Амброзія полинолиста — смаколик давньогрецьких богів та справжня біда для аграріїв: як боротися?

Цей однорічний бур'ян, що походить з Північної Америки. За зовнішнім виглядом нагадує коноплі, а за формою листків — полин гіркий. Власне тому амброзія полинолиста отримала таку назву. Висота рослини може сягати до 2,5 м. У фазі сходів амброзія полинолиста дуже нагадує чорнобривці.

Поширення амброзії полинолистої в Україні: з 1914 року і до нині

Амброзія полинолиста невибаглива. Її можна зустріти як у посівах сільгоспкультур, так і в лісосмугах, на узбіччях доріг, узліссях, біля водойм.

За різними даними, амброзія в Україні вперше з’явилася в 1914 році на Одещині, у Бессарабії, куди вона, ймовірно, потрапила з насінням конюшини. Тому поширена вона переважно  південно-східних областях (Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій), тоді як в інших областях вважається карантинною рослиною. 

Втім, наразі присутність амброзії полинолистої фіксують у 21 області, у тому числі у північних як Сумщина, Чернігівщина, Київщина.

В області, вільні від амброзії, рослина потрапила разом із насінням та продовольчим зерном, комбікормами, сіном, соломою, силосом, з підстилкою у вантажних автомобілях тощо. Справа в тому, що насіння амброзії полинолистої дуже дрібне і легке, а тому очистити від неї зерно культурних рослин дуже складно. 

Інший спосіб поширення амброзії — природний шлях, за допомогою вітру, птахів, водних потоків. 

Життєздатність насіння амброзії полинолистої зберігається протягом 40 років, а тому якщо рослині в цьому році не пощастило поширитися за межі поля, лісосмуги тощо, то в наступні роки цей шанс може з’явитися у її нащадків.

Амброзія полинолиста має тривалий період цвітіння

Оптимальна температура для розвитку амброзії знаходиться в межах 20-22°С, максимальна 30-32°С. Для проростання достатньо 6-8°С.

Цвітіння амброзії полинолистої починається в липні і триває до вересня-жовтня. Одна рослина формує 30-50 тисяч насінин, але за сприятливих умов може сформувати й до 100 тисяч насінин. Рослина однодомна, тобто має чоловічі (на верхівках стебел) і жіночі (в пазухах листків) суцвіття. Плід — сім'янка в обгортці, з 5-7 дрібними шипиками навколо верхньої частини і одним великим у центрі.

Факти про насіння амброзії:

• Насіння зберігає здатність до проростання протягом 10 років, подекуди виявлені випадки проростання насіння після 40 років перебування у стані спокою. 
• Насіння амброзії поширюється вітром, водою, може прилипнути до одягу, взуття чи шин.

Шкодочинність амброзії полинолистої

Завдяки глибокій стрижневій кореневій системі (до 4 м вглиб) амброзія буквально висушує ґрунт і забирає поживні речовини в інших рослин. Для формування 1 кг сухої речовини амброзія полинолиста споживає близько 1 т води, що вдвічі більше за потреби пшениці, кукурудза чи сорго, а також 16 кг азоту та 1,5 кг фосфору. Тому, якщо бур’ян вчасно не проконтролювати, є ризик зниження врожайності до 50%.

Іншим недоліком амброзії полинолистої, як вже було зазначено вище, є те, що її насіння це №1 смітна домішка в продукції культурних рослин. Цей аспект потрібно врахувати, якщо продукція розрахована на експорт. Адже багато країн вимагають повну відсутність насіння амброзії у продукті. А очищення від амброзії — процес складний, витратний і не завжди забезпечує бажаний результат. Оскільки одноразове очищення неефективне, а багаторазове може пошкодити насіння/зерно культурної рослини. 

Шкодить амброзія також кормовим посівам, знижуючи якість кормів. При засміченні амброзією в кормах утворюється до 0,15% гірких ефірних олій та інших речовин, які, при згодовуванні ВРХ надають молоку гіркого присмаку.

Ну і варто зазначити роль пилку амброзії як потужного алергена. Під час цвітіння рослини мільярди пилкових зерен переносяться повітряними потоками і викликають у людей алергічний риніт, мігрень, кон’юнктивіт, свербіння повік, набряки, бронхіальну астму.

Контроль амброзії полинолистої: допускати цвітіння не можна

Найважливіше у контролі амброзії полинолистої — не дозволяти вегетувати до цвітіння і прибрати її з поля якомога раніше. А тому найбільш дієвим методом залишається поєднання хімічного і механічного способів захисту. 

Побороти амброзію без хімічних засобів захисту наразі складно, хоча певні дослідження вказують на перспективність біологічного контролю із використанням амброзієвої совки і амброзієвого листоїда. Однак достеменно не вивчено питання контролю популяцій цих комах в Україні. Зокрема, у ході досліджень, проведених наприкінці 80-х років, було виявлено, що в українських умовах жук почав літати, що не притаманно йому в умовах Північної Америки, звідки він походить. У результаті європейська популяція амброзієвого листоїда була класифікована як новий підвид. Результати дослідження І. Леженіна, Ю. Васильєва та В. Людвінського (2024) свідчать про те, що амброзієвий листоїд у природі поширений у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Харківській та Черкаській областях. У той час як ареал амброзієвої совки куди ширший (у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та в Криму. 

А тому, повертаємося до вже відомих методів. 

Оскільки основний спосіб поширення амброзії — насіннєвий, механічний контроль має бути спрямований на провокацію насіння до проростання з послідуючою культивацією. Робити це потрібно після жнив культури. Навесні необхідно провести досходове і післясходове боронування посівів. 

За потреби і можливості провести міжрядну культивацію, щоб не допустити цвітіння амброзії. А на узбіччях та біля лісосмуг, які межують з посівами культурних рослин, зробити скошування. Оптимальні терміни скошування — друга половина липня – початок серпня у період утворення бутонів. Адже скошування амброзії у період активного росту призведе до утворення в 2-3 рази більше пагонів, ніж знищено. Саме тому фахівці Держпродспоживслужби не радять скошувати амброзію у травні-червні та у посушливий період, адже після перших опадів рослина може відростати і утворювати нові стебла із суцвіттями. 

Загалом скошувати амброзію рекомендовано 3-4 рази за літо.

У випадку сильного засмічення поля амброзією полинолистою оранка допомагає заглибити насіння амброзії в ґрунті, знижуючи його шанси на проростання. Адже максимальна оптимальна глибина для проростання амброзії — 7-8 см.

На присадибних ділянках та клумбах слід виполювати рослини амброзії полинолистої до цвітіння. Невеликі рослини видаляються краще. 

Хімічний метод із застосуванням гербіцидів найкраще спрацьовує, коли амброзія знаходиться у фазі до 2-4 справжніх листків. У більш пізніх фазах розвитку амброзії ефективність дії хімічних препаратів суттєво знижується. 

Слід пам’ятати про те, що амброзія є середньочутливою до гліфосатів. Тож для її знищення слід використовувати максимальні норми в найбільш уразливу фазу розвитку.

Щодо інших груп препаратів, ефективними проти амброзії полинолистої є сульфонілсечовини трибенурон-метил, тифенсульфурон-метил. А також їхнє поєднання з тіадіазининами як, наприклад, бентазон. Ця комбінація рекомендована для боротьби з амброзією у посіві сої. На кукурудзі рекомендоване поєднання 2,4-Д з нікосульфуроном.

Також добре поєднувати трибенурон-метил із триазолпіримідинами як флорасулам, флуметсулам.

У посівах соняшнику контроль амброзії краще здійснювати у технологія вирощування Євро-Лайтнінг, Clearfield, які передбачають застосування імідазолінонів. Clearfield забезпечує контроль дводольних та однодольних бур'янів, включаючи амброзію полинолисту. Особливо результативним є застосування імідазолінонів за температури в межах 14-25°С. 

У посівах однодольних культур можна застосувати натуральні препарати на основі мінералу бішофіту. Загалом бішофіт застосовують як засіб проти дводольних бур'янів шляхом обприскування розчином (близько 200-300 г на 10 л води). Бішофіт порушує мінеральний баланс дводольних рослин, викликає їхнє в'янення та стерилізує пилок.

За даними Одеської фітосанітарної випробувальної лабораторії Держпродспоживслужби, не варто нехтувати агротехнічними заходами захисту від амброзії як:

• ретельне очищення посівного матеріалу, 
• контроль посівного матеріалу пізніх культур, які дозрівають одночасно з амброзією (гречка, просо, суданська трава, люцерна),
• сівозміна, або у випадку населених пунктів висів багаторічних трав як конюшина і спориш, які витісняють амброзію,
• розміщення озимих зернових (пшениця, жито, ячмінь, тритікале) протягом 3 роки знижує проростання амброзії, оскільки вони формують густий покрив, 
• для очищення посівів кормових культур можна висівати травосуміші з райграсу пасовищного, костриці червоної, костриці овечої, тонконогу лучного, еспарцету посівного і піщаного, тимофіївки степової.
• мульчування міжрядь та використання покривних культур (люцерна, гірчиця, фацелія), які перешкоджають росту амброзії.
• основний і передпосівний обробіток ґрунту, 
• вчасний догляд за посівами. 

Контроль амброзії полинолистої багатоступеневий на відміну від інших бур’янів. Але якщо не вжити захисних заходів, амброзія щороку завдаватиме великого клопоту, аж поки витіснить культурні рослини з поля. І тоді воювати з нею потрібно буде десятиріччями. А ще з Держпродспоживслужбою і судом.

Пам’ятайте, що статтею 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені штрафи за псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель шляхом невжиття заходів для боротьби з бур’янами. Таким чином землевласників і землекористувачів, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у тому числі із амброзією буде притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_