За 2 роки з 1 кг післяжнивних решток може сформуватися до 100 г гумусу — науковці

Сьогодні, 09:48

Фото: SuperAgronom.com

У період з 23 до 29 липня відзначали як зниження, так і підвищення температурного режиму до кліматичного показника (17,5 °С). Максимальна температура повітря досягала 28,3 °С (27.07), мінімальна — 9,8 °С (23.07). Дощі випали в кількості 18,3 мм, повідомляють фахівці Інституту сільськогогосподарства Карпатського регіону НААН.

Згідно з оперативною інформацією, станом на 28.07 на Львівщині зібрано:

ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 18,42 тис. га (93,8 % площ), намолочено 116,07 тис. т, урожайність 6,30 т/га;
пшениці озимої — відповідно 35,73 тис. га (20,9 %), 175,95 тис. т, 4,92 т/га;
жита озимого — 0,08 тис. га (3,2 %), 0,46 тис. т, 5,68 т/га;
ячменю ярого — 1,17 тис. га (9,0 %), 3,85 тис. т, 3,29 т/га;
гороху — 0,43 тис. га (68,5 %), 1,67 тис. т, 3,88 т/га;
ріпаку озимого — 23,06 тис. га (46,5 %), 92,60 тис. т, 4,02 т/га.

«Поряд із жнивами тривають польові роботи під урожай 2027 р., зокрема ретельне загортання післяжнивних решток (соломи). Зароблена солома за 2,5‒4 місяці розкладається до 46 %, за 1,5‒2 роки — до 80 %, решта — пізніше. Вже через 3 місяці з 1 кг соломи в ґрунті утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки формування закінчується, досягається його максимальне значення — 90‒100 г. Новоутворені речовини належать до класу так званого поживного гумусу — через 4 роки відбувається зменшення його вмісту до 70 г/кг ґрунту», — розповіли фахівці інституту.

Читати також: Управління рослинними рештками: як це робити ефективно

Додали, що під час удобрення на 1 т соломи вносять 10‒12 кг мінерального азоту або 6‒10 т/га рідкого гною. Процес її розкладання перебігає повільно і залежить від ґрунтово-кліматичних умов, якості подрібнення, глибини та рівномірності загортання, аерації ґрунту, активності мікроорганізмів, ґрунтової вологи, гранулометричного складу і вмісту гумусу.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com