Борошниста роса розширює географію. Які ще фітосанітарні загрози для ріпака озимого в сезоні-2026?

З якими ризиками доведеться зіткнутися при відновленні вегетації ріпаку озимому та чого очікувати — спитали Олександра Мигловця, директора департаменту агротехнологій компанії Ukravit. 

Випадання певних площ ріпака озимого неминуче, та в цілому по Україні ситуація поки що не критична 

Різкі перепади температури в лютому подекуди спричинили затоплення посівів. Таку ситуацію фіксували на Сумщині, Харківщині, найбільше — на півдні. З хороших новин — внаслідок лютневих відлиг відбулося затоплення нір мишоподібних гризунів, що, за орієнтованими оцінками Держпродспоживслужби, призвело до зниження їхньої чисельності на 5-7%.  З поганих — повернення низьких температур і утворення льодової кірки в посівах призведе до їхнього зрідження.

Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій компанії Ukravit

Подекуди по Україні поля були вкриті льодом: десь фіксувалася підвисла льодова кірка, а подекуди — притерта. І, якщо дивитися на погоду останніх двох тижнів і поточного, то ми розуміємо, що вона може у будь-який момент змінитися. Зрозуміло, що буде випадіння певних площ під ріпаком озимим. Особливо на тих полях, де була притерта льодова кірка, і рослини тривалий час перебували під льодом.

Якщо не було технічної можливості зруйнувати кірку, і вона залишалася на полі протягом більш ніж двох тижнів, ці площі ріпаку, вірогідно, випадуть.

В зоні ризику — посіви пізніх строків сівби, де ріпак входив на перезимівлю у фазі 2-4, інколи — 6 листочків. Такий ріпак більш сприйнятливий до коливань температури, утворення льодової кірки та високого шару снігу, як у випадку західних областей. 

Постійний моніторинг посівів — ключ до контролю над ситуацією 

Зважаючи на мінливість погоди, важко давати якісь прогнози. Наприклад, після посушливого вересня у жовтні-листопаді випало доволі багато опадів, температури ще не були надзвичайно низькими, тому навіть ті рослини, які були посіяні в сухий ґрунт і, відповідно, були строкатими, наздогнали у фазовому розвитку. А зараз подекуди маємо непросту ситуацію з відлигами. Водночас, немає підтвердженого факту, що рослини ріпака озимого повністю пропали, і аграрії налаштовані пересівати ці площі. Ситуація з посівами більш-менш нормальна. 

Що точно можна зробити, так це ретельно моніторити стан посівів: відбір монолітів, візуальний огляд рослин. Це стосується не тільки озимого ріпака, але й зернових. 

Глобальне потепління потребує ретельного моніторингу посівів ріпака

Відлиги допомогли відрегулювати чисельність мишоподібних гризунів у полях, а тривалі морозні періоди січня, лютого — деяких груп шкідників. Йдеться про шкідників, зимівля яких відбувається у верхніх шарах ґрунту, і є ймовірність, що із зимівлі вийдуть не всі.

Ріпак — це культура, яка потребує інтенсивної системи контролю шкідників. Якщо на інших культурах можна обійтися однією-двома інсектицидними обробками, то на ріпаку ми працюємо по шкідниках від відновлення вегетації до початку дозрівання культури. У зв’язку з цим першим заходом після відновлення вегетації ріпака озимого має бути моніторинг прихованохоботників, блішок та ріпакового квіткоїда.

Прихованохоботники з’являються у посівах першими: хрестоцвітий прихованохоботник — за температури +4…+6 °С, ріпаковий та капустяний стеблові прихованохоботники — +8..+9 °С, а капустяний стручковий — понад +13 °С. В певні роки навіть спостерігається заселення посівів хрестоцвітим прихованохоботником вже в кінці лютого. Особливо це характерно для півдня. 

Моніторити чисельність прихованохоботників потрібно за допомогою пасток у вигляді жовтих чашок. Встановлювати їх потрібно при температурі ґрунту +5 °С з кожного краю поля, особливу увагу приділяти ділянкам, суміжним із минулорічним полем, де вирощувався ріпак (місце резервації). При досягненні ЕПШ 10 жуків / чашку впродовж 3-х днів потрібно провести заходи захисту від цих шкідників. 

Минулого року аграрії фіксували ранній вихід і поширення ріпакового квіткоїда у посівах культури. Причиною стало раннє потепління і швидке наростання середньодобових температур. Якщо проаналізувати погодні умови 2025 року, то річна температура поверхні планети була на 1,17 °С вищою за середній показник XX століття. І загалом 2025 рік став третім найтеплішим роком з початку глобальних спостережень, тобто з 1850 року. В результаті цього дуже швидко була досягнута потрібна сума ефективних температур для виходу ріпакового квіткоїда — 300 °С. Міграцію шкідника на посіви призупинили погодні умови, а саме — приморозки у третій декаді квітня. Тільки після стабілізації температур міграція шкідника із сегетальної рослинності в посіви культури відновилася та досягла піку. 

Для контролю прихованохоботників при ранньому заселенні, коли температура повітря нижча +10 °С, варто використовувати контактні препарати з класу піретроїдів (лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин, дельтаметрин та ін.) для зменшення чисельності імаго. При підвищенні температури краще віддавати перевагу контактно-системним продуктам, які містять піретроїд + неонікотиноїд (ХімАрс, Антиколорад Макс, Венон) для контролю імаго і личинок. Для контролю шкідників у період цвітіння можна використовувати тільки малотоксичні для бджіл інсектициди на основі ацетаміприду або тіаклоприду.

Борошниста роса розширює географію присутності в посівах ріпака

Найкращий варіант для моніторингу хвороб — відправити типові рослини з полів до лабораторії на фітопатологічний аналіз, щоб зрозуміти, які збудники переважають — чи це справжні гриби, чи несправжні, чи бактерії. Це допоможе обрати діючу речовину для першого фунгіцидного внесення. Якщо ж це снігова пліснява, бактеріози, тоді доцільніше застосовувати агротехнічні прийоми. 

Найбільш шкодочинними хворобами у посівах ріпака озимого залишаються фомоз, циліндроспоріоз, біла плямистість і борошниста роса. Остання є найбільш агресивною в західних областях, її складно проконтролювати навіть вузькоспеціалізованими діючими речовинами. Складність полягає в тому, що хвороба починає шкодити наприкінці вегетації. Тобто, можна внести фунгіцид по стручках, але тоді отримаємо проблему із залишковою кількістю діючої речовини, що дуже небажано при експорті ріпаку. Тому захист ріпака від борошнистої роси будується на двох-трьох фунгіцидних обприскуваннях.

Для ранньовесняної обробки посівів можна застосовувати карбендазим, прохлораз, стробілурини. На мою думку, більш ефективний і раціональний захист забезпечують якраз схеми зі стробілуринами. Наприклад, це бакові суміші з азоксистробіном, пікоксистробіном чи піраклостробіном і триазолами як тебуконазол, протіоконазол, дифеноконазол, пропіконазол. У нашому портфелі це Сінан чи Капітал, які містять діючі речовини із груп стробілуринів і триазолів. 

Боскалід для обприскування по цвітінню — найбільш ефективний засіб

Якщо йдеться про коротку ланку сівозміни або сівозміну, насичену соняшником, соєю, ріпаком, то при оптимальних гідротермічних умовах відбувається розвиток склеротиніозу. Для його профілактичного контролю обприскування потрібно проводити від початку і до середини цвітіння.

Для контролю хвороб ріпака в період цвітіння в Україні є декілька поширених препаратів, які показують ефективність. Це — продукти на основі боскаліду. До сезону-2026 ми теж вивели продукт у вигляді суспензії — боскалід, 500 г/л. Іншою ефективною альтернативою є флуопірам. 

Зміна клімату не збільшить пестицидне навантаження на посіви — вона змінить структуру шкодочинних організмів

На тлі зміни гідротермічних умов і температурних коливань одні хвороби будуть поширюватись інтенсивніше, тоді як присутність інших — зменшуватиметься. Плюс, нові гібриди ріпака озимого мають посилену толерантність до хвороб. Тому я не думаю, що ці зміни призведуть до збільшення фунгіцидного навантаження або до здорожчання захисту. Просто зміниться спектр шкодочинних організмів. Наприклад, поширюватиметься збудник борошнистої роси. Сьогодні його фіксують у центральних, північних і західних областях, інколи — у південних. 

Сильні січневі морози допомогли прорідити популяцію шкідників, але не збудників хвороб

Оскільки температура на поверхні ґрунту в окремих областях опускалася до -24 °С та навіть до -27°С, цілком можна очікувати зменшення тиску шкідників порівняно з попередніми роками. Особливо тих, які зимують у верхніх горизонтах ґрунту, таких як ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд і деякі види лускокрилих шкідників. 

Зовсім інша ситуація щодо хвороб. Для прикладу, збудник склеротиніозу зимує на глибині 15-20 см, а склероції, якими зимує збудник, дуже міцні, тому низькі температури не впливають на нього взагалі. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Коли варто проводити рістрегуляцію ріпака у весняний період?

Рістрегуляція має бути проведена в осінній період, щоб запобігти винесенню точки конуса наростання на поверхню ґрунту й забезпечити діаметр кореневої шийки в межах 10 мм. Проте іноді буває доцільним проведення і весняної рістрегуляції. Зокрема для того, щоб досягти рівномірнішого цвітіння та щоб стручки розташовувалися більш компактно й на одному ярусі. Також весняна рістрегуляція допомагає стимулювати додаткове галуження бічних пагонів.

Для цього застосовуються тебуконазол, метконазол, мепікват-хлорид. Таким чином можна забезпечити одночасно і профілактику хвороб, і рістрегуляцію.  

Поширена помилка, що призводить до фітотоксичності на ріпаку озимому 

Навесні вікна для застосування ЗЗР дуже вузькі. Треба швидко посіяти, внести ґрунтовий гербіцид, підживити тощо. В ідеалі, коли ми працюємо по шкідниках і хворобах одночасно, варто перевірити суміш на дослідній ділянці на предмет фітотоксичності. На практиці на це часто не вистачає часу. Але є речі, яким ми точно можемо запобігти.  

Досить часто обприскувач використовують на зернових, а потім переходять на ріпак. На зернових, наприклад, вносили сульфонілсечовини. А відмити ємність обприскувача від сульфонілсечовин дуже складно. І часто залишаються мікрозалишки, яких достатньо для того, щоб викликати фітотоксичність на ріпаку, незалежно від фази його розвитку. 

Також фітотоксичність може спричинити суміш гербіциду, фунгіциду, регулятора росту, мікродобрива, амінокислот. До бакових сумішей слід підходити серйозно.

Шляхи оптимізації схеми захисту рослин є, але вони ситуативні

Якщо існує загроза весняних приморозків, можна обійтися без внесення пестицидів напередодні. Тому що за таких низьких температур шкодочинність шкідників, збудників хвороб і бур’янів мінімізується. Крім того, такі гербіциди як клопіралід, піклорам, амінопіралід або галаксифен-метил — це продукти гормональні дії, внісши які у цей період, можна лише нашкодити посівам. 

Натомість після приморозків ріпаку можна допомогти за допомогою борних добрив і амінокислот, які пришвидшують вихід рослини зі стресу після температурної «ями». 

Ріпак на експорт до ЄС: які діючі речовини під забороною і чим їх замінити

Оскільки правила щодо виробництва сільгосппродукції в ЄС стають дедалі жорсткішими, а Україна на шляху євроінтеграції і експортує ріпак до країн альянсу, питання заборони ряду діючих речовин пестицидів стає дуже актуальним. 

Дозволена залишкова кількість діючих речовин в зерні ріпака у країнах ЄС порівняно з Україною в рази нижча. Тому для того, щоб ешелони ріпаку не поверталися з-за кордону, про фосфорорганіку треба забути. Це хлорпірифос, диметоат, хлорпірифос-метил. У цих речовин дуже довгі періоди напіврозпаду, і виявлення їх залишків у зерні є найчастішою причиною відмови покупців з ЄС.   

Бувають випадки, коли агровиробник не вносив фосфорорганічні інсектициди на полях, але хлорпірифосом робили фумігацію складів проти комірних шкідників, не витримавши період напіврозпаду. Цього також буде достатньо для негативного результату тесту. 

Під загрозою заборони — 89 діючих речовин, найбільше постраждає виробництво ріпаку

Якщо до початку 2028 року відбудеться гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС, це суттєво вдарить по виробництву ріпаку, оскільки дозволених діючих речовин для контролю шкідників залишиться дуже мало. Це три-чотири піретроїди контактної дії, які мають короткий період захисної дії. Із неонікотиноїдів, що використовуються зараз, залишиться тільки ацетаміприд. Для контролю лускокрилих шкідників, наприклад капустяної молі, яка чи не найбільше шкодить ріпаку, залишиться емамектин бензоат і діаміди. 

Через відсутність продуктів для захисту з’являється загроза зменшення посівних площ культури в Україні. І тут є два сценарії розвитку подій:

1. середня врожайність зменшиться через несвоєчасний контроль шкідників: якщо застосовувати тільки піретроїди з короткою захисною дією, обприскувати треба буде кожні 4-5 діб, а це — велике навантаження на техніку і збільшення собівартості вирощування продукції;
2. скорочення посівів під ріпаком задля запобігання несвоєчасному контролю шкідників і збереження урожайності.

По фунгіцидах і гербіцидах подібних проблем не буде. Але бур'яни та хвороби чинять на культуру значно менший тиск, аніж шкідники. 

Альтернативи забороненим пестицидам є, але дорожчі

В Україні наразі дозволено до використання 245 діючих речовин пестицидів і регуляторів росту. Під загрозою заборони знаходяться 89 із них. Насправді багато продуктів можуть зникнути, і ніхто цього навіть не відчує. Просто збільшиться гектарна вартість вирощування культур. 

Якщо взяти, до прикладу, кукурудзу, для ґрунтового гербіцидного захисту використовується ацетохлор чи пропізохлор, які є у кожної компанії за доволі доступними цінами. Замінити їх, а також метолахлор, s-метолахлор можна лише двома діючими речовинами з класу а-хлорацетамідів, які є досить дороговартісними. Тобто альтернативи є, нічого критичного не буде, але гектарна вартість буде збільшуватись у межах 10-25%. Але це не будуть високі відсотки, як 50-70%. Плюс, варто враховувати досвід європейських колег, які вже через це пройшли.

Підготувала Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_