Забезпечення весняної посівної-2022: проблеми та можливі шляхи їх вирішення

Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group:

Хотів би зупинитися на деяких загальних речах, на питаннях, які часто задають нам виробники.

Логістика

Звичайно, нинішня посівна кампанія проходить переважно на відносно тихій мирній території. Але проблем залишається багато. Передусім — дефіцит МТР, пов'язаний, зокрема, з логістикою. Більшість компаній мали центральні склади, які переважно зосереджені навколо Києва (північний схід, західна частина Києва). Відповідно, вони опинилися на території, де донедавна проводилися бойові дії. На щастя, багато компаній налаштували свою роботу й організували склади на не окупованій західній частині України. І, відповідно, розпочали завозити продукцію з-за кордону, переважно з Європи: нові партії насіння і ЗЗР. Тому ця проблема вже поступово вирішується. З затримкою певною, але все-таки вирішується.

Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group

Обробіток ґрунту

З одного боку, ми будемо відчувати нестачу пального. Але з іншого боку, основні витрати пального на вирощування сільгоспкультур йдуть на основний обробіток і збирання врожаю, а точніше — його вивезення. Посівна кампанія не є найбільш затратною з точки зору використання ПММ. Адже основний обробіток в господарствах, у яких проводять операції оранки і глибокого розпушування, здійснили з осені. Тобто залишається порівняно небагато — вирівняти ґрунт, підготувати його до сівби і власне посіяти.

Щодо економії на підготовці ґрунту, тут є свої особливості. Культури дрібнонасінні, такі як ріпак (яких відносно небагато в Україні сіється), більш вимогливі до висіву і цим знехтувати не можна буде. Якщо ж ми говоримо про культури з крупним насінням (соняшник, кукурудза), то тут є можливість зекономити. Хоча ця економія все ж не буде суттєвою, це з одного боку. А з другого — значне відхилення від технології вирощування культури для забезпечення її потреб буде в підсумку призводити до зниження її урожайності. Тому, намагаючись заощадити, все ж потрібно старатись зробити все якомога якісніше, вчасно й у потрібному обсязі.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Мінеральне живлення

Підживлення озимих культур до початку війни практично вже завершено. Для внесення складних добрив наші аграрії переважно використовують імпортні, які вже були завезені в довоєнний період. Тож більшість господарств ними забезпечені. Що стосується економії, то заощадити легше буде господарствам, де більш родючі ґрунти (темно-сірі, чорноземи) із вмістом гумусу 4,5-5 і більше. Тут можна скористатися запасами, які накопичилися в ґрунті за їх систематичного внесення. Відповідно, за попередні два-три роки там є ще накопичені перехідні залишки, які рослина використає цьогоріч.

Натомість не вийде зекономити на піщаних і супіщаних ґрунтах. Тому тут потрібно за можливості внести і складні стартові добрива, й азотні.

Внесення добрив

Насіння

На наявність певних позицій посівмату війна вплинула найбільше. Водночас тут маємо різні способи оптимізації.

Загалом, розраховуючи норми висіву, потрібно зважати на технологічні потреби культури та гібриду чи сорту, а також на запаси продуктивної вологи, яка є в ґрунті. Якщо говорити на загал, то в цьому році вони дещо менші порівняно з минулим. Кращі, ніж в 2020-му, але гірші, ніж у 2021-му. На переважній території України на початку квітня пройшло 15-20 мм опадів, але до цього часу морозні ночі та вітряні дні призводили до втрати і так малих запасів вологи у ґрунті. Саме тому, визначаючи норми висіву, повторюсь, потрібно буде керуватися запасами вологи у ґрунті.

Втім, багато хто запитує, чи можна взагалі зменшити норму висіву, щоб просто зекономити. Вважаю, що це не буде найкращим виходом з ситуації. Якщо у вас немає змоги зараз придбати якесь «топове» насіння сорту/гібриду інтенсивного типу з високим потенціалом врожаю, то купіть щось більш пластичне, але посійте з тією нормою, яка потрібна у вашому регіоні, за ваших умов. 1-2 тис. насінин/га з точки зору фінансів не принесе вам відчутної економії, але призведе до істотного зниження врожайності. Тому норм висіву потрібно дотримуватися згідно з рекомендаціями.

Сівба

Системи захисту

На жаль, не вдасться зекономити на контролі бур’янів, тому що забур’яненість призведе до втрати щонайменше 20-30%, а то і більше врожаю. Можна скоротити витрати на інсектицидну групу, коли ми вже не будемо працювати превентивно, якимись системними чи складними продуктами, які мають у своєму складі і системну, і контактну речовину. Але у такому разі потрібно постійно моніторити поле і вносити інсектициди по факту виявлення загрози.

Контроль хвороб у посівах — це найбільш затратна стаття у системі захисту. Неповний контроль хвороб призведе до істотного зниження врожаю, іноді до 50-70%. Але якщо ми говоримо про економію, то наша система захисту має виглядати, як піраміда, де ми можемо зекономити на пізніх фазах розвитку рослин, але робимо якнайкращий фунгіцидний захист на старті, на ранніх етапах розвитку. Якщо ж піраміду перевернути, то вийде, що поки ми дочекаємося, до прикладу, прапорцевого листка, вже не буде що захищати.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Запитання від глядача відеочату з Сумщини:

1. У тільки що звільненому регіоні проблема з постачанням, зокрема, ЗЗР. Які перспективи налагодження логістики?
2. Навіть якщо вдасться провести нормально посівну, які ціни будуть на товарну продукцію?

Олександр Хмелюк:

1. Щодо логістики із забезпечення насінням і ЗЗР у сезоні. За нашу компанію скажу те, що в нас все закуплено і минулого тижня ми вже виїхали працювати навіть на прифронтових територіях. В переважній більшості ми доставляємо замовлення до прифронтових територій, а далі фермери домовляються з торговими представниками про місце доставки і виїжджають до них забирати замовлення. Ми постараємося повністю виконати свої зобов’язання по договорах.
2. Щодо цін, то вони будуть високі як ніколи, тому що зменшення виробництва в Україні, як це зараз прогнозують, закономірно призведе до підвищення цін на світовому ринку. Й начебто нам це вигідно. Але питання полягає не стільки в ціні, як у логістиці. Скільки нам дозволять вивезти і яким шляхом. Чи відкриються морські шляхи (на що ми зараз дуже сподіваємося)? Чи доведеться транспортувати автомобільними шляхами до Балтики й навколо Європи везти збіжжя до Азії та Африки? Відповідно, навіть якщо дорога буде прокладена, то ціна транспортування буде значно дорожчою, ніж це було до війни, коли ми могли транспортувати з Чорного моря. Спрогнозувати ціни на ринку України наразі досить складно.