Твердість ґрунту

Твердість ґрунту — це властивість ґрунту в природному стані чинити опір проникненню в нього твердого тіла (конуса, кулі, циліндра).  Вона обумовлена мінералогічним і гранулометричним складом, структурністю, вологістю, вмістом гумусу і виражається у кг/см2 (кПа). Зі збільшенням вологості ґрунту твердість його зменшується.

Висока твердість - це ознака незадовільних фізико-хімічних та агрофізичних властивостей ґрунтів. У цих умовах потрібні великі затрати енергії на обробіток, погіршується проростання насіння, корені погано проникають у ґрунт. На ґрунтах з великою твердістю деякі рослини дуже погано розвиваються.

Висока твердість ґрунту часто буває причиною зниження схожості висіяного насіння, чинить механічний опір розвитку кореневої системи рослин, є причиною погіршення водного, повітряного і теплового режимів ґрунту. 

Читати по темі: Деградація: якщо не почати дбати про ґрунти сьогодні, завтра вже буде пізно

З твердістю ґрунту тісно пов’язана така його важлива технологічна властивість, як питомий опір під час оранки плугом. На твердість ґрунту впливає склад увібраних катіонів. Чорноземи, насичені кальцієм, мають твердість в 10 – 15 разів меншу, ніж солонці, які містять значну кількість обмінного натрію. 

Для визначення твердості ґрунту використовують спеціальні прилади – твердоміри різних конструкцій. Прилад портативний, масою до 2 кг, ним зручно користуватися при визначенні твердості ґрунту різних генетичних горизонтів. Діє за принципом револьвера: силою стиснутої пружини плунжер проникає в ґрунт. Прилад складається з циліндричного корпуса , який знизу закривається нагвинчуванням опорного диска з отвором для плунжера. Зверху корпус закривається головкою, в середині якої є гвинт з рухомими шайбами на ньому.