Як отримати додатково 350 $/га — результати дослідів на полігоні аграрних інновацій Digital Field
Дослідний проєкт Digital Field, започаткований компанією AgriLab, був задуманий для пошуку шляхів оптимізації собівартості виробництва і збільшення врожайності за допомогою технологій точного землеробства. Для його реалізації було залучено цілу низку партнерів. Перший сезон проєкту вже завершився, а його підсумки було підведено на Digital Field Day, що пройшов безпосередньо на демо-полігоні. Ми побували на події й розповідаємо про головні результати інноваційних експериментів.
Клімат змінюється, і господарювати на землі стає складніше. Без оновлення, без упровадження новітніх технологій не те що про розвиток, а й про стабільність мова не йтиме.
«Сьогодні вже кожному очевидно: працювати «як колись» і отримувати ті ж результати — не виходить. Необхідно змінювати технології. Але як? Зрештою, кожна зміна — це певний ризик. Саме для того, щоб допомогти аграріям знайти оптимальні для себе рішення, які дозволять збільшити ефективність агровиробництва, і було створено перший полігон аграрних інновацій Digital Field», — зазначає Ярослав Бойко, директор компанії AgriLab.
Організатором проєкту виступила компанія AgriSpace, і взяти участь у реалізації задуму зголосились компанії, що спрямовані на інноваційність та впроваджують нові тренди на вітчизняному ринку: AgroOnline, Метео Фарм, LNZ Group, AGCO, Precision Planting, АМАКО, Agrimatco, BINFIELD, Drone.UA й AgriLab.
Загалом під Digital Field було відведено 10 га поля біля с. Велика Олександрівка, що у Бориспільському районі Київської області. Дослідження проводились на двох культурах — соняшнику та кукурудзі. Тестування було розподілено на декілька блоків: випробування гібридів, схем захисту, систем удобрення та технологій посіву. Digital, тобто «цифровий» чинник забезпечувався системами онлайн-моніторингу та відеоспостереження 24/7.
Як зазначив Ярослав Бойко, проєкт мав певні особливості, що вирізняють його серед інших.
По-перше, тут тестують не просто техніку, гібриди чи добрива, а передусім — технології і підходи та їх вплив на економіку. Скільки коштів можна заощадити, провівши агродіагностику поля перед тим, як вносити добрива? Як впливає на врожайність та чи інша опція на сівалці чи обприскувачі?
По-друге, усе, що відбувається на полі, пояснюється: опис та обґрунтування дій можна було побачити на YouTube каналі Digital Field.
По-третє, усі дані поля завдяки сервісу управління агропідприємством AgroOnline — у відкритому доступі: від агрохімічних до погодних показників, щоб аграрії могли порівняти свої ґрунтово-кліматичні умови з даними дослідного поля і зрозуміти, чи підходять йому застосовувані тут технології.
«Нам дуже цікаво було попрацювати з Digital Field, адже тут маленькі площі й досить багато різних перехресних експериментів. Тобто на одних ділянках експериментують і з технікою, і з нормами, і з хімією. А як результат ми побачимо не тільки врожайність, а й маржинальність, рентабельність кожної демо-ділянки. Також бачимо і проблеми — це теж важливо», — зауважив у коментарі для SuperAgronom.com Віктор Боровик, засновник AgroOnline.
За його словами, для співпраці з проєктом у сервісі було створено обліковий запис Digital Field і навіть створено публічний доступ. Тобто будь-хто, не лише клієнти AgroOnline, за відкритим логіном і паролем міг зайти в цей обліковий запис і подивитися усі цифри, побачити результати демо-дослідів. Також було виділено диспетчера, який контролював дані, що були внесені в автоматичному режимі.
«Крім того, ми використали скаутинг, тобто агрономи проводили досліди, знімали заміри, робили огляди, усе фіксували потім дронами і будували різні карти (густоти, проблемні зони тощо). Що також дає змогу відстежити від початку до кінця, як розвивалася культура на полі, як працювали за технологією, які були відхилення і зрештою які були результати», — додав Віктор Боровик.
До того ж на Digital Field було встановлено веб-камери, за якими у «прямому ефірі» онлайн можна було у будь-який час подивитися, як розвиваються культури і який вплив на них мають ті чи інші технології.
На час проведення Digital Field Day соняшник на дослідних ділянках уже було зібрано, й підсумки підведено. А початок збирання кукурудзи якраз «приурочили» до події. Хоча, на жаль, карантинні обмеження завадили провести захід у запланованих масштабах. Та основні моменти та підсумки проекту були висвітлені під час прес-конференції, де представник організаторів та партнерів поділилися подробицями та узагальнили результати й висновки.
Партнером із забезпечення проекту насінням та засобами захисту виступила компанія LNZ Group. У дослідах на соняшнику «взяли участь» ексклюзивні гібриди Хайсан 298ІТ, Хайсан 162ІТ, Хайсан 158ІТ (Advanta Seed); Дівна, Валін, Магура (S&W), а на кукурудзі — гібриди ЕХРМ032, ЕХРІ143, ЕХРН003 бренду UNIVERSEED.
Загалом же першим етапом реалізації проекту, як зазначив Ярослав Бойко, було проведення комплексної діагностики. А саме було виміряно агрофізичні показники ґрунту, його твердість, вміст поживних елементів. Ці властивості відцифрували й розробили детальну технологічну карту з системою живлення, націленою на конкретний результат. Наприклад, на полі визначили найбільш ймовірний рівень ефективної урожайності соняшнику 3 т/га.
«Одним із важливих заходів, які ми провели в комплексній діагностиці, було вимірювання твердості. Цей елемент технологій далі вибудував наші наступні кроки щодо відповідного обробітку ґрунту. Таким чином були застосовані глибоке розпушування на глибину 35 см та передпосівна культивація. Сівба і живлення здійснені із застосуванням методів точного землеробства», — зауважив пан Ярослав.
Окремий блок випробувань стосувався саме способів сівби, обробітку ґрунту, внесення ЗЗР та збирання врожаю. Сівбу культур на полях Digital Field проводили із застосуванням сівалки Massey Ferguson 9108 VE з технологією висіву Precision Planting.
Як розповів Борис Онищенко, продакт-спеціаліст із ґрунтообробної техніки Massey Ferguson корпорації AGCO, на Digital Field було закладено 9 експериментів, які умовно можна розділити на три групи.
Перша група — це експеримент щодо притискного зусилля при сівбі. Тут випробовували 3 варіанти: притискне зусилля 200 кг (тобто максимальне), 20 кг і автоматичне.
«Багато в кого є в сівалки з великою кількістю пружин. І для того, щоб забезпечити глибину, чимало фермерів притискають секцію на максимум. З другого боку, секція у сівалки доволі таки важка, а працювати нею потрібно як по традиційній технології, так і по нульовій, і в автоматичному режимі за рахунок системи дельта-форс. Тому другий варіант висіву був із легким притискним зусиллям. А автоматичне — «задає» сама система, відповідно до особливостей поля і ґрунту», — пояснив Борис Онищенко.
Друга група експериментів — це блок за глибиною посіву. За словами фахівця, сіяли починаючи від 3,8 см, закінчуючи 7,6 см з кроком 1 дюйм (бренд американський, відповідно ця одиниця вимірювання закладена при виготовленні сівалки).
«Для агрономів це завжди велике питання — на яку глибину сіяти. Тому що чим глибше ми сіємо, тим більше вологості маємо, але при цьому втрачаємо енергію проростання. Якщо сіємо дуже мілко, наприклад, 3,2 см для кукурудзи чи для соняшнику, то втрат енергії проростання менше, але за нинішніх умов насінню недостатньо вологи. Тому у другому блоці ми хотіли показати, як впливає глибина посіву на врожай. Третій блок стосувався якості сівби. Тобто наявності двійників чи пропусків. Оскільки сівалки Massey Ferguson 9108 VE забезпечують сингуляцію на рівні 99%, то для проведення експерименту довелося спеціально використовували диск із додатковими отворами, аби утворювались порпуски-двійники», — розповів Борис Онищенко.
Крім того, було випробувано якість сівби залежно від швидкості сівалки — одна ділянка була висіяна зі швидкістю 8 км/год., друга — 12 км/год.
За словами пана Бориса, після збирання соняшнику було отримано досить цікаві дані. Наприклад, стосовно швидкості з’ясувалося, що вона особливо не вплинула на результат, тож із сівалкою Massey Ferguson 9108VE можна спокійно сіяти на швидкості як 8, так і 12 км/год. Натомість у разі низької сингуляції можна втратити в урожайності близько 0,2 т/га. Щодо глибини посіву, то експерименти показали: найкраще в цьому регіоні сіяти соняшник на глибину 5 см. А вибір притискного зусилля краще віддати автоматиці — ділянка з автоматичним притискним зусиллям показала найкращий результат. А от недовантажена секція дає найбільшу втрату врожаю.
«Зібравши дані, проаналізувавши їх, ми визначили економічну ефективність застосування сівалки Massey Ferguson 9108 VE. Тобто скільки ми виграємо, якщо купимо нову сівалку MF 9108VE на господарство й отримаємо підвищення врожайності приблизно на 0,4 т/га. Якщо врахувати, що така 8-рядна сівалка висіває соняшнику від 560 га за сезон, то за рік вона себе повністю окуповує», — зазначив Борис Онищенко.
На соняшнику була перевірена ефективність комплексної агродіагностики для ефективного внесення добрив. За словами Ярослава Бойка, експеримент показав значну економію на добриві — майже 50 $/га та плюс вартість додаткового врожаю 220 $/га. Це ще раз доводить: більше не означає краще, адже полю потрібно саме стільки добрив, скільки не вистачає в ґрунті. Перевищення норми добрив може, навпаки, зменшити врожайність, так само як і їх нестача.
Серед елементів точного внесення було також застосовано внесення мікродобрив, фунгіцидів та десикантів за допомогою дрона.
Загалом, окрім згаданої сівалки Massey Ferguson 9108 VE, до проекту були задіяні трактори бренду Massey Ferguson, а урожай збирали комбайном Massey Ferguson Beta 7370.
Учасники заходу якраз мали змогу побачити початок збирання кукурудзи з дослідних ділянок. Остаточне опрацювання результатів буде пізніше, а от про подробиці експериментів розповів Олексій Савчук, менеджер з розвитку аграрних технологій в Центральному регіоні LNZ Group.
«Маючи на руках аналізи поля, тип ґрунту, знаючи особливості ґрунтово-кліматичної зони, ми проаналізували своє портфоліо і підібрали для дослідів гібрид ЕХРН003 (ФАО 350). Він характерний тим, що має повільний стартовий ріст, але при цьому формує досить потужну кореневу систему. Це досить актуально для бідних піщано-суглинкових ґрунтів. Також він є не дуже високорослим, тож маємо гарний баланс між кореневою системою та вегетативною масою. Цей гібрид здатен формувати досить потужний врожай, має зубовидний тип зерна, що характеризується досить доброю вологовіддачею», — розповів фахівець.
Якраз перед початком збирання було виміряно вологість зерна, показник становив 19,3% за вологості повітря 95-98%.
На полі з гібридом ЕХРН003, крім технології сівби та обробітку ґрунту, випробовували системи живлення від Binfield та схеми захисту препаратами бренду DEFENDA. За словами Олексія Савчука, схеми гербіцидного захисту також враховували дані аналізу ґрунту, зокрема, механічний склад, кислотність, вміст гумусу. Відповідно підбирали препарати з оптимально ефективними діючими речовинами.
Також було враховано що на полі, де розміщувались посіви кукурудзи, мала місце проблема з амброзією полинолистою та ваточником сирійським. Відповідно для ґрунтової схеми використали препарати Айдахо (д.р. тербутилазин) у нормі 1,5 л/га, та Сора-Нет (д.р. пропізахлор) у нормі 3 л/га — для контролю злакових бур’янів. Оскільки ваточник сирійський ґрунтовими схемами контролювати неможливо, надалі застосували комбінацію бакової суміші: Муссон (д.р. нікосульфурон) 1,25 л/га + Сумаро (д.р. мезотріон) 0,25 л/га.
«Діюча речовина мезотріон є прекрасним борцем із ваточником сирійським. Однорічну рослину він знищує на 100%, а багаторічні колонії пригнічує. За рахунок пригнічення кукурудза «проскакує» і надалі ваточник не здатен сформувати суцвіття і поширити своє насіння по всьому полю», — додав фахівець.
Також на кукурудзу превентивно вносили інсектицид Престо (д.р. клотіанідин та лямбда-цигалотрин). Крім того, була ділянка, де досліджували дію препаратів ДаблТрай (д.р. метолахлор) і Перун (д.р. прометрин).
«Загалом норми препаратів ми дещо зменшували, але слід зазначити, що тут легкий тип ґрунту і високий рівень кислотності. Ми повинні на це завжди звертати увагу. Чим легші ґрунти, тим менші норми потрібно вносити. Також слід враховувати, що чим вищий рівень кислотності, тим термін дії захисного екрану буде коротшим, діюча речовина вилужуватиметься значно швидше», — підкреслив Олексій Савчук.
Як уже зазначалося, про усі технологічні процеси на полі, усе, що відбувалося з посівами, усі щоденні погодні умови (інформацію про які забезпечував сервіс Метео Фарм), про стан рослин тощо можна було дізнаватися слідкуючи фактично в прямому ефірі як на стрімі з відеокамер, за відео-звітами, або ж і приїхати безпосередньо на поле.
Остаточні результати першого сезону Digital Field ще будуть аналізуватися, опрацьовуватися, але певні висновки і підрахунки, зокрема, щодо експериментів на соняшнику вже було зроблено.
«Найбільш ефективно спрацював комплексний підхід. Ми провели детальний аналіз, комплексну агродіагностику, і таким чином зрозуміли властивості нашого поля, визначили ефективну урожайність. Вона була на рівні 3 т/га. І під отримання цієї ефективної урожайності ми вже розраховували точно ресурс. Здійснили підбір гібриду для реалізації цього потенціалу, розробили детальну систему удобрення, підібрали техніку, якість посіву, вели постійний моніторинг і супроводження всього процесу за допомогою наших партнерів. Усе це дало змогу нам отримати ефективну урожайність і додатковий прибуток плюс 350 $/га», — зазначив Ярослав Бойко, директор AgriLab.
Хоч карантинні обмеження не дали змоги організаторам провести повномасштабний підсумковий захід, та, крім журналістів і представників партнерів проєкту, ми помітили серед відвідувачів і аграріїв, які знайшли можливість завітати сюди, аби ознайомитися з підсумками першого Digital Field. Тож розпитали про їхні враження.
Олександр Гірман, головний агроном компанії «ІМК»:
«Завжди корисно дізнаватися про новий передовий досвід, досвід світовий і дивитися на різні елементи технології. Мені цікаво відвідувати безпосередньо поля з експериментами, брати участь у днях поля. А цьогоріч через пандемію така можливість була обмеженою. Тому якраз онлайн-трансляція, віддалене спостереження, як росте кукурудза, наприклад, — і справді стало досить актуальним. Але й безпосередньо приїхати і побачити результат — для мене теж важливо. Крім того, цікаво було і на представлену тут техніку подивитися. Коли ж будуть опубліковані остаточні результати, ми їх проаналізуємо і, можливо, надалі врахуємо у своїх технологіях».
Юрій Лисак, головний агроном групи компаній «Агро-Регіон»:
«AgriLab якраз розташувався серед наших полів, ми співпрацюємо, обмінюємося досвідом. І за Digital Field я спостерігав протягом усього сезону. Вважаю, що за такою відкритістю, яка втілена у цьому проєкті, — майбутнє. Адже для мене, наприклад, уже не цікаво дивитися на «відібране» демо-поле і слухати «прикрашені» розповіді. Бо потім їдеш на «реальне», товарне поле, а картинка не складається. Тому з таким проектом будемо співпрацювати, і вітаю з гарним початком».
І справді, організатори оголосили, що наступного року планують розширити масштаби проєкту. За словами Ярослава Бойка, збільшаться площі полів, кількість демо-ділянок та різноманітність технологічних рішень. Зараз уже збирають побажання аграріїв та ведуться переговори про співпрацю з партнерами.
Наприклад, компанія AGCO уже зголосилася і має своє бачення та плани на наступний сезон.
«Ми не боїмося показувати свою техніку в роботі. У рамках Digital Field-2021 ми хочемо розширити спектр техніки бренду в рамках цього проекту — трактори, комбайни, сівалки, навантажувачі, обприскувачі тощо. Щоб аграрії у новому форматі могли побачити нашу техніку в роботі. Digital Field 2021 я вбачаю ще масштабнішим. Зараз ми побачили, що можна допрацювати, зробити кращим», — зауважив Антон Костирко, директор з маркетингу у Східній Європі компанії AGCO.
Ми покидали Digital Field уже як стемніло. А комбайн іще працював, дозбируючи кукурудзу. Адже після завершення кожної експериментальної ділянки, зерно перевіряли, зважували, вимірювали параметри й дані заносили в систему. Адже збирання врожаю — це ще не крапка у проєкті. Отримані результати ще будуть аналізувати й робити остаточні висновки. Якими відкрито поділяться — організатори пообіцяли.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
