Управління рослинними рештками: як це робити ефективно

Вважається, що на кожну тонну зерна припадає тонна соломи. При цьому навіть широке впровадження у виробництво напівкарликових сортів зернових та низькорослих гібридів просапних культур в останні кілька десятиліть суттєво не вирішує проблему, адже зі зростанням урожайності проста калькуляція показує, що вихід соломи залишається на приблизно тому ж рівні.

Ефективне господарське застосування соломи особливо актуальне через зменшення її потреби для тваринництва. Відсутність необхідних машин і недосконалість застосовуваних технологій ще в недавньому минулому призводила до того, що частина площ випалювалася. Адже солома — це не просто відходи, які необхідно утилізувати. При грамотному використанні пожнивні залишки це цінне органічне добриво.

Наприклад, в США частка соломи у загальному обсязі застосовуваних органічних добрив перевищує 53%. У Німеччині 45% виробленої соломи закладається у ґрунт. У Франції майже 85-90% соломи заорюється на добриво або використовується у тваринництві (з наступним внесенням на поля солом'яно-гноєвої суміші).

За різними оцінками, при закладенні в ґрунт рослинних надлишків на 1 га ріллі повертатиметься у ґрунт 15-18 кг азоту, 6-8 кг фосфору, 24-36 кг калію. Солома також містить певну кількість сірки, кальцію, магнію, різні мікроелементи. Вона є найважливішим джерелом вуглецю для утворення гумусу.

Читати по темі: Жнива 2024 стартували у червні, поради щодо збирання сільгоспкультур — у дайджесті матеріалів

Через це видаляти солому з поля без шкоди для запасів гумусу та родючості ґрунтів можна не частіше, ніж один раз на чотири роки, а в ґрунтах з низьким вмістом гумусу та калію — один раз на п'ять-сім років. Крім того, що пожнивні залишки беруть участь у процесі гумусоутворення, вони сприяють накопиченню вологи в ґрунті та інтенсифікації життєдіяльності ґрунтової біоти, перешкоджають виникненню водної та вітрової ерозій.

У цьому контексті грамотний менеджмент рослинних залишків — ключовий фактор, що визначає вибір технології обробітку сільгоспкультур та послідовність агротехнічних прийомів. Від того, наскільки він ефективний, залежить як кількість, так і якість врожаю.

Висота зрізу, ступінь подрібнення та рівномірність розподілу соломи: головні критерії управління рештками

Насамперед сільгоспвиробник має навчитися прогнозувати, скільки соломи утворюватиметься на кожному конкретному полі з урахуванням культури, сорту та врожайності.

Крім цих показників на кількість та стан маси, що залишається у полі, безпосередньо впливають висота зрізу, ступінь подрібнення та рівномірність розподілу соломи.

«Однією з найважливіших операцій під час збирання зернових та бобових культур є збирання якісного зерна з мінімальною втратою та максимальною чистотою, з рівномірним розподіленням рослинних решток та полови на повну ширину захвату жатки», — зауважує Дмитро Проданов, заступник генерального директора зі збуту грунтообробної техніки компанії Тайтен Машинері Україна.

За словами фахівця, це є важливою операцією для наступного агрономічного обробітку ґрунту, таке як лущення, на прикладі лущильників Bednar SWIFTERDISC XO_F від 4-х до 7,5 метрів, SWIFTERDISC XE від 10 до 12,4 метрів або універсальний культиватор від Bednar VERSATILL 7500 Profi, який використовують після збирання як стерньовий або як передпосівний (зміна робочих органів) або дисколаповий агрегат Kuhn Performer 4000 Select, який за один прохід виконує чотири операції: лущення, обробіток грунту, вирівнювання та зворотнє ущільнення.

Техніка Bednar

Купуй на Traktorist.ua

Якщо агрономічні строки короткі і технологія вирощування підходить агрономам, Дмитро Проданов радить одразу проводити основний обробіток:

•         Оранка, з обертом шару грунту навісними плугами Kuhn MultiMaster 123 4+1, MultiMaster 153 5+1 або напівпричіпними MultiLeader 7+1/ 8+1 XT;
•         Глибоке рихлення глибокорозпушувачами Bednar Terraland TN 3000 від 5 до 7 лап та TN 4000 від 7 до 9 лап.

«Вся ця техніка є у вільному продажі у компанії ТайтенМашинері Україна, та кожен клієнт може звернутися за запитом на демонстрацію з наступним придбанням», — додав фахівець.

Максим Чикунов, маркетинг менеджер BEDNAR FMT в Україні, додає: післяжнивний обробіток має на меті кілька цілей. Головні з них — подрібнення і перемішування з ґрунтом рослинних решток, провокування проростання падалиці та бур’янів, підготовка до основного обробітку і навіть закриття вологи у залежності від фактичного стану полів. Для цієї операції використовують дискові та лапові агрегати.Універсальність ґрунтообробних агрегатів є додатковою перевагою. Адже це зменшення інвестицій і спрощення експлуатації.

«Для даних задач компанія BEDNAR пропонує українським аграріям різні технологічні рішення. Зокрема, універсальні дискатори SWIFTERDISC, стерньові культиватори VERSATILL PROFI та комбіновані дисколапові культиватори ACTROS», — пояснив Максим Чикунов.

•         Універсальні дискатори SWIFTERDISC є багатофункціональними дисковими агрегатами, що призначені для якісного подрібнення стерні, а також для передпосівного обробітку ґрунту та здатні працювати у широкому діапазоні умов. Лінійка дискаторів SWIFTERDISC представлена моделями від 2 до 18,4 м та має широкий ряд обладнання, що дозволяє адаптувати агрегат під індивідуальні умови роботи кожного господарства.
•         Культиватори VERSATILL RPOFI також є універсальними знаряддями, що виконують як стерньовий обробіток після жнив, так і передпосівну підготовку ґрунту. Різні типи робочих органів та переднього обладнання дозволяють оснастити культиватор всім необхідним під конкретні задачі. Культиватори VERSATILL мають 6 або 7,5 м робочої ширини.
•         Дисколапові культиватори ACTROS забезпечують чудове поєднання дискових секцій та секцій доліт. Завдяки цьому дані агрегати якісно підрізають та перемішують велику кількість пожнивних решток та органічних речовин з ґрунтом за один прохід. Після чого секція доліт забезпечує глибоке розпушування та перемішування решток з ґрунтом на глибину до 35 см.

Висота зрізу

Так, наприклад, для традиційних та мінімальних систем обробітку ґрунту рекомендована висота зрізу, на думку більшості агротехнологів та практиків, має знаходитися в межах 5-8 см для якісного проведення подальших обробітків та покращення умов розкладання пожнивних залишків. І, навпаки, для системного no-till або наступного прямого посіву набагато кращий високий зріз. Основний критерій тут — висота стерні: вона не повинна ускладнювати роботу сівалки. В останні десятиліття в деяких регіонах успішно застосовуються жниварки, що залишають після себе практично непошкоджені стебла. У даному контексті підбір та налаштування жниварки потрібно розглядати в комплексі з функціоналом і можливостями використовуваної машини для посіву.

Жниварками регулюється не тільки висота зрізу культури, а й подрібнення стебел — при збиранні просапних культур. При цьому робочі органи мають бути в хорошому стані, інакше подрібнення буде неповноцінним.

Подрібнення соломи

Іншим інструментом комбайна, який є вкрай важливим з погляду якості подрібнення та розподілу пожнивних залишків, є соломоподрібнювач.

Варто звертати пильну увагу на стан ножів не тільки інженерній службі, а й агроному. За оптимальної завантаженості комбайна заміну ножів фахівці, як правило, радять робити щороку. Також слід раз на сезон перевертати ножі. У більшості випадків це зручно зробити під час переобладнання комбайна після збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

Наприклад, у комбайнах Claas, за словами фахівців цієї компанії, функцію подрібнення соломи виконує подрібнювач Special Cut. Але оскільки їхня висока продуктивність дозволяє використовувати широкозахватні жниварки — понад 7 м завширшки, то в цих випадках потрібна додаткова система активного розподілу. У Claas вона називається Active Spreader. Розподільник дозволяє точно та рівномірно розкидати подрібнену солому на ширину до 9,3 м. Для цього рослинна маса подається через два ротори зустрічного обертання, які прискорюють її рух.

Для забезпечення рівномірного розподілу залишків по поверхні поля комбайни повинні мати не лише подрібнювачі соломи (або стеблеподрібнювачі на кукурудзяних жниварках), а й полововорозкидачі. При цьому рівень (кут) розкидання як на соломоподрібнювачі, так і на половорозкидувачі (на яких це можливо) необхідно регулювати в залежності від ширини проходу комбайна і маси культури, що забирається.

Читати по темі: Як зібрати кукурудзу без втрат: ТОП порад

Вся солома та полова повинні лягати, як захисне покривало, на всю ширину проходу комбайна. Досягається це регулюванням обертів вентилятора соломорозкидача та справною роботою його механізму. Будь-які компроміси тут неприйнятні, адже скупчення рослинних залишків купами можуть суттєво утруднити роботу не лише ґрунтообробних машин, а й сівалок.

Розподіл залишків по полю

Після проходу зернозбиральної техніки в ідеалі необхідно використовувати штригельні (пружинні) борони, які завдяки рівномірному розподілу соломи створюють сприятливі умови для подальшого обробітку ґрунту та перешкоджають розмноженню хвороб та шкідників.

Особливо гостро питання про рівномірний розподіл рослинних залишків поверхнею поля стоїть, якщо в господарстві практикується технологія no-till. Найчастіше для цієї мети застосовуються машини з діаметром прута від 9-11 до 16 мм. Подібні агрегати випускають такі компанії як Bourgault, Degelman, Brant, Morris, Bednar.

Читати по темі: Типи сит для комбайна — як вибрати, поради польських фахівців

На жаль, сільгоспвиробники дуже часто нехтують цим прийомом, і даремно. Фахівці радять застосовувати штригельні борони дворазово поперек напряму збирання. Комбайни з різних причин не забезпечують ідеального розподілу. Наприклад, машина може зупинитись на невеликий ремонт, а за цей час сформується купка соломи.

Заробляння решток після розподілу

Далі заробка та розкладання пожнивних залишків залежатиме від технології обробітку ґрунту, що практикується у господарстві.

Після збирання зернових культур влітку постає питання рівномірного розподілення рослинних решток, закриття вологи та провокації росту падалиці, каже Максим Чикунов, маркетинг менеджер BEDNAR FMT в Україні. 

«Саме такий вид сільгосптехніки, як штригельні борони є ефективним, високопродуктивним та економічно доцільним рішенням для таких задач. Агрегати працюють на високій швидкості в середньому 15 км/год і мають невелику витрату палива, близько 3 л/га.Штригельні борони також можуть бути використані для легкого весняного обробітку ґрунту, закриття вологи та порушення ґрунтової кірки», — розповів він. 

Лінійка штригельних борін STRIEGEL-PRO від BEDNAR представлена агрегатами від 6 до 12 м. Ці знаряддя працюють на глибину від 0 до 4 см та мають 5 або 6 рядів робочих зубів розміром 16 × 700 мм.  STRIEGEL-PRO мають декілька опцій переднього обладнання для певних типів робіт та умов. Також штригельні борони STRIEGEL-PRO можуть бути оснащенімікрогранулятором ALFA DRILL для можливості висіву покривних культур або для внесення мікрогранульованих добрив.

За традиційної системи землеробства рослинні залишки мають бути якісно подрібнені та рівномірно розподілені — як по всій площі поля, так і по глибині орного шару. Це забезпечує їх максимально швидке розкладання та не створює перешкод для подальшого росту та розвитку рослин.

Найбільш поширена технологія, що призводить до якісної підготовки ґрунту, — це лущення або дискування один-два рази (залежно від кількості залишків та якості операції) відразу після збирання на глибину 10-15 см. Далі, через певний час, здійснюється оранка поля з оборотом пласта на глибину не менше 22 см, а під деякі культури — до 30 см.

Читати по темі: Фактори вибору обробітку ґрунту

У мінімальних або консервуючих системах обробітку ґрунту основна увага агронома має приділятися створенню та підтриманню потрібного рівня мульчі на поверхні ґрунту. Цей шар, зазвичай, формується протягом декількох років, виконує свого роду роль ковдри, захищаючи грунт від висушування, вивітрювання, впливу високих температур тощо.

Для отримання мульчі аграріям радять використовувати агрегати, які працюють за принципом «дрібно перемішувати». Розташовані у верхньому шарі ґрунту, дрібно подрібнені рослинні залишки отримують в рівній мірі доступ до вологи та кисню, необхідний для їхнього швидкого розкладання.

«Розглянемо варіант ідеального розподілення рослинних решток комбайнами, то наступна операція лущення або стерньова культивація залежить від технологічної карти агронома, тобто майбутньої культури та погодних умов. Багато господарств практикують одночасне додавання мінеральних добрив з обробітком для пришвидшення розкладання рослинних решток.Таким чином, підбирати сільськогосподарську техніку потрібно, виходячи від культур та технологій обробітку, які впровадженні у господарстві», — зазначив Дмитро Проданов.

Найчастіше для цієї операції використовуються короткі дискові агрегати з глибиною ходу дисків 3-8 см при первинній обробці стерні та 10-12 см при повторній. Дуже ефективно показують себе і стерньові культиватори з частим розташуванням робочих органів. Глибина обробки ідентична в обох випадках. Маючи багаторядну конструкцію (чотири і більше рядів стійок), культиватор має незаперечну перевагу, якщо взяти до уваги поліпшення розподілу соломи по полю  і вирівнювання поверхні поля вже при першому пожнивному обробітку.

Однак приймати остаточне рішення про використання тих чи інших знарядь і про необхідну кількість обробок потрібно у кожному конкретному випадку.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Прискорення розкладання пожнивних решток

Факторами, що ускладнюють закладення та розкладання соломи, є не лише недостатній ступінь подрібнення, слабке перемішування, а й недостатній вміст азоту як у самій соломі, так і у ґрунті. При стабільній урожайності колосових культур 4-5 т/га цілком виправдано внесення азоту дозі 15 кг/га у д.р. безпосередньо під обробіток стерні. На полях із вмістом гумусу понад 3% доза компенсаційних добрив має бути не більше 30 кг/га (у діючій речовині). І якщо в господарстві вбачають необхідність і доцільність, можна використовувати біопрепарати, а саме деструктори для активізації розкладання соломи. Правильніше їх називати біодеструкторами, оскільки розкладання відбувається під дією біоагентів грибної або бактеріальної природи, що містяться в них.

Мікробіологічний препарат необхідно внести та закласти у ґрунт після збирання попередника. Бажано, щоб цей прийом збігся із внесенням азотних добрив. В даному випадку азот виступає в ролі субстрату живлення для корисних мікроорганізмів, процеси мінералізації рослинних залишків протікають набагато швидше, а загальний фітосанітарний стан посівів покращується.

Під час роботи з біодеструкторами слід пам'ятати, що це саме біологічний препарат, тому особливу увагу потрібно приділити всім рекомендаціям, прописаним на тарній етикетці. У тому числі жорстко стежити за умовами зберігання та застосування. Крім того, біодеструктори зобов'язані мати державну реєстрацію як пестициди чи агрохімікати (добрива). Небезпечно застосовувати незареєстровані препарати. У кращому разі це загрожує втратою грошей через відсутність ефективності.

Читати по темі: Скільки коштує здоров’я ґрунту?

Необхідність у застосуванні біодеструкторів з'явилася в останні роки, коли стало помітним збіднення біорізноманіття ґрунтів в основних сільськогосподарських регіонах. Внаслідок інтенсифікації рослинництва, заміни науково обґрунтованих сівозмін економічно вигідними, прискорилася деградація мікробіоти грунтів, впала їх супресивність. Різко знижується вміст корисних мікроорганізмів, які відповідають за розкладання органічних залишків. Рівновага зсувається у бік патогенної мікрофлори, що викликає різні хвороби сільськогосподарських культур, наприклад, кореневі гнилі зернових.

Пожнивні залишки інколи не розкладаються в ґрунті протягом кількох років. Хвороби, викликані, наприклад, грибами роду Fusarium, є серйозною загрозою для озимої пшениці у ланці сівозміни «кукурудза — озима пшениця». Аналогічні явища спостерігаються і на бурякових полях, і при вирощуванні зернових монокультур. Для вирішення всіх цих проблем були запропоновані мікробіологічні препарати, які містять культури корисних грибів і бактерій, здатних прискорено розкладати рослинні, пожнивні залишки і пригнічувати патогенну мікрофлору, що розвивається на них. Як показує практика застосування біодеструкторів, їх доцільно використовувати постійно. Помічено, що біоагенти ефективних бідеструкторів мають комплекс найрізноманітніших корисних властивостей — від відновлення рівноваги мікробіоти до мобілізації малодоступних форм фосфору, азотфіксації атмосферного азоту, стимулювання росту та розвитку культур.

Але вирішення проблем, найчастіше застарілих, пов'язаних із відновленням родючості ґрунтів, біорізноманіття та активності корисної мікрофлори — це не миттєвий процес, він не завершується після одноразового застосування препаратів, а вимагає багатьох зусиль від господарників.

Коли йдеться все ж таки про головне призначення подібних біопрепаратів — активацію розкладання, їх доцільно використовувати при великій кількості рослинних залишків на поверхні поля одразу після збирання із швидким закладенням у ґрунт. Безумовно, у зв'язку з цим застосування деструкторів стерні — це ефективний прийом.

Питання варто у готовності фермерів виділяти кошти на ці препарати, несучи додаткові витрати, коли відчути пряму вигоду від їх застосування досить складно. Крім того, для препаратів біологічного походження дуже важливими є умови їх застосування (досить вузькі рамки температури, вологості та деяких інших параметрів), які , на жаль, рідко благополучно складаються. У зв'язку з цим аграрії часто стикаються з тим, що розкладання залишків відбувається протягом тривалішого часу, ніж очікувалося. При цьому в цілому фахівці позитивно відгукуються про цей прийом, і на сьогоднішній день існує велика кількість прикладів успішного застосування біодеструкторів.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Олена Басанець, SuperAgronom.com