Добрива

3900

Добрива — це різноманітні мінеральні та органічні речовини, які містять необхідні для рослин поживні компоненти і вносяться в ґрунт для підвищення його родючості. Їх класифікують за способом виробництва, хімічним складом, фізичним станом дії на ґрунт і рослини, походженням.

За способом виробництва розрізняють:

Місцеві (їх виробляють безпосередньо в господарствах – це органічні добрива).
Промислові (їх виробляють на хімічних заводах – це мінеральні добрива).

Мінеральні добрива за хімічним складом поділяються на:

Прості (що містять один елемент: азот або фосфор, або калій).
Комплексні (що містять два або декілька елементів живлення: азот, фосфор, калій).

До місцевих добрив належать органічні добрива: гній, гноївка, пташиний послід, торф, а також вапнякові туфи, зола та інші.

Читати по темі: Підходи до систем живлення рослин: що змінилось за останні 20 років?

Мінеральні добрива переважно містять елементи живлення у вигляді неорганічних сполук, а також деякі органічні речовини, що виробляються промисловістю, наприклад, сечовина (карбамід) та продукти її конденсації з формальдегідом (уреаформ)

Комплексні добрива поділяють на складні, змішані і складнозмішані.

Складні добрива містять два або більше елементів живлення у молекулі хімічної сполуки, з якої складається добриво (наприклад, амофос, діамофос та інші). Їх отримують в результаті взаємодії вихідних хімічних речовин, а також сумісною кристалізацією або сплавленням компонентів.
Змішані добрива − це механічна суміш простих та складних добрив у певному співвідношенні.
Складно-змішані добрива добувають змішуванням готових простих добрив та введенням у суміш рідких і газоподібних продуктів (нітрофос, нітрофоска, амонізований суперфосфат)

За фізичним станом мінеральні добрива поділяють на тверді і рідкі.

Тверді добрива залежно від розміру часточок поділяють на порошкоподібні (розмір часточок < 1 мм) і гранульовані (1…4 мм).
Рідкі добрива отримують розчиненням у воді простих та складних добрив або взаємодією розчинів хімічних реагентів. Суміші на основі рідких добрив, які частково містять тверді компоненти, називають суспендованими добривами.

За характером дії на рослини бувають добрива прямої і побічної дії.

Добрива прямої дії вносять безпосередньо в ґрунт для забезпечення рослин потрібними елементами живлення. Це – азотні, фосфорні, калійні і мікродобрива.
Добрива побічної дії вносять для поліпшення властивостей ґрунту і мобілізації в них поживних речовин. Наприклад, вапнякові добрива і гіпс поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту, його водний і поживний режим і тим самим впливають на врожайність сільськогосподарських культур.

Читати по темі: Мікродобрива: ґрунтове чи листкове внесення? Ефективність, доцільність, особливості

За характером дії на ґрунт добрива поділяють на фізіологічно лужні (підлужують ґрунт) і фізіологічно кислі (підкислюють ґрунт).

Фізіологічно лужними називають добрива, з яких рослини швидше вбирають аніони, а катіони, залишаючись у ґрунті, підлужують його (натрієва та кальцієва селітри).
Фізіологічно кислі − це добрива, з яких рослини використовують катіони; аніони підкислюють ґрунт (сірчанокислий амоній, хлористий калій та аміачна селітра).

За концентрацією діючих речовин розрізняють мінеральні добрива низькоконцентровані (до 25%), концентровані (25…60%) та висококонцентровані (понад 60%).