Мистецтво живлення рослин. Азотні добрива, їх види та застосування
Зима для рослин - це стрес, тож потрібно завчасно готуватись до весняного відновлення вегетації озимих. Зараз запаси поживних речовин фактично використані, тому навесні ніяк не обійтись без підживлення. Саме час дізнатись більше про види азотних добрив.
Їх класифікують, перш за все, за формами у них власне самого азоту. Загалом азот існує у трьох формах: амонійна (аміачна), нітратна та амінна (амідна).
Завдяки чудовій розчинності азотні добрива можна вносити як до сівби, так і під час неї, а також для позакореневого підживлення. Однак зверніть увагу: амонійна форма легко поглинається ґрунтом, а нітратна інколи переходить у нижні шари ґрунту, що призводить до виключення азоту з процесу живлення. І ще один важливий момент: ефективність азотних добрив збільшується при достатньому забезпеченні фосфором та калієм.
Аміачна селітра
Аміачна селітра – це універсальне високоефективне амонійно-нітратне добриво яке за обсягами використання однозначно займає пальму першості в Україні. Це здебільшого пояснюється широким спектром застосування. Адже це добриво однаково ефективно працює практично на всіх типах ґрунтів, під усі культури, як допосівне, припосівне або добриво для підживлення. Найбільш раціональною і результативною аміачна селітра є при внесенні для весняного підживлення озимих зернових.
Переваги аміачної селітри:
- Легкодоступні та швидкодіючі форми азоту (половина азоту у нітратній формі);
- Інтенсифікує та регулює ріст вегетативної маси рослини;
- Відчутно підвищує показники вмісту білка та клейковини в зерні;
- Покращує врожайність.
Фізіологічно це слабокисла сіль, що швидко розчиняється у воді. Здебільшого аміачна селітра має гранульовану форму. Нітратна форму азоту схильна до вимивання у глибинні шари ґрунту, тобто ставати недоступною для рослин, що, звичайно ж, зводить усі зусилля нанівець. Цей факт дещо ускладнює внесення аміачної селітри для основного удобрення ґрунту. Завдяки рухливості, аміачна селітра підходить для внесення по мерзлоталому ґрунту, адже одразу потрапляє до рослини.
Амонійно-нітратне добриво, що містить азот у співвідношенні NH4:NO3 – 1:1. Виробляється у вигляді білих гранул з жовтуватим або рожевуватим відтінком. Добриво фізіологічно кисле (1ц добрива нейтралізується 0,74ц СаСО3), водорозчинне, гігроскопічне. Застосовується у всіх грунтово-кліматичних зонах при основному, передпосівному удобренні та для підживлення сільськогосподарських культур.
Доцільно застосовувати весною для підживлення озимих, ярих зернових, овочевих культур локально та поверхнево. Не рекомендується застосовувати восени, так як в добриві міститься 50% нітратної форми азоту, що вимивається з ґрунту промивними водами за рахунок опадів.
Вапняково-аміачна селітра
Вапняково-аміачна селітра – висококонцентроване азотне добриво, яке містить кальцій та магній. Головна її цінність у тому, що вона не має ніяких особливих вимог до ґрунтів, географічних зон вирощування чи виду сільськогосподарських культур. Оскільки вапняково-аміачна селітра містить карбонати магнію та кальцію, особлива ефективність спостерігається на кислих і слабокислих ґрунтах.
Переваги вапняково-аміачної селітри:
- Позитивно впливає на ріст вегетативної маси;
- Відчутно підвищує показники вмісту білка та клейковини в зерні;
- Підвищує родючість ґрунту;
- Дуже ефективне на кислих ґрунтах.
Доцільно застосовувати на ґрунтах з підвищеною кислотністю (дерново-підзолистих, сірих лісових та ін.) в умовах Полісся і західної частини Лісостепу України. Вапняково-аміачна селітра не підкислює ґрунт, що обумовлено її нейтральною реакцією завдяки цим особливостям вона широко застосовується в світовому землеробстві.
Добре реагують на підживлення селітрою вапняково-аміачною такі культури, як буряки цукрові, кормові, столові, пшениця озима і яра, кукурудза, ячмінь, ріпаки озимий і ярий, соняшник, соя, горох, кормові боби, конюшина, люцерна, еспарцет, капуста, цибуля, огірки та інші рослини, що потребують слабо кислої реакції ґрунту (рН 6-6,8-7).
Застосовується під усі сільськогосподарські культури поверхнево або локально під час основного внесення і для прикореневого підживлення з обов’язковим загортанням у ґрунт.
Карбамід (Сечовина)
Карбамід – концентроване тверде азотне добрив, що використовується при вирощування зернових, технічних, овочевих, і навіть кормових культур. При використанні у якості позакореневого підживлення, навіть у підвищеній концентрації, карбамід добре засвоюється і не викликає опіків. Оскільки у сечовині найбільший відсотковий вміст азоту, який можуть запропонувати різні види азотних добрив, вона вважається економічно найбільш ефективною і доцільною для застосування.
Переваги карбаміду:
- Регулює ріст вегетативної маси;
- Відчутно підвищує показники вмісту білка та клейковини в зерні;
- Знижує ймовірність ураження рослин хворобами;
- Оскільки азот міститься у амідній формі, виключається можливість його промивання у ґрунт;
- Підвищує врожайність.
Застосовується у всіх ґрунтово-кліматичних зонах при основному, передпосівному удобренні, для прикореневого та позакореневого підживлення сільськогосподарських культур. Висока ефективність добрива спостерігається при позакореневому підживленні сільськогосподарських культур з концентрацією водного розчину карбаміду 3-5%, що обумовлено швидкою трансформацією амідної форми азоту в азотний обмін і відповідно збільшенням вмісту білку в зерні озимої пшениці на 1-3%. Водний розчин карбаміду не викликає опіків навіть при 5 — 10% концентрації розчину. При удобренні карбамідом, його потрібно обов’язково заробляти в ґрунт, щоб запобігти втратам азоту.
Добриво гігроскопічне, зберігається в поліпропіленовій тарі яка не пропускає воду та в сухих складських приміщеннях.
Карбамідно-аміачна суміш (КАС)
Карбамідно-аміачна суміш – висококонцентроване рідке азотне добриво, яке дуже ефективно використовується у зонах недостатнього зволоження. Надзвичайно популярна серед українських аграріїв. Доцільно вносити КАС разом із мікродобривами, рістактивуючими речовинами і засобами захисту рослин (наприклад регуляторами росту).
КАС має цілу низку переваг в порівнянні з твердими азотними добривами, так рослини протягом вегетації забезпечуються трьома формами азоту – амідною, амонійною та нітратною; більш рівномірно і точно вноситься норма азоту; дещо вищий коефіцієнт використання азоту рослинами; можливістю застосовувати в одній баковій суміші мікроелементів та мікроелементів, пестицидів, ретардантів, повна механізація всіх технологічних процесів та знижуються витрати на внесення.
Амофос
Амофос – висококонцентроване, універсальне азотне добриво з вмістом фосфору. Використовується здебільшого в умовах захищеного ґрунту. Оскільки амофос містить фосфор дуже ефективно та доцільно його застосовувати в умовах посухи. На посівах зернових культур кожен кілограм амофосу приносить 10-13 кг прибавки врожаю. Найбільшою популярністю цей вид азотних добрив користується у південно-східних областях України, де переважають ґрунти з високим вмістом калію.
Переваги амофосу:
- Позитивно впливає на процеси розвитку кореневої системи;
- Збільшує посухостійкість рослин та імунітет від захворювань;
- Покращує якість та пролонгує термін зберігання продукції;
- Підвищує врожайність, навіть у роки засухи.
Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Фізіологічно кисле добриво. Застосовується під всі культури на всіх типах грунтів. Краще вносити при посіві і посадках, коли потрібно більше фосфору ніж азоту. Оптимальна норма внесення під озиму пшеницю 1-2 ц/га,під цукровий буряк – 2-4 ц/га, найкраще по стерні перед оранкою. Фосфор амофосу менше зв’язується ґрунтом, ніж фосфор суперфосфату.
Читати по темі: Аміак безводний як альтернатива у зменшенні втрат азоту
Ймовірно причиною цього є утворення амонію, який сприяє розчиненню фосфатів і перетворенню їх у більш доступні для рослин форми. В амофосі фосфор більш рухомий, ніж у суперфосфаті.
Частина інформації була використана з сайту Інституту живлення рослин.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.