Посівна-2023: не завдяки, а всупереч. Боротьба з погодними умовами та економічними викликами

Як вплинула ситуація в Україні та світі на роботу агросектору, чим відзначилася цьогорічна посівна кампанія та як змінюється рослинництво, дізнавалися в ході кроп-туру АгроЕкспедиція Посівна-2023 разом з партнерами проекту — компаніями BASF і Crédit Agricole Bank.

«Цьогорічна посівна кампанія проходить з урахуванням не лише погодних чинників та скоригована відповідно до викликів воєнного часу. Агровиробники адаптували сівозміну, виробничі практики, комерційні підходи до придбання основних витратних ресурсів та реалізації врожаю тощо. Саме вартість ресурсів, невизначеність роботи каналів збуту продукції, дефіцит обігових коштів та нестача кваліфікованих кадрів вплинули на остаточні рішення і хід посівної», — зауважив Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.

Погодні умови та терміни сівби в 2023 році

Цьогорічна весна здивувала всіх тривалими низькими температурами та значною кількістю опадів в березні-квітні. Навіть південні регіони в цей період отримали непритаманну для них кількість вологи. Так, на Одещині та Миколаївщині посівна-2023 розпочалася приблизно на 2-3 тижня пізніше, ніж зазвичай. Все через весняний холод та дощі.

Регіональний представник BASF Андрій Сулима розповів, що через дощі всі польові роботи потрібно було робити в один день. В нього склалось відчуття, що цьогоріч вся Україна, як південь так і захід, почала сіяти одночасно.

«Передпосівна підготовка та сівба проводились в один день. Ґрунт був настільки зволожений, що не можна було обробити його правильно, тому багато хто «нарвав» грудки, що вплинуло на нерівномірну схожість посівів. Початок сівби припав на початок травня, що змістило його на 2-3 тижні від оптимальних строків сівби для півдня. Для соняшнику це не страшно, а для кукурудзи є ризики, бо раніше в цей період вона вже мала 4-5 листки і входила в посуху підготовленою», — пояснив фахівець.

Перезволоження верхніх шарів ґрунту, яке спричинила дощова холодна погода від початку квітня, заважали вийти в поля в оптимальні для регіонів терміни і аграріям Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської областей. Темпи сівби ярих цього року сповільнювались практично в кожному регіоні країни, проте, як тільки почалося підвищення температур, аграрії пришвидшили хід робіт.

Проте це не означає, що абсолютно всі підприємства цьогоріч сіяли пізніше: були і такі, хто «проскочив між краплями» та посіяв яру групу в надранні терміни, ще наприкінці березня — на початку квітня. І хоча надрання сівба також несе в собі певні ризики, аграрії пішли на них, оскільки спрогнозувати, коли знову випаде можливість зайти в поле між дощами, не міг ніхто.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 Київщина

• АгроЕкспедиція Посівна 2023 Чернігівщина

• АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півдні

• Посівна в Центрі: погодні умови диктують технології вирощування та зменшують потенціал врожайності

• Підтоплені поля, стрес озимих і ставка на цукрові буряки: перебіг посівної у західних областях

• Кукурудза та ріпак фаворити 2023 р. в полтавських та дніпропетровських аграріїв: детально про сівбу та вирощування

Сівозміна та нішеві культури

для 2023 року прогнозувалося значне зменшення площ під кукурудзою, через проблеми з експортом зерна та зниження цін на нього, а також збільшення площ під соняшником та нішевими культурами. Соняшнику цьогоріч дійсно посіяли більше, ніж у 2022 році: близько 6 млн га проти 4,6 млн га. Частково така різниця в цифрах пояснюється тим, що у 2022 році частина площ були окуповані або заміновані, а цього року вже повернулися до сільськогосподарського використання. Проте і розширення посівів соняшнику за рахунок кукурудзи також відбулося в багатьох господарствах. Зокрема, таку картину можна було спостерігати на Черкащині та Полтавщині.

«Я б не сказав, що структуру посівних площ у цьому році в регіоні змінювали кардинально, але соняшнику все ж посіяли відчутно більше, ніж минулого року. На мою думку, це не зовсім виграшна стратегія, адже залишається проблема збуту і ціни. Багато господарств не змогли ще продати насіння соняшнику урожаю 2021 і 2022 років, тому з продажем можуть виникнути проблеми», — зазначив Сергій Даденко, експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank.

При цьому масового переходу до вирощування нішевих культур не відмічено. Як в окремих регіонах, так і в цілому по країні. Так, деякі господарства почали вирощувати гірчицю, горох, гречку, просо, коріандр та інші культури. У тому числі й замінюючи ними кукурудзу на своїх полях. Так вчинили, наприклад, у холдингу A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян. Тут прийняли рішення відмовитись від сівби кукурудзи, а заплановані під неї раніше площі засіяли білою та чорною гірчицею, соєю та коріандром. Зокрема, під коріандр відведено 400 га, адже компанія вже має ринок збуту.

«Зараз ми більше йдемо в нішеві культури — гірчиця, жовтий горох, гречка. Частину площ залишили під паром, щоб мати змогу вчасно посіяти там озимий ріпак. Якщо раніше в пріоритеті в нас були кукурудза та соя, то зараз умови змінилися, і ми плануємо сівозміну з урахуванням цих нових умов», — каже Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу холдингу A.G.R. Group.

Читати по темі: Круте піке кукурудзи 2023: ставки на олійні та обсяги виробництва

Загалом же у вирощування нішевих культур йдуть зараз здебільшого ті агровиробники, що вирощували їх і раніше, хіба що в певних рамках розширюють площі.

Проте відмовлятися від кукурудзи аграрії країни не планують: хоч 2022 рік був для культури складним практично в усіх аспектах, від збирання і зберігання до збуту та зниження цін на зерно, її продовжать вирощувати більшість опитаних нами господарств.

В цілому ж, якщо говорити про тенденції сівозміни по країні, АгроЕкспедиція Посівна 2023 побачила наступне:

• Площі під кукурудзою зменшилися, але незначно. В деяких регіонах вони залишились на тому ж рівні, що і раніше. При цьому аграрії розглядають гібриди з ФАО нижчим, ніж зазвичай сіяли. Зараз в пріоритеті здебільшого гібриди з ФАО 180-300, зважаючи на минулорічні проблеми пізнього збирання культури.
• Площі під соняшником, соєю та озимим ріпаком зросли, але не на 30%, як прогнозувалося раніше.
• Не дуже скоротилися площі під озимими пшеницею та ячменем: в першу чергу це пов’язано зі складнощами осінньої посівної та пізнім збиранням кукурудзи у 2022 році, коли просто не було можливості сіяти озимі.
• Тенденції значного розширення посівів нішевих культур не виявлено, хоча деякі господарства збільшили під ними площі або ж почали їх вирощувати вперше.
• Відбулося збільшення посівних площ під цукровими буряками, зокрема, в західних областях. Якщо у 2022 році цукровими буряками було засіяно 181,4 тис. га, то в 2023 ця цифра становить 220 тис. га. Це пов’язано з можливістю для фермерів реалізувати врожай одразу на місцеві переробні заводи, не переймаючись проблемами експорту продукції. А також збільшенням кількості працюючих заводів, яке анонсувало Мінагрополітики.

Економія ресурсів під час посівної

Брак обігових коштів позначився на посівній-2023 набагато більше, ніж це було минулого року. Більшість опитаних аграріїв зауважують, що посівна-2022 пройшла легше в економічному розрізі, оскільки майже у всіх залишались певні фінансові запаси з 2022 року, були запаси або залишки насіння, добрив, засобів захисту. Цьогоріч на запаси розраховувати вже не доводилось, подівалися лише на продаж врожаю та залучення кредитних коштів.

«Проблеми аграріїв поглибились, не тільки фінансові, а й логістичні і цінові. В принципі, проблеми безпеки постали перед нашими аграріями. Я керую не тільки Полтавським, а й Харківським, і Сумським регіонами. Дуже багато моїх клієнтів взагалі не змогли відсіятися, бо були по пів року в окупації. Попри це, ми бачимо, що весняні роботи пройшли по всій Полтавській області, по 95% Сумської області і десь по 55-70% Харківської області. Звичайно, наші аграрії почали трошки більше заощаджувати на посівному матеріалі та на добривах. Дехто навіть змінив сівозміну, в бік збільшення площ під соняшником. Але попри це, попри всі ті проблеми, вони відсіялися, і я вважаю, що це головне сьогодні», — каже Сергій Жилін, директор Східного макрорегіону по роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank.

Заощаджують аграрії на нормах внесення добрив: на азотних на 20-30% порівняно з попередніми роками, на фосфорно-калійних до 40%. Деякі господарства взагалі сіяли без добрив або ж вносили їх лише на найбільш перспективні поля.  Наприклад, лише на Півдні близько 40% агровиробників сіяли озиму групу взагалі без добрив.

Почали економити також на ЗЗР: є господарства, що надають в схемах захисту перевагу генерикам, якщо вони якісні і ціна на них нижча. Проте є й такі агровиробники, які вважають подібну економію недоцільною, вважаючи, що ЗЗР великих виробників-оригінаторів у підсумку коштуватимуть дешевше, якщо рахувати кількість та вартість обробок, ефект внесення, тощо.

До економії спонукає і те, що через низький попит з боку трейдерів та незрозуміле ціноутворення в багатьох досі на складах залишається торішній урожай.

«Маємо ще чимало невивезеного зерна з попередніх врожаїв. До прикладу, на сьогодні соняшник у нашому регіоні не купує жодна трейдерська компанія і реалізувати культуру просто неможливо. Треба або самотужки везти його у порт і продавати за безцінь, або надалі зберігати у себе на підприємстві. До слова, не в кожного малого аграрія є навіть транспорт для перевезення зерна. Так само і установки для сушіння зерна для більшості невеликих підприємств — це розкіш», — розповів Григорій Шамрицький, голова Конгресу фермерів Полтавщини.

Звісно, є й такі виробники, які вирішили не заощаджувати на технології, щоб отримати заплановані результати по культурах.

«Коли ми почали рахувати витрати, то зрозуміли, що економія кількох сотень гривень на гектарі за рахунок зменшення норми пестициду чи добрива мізерна в частці наших загальних витрат. А ризики того, що ми не досягнемо цільових показників урожайності від зменшення норм, високі», — пояснив Дмитро Костарєв, заступник головного агронома компанії «Західний Буг».

Але не всім аграріям фінансові можливості дозволили так вчинити.

Шкідники, бур’яни, хвороби

Затяжні опади з наступним досить швидким наростанням температур призвели до поширення хвороб в посівах озимих. Таке явище відмічалося практично в кожному регіоні, в якому побувала АгроЕкспедиція.

«Взагалі цього року весна принесла дуже багато сюрпризів, навіть посіви озимої пшениці страждали від надмірної вологи та низьких температур. Весна спочатку була холодною, з приморозками і рясними дощами, а потім різко пішло підвищення температур, що призвело до формування ґрунтової кірки в посівах озимої пшениці. З хвороб майже повсюди є септоріоз, подекуди борошниста роса. В майбутньому можливі прояви піренофорозу, якщо температури залишаться високими і будуть опади, є ризик розвитку фузаріозу колоса. BASF має гарні комплексні рішення для контролю цих хвороб: Пріаксор та Адексар Плюс, які містять Ксеміум®, одну з кращих діючих речовин на сьогодні для контролю піренофорозів, а для вирішення питання фузаріозу колосу ми рекомендуємо Осіріс Стар», — розповів Олександр Примоленний, регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області. 

Фахівці відзначали подібний «набір хвороб» і в західних, і в південних регіонах, які цьогоріч теж отримали достатньо опадів.

Ще однією проблемою стала недостатньо ефективна робота ґрунтових гербіцидів, знову-таки через температурний режим весни та вологу. Вчасне внесення страхових гербіцидів чудово виправляє цю проблему, головне, як кажуть експерти, не чекати, поки зійдуть усі бур’яни, а працювати по ситуації.

Через м’яку зиму зберігається загроза поширення шкідників, втім, високого тиску шкодочинних організмів наразі не відмічається.

«В західному регіоні спостерігається насиченість кукурудзи такими шкідниками, як західний кукурудзяний жук, який потребує інтенсивної схеми захисту із протруєнням насіння та внесення ґрунтових інсектицидів», — розповіла Олена Мохель, менеджер BASF по роботі з агрохолдингами.

В цілому ж посівна-2023, хоч і мала свої особливості та чимало труднощів, таки відбулася. І це дає надію на те, що восени Україна буде з хлібом, а аграрії — з можливістю працювати і в наступному році.

Олена Басанець, SuperAgronom.com