Число падіння зерна (Число падіння Хагберга)

Число падіння Хагберга - це показник певного ферменту, який використовується для визначення придатності пшениці для випікання хліба, причому чим вищий показник – тим краще. Ефективне управління живленням, особливо азотом та калієм, може допомогти збільшити число падіння Хагберга.

Число падіння Хагберга – це одиниця виміру активності особливих ферментів, а саме: альфа-амілази. Цей фермент діє на молекули крохмалю, розщеплюючи їх до цукрів, внаслідок чого виробляється газ, який дає пористість і хорошу структуру готового буханця хліба. Рівень вмісту альфа-амілази повинен бути низьким, оскільки через занадто активне розщеплення крохмалю тісто буде в'язким і липким. Високе число падіння є показником низької активності альфа-амілази і, отже, хорошого вмісту білка для випікання борошняних виробів.

Однією з головних причин низького числа падіння Хагберга є проростання зерна в колосках, викликане нерівномірним посівом та виляганням. Таким чином, постійне значення числа падіння Хагберга буде досягнуто, коли посів рівномірний при дозріванні, і збирання урожаю не затримується. Агрономічні принципи, які сприяють уникненню цих проблем, полягають у використанні оптимальних доз добрив, а також у використанні точного землеробства для управління змінами вмісту азоту в грунті. Азот і калій є ключовими елементами у досягненні рівномірного травостою з міцним стеблом, яке залишиться стоячим.

Азот - це ключовий елемент, і для досягнення оптимальної норми застосування в усіх частинах поля важливо забезпечити рівномірний травостій під час жнив. Точний план управління азотом слід обчислювати разом із дотриманням високої точності внесення шляхом правильного калібрування обладнання.

Читати по темі: Мистецтво живлення рослин. Азотні добрива, їх види та застосування

Рівномірне дозрівання зерна буде досягнуто за допомогою диференційованого внесення азотних добрив, яке дозволяє врахувати нерівномірність запасів азоту в ґрунті, яку можна спостерігати на багатьох полях.

Ця нерівномірність може бути результатом змішування різних типів ґрунту, використання органічних добрив або виснаження ґрунту після попереднього посіву. При надмірній кількості внесеного азоту рослини будуть довше дозрівати, що в результаті призведе до вилягання посівів.

Неправильний розрахунок строків внесення азотних добрив або норм внесення окремих добрив може також призвести до вилягання. Наприклад, раннє внесення великих доз азотних добрив призведе до збільшення числа пагонів, а потім до занадто щільного листкового покрову. Норма внесення азоту для першого підживлення добре сформованих пагонів озимої пшениці повинна становити не більше, ніж 25% від загального обсягу азотного живлення.

Калій сприяє розвитку більш міцних стінок клітин, отже, солома стає більш міцною. Таким чином, низький рівень калію підвищує ризик вилягання посівів. Вилягання створює ідеальні умови для проростання зерна в колосі, в результаті чого зменшується число падіння Хагберга і погіршуються борошномельні властивості зерна.