Про плюси та мінуси сівби ріпаку у вересні розповіли аграріям

Про це пише Farmer.pl.

Оптимальний термін висіву ріпаку має забезпечити рослинам восени 75-80 днів повної вегетації з температурою вище 5°C. Це дозволяє їм вступити в зимовий стан спокою на відповідній стадії розвитку: з розеткою з 8-12 листків та кореневою шийкою діаметром не менше 10 мм.

Однак ці рекомендації датуються тим часом, коли ріпак вступав у зимовий стан спокою в середині листопада та відновлював вегетацію в березні. Виробники ріпаку помічають, що в умовах зміни клімату та дедалі довших і тепліших зим ріпак, посіяний у серпні, надмірно розвивається до зими. Надмірний розвиток загрожує зимостійкості та вимагає значного коригування габітусу рослин. Через умови кінця літа та осені ріпак, посіяний у серпні, може бути більш схильним до хвороб і шкідників.

Ще близько десятка років тому мало хто розглядав би можливість висіву озимого ріпаку у вересні. Однак сьогодні фермери все частіше використовують це рішення. Часто це викликано збільшенням польових робіт, але так само часто це свідоме рішення виробника.

Досвід дедалі більше показує, що ріпак, посіяний у вересні, дешевший і легший в догляді завдяки меншим вимогам до регулювання рослин та захисту від шкідників і хвороб. У сезони з літньою посухою виробники ріпаку воліють відкласти посів у надії на осінні дощі, а не сіяти ріпак «у пил», без жодної перспективи дощу. Найголовніше, що вересневий ріпак часто дає врожаї, подібні до тих, що посіяні в рекомендовані терміни.

З іншого боку, осінні погодні умови можуть бути непередбачуваними. У такій ситуації посів у вересні позбавляє рослини найтепліших днів серпня. Отже, пізно посіяні рослини не можуть накопичити необхідні ефективні температури, ростуть повільно та не розвиваються достатньо до зими. У разі «атаки заморозків», як це було в останні роки, такий ріпак перебуває під серйозною загрозою. Поганий осінній розвиток часто впливає на здоров’я рослин на пізніших етапах вегетації.

Читати по темі: Технологія вирощування озимого ріпаку: підготовка грунту, сівба, живлення та регуляція росту

Ріпак, посіяний занадто пізно, не тільки менш зимостійкий, але й менш здатний конкурувати з бур’янами, розвиває слабшу кореневу систему, а отже, менш здатний переносити потенційну посуху та менш ефективно розвивається навесні. Якщо в певний сезон ми зіткнемося з несприятливими умовами для рослин, все це може призвести до значного зниження врожайності ріпаку.

Все залежить від того, як розвиватиметься погода. Регіон країни відіграє значну роль у цьому відношенні. У місцях, де можна очікувати довгої та м’якої осені, ризики, пов’язані з пізнім посівом ріпаку, нижчі. Варто додати, що врожайність недосконалого та вимогливого ярого ріпаку часто гірша, ніж навіть ослабленого та запізнілого озимого.

Вже говорять про зміщення рекомендованих термінів посіву озимого ріпаку по всій країні приблизно на п’ять днів від поточних термінів. Практичний досвід показує, що у сприятливі роки сівба ріпаку навіть 10-15 вересня не шкодить рослинам; насправді, іноді це приносить їм користь.

Вирішуючи сіяти ріпак у вересні, варто вибирати гібриди, які характеризуються хорошою початковою силою сходів та сильною здатністю надолужити будь-які відставання та втрати. Також може бути доцільним незначне збільшення норми висіву.

Головна тема

Зміщення сівби озимих зернових на пізні терміни, ріпак без рістрегуляції — вектори посівної на півдні і заході

Олена Басанець, SuperAgronom.com