Агроскаутинг: навіщо потрібні регламенти польових оглядів?

Саме з такою метою розробники сервісу AgroOnline додали до функції агрономічного скаутингу регламенти польових оглядів. Як виникла ця ідея та які можливості вона надає, розповів Віктор Боровик, засновник та операційний директор компанії AgroOnline.

Передусім нагадаємо, що таке агрономічний скаутинг. Це процедура безпосереднього збирання з поля інформації у рамках певних параметрів із застосуванням програм віддаленого контролю. Його мета — визначення стану посівів, якості виконаних робіт та планування наступних технологічних операцій.

Передісторія

Агроскаутинг до нас прийшов десь років 7-8 тому, коли поліпшився мобільний зв'язок, і розпочалася ера смартфонів. 

«В AgroOnline ми почали впроваджувати агрономічний скаутинг одними із перших. У 2015 році додали можливість робити польові звіти. Спочатку це було через веб-інтерфейс, а в 2016-му випустили мобільний додаток АгроOnline™: Агроном. Основою стала можливість доступу до супутникових знімків полів. Зауважу, що на початку  зазвичай ці знімки використовувались як картинки — отримали індекс вегетації, подивились. Начебто все добре, або навпаки, погано. Тобто було лише загальне уявлення про ситуацію. Водночас ми в AgroOnline відразу підходили до цих знімків із більш практичної точки зору», — розповідає Віктор Боровик.

За його словами, вже тоді в компанії було розуміння, що супутникові знімки (чи будь-які моніторингові знімки поля) — це чіткі вказівки, куди конкретно треба йти, щоб перевірити стан культури та вирішити проблему. Як каже пан Віктор, типову проблему кваліфікований аналітик може і віддалено визначити із з точністю 80%. Наприклад, розрізнити за знімком наявний бур’ян або просто особливості рельєфу чи ще якісь моменти. Але щоб достовірно сказати, в чому полягає проблема, все одно потрібно перевірити ситуацію на місці. Можливо, потрібно віддати зразки на фітопатологічний аналіз, чи зробити аналіз ґрунту, або перевірити, як працювала техніка, як дотримувалися виконання технологічних операцій і т. ін.

«Супутникові знімки й індекси вегетації, щільності, водного стресу тощо — це мапи, які показують, де на полі щось не так. І їх практичне використання означає, що потрібно відразу відправити на потенційно проблемне місце агронома. Щоб він зафіксував свої висновки, а можливо, попросив допомоги у консультантів, отримав додаткову консультацію чи пораду. Але у будь-якому разі йому потрібно зафіксувати цей огляд у вигляді звіту. Саме для цього використовується агроскаутинг. І так він починався. Але далі почав модифікуватися», — зауважує експерт.

Нові можливості

Наприклад, зараз агроскаутинг застосовують не лише як «дороговказ» для агронома, а й для дрона. Адже можна

задавати йому певні точки, щоб він полетів у конкретну місцевість і зробив там фото-відео зйомку. Зібрані дані відразу стають доступні для аналізу. Також розвиток агроскаутингу рухається в напрямі розпізнавання бур’янів, хвороб та шкідників. Правда, тут є нюанси.

«Хотів би зазначити, що з бур’яном загалом усе зрозуміло і просто. А от виявлення за фотографією шкідника чи хвороби — це досить проблематично. Тому що лише за візуальним виглядом рослини конкретну причину проблеми визначити у більшості випадків складно. Наприклад, пожовтіння листків можуть спричинити різні фактори. Це може бути як хвороба, так і шкідник, так і дефіцит певних макро- чи мікроелементів. Тому автоматичне розпізнавання бур’янів — функція цілком можлива. Водночас автоматичне розпізнавання хвороби чи шкідника, на нашу думку, без додаткових досліджень (хоча б мобільної лабораторії, чи якихось більш вагомих досліджень), наразі неможливе», — зауважив Віктор Боровик.

Однак є ще один дуже важливий момент, на якому наголошує пан Віктор. Загалом, за його словами, зараз є досить багато програмних рішень, які пропонують лише агрономічний скаут. Тобто вони створені виключно під цю процедуру. І насправді, це слабке місце таких продуктів. Адже агроскаутинг — це лише один із багатьох інструментів, які мають використовувати і агроном, і керівник агрономічної служби, і консультанти, і директор, тобто всі, хто працює і приймає головні рішення на агропідприємстві. Відповідно, постає питання синхронізації всіх даних в якусь одну єдину систему.

«Тому у нас в AgroOnline — це один із модулів, який дає змогу накопичувати інформацію, фіксувати стан посівів конкретно в полі, бачити, що агрономічна служба справді працює, що всі поля перебувають під пильним оком агрономів, тобто повз них нічого не проходить. Але при цьому ми бачимо, як має і як буде розвиватися агрономічний скаутинг далі. Тому вже зараз удосконалюємо наш продукт і маємо відповідні напрацювання», — додає операційний директор AgroOnline.

Регламенти польового огляду

Наприклад, минулого року було запущено таку додаткову функцію, як регламенти огляду. Що це таке? Як ми вже

з’ясували, агроскаутинг — це огляд агрономом на полі рослини. Оскільки на  підприємствах багато як лінійних агрономів, так і регіональних, кожен зі спеціалістів здійснює огляд поля теж по-своєму. Хтось робить 2 фотографії і надиктовує коментарі. Хтось фіксує щось у блокноті, робить фото запису і прикріплює його до інших фотографій по полю. Хтось записує коротенькі відео. Тобто зазвичай відсутня структурованість, немає чітко прописаних алгоритмів і регламентів. Розуміючи це, в AgroOnline спочатку надали можливість кожному клієнту прописати свої регламенти, щоб агрономічна служба працювала по цих правилах. 

«Але ми побачили, що це не дуже користується попитом, тому що підприємствам потрібно було самостійно усе продумувати. Тому наступний крок — зараз ми самі розробляємо ці регламенти і будемо пропонувати їх нашим клієнтам. Власне, поясню, що таке регламент. Це конкретний перелік дій і параметрів, які потрібно «взяти» в полі — відповідно до культури, до фази розвитку рослини, технологічного прийому (наприклад, обробки пестицидом тощо), аж до збирання врожаю включно», — пояснив Віктор Боровик.

Методологія агроскаутингу виписується спільно з головним агрономом підприємства. Для лінійних/регіональних агрономів створюються інструкції, на що звертати увагу, що міряти, що фотографувати — по кожній культурі. З прив’язкою до конкретних фаз. Наприклад, через 14 днів після сівби треба вийти в поле і визначити густоту сходів, вказати, скільки листочків на рослині. Викопати її і подивитись, описати кореневу систему. 

«Ось цим ми якраз відрізняємося від інших. В новій версії AgroOnline методики огляду будуть закладені безпосередньо в саму процедуру фіксації. Агроном не зможе робити все на власний розсуд, а тільки так, як розписано в методиках», — додає пан Віктор. 

Що дає таке чітке регламентування? Насамперед, дає змогу структурувати роботу агрономів у полі. Якщо працюють більше 2-3 агрономів, то це єдиний формат звітності щодо огляду. У другу чергу, головний агроном точно розуміє, що його лінійні або регіональні агрономи не пропустять жодного з важливих параметрів для культури в певній фазі. Крім того, це також вирішує питання для молодих агрономів, які прийшли буквально з університету і, можна сказати, ще продовжують додатково навчатися вже на практиці. І таким чином мають чіткі інструкції — що, як робити і які дані збирати. Тобто, підкреслює Віктор Боровик, регламенти дають змогу послідовно вибудувати роботу агрономічної служби, «різнобій» уникається, усі агрономи в полях працюють в єдиному руслі.

Що буде

Є ще один аспект впровадження регламентів польового огляду. Як пояснює пан Віктор, в Україні дуже мало реальних статистичних даних з аграрної сфери. Так, є офіційна державна статистика, яка обліковує структуру посівів, площі культур, урожайність, валовий збір тощо. Але довіряти цим даним, на жаль, не можна.

«Інформацію для цієї статистики аграрії дають часто у примусовому порядку. Тому не всі стараються подавати їх із точною достовірністю. Плюс із різних причин дехто щось приписує більше, хтось навпаки приховує. Тому правдивість офіційних даних сумнівна і вони дуже розрізнені. При цьому і справді важливі для аналітики та прогнозування. Ми в AgroOnline почали збирати власну статистику — з 2016 року. 4 роки, звісно, ще дуже мало. Але, по-перше, це лише початок. А по-друге, саме завдяки впровадженим регламентам отримані дані відповідно структуровані», — каже експерт.

Завдяки такій точності і конкретиці можна отримувати чітке розуміння явищ і тенденцій. Як приклад — дані щодо густоти посіву кукурудзи в певному регіоні, або стану кореневої системи пшениці у певній фазі. Система містить велику вибірку подібних даних по всій Україні. Таким чином можна будувати певну аналітику, дуже корисну для клієнтів. Як от: чи відрізняється у них стан рослин від більшості у регіоні. Чи є якесь відставання в розвитку, або навпаки — прогрес. Але для аналітики потрібна достовірна структурована інформація за попередні періоди. Саме цим і займаються зараз в AgroOnline.

«Я дуже сподіваюся, що ці регламенти активно запрацюють уже в новому сезоні і в нас буде дуже багато інформації десь за півроку-рік. І ми зможемо робити серйозну аналітику для наших клієнтів. Тому приєднуйтесь до команди AgroOnline, підключайтеся, давайте збирати дані разом. Розуміти, що у нас відбувається в полях, правильно планувати виробництво й отримувати максимальний прибуток», — закликав Віктор Боровик, співзасновник та операційний директор компанії AgroOnline.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

За інформацією щодо співпраці звертайтеся за телефоном: 050-937-10-97, Олег.