Чому без озимої пшениці у сезоні 2022-23 не обійтися? Аргументи фахівця
Озима пшениця — королева зернових колосових, а Україна — один з найбільших експортерів її зерна. Торік валовий збір озимої пшениці склав 31,8 млн т, а доля експорту становила 63% (20,1 млн т).
Зважаючи на експортні можливості України на сьогодні і, як наслідок, цін на зернові, посівні площі під ними в сезоні 2022-23 вірогідно скоротяться. Такі прогнози висувають аналітики. Проте попит на зерно в світі є і він навряд чи скоротиться.
Також є потреба у попередниках! Тож, якщо не озима пшениця, то що навзамін? Треба гарно обміркувати. А поки ще є час на роздуми, можна ознайомитися з базовими критеріями вибору сорту озимої пшениці для різних кліматичних зон. Більше про це та про те, чому без озимої пшениці в сезоні 2022-23 нам не обійтися, ми поговорили з Сергієм Петровичем Старишко — заступником директора корпорації «Степова», що займається вирощуванням сортів озимої пшениці вітчизняної селекції.
Чи буде попит на озиму пшеницю в 2023 році?
«Експорт наразі ускладнений, але вже є багато напрацювань, щоб розв’язати це питання, тож він буде розширюватися. До того ж, світ буде шукати шляхи доставки зерна, щоб запобігти голоду. Зараз вирішення цього питання відбувається повільно, оскільки всі ситі. Але якщо голод стукатиме в двері, люди приймуть додаткові рішення, можливо навіть щодо охорони зернових суден», — говорить Сергій Петрович.
Щодо попиту, то урожай озимини, який буде закладений цього року, Україна отримає на наступний 2023 рік. До цього часу ситуація на фронті може суттєво змінитися і є ймовірність, що війна до зими закінчиться і зерно знайде покупця. Світовий попит у пшениці потрібно буде задовольнити. Відповідно, ціна піде вгору. Можливо, цьогоріч сіятимуть озимої пшениці менше, але все одно сіятимуть.
«У довготривалій перспективі нам потрібні попередники. Особливо, якщо мова йде про господарства степової зони. А що крім озимої пшениці ми посіємо?, — каже він. — Залишається тільки соняшник, але монокультура — це не вихід. З’являться швидко хвороби і ми зайдемо в глухий кут. Те саме й у випадку Лісостепу. А втім, уже вся Україна стала зоною недостатнього зволоження»
Але аграрії степової зони більше обмежені в можливостях вирощування. Якщо мова не йде про зрошення. Соя та інші бобові культури без зрошення у степовій зоні дають низькі врожаї, аналогічно ярий ячмінь та яра пшениця. Передумовою цьому, зі слів фахівця, недостатня кількість помірних температур у березні-квітні для нормального розвитку вторинної кореневої системи цих культур.
«На лише первинних корінцях високої врожайності не отримати. Навіть якщо далі підуть сприятливі погодні умови, то 12-15 ц/га — це максимум, — аргументує він. — Саме тому у Степу скорочують посіви ярого ячменю, водночас збільшуючи під озимим. До того ж, зими стали м’якішими. Раніше озимий ячмінь часто вимерзав і урожайність в нього більша на 25-40%, ніж у ярого в цій зоні. Культура стала більш цікавою аграріям Степу з економічної точки зору»
Як вибрати сорт озимої пшениці відповідно до зони вирощування?
В асортименті корпорації «Степова» на сьогодні 9 вітчизняних сортів озимої пшениці одеської та миронівської селекції. Перше, на що Сергій Петрович радить зважати у виборі сорту — посухостійкість.
«У північних та північно-західних регіонах водний режим кращий, ніж у Степу, де ми вирощуємо сорти озимої пшениці. Та все ж, до вибору сортів для вирощування і продажу ми завжди підходимо зважаючи на посухостійкість. Волога у нас — лімітуючий чинник. Тож, сорти, які пройшли відбір за критерієм посухостійкості в нас у Степу, будуть добре себе почувати і в інших зонах. Наразі всі сорти озимої пшениці, які продає «Степова» є посухостійкими», — відмітив фахівець.
Для випробування в компанії беруть по півтонни 5-7 сортів високих репродукцій і висіваючи, порівнюють за посухостійкістю та врожайністю.
Критерій 2 — висота рослин
У зонах, де багато опадів, Сергій Петрович радить обирати низькорослі сорти або навіть карликові. Оскільки в період дозрівання є ризик вилягання високорослих сортів, особливо, якщо внесена велика кількість добрив. Для Степу карликові сорти не рекомендовані, на що теж є причини.
«Якщо сума ефективних температур навесні буде більшою, ніж зазвичай, що часто спостерігається в Степу, є ризик, що карликові сорти сформують настільки низькі стебла і це внеможливить процес збирання», — пояснив Сергій Петрович.
Існує тенденція, коли аграрії обирають сорти, які на вегетативну масу використовують дещо менше вологи, більше — на генеративні органи. Тобто більш економно витрачають вологу. В асортименті компанії «Степова» теж є такі. Це новий сорт Фортеця, а також середньостиглі сорти Катруся Одеська, Оранта Одеська і Октава Одеська. Вони не зовсім короткостеблі, але нижчі порівняно до традиційних сортів, висота — 84-95 см (Катруся Одеська) та 104-112 см (Оранта і Октава Одеські).
Для прикладу, висота сорту Фортеця на 20 см нижча від сорту Богдана і становить 90-95 см.
Лідерами продажів серед безостих сортів є Подолянка і Богдана, вони є типово середньорослими, морозостійкі і посухостійкі. Зокрема, Богдана характеризується середньою стійкістю до основних хвороб, не вилягає, має досить товсту соломину, придатна до інтенсивної технології вирощування. Популярна по всій території України.
Подолянка — середньостиглий сорт, який, за словами Сергія Петровича, є більш універсальним. Урожайність цього сорту не знижується навіть за розміщення після соняшника. Тобто, є можливість розміщувати її як за кращими, так і за гіршими попередниками без втрати продуктивності.
«Існують сорти озимої пшениці, які проявляють весь свій генетичний потенціал лише за певних умов. А є сорти, на які можна покластися завжди. Можливо, вони не кожного року перші в рейтингу за врожайністю, можуть бути треті або четверті, але й не останні. Такі можна рекомендувати для різних умов вирощування, зокрема для не надто технологічно розвинених господарств, які не можуть дозволити вносити велику кількість добрив. У такому разі можна обирати сорт, який дасть на 3-4 ц/га менше, але він дасть їх без великих інвестицій. Зокрема, Подолянка — класичний вирівняний сорт, відбори проводилися з F5. Він адаптований для будь-яких умов, зокрема для вирощування за бідних рівнів мінерального живлення», — пояснює він.
Критерій 3 — стійкість до хвороб
Наступним критерієм вибору сорту є стійкість до поширених хвороб. Зважати потрібно на те, що основні хвороби різняться залежно від ґрунтово-кліматичних умов.
«У Степу переважають сажкові хвороби, фузаріоз проявляється лише за умови пізніх опадів. Що стосується сажкових хвороб, вони зберігаються на насінні, а тому важливо купувати його в господарствах, де ведеться постійний контроль за поширенням цих хвороб. У Степовій ми кожні 3-4 роки міняємо протруювач, щоб уникнути прояву резистентності патогенів. Користуємося багатокомпонентними препаратами. Зазвичай, проводимо не менше двох фунгіцидних обробок для боротьби з комплексом хвороб», — говорить Сергій Старишко.
Спори патогена летючою сажки потрапляють під оболонку насіння під час цвітіння, тому помітити його одразу дуже важко. Задля уникнення поширення патогена потрібні жорсткі профілактичні заходи, що передбачають комплекс мір. Зокрема, не можна запускати на збирання ураженої пшениці комбайн, який піде потім в насінництво, додає фахівець. Адже комбайн може стати джерелом інфекції. Також важливо дотримуватися сівозміни.
Всі сорти озимої пшениці, які вирощують в компанії, характеризуються високими балами стійкості до основних хвороб. Сорти, що не пройшли випробування за критерієм на полях Степової, виключаються для запобігання акумуляції інфекції в ґрунті.
Критерій 4 — морозостійкість
Особливість Степу — різко континентальний клімат, коли холодно взимку та спекотно влітку. Часто трапляються безсніжні зими.
«Всі сорти, які ми вирощуємо, загартовуються в таких умовах. І якраз-таки клімат є причиною, чому у Степу не користуються популярністю іноземні сорти. Справа в тому, що вони зазвичай вирощуються і проходять випробування у більш м’якому кліматі. Цьогоріч, наприклад, в нас «провалилися» всі іноземні сорти», — пояснює Сергій Петрович.
Вона додає, що сорти одеської селекції завжди вигідно відрізнялися високою посухо- і морозостійкістю, тому користуються більшим попитом. Миронівські сорти — інший екотип, зазвичай відрізняються високорослістю.
Сорти озимої пшениці для інтенсивної технології вирощування
Є в асортименті Степової сорти, придатні для вирощування за інтенсивної технології. Вони позитивно реагують на підвищені дози добрив, попередники та віддячують високою врожайністю.
Це, зокрема, вищезгаданий сорт Фортеця, рекомендований виробником для Лісостепу і Полісся. Він витримує більш пізній термін сівби. Його висота — 90-95 см, врожайність — 83-110 ц/га, період вегетації — 271-275 діб. Стійкість до вилягання, осипання та посухи оцінюється у 8-9 балів, до хвороб — 7-9. Вміст клейковини — 29-34%, білка — 13,5-14%.
На полях компанії його тільки почали його розмножувати, але для продажу він доступний. Наразі у наявності під реалізацію є 200-300 т.
Технологічний супровід і контроль якості продукції
«У разі необхідності ми готові надати клієнтам консультацію щодо вирощування сортів озимої пшениці, які ми продаємо. Адже ми маємо 10 тис. га землі та фахівців з багаторічним досвідом.
В компанії мають два насіннєвих заводи Petkus і Cimbria, оснащені очищувальними системами високої якості, які додатково очищаються для уникнення змішування сортів.
Загалом же, якість насіння сортів озимої пшениці, що вирощує Степова, відповідає стандарту ІСТА та користується попитом. Сергій Старишко пояснює це, насмаперед, універсальністю і гнучкістю сортів. Квінтесенція Степової: те, що в Степу може забезпечити оптимальний результат, дасть кращий результат всюди по Україні. Серед інших важливих параметрів — висока сортова чистота посівного матеріалу, яку гарантує компанія та його здоров’я завдяки комплексному захисту від хвороб і шкідників.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
