Хвороби кукурудзи: шкодочинність, небезпека, можливості та заходи боротьби

Тому багато хто з них заощаджує на фунгіцидних обробках кукурудзи, покладаючись на захист протруйника на початкових стадіях розвитку і захист погоди на більш пізніх. Це невірний підхід, переконаний Олександр Акулов, фітопатолог, міколог, кандидат біологічних наук, доцент кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Він розповів про головну небезпеку хвороб кукурудзи, про способи захистити врожай та підвищити якість продукції, а також про те, чому в наш час комплексний захист посівів кукурудзи набуває великого значення.

Фузаріоз: значення, поширення, небезпека

Джерелом інфекції для більшості хвороб кукурудзи, каже Олександр Акулов, є рослинні рештки. Є велике значення насіннєвої інфекції, є певне значення ґрунтової інфекції, але якщо взяти всі хвороби, то більшість буде проникати в рослини з поживних решток. Кукурудза має велику біомасу і великі рештки, які доволі довго розкладаються, особливо коли посуха і сівозміни дуже насичені кукурудзою.

Читайте також: Чиста кукурудза? Які приховані хвороби зерна ви не бачите

«За таких умов нібито створюються сприятливі фактори для розвитку хвороб кукурудзи, але якщо ми візьмемо перелік небезпечних хвороб в Бразилії ,наприклад, і в Україні, то в Бразилії їх буде багато, а у нас їх буде значно менше. Що нас принципово відрізняє? Клімат. Для розвитку хвороб кукурудзи має зійтися кілька факторів: велика кількість, велика біомаса рослинних решток, і з цим у нас проблем немає; висока температура та  висока вологість. Якби у нас зійшлися всі оці три фактори, у нас би, певно, були ті самі хвороби, що й у Бразилії. І ота спека, яка нам дуже дошкуляє, вона ж нас і трішечки захищає, тому що вона обмежує можливості існування більшості небезпечних хвороб.

Ми можемо мати проблему з хворобами, коли сівозміна занадто насичена кукурудзою, коли сіється кукурудза після кукурудзи, або після пшениці, коли немає просторової ізоляції полів, коли достатньо висока температура і велика кількість опадів. Розвитку хвороб часто сприяють технології, коли рослинні рештки залишаються зимувати не мінералізованими на поверхні. Тобто технології без оранки — no-till, mini-till. Але «вистрілюють» ці хвороби зазвичай в умовах, коли є достатня кількість вологи. Є волога — розвивається гельмінтоспоріоз, церкоспороз, ще якась інша плямистість. Але це хвороби, які проявляються спорадично, нечасто, їх важко спрогнозувати, бо вони залежать від погодних умов», — розповідає Олександр Юрійович.

Проте, каже фахівець, є хвороби, які розвиваються незалежно від умов, щороку. Це фонові хвороби: сажки, зокрема пухирчаста, фузаріоз, диплодіоз, цефалоспороз, часто дошкуляють бактеріози сходів кукурудзи.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Взагалі на кукурудзі є велика кількість стеблових гнилей і хвороб качанів. І найперший у списку цих хвороб — фузаріоз. Фузаріоз може уражувати рослини будь-якого віку і будь-які органи рослин. Хвороби розвиваються і у фазу сходів, і на дорослих рослинах, можуть уражувати корені, стебла, качани.

«Фузаріоз — це хвороба, яка викликається великим спектром збудників. Відповідно, узагальнити біологічні особливості фузаріозу та його збудників досить складно. Це різні види, що мають власні особливості. Один полюбляє холод, інший тепло, один вологу — інший посуху, один уражує сою окрім кукурудзи, а другий соняшник. Але найголовніше, що гриби роду Fusarium дуже полюбляють уражувати кореневу систему та прикореневу частину стебла, це одна з найбільш поширених форм хвороби, друга поширена форма — що уражує качани», — зазначає Олександр Акулов.

Фузаріози небезпечні мікотоксинами, що їх продукують збудники хвороби. У першу чергу хвороба зменшує урожай, а зараження зерна знижує його вартість, що для аграрія призводить до зниження річного прибутку. Урожай зараженої кукурудзи зазвичай важко продати і ціна на нього набагато нижча за середньоринкову. До того ж у майбутньому виникають серйозні проблеми з тваринництвом, а здоров’ю людей є загроза при вживанні продуктів переробки зерна з мікотоксинами. Збудники хвороби потрапляють до рослин через заражене насіння, рослинні рештки та ґрунт.

«Інколи вони можуть колонізувати окремі зернинки в качані. Але зазвичай хвороба проявляється у вигляді утворення на качані рожевого, червонуватого або фіолетового міцелію, причому розвивається він спочатку на верхній частині качана, а потім йде донизу. У кукурудзи є природний захист від фузаріозу, це листки обгортки. Листки обгортки мають величезне значення, вони захищають молодий качан від інфікування спорами. Двері інфекції відчиняють шкідники. Гусінь їсть качан з верхньої соковитої частини, через цю ранку безперешкодно залітають спори. Відповідно, для контролю фузаріозів качанів також важливий якісний інсектицидний захист. Це дивна ситуація, коли грибна хвороба непогано контролюється не фунгіцидами, а інсектицидами. Затримали розвиток гусені — немає пошкодження листків обгортки, зараження буде значно меншим і слабшим», — розповів фахівець.

Також він радить звертати увагу на генетичні особливості гібридів кукурудзи. Оскільки при дозрівання качана листки обгортки висихають і розпрямляються,  на цей момент вони вже мертві і нездатні захищатися. Але різні качани з різною інтенсивністю віддають вологу і листки обгортки у них розташовані різним чином. Існують гібриди кукурудзи, які опускають качани, а існують такі, що не опускають. Коли качан опускається, дощова вода стікає і качан не намокає. Якщо качан не опускається, в дощові роки там накопичується волога, що сприяє зараженню фузаріозом. Тому навіть те, в якій послідовності висихає качан, буде впливати на розвиток фузаріозів.

Цефалоспороз: підступна хвороба, що вміє маскуватися

Цефалоспороз — досить поширена хвороба кукурудзи, проте не всі аграрії звертають на неї увагу, а дехто навіть і не підозрює, що саме хвороба стала причиною пізнього в’янення кукурудзи.

«Багато хто бачив цю хворобу на полі, проте може навіть не здогадуватись, що це саме хвороба. Цефалоспороз, або пізнє в’янення кукурудзи, проявляється зазвичай вже після того, як сформувалися качани. Стоїть кукурудза в полі, здорова, красива, сильна. Але на момент, коли сформувалися качани, вона починає всихати: листочки всихають, стебло всихає, качан. Чим ми зазвичай трактуємо всихання? Або тим, що у кукурудзи настав період фізіологічної стиглості, або дефіцитом вологи, який буває зазвичай в цей період часу. Цефалоспороз — це гриб, який розвивається у судинах кукурудзи, проявляється на зрізі у вигляді потемніння судинного кільця і через закупорювання судин порушується транспорт води в кукурудзі, надземна частина починає всихати, що призводить до  втрат врожаю. Так, впливає на кукурудзу і посуха, і несприятливі погодні умови, але частину врожаю з’їв гриб, який сидить в судинах рослини», — каже Олександр Акулов.

Цефалоспороз — це системна інфекція кукурудзи, що передається від насіння, тривалий час розвивається безсимптомно, а потім досушує рослину у період, коли вологи і так не вистачає. Одним з перших проявів цефалоспорозу є поява червоних чи пурпурово-фіолетових плям на качані у фазу молочної стиглості. Якщо зрізати стебло такої кукурудзи, можна буде побачити потемніння у зоні судинного кільця. Зібране з ураженої кукурудзи насіння буде носієм інфекції та за використання неякісного протруйника уразить майбутні посіви.

Диплодіоз, або суха гниль кукурудзи

Ще однією поширеною хворобою кукурудзи є диплодіоз, або ж суха гниль кукурудзи.

«Якщо розгорнути уражений хворобою качан, в нижній частині качана між зернятками проступає білий міцелій — це і є головна ознака хвороби. Інколи диплодіоз можна побачити, тільки коли розриваються листки обгортки, але при сильному ураженні буває таке, що качани відриваються від стебла. Це системна інфекція кукурудзи ,яка розвивається спочатку в стеблі, а потім розповсюджується в качан. І саме тому вона завжди починає свій розвиток знизу. Фузаріоз уражує качани зверху, де було пошкодження шкідником, а диплодіоз інфікує качан знизу, із зараженого стебла», — пояснює експерт.

Уражена хворобою кукурудза небезпечна насамперед диплодієвими мікотоксинами, які описали порівняно недавно — у 2014 році. Це нейротоксини, які впливають на роботу нервової системи худоби. Тварини втрачають апетит, погано набирають вагу, стають млявими. Диплодіоз є великою проблемою силосної кукурудзи.

Насіння з уражених хворобою качанів також буде зараженим. Також диплодіоз може уражувати кукурудзу із стерні через пошкодження, нанесені шкідниками. Тому для контролю диплодіозу потрібні контроль за якістю посівного матеріалу, сівозміна, мінералізація рослинних решток, потрібне застосування інсектицидів, аби не було пошкодження рослин.

«Що могло б проконтролювати і цефалоспороз, і диплодіоз? Не лише якісний протруйник насіння, а застосування сильних системних фунгіцидних продуктів на ранніх фазах розвитку кукурудзи. До цвітіння. Якщо ми застосуємо системний препарат, він рухається по судинах рослини і вбиває все, що там живе. До того, як ці хвороби проявилися, їх можна непогано вбивати системними продуктами в судинах», — каже Олександр Акулов.

Сажкові хвороби кукурудзи

Дуже поширеними на кукурудзі є також сажкові хвороби.

«У випадку з кукурудзою, просом, сорго і суданською травою всі сажки мають зовнішньонасіннєву інфекцію. Внутрішньої інфекції у сажки кукурудзи не існує. Тому коли кажуть, що придбали неякісне насіння, у якому всередині сиділа сажка, що потім псує урожай, це не зовсім правильно, не зовсім справедливо. Тому що навіть якщо є насіннєва інфекція, вона завжди буде на зовнішній поверхні насіння. І якщо ми підібрали правильний протруйник, прибрати її дуже легко. У сажок кукурудзи є два джерела інфекції — насіння та ґрунт. От є у вас рослина кукурудзи, заражена сажкою, є такий пухирець і в ньому мільйони й мільярди спор. Коли ми збираємо врожай кукурудзи, пухирці розриваються, частина спор зверху обмазує насіння, а частина розлітається і потрапляє в ґрунт. Протруйник непогано забирає інфекцію на насінні, але ґрунтову інфекцію ми подолати не можемо. І проблема сажки кукурудзи часто починається з того, що проростки заражуються ґрунтовою інфекцією», — розповідає фітопатолог.

Спори сажки в ґрунті зберігаються, залежно від регіону, погодних умов, мікробіологічної активності ґрунту, 2-3 роки, поодинокі можуть залишитися на 4-й рік. Тобто наші ґрунти здатні очиститись від спор сажки на 4-й рік. Висока частота поширення сажкових хвороб на кукурудзі пов’язана саме із порушенням сівозміни та поверненням кукурудзи на те саме поле раніше, ніж на 4-й рік.

Проте навіть якщо повертати кукурудзу на поле на четвертий рік, окремі спори сажки таки залишатимуться.  Якщо на це поле посіяти кукурудзу, захворіють поодинокі рослини, можливо навіть одна на гектар. Якщо немає сівозміни — буде масовий старт хвороби, якщо є сівозміна — рослин уражених буде менше.

«Але є ще одна особливість. Переважна більшість сажок формує одне покоління спор на рік. Пухирчаста сажка кукурудзи здатна формувати до 4-6 поколінь спор за один рік, в умовах України вона стабільно встигає сформувати 2, а інколи і 3 покоління спор. Це означає, що весною, коли сходить кукурудза,  якщо у вас був нормальний протруйник, нормальна сівозміна, нормальне насіння, буквально на окремих рослинах сформуються пухирці сажки. Перші формуються в прикореневій зоні, прямо над самою землею. Цей пухирець росте, рано чи пізно дозріває, тріскається, з нього вилітають мільярди спор. Десь у фазу цвітіння кукурудзи, можливо трішки пізніше, вони розкриваються. У результаті у нас надпотужний інфекційний фон і одна рослина, на якій дозрів один-єдиний пухирець, заразить все поле суцільно. Відповідно, небезпека пухирчастої сажки кукурудзи полягає саме в тому, що є ґрунтова інфекція, є декілька поколінь спор і гриб розмножується протягом літа кілька разів», — каже Олександр Акулов.

Найкращий варіант контролю сажкових хвороб — дотримання сівозміни та застосування якісних протруйників. Проте навіть за таких умов пухирчаста сажка на окремих рослинах може проявитись і потім дати дуже чисельне друге покоління спор.

«Інтенсивний спосіб контролю — коли  агроном знайшов в полі пухирець і спостерігає за ним. Сьогодні він не зріє, завтра незрілий, потім він дозріває, завтра-післязавтра він лопне і полетять спори. І в цей момент він має накриватися фунгіцидом. В такому випадку в нас є можливість зупинити другу хвилю розвитку сажки. І ми приходимо до того, що завдяки дефіциту вологи величезна купа хвороб кукурудзи від нас відпала або майже відпала. Але навіть ті, що залишилися, все ж існують і шкодочинні, ми їх спостерігаємо щороку. І це означає, що фунгіцидний захист на кукурудзі не є вже такою примарою і не є вже чимось космічним. Колись так само було з соняшником: купували насіння і сіяли, потім купували насіння, протруювали і сіяли. І всі казали — та які фунгіциди на соняшнику, він нічим не хворіє, він і так добре росте. Зараз, щоб отримати урожай соняшнику, ми використовуємо фунгіцид, а де дощі, то і 2-3 фунгіциди. Вважати, що дефіцит вологи зупинить всі хвороби — це самообман», — пояснює фахівець.

Бактеріози кукурудзи

На кукурудзі доволі часто розвиваються різні бактеріози. Якщо насіннєва кукурудза була зібрана за більшої вологості, ніж треба, вона не тільки травмується під час збирання, вона ще ризикує розігріватися під час зберігання і заселюватися бактеріями. І тому на посівах кукурудзи інколи спостерігається бактеріоз сходів. Якщо посіяли кукурудзу в холодний важкий ґрунт, пройшла велика кількість опадів, ґрунт насичений водою і потім вкривається кіркою, виникає дефіцит кисню, то у кукурудзи часто підгниває кінчик кореню. Це, як правило, ознака бактеріозного ураження насіння, коли воно розвивається за умов, несприятливих для розвитку кукурудзи.

«Зверніть увагу, що на кукурудзі є дуже небезпечні судинні бактеріози. На території США є судинний бактеріоз кукурудзи — хвороба Госса і хвороба Стюарта. За зовнішніми ознаками вони дуже схожі. Кукурудза через ураження судин бактеріями всихає, листочки сохнуть, ці сухі плями ми можемо трактувати різним чином: не вистачає вологи, сонячний опік, підпалили карбамідом, гельмінтоспоріоз. Ці об’єкти є карантинними і вважається, що на території України їх нема. За неофіційними даними, які не розголошуються, час від часу ці бактеріози в нас трапляються. Такі бактеріози матимуть дуже серйозні наслідки: по-перше, поле на багато років стає заразним і небезпечним, по-друге, експортувати цю кукурудзу принципово неможливо. На території Запорізької і Херсонської областей хворобу Госса вже знайшли кілька років тому, тому ми можемо чекати, що вони з’являться масово. Центр поширення США, часто ми купуємо хворобу разом з неякісним американським насінням. І в цьому контексті інколи американський гібрид, вирощений на території України, може бути більш безпечним», — застерігає Олександр Акулов.

Контроль хвороб: як ефективно захистити урожай

Підхід до контролю хвороб кукурудзи повинен бути комплексним задля досягнення максимального результату. В ідеалі він міститиме таку низку заходів:

• Сівозміна: повертати кукурудзу на поле бажано лише на 4-1 рік. Якщо це неможливо з економічних міркувань, потрібно дбати про більш надійний хімічний захист.
• Управління рослинними рештками.
• Використання якісних протруйників насіння. Фунгіцидно-інсектицидні протруйники захистять від насіннєвої інфекції, ураження сходів, а також захистять сходи від пошкодження шкідниками та, відповідно, від створення сприятливих умов для ґрунтових інфекцій.
• Оптимальним рішенням буде застосування комплексу фунгіцидних протруйників Бренду DEFENDA Арес (металаксил-М, 350 г/л) плюс Фуксія (флудіоксоніл, 25 г/л) разом з інсектицидними протруйниками Латіна (клотіанідин, 600 г/л) плюс Метакса (тіаметоксам, 350 г/л).
• Вчасне застосування інсектицидів для захисту кукурудзи від пошкодження шкідниками і, відповідно, ураження хворобами через нанесені пошкодження. Для захисту кукурудзи від основних шкідників у період вегетації рекомендується застосувати продукт бренду DEFENDA Престо (клотіанідин 200 г/л, лямбда-цигалотрин 50 г/л) у нормі 0,3-0,4 л/га.
• Застосування системних фунгіцидів у фазі до 10 листка культури.
• Регулярний моніторинг полів задля вчасного виявлення ураження рослин сажкою.
• Підбір якісного насіння від перевірених виробників та постачальників, аби виключити можливість бактеріозного ураження.