Поширення
Поширена в усіх регіонах вирощування яблуні.
Шкідливість
Крім яблуні пошкоджує плоди груші, сливи, абрикосу, айви, персика, волоського горіха. Втрати плодів яблуні досягають 60 – 70 %. Ця шкода посилюється ще й тим, що більша частина пошкодженого урожаю (до 65 %) буває з периферійної частини крони, яка дає, як відомо, найбільш якісні плоди.
Зовнішній вигляд
Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм, передні крила буруватосірі з фіолетовим полиском, з численними поперечними хвилястими лініями; на кінцях крил по темнобурій овальній плямі з трьома вигнутими бронзовими скибочками; задні крила буруватосірі; в спокійному стані крила складаються у вигляді даху. Яйце розміром 0,9 – 1 мм, округле, плескате, молочнобіле, напівпрозоре; на зеленому фоні листка або плода здається зеленуватим. Гусениця завдовжки 17 – 20 мм, зверху тілеснорожева, з боків і знизу світложовта, голова й передньогрудний щит бурокоричневі, анальний щит вохряножовтий; черевні ноги з одноярусним віночком із 25 – 35 кігтиків, анальні — з 15 – 25 кігтиками; по тілу розкидані сірі бляшки, які мають по одному волоску. Лялечка завдовжки 8 – 12 мм, світлокоричнева з золотистим відтінком; кінець черевця має форму заокругленого конуса з вісьмома гачкоподібними щетинками.
Розвиток
Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах під відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. У молодих садах з гладенькою корою на деревах значне число гусениць зимує у верхньому (до 3 см) шарі ґрунту, переважно біля кореневої шийки. Заляльковування починається за температури понад 10 °С (поріг розвитку). Заляльковування гусениць популяції триває 35 – 40 діб. Ця розтягнутість характерна і для наступних стадій розвитку. Навесні на розвиток лялечки потрібно 14 – 20, улітку — 12 – 16 діб. Початок льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100 – 130 °С і часто збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху суху погоду за температури не нижче 15 °С. Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок триває 2 – 3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Через 2 – 3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Як було встановлено, до 62 – 68 % яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев. Плодючість — 60 – 120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9 – 12, другої — 7 – 9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230 °С з відхиленням в окремі роки від 190 до 280 °С. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2 – 3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Після цього прогризає звивистий хід, в якому линяє вдруге. Третє линяння відбувається в насінній камері, де гусениця живилась насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. Живлення триває на півдні 21 – 23 доби, у Лісостепу — 25 – 30 діб, на півночі ареалу — до 40 діб. У п’ятому віці залишає плід і коконується. У Поліссі й Передкарпатті більша частина гусениць впадає в діапаузу до весни і тільки 10 – 15 % особин заляльковується і дає друге покоління. В Лісостепу і Закарпатті в друге покоління переходить 30 – 40 % гусениць, а в степовій зоні та Криму — 60 – 80 %. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400 – 1500 °С (при порозі 10 °С). У всіх регіонах заляльковування припиняється 10 – 12 серпня, що зумовлено зменшенням тривалості світлового дня до 14 – 15 год, який відіграє основну роль у регулюванні діапаузи. Ходи гусениць у плодах заповнюються бурими сухими екскрементами. Пошкоджені плоди обпадають. Гусениці першого покоління пошкоджують 2 – 3, другого — 1 – 2 плоди. Як показали розрахунки, проведені в умовах Харківської області, з урахуванням усіх особливостей розвитку і виживання шкідника потомство від однієї пари метеликів при двох поколіннях може пошкодити від 700 до 900 плодів яблуні. Значна загибель гусениць відбувається в холодні й малосніжні зими, коли температура повітря знижується до –25…–30 °С з експозицією понад 5 діб. Чисельність і шкодочинність яблуневої плодожерки першого покоління зменшується, коли впродовж 10 – 15 діб під час масового льоту метеликів середньодобова температура повітря встановлюється нижче порогової (+10 °С). На сході України подібне явище спостерігається кожний 7 – 9й рік.
На яблуневій плодожерці виявлено 82 види паразитів із ряду Hymenoptera і 6 видів із ряду Diptera, з яких відкладені яйця заражають 6 видів, гусениць і лялечок — 64 і лялечок — 18 видів. Найчастіше трапляються паразити з родів Pimpla, Gregopimpla, Trichomma, Pristomerus і Diadegma (родина іхневмоніди); Apanteles, Macrocentrus, Microdus і Ascogaster (родина браконіди); Brachymeria, Trichogramma (родина хальциди); Bessa і Eumea (родина тахініди). Однак незважаючи на велике число паразитів, загибель від них яблуневої плодожерки буває незначною. Це пов’язано з прихованим способом життя яблуневої та інших видів плодожерок. Із хижаків плодожерку знищують туруни, щипавки, золотоочки, сонечка, мертвоїди, хижі клопи. У вологу погоду гусениці гинуть від грибних і бактеріальних хвороб.
Заходи захисту
Після закінчення збирання плодів — збирання і знищення залишків пакувального матеріалу; очищення відмерлої кори зі штамбів і сучків на старих деревах; осіння оранка міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах; дезінсекція тари, сходів плодосховищ. Залежно від чисельності шкідника проводять одне або два обприскування інсектицидами проти кожного покоління. Першу обробку здійснюють на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки. Є кілька способів визначення цього строку: при досягненні суми ефективних температур 230 °С при порозі розвитку 10 °С; через 8 – 10 діб після вилову феромонною пасткою 5 метеликів за 7 днів та за спостереженнями за розвитком шкідника в спеціальних ізоляторах, розміщених у кроні дерева. Замість інсектицидів можна застосовувати інгібітори синтезу хітину. Задовільних результатів досягають розвішуванням на деревах спеціальних випарників феромонів (поліетиленові й гумові трубки, кільця, шнури, паперові стрічки з витратою 20 – 100 г/га феромону) з метою дезорієнтації самців. Економічний поріг шкодочинності: для першого покоління — вилов на початку утворення зав’язі за 5 діб 3 – 5 метеликівсамців на феромонну пастку; для другого покоління — вилов у період росту і дозрівання плодів за 7 днів 2 – 3 метеликівсамців на феромонну пастку. Обприскування інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, римоном, к.е., 0,6 л/га, додавати ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га проти кліщів та чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га, дитану М-45, 2-3 кг/га проти парші та тіовіт Джет, в.г., 5-8 кг/га, імпакт, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
