Агрокліматичні умови сприяють поширенню шкідників, — звіт фітосанітарної служби

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики з посиланням на звіт фітосанітарної служби.

У повідомленні йдеться, що в посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується заселення посівів, відкладання яєць та незначне відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які за чисельності 0,5-2 імаго та 0,5 (Одеська обл.) личинок на м² заселили та пошкодили 1-7% рослин на 12-57% обстежених площ. Переважають личинки І і ІІ віків. Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на м² дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Скрізь, залежно від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, зерновим колосовим культурам завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 3-17% рослин. Середня чисельність фітофага становить 1-5, макс. 10 екз. на колос у південних областях. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.

У південних областях посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5-1 жуків на м² пошкодили до 1% рослин. В ярині шкідливими залишаються п’явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2-15% рослин у слабкому і середньому ступенях.

Повсюди на 7-62% обстежених площ, 1-7% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, сірим довгоносиком, піщаним мідляком, дротяниками.

Горох скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс, у південних областях відмічають літ горохової плодожерки.

Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. Фітофагами пошкоджено до 3% рослин на 4-22% обстежених площ.

У всіх бурякосійних областях триває пошкодження цукрових буряків звичайним буряковим та сірим довгоносиками, за щільності 0,1-0,5, макс. 1 екз. на м² ними пошкоджено у слабкому та середньому ступенях від 2 до 16% рослин. Також рослини цукрових буряків пошкоджують бурякові блішки, подекуди щитоноски, попелиці, крихітки, піщаний мідляк. У центральних та західних областях відмічено шкідливість личинок бурякової мінуючої мухи. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах озимого ріпаку триває шкідливість ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих клопів, блішок, прихованохоботників, осередково оленки волохатої, капустяної стручкової галиці, ріпакового пильщика.

Рослинам ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами.

На 5-37% обстежених площ, 1-8, макс. 12% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий та чорний довгоносики, дротяники, у господарствах центральних та західних областей триває заселення посівів геліхризовою попелицею. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих совок. В Одеській області відмічено літ бавовникової совки.

Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури активно заселяє та пошкоджує колорадський жук, продовжується яйцекладка, на півдні — відродження личинок. У степових та лісостепових областях фітофагом за чисельності 1-8 імаго, 5-8 личинки на кущ пошкоджено 12-25% рослин у слабкому ступені. За умов жаркої погоди (t вище 26°С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин.

У Миколаївській області капусті завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У Волинській області відмічено літ капустяної білокрилки.

Повсюди на неугіддях, забур’янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць першого покоління совки-гамми, капустяної, люцернової, карадрини (помідорної), бавовникової, городньої та інших листогризучих совок.

У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1-4 (Дніпропетровська, Одеська, ін. обл.) екз. на 10 кроків. У крайових смугах неорних земель та багаторічних трав відбувається незначне відродження гусениці фітофага. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.

У південних областях на неорних землях і пасовищах триває розвиток італійського пруса (0,5 екз. на м²) та нестадних (0,5-1 екз. на м²) видів саранових (личинки І вік — 94%, ІІ-6%). Захист посівів доцільний за чисельності на м² 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.

Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Триває живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, медяниць та плодових кліщів. У занедбаних садах шкодять яблуневі молі, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, непарного шовкопряда.