Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Господарство скоротило норму азоту під озиму пшеницю на 50 кг/га завдяки біоживленню
Пошук оптимізації технологій та скорочення застосування мінеральних добрив, які займають вагому частину у собівартості вирощуваного врожаю, дедалі більше спонукає аграріїв звертати увагу на біопрепарати. Як і в будь-якій технології тут потрібно зважати на всі нюанси.
Про це йдеться у матеріалі «Найазартніші аграрії не вносять азот. Неупереджена думка про біоживлення» на Kurkul.com.
Доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, Віталій Волкогон пояснює, що дія біопрепаратів еквівалентна впливу певної дози мінеральних добрив. Відбувається це тому, що рослина краще засвоює діючу речовину з добрив. Простіше кажучи, біологія не додає поживних речовин, а допомагає краще використати те, що є в повітрі, ґрунті та внесених добривах.
«Застосування біопрепаратів може зменшити норми мінеральних добрив для небобових культур. У середньому, за нашими спостереженнями і зарубіжними публікаціями, які я аналізував, це 30-40 кг/га діючої речовини азотних добрив і в межах 15-25 кг фосфорних і калійних», — каже Віталій Волкогон.
Водночас азотфіксатори для пшениці, кукурудзи, соняшнику чи ріпаку не беруть на себе все азотне живлення, як бульбочкові бактерії на сої. Вони допомагають рослині краще використати внесений азот. За оцінкою Віталія Волкогона, це дає змогу скоротити норму азотних добрив у середньому на 30-40 кг д.р. на гектар.
Схожу цифру називає і Павло Маменко, керівник напряму біологічних систем живлення і захисту рослин «Санагро Україна». За його словами, азотфіксатор для технічних і зернових культур забезпечує рослину 30-50 кг азоту на гектар і водночас допомагає їй краще засвоїти вже внесений мінеральний азот. Скільки саме вийде, залежить від культури, вологи, температури ґрунту й вмісту органіки.
Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році
Найбільше отримує кукурудза: у неї тривала вегетація, вона росте в теплі й має розвинену кореневу систему. Соняшник і ріпак тримаються в середині діапазону. Пшениця ж ближче до нижньої межі, бо значна частина її вегетації припадає на прохолодний період, коли бактерії менш активні.
Як приклад він наводить СФГ із Дніпропетровщини. Восени 2025 року там обробили насіння озимої пшениці азотфіксатором, а навесні 2026-го, на початку відновлення вегетації, застосували антистресант. Азотних добрив в господарстві внесли на 50 кг/га менше і зібрали 4,7 т/га пшениці проти 4 т/га на класичній технології.
Є й ситуації, коли урізати азот, за словами Павла Маменка, не можна за жодних умов:
- перше весняне підживлення озимих, особливо після слабкої перезимівлі: рослині потрібен азот «тут і зараз», а бактерії в холодному ґрунті ще малоактивні;
- ріпак навесні, бо на старті вегетації він має найбільший апетит до азоту;
- пшениця на якісне зерно: пізнє підживлення на білок біологія не замінює;
- бідні, легкі, малогумусні ґрунти, де бракує органіки для живлення самих бактерій;
- поля з великою масою решток кукурудзи чи соняшнику: поки вони розкладаються, мікрофлора тимчасово зв'язує азот, і без мінерального живлення культура голодуватиме;
- холодна весна: невелика стартова доза потрібна навіть з азотфіксатором.
Окремо він застерігає від спроби «підстрахуватися».
«Високі дози мінерального азоту не вбивають бактерії азотфіксатора й не «вимикають» препарат. Проте коли довкола коренів надлишок легкодоступного нітратного чи амонійного азоту, бактерії менше фіксують азот з повітря, і ефект азотфіксації реалізується не повністю. Тому «внесу повну норму й ще азотфіксатор для страховки» — це гроші на вітер. Біологія найкраще працює тоді, коли норму мінерального азоту свідомо зменшено», — пояснює Павло Маменко.
Тож азотфіксатор дає змогу скоротити норму азоту на 30–50 кг/га, але лише там, де ґрунт вологий і живий, а рослина не потребує азоту негайно.
Читати також: Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату
