит В негативно впливає на цвітіння та запилення.

«Значна потреба у борних добривах обумовлена низьким його вмістом на 25% орних земель України та великою часткою площ під культурами чутливими до бору (соняшник та ріпак). Крім того, коефіцієнт засвоєння цього елементу із ґрунту за різними даними становить лише 3–10 %, що залежить від цілої низки чинників (кислотність ґрунту, вологість, вміст органічної речовини, ґранулометричний склад ґрунту, високий вміст кальцію та калію тощо). Так, на піщаних ґрунтах з низьким вмістом органічних речовин часто проявляється дефіцит бору через його значну мобільність у ґрунті та високий потенціал до вимивання», — зауважують експерти.

За умови високого рівня рН ґрунту (>7,5) утворюються борати і бор переходить у недоступні для рослин форми. Він утворює стійкі сполуки із залізом та алюмінієм, органічною речовиною та глинистими мінералами ґрунту. Його надходження в рослину залежить від вологозабезпеченості ґрунту. Тому критичним є вплив посухи у фази, які потребують оптимального забезпечення бором, наприклад період закладання генеративних органів та цвітіння. Низька мобільність бору в рослині також пояснює необхідність періодичних позакореневих підживлень.

Позакореневі підживлення рослин є ефективним інструментом коригування дефіциту бору упродовж усього періоду вегетації, особливо за несприятливих ґрунтово-кліматичних умов, таких як недостатній вміст бору в ґрунті та/або недостатня вологість для його поглинання кореневою системою.

Загалом на ріпаку рекомендується до чотирьох внесень. Уже перше підживлення бором восени покращує розвиток і зимостійкість. Також знижується вплив пошкоджень морозом, покращуючи тим самим стійкість до ураження фомозом.

Восени ріпак засвоює 25% загальної кількості потрібного йому бору. Оптимальною фазою для осінніх позакореневих підживлень озимого ріпаку є фаза 4-6 листків (ВВСН 14-16), коли проходить процес диференціації генеративних органів. Збалансоване мінеральне живлення і довший термін закладання бруньок забезпечують отримання максимальної продуктивності ріпаку.

Друге внесення має здійснюватися своєчасно навесні, коли відновилася листкова маса, і наступне внесення — під час росту пагонів. Оскільки найвищу потребу в борі ріпак має до моменту цвітіння, обприскування рослин борними добривами особливо рекомендується під час розвитку бутонів.

Для забезпечення рослин ріпаку бором фахівці агродепартаменту LNZ Group рекомендують внесення продукту DEFENDA БОР, що містить 14% бору та азот.

Читати також: Технологія вирощування озимого ріпаку: живлення і захист в сезоні-2023

Головні останні новини про жнива 2023 в Україні

Скільки, чого та де зібрано