Позакореневе підживлення: чи можна зекономити на основному удобренні?
Як і сезон 2022, наступний для аграріїв, найімовірніше, теж відзначиться оптимізацією витрат на вирощування сільгоспкультур, зокрема витрат на їх удобрення.
За оцінками експертів, прогнозується істотне зниження норм внесення основних добрив, яке може сягнути 40-70%. Передусім це буде стосуватися фосфорних та калійних добрив, що може спровокувати падіння врожайності на рівні близько 20%.
Водночас питання живлення залишається відкритим. За умов зниження норм основних добрив підвищення коефіцієнту використання поживних речовин з добрив та ґрунтових запасів набуває особливого значення.
Зниження собівартості продукції потребує рішень
На наш погляд, основним завданням цього сезону буде не підвищення продуктивності, а зниження собівартості продукції шляхом оптимізації витрат, у тому числі й на мінеральне живлення.
Дієвим інструментом підвищення ефективності використання елементів живлення рослинами є обробка насіння, внесення рідких стартових добрив у борозну (in-furrow) та подальші позакореневі підживлення, що відповідає сучасній концепції 4R — правильний час, форма, місце та доза застосування добрив.
Найкраще поєднувати позакореневе підживлення з основним удобренням. Навіть за умов зниження норми внесення основних добрив на 15-30% (передусім фосфорно-калійних) воно дозволяє рослинам озимих культур сформувати оптимальну біомасу для успішної перезимівлі без втрати продуктивності.
До прикладу, фоліарні обробки можуть бути використані як гнучкий та оперативний спосіб ліквідації виражених симптомів дефіциту елемента живлення, оскільки поглинання поживних речовин листям та реакція рослин відбувається значно швидше, ніж при кореневому живленні. Крім того, таке внесення є більш економічно ефективним, оскільки потребує застосування невеликих кількостей діючих речовин порівняно з ґрунтовими добривами. Але якщо за нормальних умов ці фоліарні внесення спрямовані насамперед на забезпечення рослин мікроелементами, то в умовах сьогодення та зниження норм внесення добрив, позакореневе живлення може застосовуватися і для оперативного забезпечення рослин макроелементами, зокрема фосфором та калієм.
Безумовно, повністю компенсувати винос елементів лише позакореневим підживленням неможливо, треба чітко розуміти, що це має бути доповненням до ґрунтового удобрення. Але в умовах необхідності прийняття антикризових рішень під час вегетації позакореневі підживлення можуть врятувати.
Наслідки незбалансованого живлення на старті для озимих культур
Зниження норм застосування добрив на озимих культурах може призвести до зріджених, ослаблених посівів, які входять в зиму зі слаборозвиненою кореневою системою.
Листкові підживлення доцільно виконувати комплексними фоліарними добривами, що містять збалансовані композиції поживних речовин (макроелементів, передусім фосфору, мікроелементів) та біологічно активних речовин (амінокислот, екстрактів водоростей тощо). Основна мета таких обробок — сприяти розвитку потужної кореневої системи, кращому накопиченню пластичних речовин, підвищенню зимостійкості рослин.
До того ж, в осінній та ранньовесняний періоди низька температура ґрунту на глибині залягання кореневої системи призводить до зниження засвоєння поживних елементів з ґрунтового розчину, тож їх доступність на старті має вирішальне значення.
- Мікроелементи активують ферментну систему, беруть участь у вуглеводному і азотному обміні, підвищують в'язкість цитоплазми та концентрацію клітинного соку, підвищуючи її морозостійкість.
- Збалансоване мінеральне живлення сприяє формуванню достатньої асиміляційної листкової поверхні та потужної кореневої системи, яка здатна забезпечити стійкість озимих до різких перепадів температур в осінньо-зимовий період, утримати запас елементів мінерального живлення, цукрів та білків до весни.
Класичні дослідження впливу міді та цинку на перезимівлю озимих культур на прикладі озимої пшениці показали, що температура повітря –18°С під час кущіння культури призводить до загибелі 30% рослин. Внесення мікроелементів знизило показник до 17%. Схожі результати були отримані данськими вченими після внесення марганцю на зернових (Sidsel Birkelund Schmidt та ін, 2013).
Серед макроелементів дуже важливий для зимостійкості фосфор. Для внесення за технологією In-Furrow доречним буде добриво Квантум Діафан ACTion.
Внесення при посіві Квантум Діафан ACTion сприяє кращим та рівномірним сходам озимих культур, особливо в умовах низьких температур, формуванню більш розгалуженої і потужної кореневої системи. В результаті, прибавка врожайності становить 7-15% (залежно від ґрунтово-кліматичних умов), порівняно з ділянками без внесення рідких стартових добрив.
Роль макро- і мікроелементів у розвитку озимих культур
Кожен елемент живлення має своє фізіологічне значення для забезпечення успішної перезимівлі. Наприклад, азот (N) активізує ріст біомаси та кореневої системи, подовжує тривалість фотосинтетичної активності пігментів, у зернових активізує процеси кущіння. Фосфор (Р) також сприяє кущінню рослин, бере участь в утворенні клітинних мембран, активує розвиток кореневої системи, бере участь у накопиченні цукрів, чим підвищує морозо- та зимостійкість. В умовах збалансованого калійного (К) живлення в рослинах підвищується вміст цукрів та осмотичний тиск клітинного соку, а, отже, і зимостійкість культур. Крім того, в період відсутності опадів К сприяє підвищенню посухостійкості рослин та підвищує міцність клітинних мембран, покращує стійкість рослин до грибкових захворювань.
Важливим є також забезпечення марганцем, цинком, міддю та бором.
- Марганець (Мn) підвищує морозо- і зимостійкість озимих, сприяє підвищенню вмісту цукрів, міцності клітинних стінок, бере участь в окисно-відновних реакціях.
- Цинк (Zn) бере участь у метаболізмі ауксину, що стимулює коренеутворення, задіяний у вуглеводному обміні, синтезі білків, впливає на здатність до поглинання води і транспорту її в рослинах.
- Бор (В) накопичує вуглеводи в клітинних стінках, сприяє росту тканин рослин, накопиченню та транспортуванню цукрів, стимулює діяльність гормонів, поліпшує ріст та розвиток кореневої системи.
До прикладу, у плануванні схеми підживлення озимого ріпаку треба враховувати, що культура гостро реагує на нестачу бору. В разі його дефіциту посіви відстають у розвитку. Рослини здаються «сплющеними» і ростуть повільно. Нові листочки з’являються вже деформованими зі скрученими краями, на старих з’являється червоно-фіолетове забарвлення. Додаткове внесення борних добрив сприяє підвищенню врожайності ріпаку в середньому на 6-7%.
А для розвитку рослин пшениці та ячменю важливіша забезпеченість міддю.
- Мідь (Cu) стимулює утворення лігніну, бере участь в азотному обміні, сприяє фотосинтезу, підвищує тургор клітинного соку та стійкість рослин до хвороб.
З урахуванням особливостей сезону 2022, критичних періодів росту та фізіологічних потреб озимих культур в живленні, НВК «Квадрат» розробила схему застосування добрив ТМ Quantum з акцентом на корекцію забезпечення рослин азотом, фосфором і калієм.
Терміни проведення підживлення озимих
Оптимальною фазою для осінніх позакореневих підживлень озимого ріпаку є фаза 4-6 листків (ВВСН 14-16). Позакоренево вносять комплексні добрива, що містять фосфор, калій, підвищений вміст Zn, Mn та обов’язково бор.
Крім бору, ріпак характеризується високою потребою в марганці (Mn) і молібдені (Мо). За інтенсивної технології вирощування рекомендується додаткове застосування цинку та міді, особливо на легких ґрунтах або з високим вмістом органічної речовини.
Підживлення озимих зернових доцільно проводити разом з обробками ЗЗР в фазу сходів (ВВСН 15-20) або під час формування вузла кущення (ВВСН 21-23) за сприятливих погодних умов та затяжної теплої осені. Підійдуть для цього комплексні добрива з додаванням міді та бору.
Варто відмітити, що для розвитку озимої пшениці особливе значення на старті мають марганець, цинк і мідь. Це зумовлено, зокрема, чутливістю самої культури до цих мікроелементів у осінньо-зимовий період, коли у рослин озимої пшениці часто має місце прихований дефіцит міді. Нестача міді дуже позначається на врожайності зерна.
Важливо для ефективного поглинання поживних речовин дотримуватися умов застосування позакореневих підживлень. Осіннє позакореневе підживлення не рекомендується, коли середньодобова температура повітря нижча +5°С. На момент внесення температура має бути не нижче за +8-10°С.
Винятком є добрива, які містять кріопротекторні речовини, їх можна застосовувати за середньодобової температури +2-5°С. Вони швидко проникають крізь кутикулу листка та захищають рослини від приморозків.
Прикладом такого добрива є Квантум-АміНоФрост, призначений для осінніх та ранньовесняних підживлень. Крім цинку і бору він містить поверхнево-активні речовини, амінокислоти та органічні кислоти, що сприяють стабілізації клітинних мембран за рахунок збільшення вмісту розчинних речовин та зниження температури замерзання, запобігають пошкодженням, викликаних утворенням льоду в клітинах і міжклітинних просторах та активують біохімічні механізми адаптації рослин.
Варіанти для корекції дефіциту елементів живлення
Згідно з результатом Х-туру обстеження сільськогосподарських угідь України, недостатній вміст рухомого цинку мають 90,7% площ, міді — 32,5% угідь і марганцю — 12,5%.
Для екстреної корекції дефіциту елементів живлення підійде висококонцентроване фоліарне добриво Квантум ФосАктив рН з підвищеним вмістом фосфору, додатково збагачене магнієм, сіркою та містить екстракт морських водоростей для стимулювання розвитку кореневої системи, підвищення стресостійкості та засвоєння елементів живлення з ґрунту.
За рахунок буферизуючих властивостей та низького рівня рН добриво придатне для використання разом з лужними добривами та ЗЗР, чутливими до лужного гідролізу. Ефективним також є його використання з добривами на основі бороетаноламіну, наприклад, Квантум-Бор Актив, Бор Класік, Бор Актив+Мо (в бакових сумішах з фунгіцидами та морфорегуляторами).
Для додаткового азотного живлення рекомендовано внесення Квантум ФосАктив рН разом з добривом Квантум ПОВІЛЬНИЙ АЗОТ, що поєднує у собі легкодоступний азот для швидкого відгуку і повільно діючий азот для пролонгованої дії.
- Для усунення дефіциту мікроелементів — Квантум ТРІО або Квантум СІЛВЕР;
- Для стимулюючого ефекту — Квантум ЕкстраФос, Квантум СІАмін;
- Як антистресант — Квантум АміНоФрост та Квантум АміноМакс для пізньовесняного періоду.
Щодо рентабельності позакореневого підживлення, то на озимій пшениці застосування добрива Квантум СіАмін, яке містить 21% екстракту водоростей, сприяло підвищенню врожайності на 6-22%, що дорівнювало $60-80/га додаткового прибутку. Залежно від умов року Квантум АміноМакс 200 (містить 20% амінокислот, макро- та мікроелементи) підвищує врожайність на 4-8% ($20-30/га).
При застосуванні амінокислотних продуктів АміноМакс 200 та АміНоФрост на озимому ріпаку отримали прибавку врожайності на рівні 7-10% та додатковий прибуток $70-80/га.
Роль біостимуляторів
Можливості біостимуляторів часто недооцінюють, але вони є гарним інструментом для підвищення стійкості рослин до стресів та покращення ефективності живлення. Наприклад, екстракти морських водоростей стимулюють ріст коренів і, таким чином, забезпечують контакт кореневої системи з більшим об'ємом ґрунту, підвищуючи солюбілізацію поживних речовин ґрунту та покращуючи процеси поглинання елементів, завдяки чому рослина отримує більшу кількість поживних речовин із ґрунту. Амінокислотні біостимулятори здатні стимулювати асиміляцію нітратів.
Для осінніх та ранньовесняних підживлень озимих культур ми рекомендуємо застосовувати концентрований екстракт морських водоростей Квантум СІАмін для стимуляції росту кореневої системи та покращення засвоєння елементів живлення з ґрунту. Для підвищення стійкості рослин до пошкоджень низькими температурами Квантум АміНоФрост, який містить кріопротекторні компоненти, амінокислоти, бор та цинк, що сприяють накопиченню вуглеводів та синтезу фенольних сполук.
На наш погляд, в умовах цього складного сезону, коли існують великі ризики зменшення внесення добрив у ґрунт, застосування біостимуляторів буде дієвим засобом покращення використання рослинами ґрунтових резервів поживних речовин. Зокрема, застосування фоліарних добрив та біостимуляторів на доповнення до основного живлення дозволяє рослинам сформувати добре розвинену кореневу систему з високою здатністю до поглинання елементів із ґрунту та забезпечує високу продуктивність рослин без зростання собівартості одиниці продукції.
Сергій Полянчиков, директор з розвитку НВК «Квадрат»
Ольга Капітанська, к.б.н., керівник науково-дослідного відділу НВК «Квадрат»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
