Аналіз ґрунту: серйозні відповіді на скептичні запитання

— А навіщо? Якось господарювали й без аналізу: тип ґрунту знаємо, а далі — як у ВИШі вчили…

Насправді таку думку висловлюють дедалі менше агровиробників. Особливо, якщо вже доросли до «середняків». Не просто загальне уявлення, а чітке розуміння, з чого та в яких точно кількостях складається ґрунт на ваших полях, — залежить дуже багато. Це знання дає можливість оптимізувати вистати на систему живлення, підібрати найкращі ґрунтові умови для вирощування тієї чи іншої культури, усвідомлено планувати сівозміну, працювати на конкретну врожайність, більш гнучко підходити до застосовуваних технологій.

Якщо господарство націлене на стабільний прибуток, далекоглядний бізнес, то дбайливий власник чи агроном враховуватимуть економіку всіх процесів. Ще з того самого аграрного ВИШу мають знати, скільки і яких поживних елементів споживають різні культури із ґрунту.

Скажімо, в середньому для 1 т зерна кукурудзи потрібно:

• 24-30 кг азоту;
• 10-12 кг фосфору;
• 25-30 кг калію;
• 6-10 кг магнію.

Тож якщо ви плануєте отримати урожайність по цій культурі 10 т/га, то математики б сказали, що вам потрібно внести міндобрив у д.р.: 240-300 кг/га азоту, 100-120 кг/га фосфору, 250-300 кг/га калію, 60-100 кг/га магнію. Але ж то математики… Агроном же в принципі розуміє, що стільки вносити не потрібно (та кукурудза вийде золота, та й для землі це тільки шкода). Бо, звісно, що у ґрунті присутня певна кількість кожної з поживних речовин. Але скільки точно? Інтуїтивно і на основі певних знань та досвіду можна «прикинути» приблизно-традиційні норми. Та зазвичай,  зробивши вперше аналіз ґрунту на своїх полях, багато аграріїв можуть здивуватися.

Отже, аби потім не шкодувати, що свої рослини «перегодовували» якимись елементами, а по якихось тримали «на голодній пайці», — варто проводити дослідження ґрунтів, звернувшись до спеціалізованих лабораторій.

— Та ми постійно вносимо органіку, — у нас і так все добре з ґрунтом, що там іще шукати в ньому?

Як зазначає Олег Маслов, директор лабораторії «Агротест», компост і гній є органічними добривами, які майже завжди вміщують фосфор, азот, калій, але ніколи — мікроелементи. Тому навіть вносячи органіку, не завжди можна забезпечити культури усією необхідною поживою.

«Річ у тім, що мікроелементи (Купрум, Цинк, Залізо, Марганець, Молібден) є металами-комплексоутворювачами. Вони зв'язуються в міцні комплекси з органічною речовиною і перестають бути доступними. Тому угноєні ґрунти додатково потребують мікроелементів», — каже Олег Маслов.

До того ж, залежно від виду компосту і гною (курячий, кінський, коров'ячий, свинячий), в них різною мірою зв'язуються різні мікроелементи. Щоб визначити, яких саме мікроелементів бракує, слід робити аналіз ґрунту.

Так само, вважає директор лабораторії, не варто покладатися на те, що у вас чорнозем, і культури начебто ростуть добре. вас усе влаштовує.

«Чорнозем — це особливий тип ґрунтів з високим вмістом гумусу. Гумус становить 90% органічної речовини ґрунту і є важливим критерієм оцінки її родючості. Однак не всі культури добре ростуть на чорноземі. Наприклад, для овочевих і ягідних культур він не підходить. Тому треба проводити аналіз ґрунту, щоб забезпечувати правильне живлення землі для різних культур», — запевняє експерт. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

— Вологи нема — то чим допоможе той аналіз? Тільки намарно витрачені гроші

Дуже допоможе. Знаючи кількість вологи і склад ґрунту, можна на посушливих землях домогтися хорошої врожайності культур навіть без меліорації, — коригуючи систему живлення.

«Аналіз ґрунту в умовах дефіциту вологи покаже, яких елементів бракує. Беручи до уваги кількість вологи, характерної для регіону, фахівці нашої лабораторії розраховують адекватні дози добрив і дають рекомендації щодо збереження вологи в ґрунті. А в умовах дефіциту вологи останніх років на перший план виходить оптимізація технологій, саме на неї і спрямовані наші рекомендації», — зазначає Олег Маслов.

— Умовили. Треба робити аналіз ґрунту. Але як вибрати лабораторію — щоб отримувати точні результати?

Вибір лабораторії, у якій будете замовляти проведення аналізу ґрунту, і справді дуже серйозна справа. Тим більше, якщо ви впроваджуєте цю процедуру як постійний технологічний елемент.

Як зауважує Олег Маслов, є перелік критеріїв, які стануть орієнтиром і дадуть змогу побачити повну картину щодо кожної лабораторії стосовно якої ви будете «промацувати ґрунт». Ці критерії можна зібрати у «порівняльну таблицю» з такими пунктами:

• рекомендації;
• місце розташування;
• в якому вигляді надаються результати аналізу;
• чи надається інтерпретація результатів;
• чи надаються рекомендації з внесення добрив і в якому вигляді;
• можливість зворотного зв'язку;
• де акредитована лабораторія.

Наскільки точно лабораторія проводить дослідження, визначається її акредитацією, досвідом і тривалістю роботи на ринку та кількістю клієнтів. Агрохімічні лабораторії проходять акредитацію в Укрметртестстандарт, а також можуть бути сертифіковані за міжнародною системою ISO.

За словами директора лабораторії «Агротест», деякі підприємства підключаються до міжнародної системи контролю результатів лабораторій з аналізу ґрунтів і рослин.

«Наприклад, завдяки участі в системі Collaborative Testing Services за програмою Agricultural Laboratory Proficiency (ALP), наша компанія додатково кілька разів на рік може перевірити якість і релевантність своїх досліджень, завдяки цьому — гарантувати клієнтам максимальну точність аналізів. Три рази на рік (навесні, влітку і восени) лабораторія отримує зі США ґрунтові зразки, робить аналізи й відправляє їх назад. І такі самі зразки досліджують понад 150 лабораторій по всьому світу. Спеціальна система статистичної обробки результатів експериментальних значень аналізує отриману інформацію, відкидаючи явно помилкові й залишаючи дані, яким можна довіряти. Кожна лабораторія, яка бере участь в програмі, звіряє свої результати з показниками в так званому «довірчому інтервалі» і бачить, наскільки великою є похибка. Компанія «Агротест» ще в 2016 році приєдналася до цієї системи і стала першою в Україні», — каже Олег Маслов.

Такі перевірки лабораторії проходять не тому, що сумніваються у своїх результатах. Це питання довіри. Тому, радить експерт, у пошуках «своєї» лабораторії необхідно вивчити відгуки про дослідницьку компанію, якій плануєте «довіритися».

Звісно, не менш важливий (а навіть більш) внутрішній контроль. Крім зразків від клієнтів, щодня лабораторія аналізує додаткові контрольні зразки, кожні 20 зразків. У «Агротест» використовують систему «сліпих проб», коли в партію таємно вставляється вже проаналізована проба. Така система статистичної обробки результатів і перевірка достовірності спеціально була розроблена для ґрунтових лабораторій. Це додаткова гарантія того, що дослідження проводяться коректно і відхилень у показниках не виникає.

Але загалом ключовими критеріями вибору лабораторії є методологія і пояснення результатів. А також можливість, у разі виникнення запитань, зв’язатися із фахівцями лабораторії й отримати чіткі відповіді на них. По суті, можливість навчання та супроводу — також ознака професіоналізму та підстава для рішення користуватись послугами саме цієї компанії.

— Може, й самим перевіряти? Відправляти зразки в різні лабораторії, а потім порівнювати їх?

Так, якщо вам для особистої впевненості та заспокоєння потрібне таке порівняння, — то чому ні. Але тут потрібно враховувати певні фактори:

1) за якою методикою працює лабораторія;

2) яке у неї обладнання, приладова база;

3) яку систему інтерпретації аналізів використовує.

Якщо лабораторії використовують одну методику, схоже обладнання та тлумачення результатів, то можна сміливо звіряти аналізи. Якщо ж хоча б по одному з параметрів лабораторії відрізняються, то сенсу порівнювати результати — немає. Бо різні лабораторії можуть навіть надавати свої результати у різних одиницях вимірювання — залежно від застосовуваних ними методів.

«Та насправді сільгоспвиробника насамперед має цікавити інтерпретація аналізів ґрунту, а не методика, оснащення тощо. Це питання професіоналізму. Можна керуватися простим принципом: якщо «призначення», зроблені фахівцями лабораторії, спрацювали, тобто допомогли підвищити врожайність тощо, значить, із цією лабораторією можна працювати». — каже Олег Маслов.

— Ну все, веземо вам зразочки…

Молодці, що прийняли правильне рішення щодо проведення аналізу ґрунту. Але не поспішайте, бо перед тим, як брати проби, треба врахувати певні нюанси.

По-перше, їх справді можна відбирати самим. А можна довіритися фахівцям лабораторії. Якщо ви вибрали перший варіант, то, за словами Олега Маслова, треба це робити чесно. Тобто дотримуючись усіх вимог. А їх таки трохи є. Зокрема, спосіб відбору залежить від технології, за якою працює господарство: чи за традиційною чи застосовують точне землеробство.

«Для традиційної технології обробітку ґрунту відбираються об'єднані проби, наприклад, з 10 га. Або ж якщо ділянка або поле не є проблемними, можна відібрати одну об'єднану пробу і з більшої площі методом конверта або серпантину. Проблемних місць слід уникати, адже при відборі об'єднаної проби з 10 га вони можуть «змазати» отримані результати у бік погіршення. Проблемні ділянки досліджуються окремо», — пояснює експерт.

Загалом же команда лабораторії приїжджає в господарство, проводить майстер-клас з відбору проб для агронома чи іншого співробітника, на якого будуть покладено обов’язки з виконання цієї процедури. Й надалі то вже буде їхня відповідальність.

«Наші фахівці все прописують, пояснюють як і що робити, видають спеціальний пробовідбірник. Слід пам'ятати, що правильно відібрана проба — запорука правильних результатів. Аграріям потрібно підійти до цього питання уважно», — наголошує директор лабораторії.

Якщо ж у господарстві не мають можливості або бажання самостійно відбирати проби, лабораторія «Агротест» надає своїх спеціалістів. Але, зрозуміло, що ця послуга платна і йде окремим рядком у кошторисі.

Для точного землеробства проводиться точковий відбір проб згідно з координатами супутника за різними сітками: з 1 га, 3 га, 5 га, 10 га і т. д. Ці зразки відправляють до лабораторії, проводять дослідження всіх точок, складають рекомендації, формують карти та створюють технічне завдання під диференційоване внесення добрив. Можливе також розподілення такого комплексу послуг. Самостійний відбір проб у такому випадку можливий за умови наявності у господарстві автоматичного пробовідбірника або аутсорсу цього процесу.

Зібрані проби аграрії відправляють до лабораторії зручним способом, зазвичай «Новою поштою». Проведення аналізу ґрунту триває 3-5 днів.

— Гаразд. А у скільки ж мені обійдуться послуги агролабораторії?

Варто розуміти — щоб правильно розробити систему живлення та отримати рекомендації, агровиробнику варто зробити комплексний аналіз ґрунту. Не можна робити вибірковий аналіз, не знаючи всієї картини. Комплексний аналіз містить приблизно 25 показників, окрім макро- та мікроелементів. Бо провести достовірний розрахунок, знаючи якихось 3 параметри, неможливо.

«Якщо ви хочете створити систему живлення або зрозуміти, чому на цій ділянці кукурудза по коліно, а на іншій по 2 метри — це завдання лабораторії й комплексного аналізу ґрунту», — пояснив Олег Маслов.

Вартість такого комплексного аналізу для традиційної технології становить близько 600 грн/10 га. Але ціна може коливатись залежно від культури та від кількості вибірок.

— Серце крається віддавати гроші. Потрібна мотивація — яка буде мені вигода?

За словами директора лабораторії «Агротест», проведення аналізу ґрунту дасть змогу господарству економити до 30% добрив, підвищити врожайність культур, оптимізувати систему живлення та підвищити загальну рентабельність вирощування культур.

«За допомогою аналізу ґрунту можна запобігти його виснаженню, досягти оптимальної врожайності культур, а також мінімізувати витрати на добрива, вартість яких збільшується кожного року. Отже, окупність таких інвестицій гарантована», — зазначив Олег Маслов.

Економія добрив зараз особливо актуальна — різке зростання їх вартості змушує аграріїв «викручуватись». І саме оптимізація системи живлення тут виходить на перший план. А «оптимізація» — це не просто зменшення використання, а саме усвідомлене застосування, спрямоване на конкретний результат.

Щодо періодичності проведення аналізу ґрунту, то вистачить одного разу на рік. Головними параметрами при цьому є кислотність, ємність катіонного обміну, гранулометричний склад, вміст мікро- та макроелементів, зокрема кальцію, магнію, азоту, калію та фосфору, й органічна речовина.

— Раз на рік? Чи не занадто часто? Хіба не достатньо і раз на 5 років…

Земля — живий організм, який змінюється залежно від пори року. Крім того, у кожної культури різна здатність поглинати ті чи інші елементи з ґрунту. Також важливо враховувати, що у елементів ґрунту різна мобільність: якісь швидше виносяться з культурами, якісь повільніше.

«Є правило, яке стосується частоти проведення дослідження ґрунтів. Аналіз на вміст макроелементів (азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка) слід робити щороку, а на вміст мікроелементів (марганець, цинк, мідь, залізо) можна проводити один раз в 5 років (і то, якщо в разі виявлення дефіциту були проведені заходи щодо його усунення відповідно до наданих лабораторією рекомендацій). Цього правила краще дотримуватися. Але, крім цього, агроном може прийняти рішення провести аналіз ґрунтів або рослинного матеріалу, зважаючи на стан рослин і врожайність вирощуваних культур», — роз’яснює Олег Маслов.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook

— О, ми тут якраз внесли добрива на поле. А перевірте — що там у ньому маємо тепер?

Оце якраз і марна трата коштів. Після внесення аналіз робити недоцільно, тому що картина буде не об'єктивною. Дослідження слід проводити тільки після збирання врожаю.

«Якщо аграрій робить аналіз ґрунту після внесення добрив, щоб перевірити, потрапили необхідні елементи в ґрунт чи ні, то дослідження тільки покаже, що добрива таки потрапили в ґрунт, але скільки саме — ні. Це як з аналізу крові намагатися визначити, скільки цукерок з'їла людина. Але ж у кожної людини, як і у кожної ділянки землі, різний «метаболізм». — пояснює Олег Маслов.

Аналіз потрібно робити після попередника для визначення — що залишилось у ґрунті, аби знати, скільки чого необхідно «додати» під наступну культуру.

Можливо, у вас в запасі є ще й свої скептичні запитання? Фахівці лабораторії «Агротест» завжди готові на них відповісти. Звертайтесь безпосередньо до них: Аналітична лабораторія «Агротест»

Замовити аналізи від Агротест: 068 3032343

Алла Гусарова, SuperAgronom.com