Нетипові погодні умови сприяють розвитку лускокрилих комах, — Держпродспоживслужба

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що у посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків (в південних областях — ІІІ-Y віку, в лісостепових — II-ІІІ) клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-2, в осередках Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської областей до 4 екз. на кв.м. Фітофагом в середньому пошкоджено 1-6% рослин.

Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (чисельністю 0,5-2, в осередках від 3 до 6 екз. на кв.м, які пошкодили від 1 до 12% колосків), злакова попелиця (заселено 8-10, макс. 25% рослин), пшеничний трипс (заселено 7-12, осередково до 40% рослин за чисельності 1-6, макс. 28 екз. на кожний), інші фітофаги. З огрубінням зерна озимих культур попелиці перелітають на ярі зернові та злакові бур’яни. В південних та центральних областях триває літ сірої зернової совки, відкладання ними яєць та відродження їх гусениць, які за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м пошкодили до 3% колосків.

«Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх шкідників. Захист посівів від клопа шкідливої черепашки необхідно провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи їх четвертого віку», — вказано у повідомленні.

Скрізь у посівах гороху, сої, багаторічних трав за допорогової чисельності розвиваються та шкодять горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, павутинний кліщ, бульбочкові довгоносики.

У посівах соняшнику продовжує розвиватися геліхризова попелиця, де в крайових смугах полів нею слабко заселено 2-30% рослин (Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Дніпропетровська, Київська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Черкаська обл.) за середньої чисельності 8-22 екз. на рослину. На попелицях паразитують імаго і личинки семикрапкового сонечка за чисельності 1 екз. на рослину. Подекуди шкодять клопи сліпняки, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова).

Рослини ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпаковий квіткоїд, подекуди прихованохоботники, з країв полів проходить розвиток капустяної попелиці. На озимому ріпаку харчується капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник, також шкодять гусениці біланів, листогризучих совок.

Через нетипові погодні умови, які сприяють розвитку лускокрилих комах, повсюди в агроценозах відмічається помірний рівень розвитку та шкідливості підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, що уможливлює істотну шкоду посівам технічних, бобових, овочевих та інших культур. Скрізь відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, на Півдні відмічається відкладання ним яєць відродження та живлення гусениць за чисельності 0,2-0,5 екз. на рослину. Заселеність рослин кукурудзи яйцекладками та гусеницями становить 1%.

У Київській, Одеській, Полтавській та інших областях відбувається літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1-4 штук та відродження гусениць. Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-3 екз. на кв.м, пошкодили до 5% рослин овочевих культур.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській, Черкаській та інших областях на соняшнику, кукурудзі, багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-5 на 10 кроків. Погодні умови сприяють активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.