Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Вірус мозаїки турнепсу знижує стійкість ріпаку до грибних хвороб
Дослідники з Університету Західної Австралії виявили основні вразливості в сучасних стратегіях захисту сільськогосподарських культур. Зокрема, вони досліджували вплив коінфекції вірусно-грибними патогенами на ріпак (канолу), пише AgroPages.
Було виявлено, що попередні вірусні інфекції вірусом мозаїки турнепсу у рослин каноли спровокували зниження стійкості до фомозу (сухої гнилі ріпаку), спричиненого найшкідливішим грибним патогеном Leptosphaeria maculans.
У проєкті, реалізованому кандидатом наук Університету Вашингтона Нурайзатом Абідіном з Брунею, було протестовано листя інфікованих вірусом рослин сорту, який має стійкість до одного домінантного гена грибка або до полігенної стійкості гриба. Провели обприскування спорами гриба в ретельно змодельованих польових умовах.
Читати також: Що може знищити озимий ріпак до зими: основні проблеми ранніх фаз
Було встановлено, що у сорту каноли з полігенною стійкістю попереднє вірусне зараження грибним штамом, який не порушує стійкість, призводить до повного руйнування цієї стійкості — від повної відсутності симптомів до появи дуже виражених симптомів грибної хвороби. Полігенна стійкість — це стійкість рослин до хвороб, яка визначається не одним, а декількома генами.
Руйнування стійкості у сорту з моногенною стійкістю також було значним.
У різних комбінаціях грибних штамів, що долають стійкість, та тих, що її не долають, втрата стійкості, спричинена коінфекцією вірусом та грибм, збільшила симптоми некротичних грибних хвороб у 7,4 разу в сорту з резистентністю до одного домінантного гена та в 3,7 разу в сорту з полігенною резистентністю.
Читати також: Озимий ріпак восени: на чому не можна економити за обмеженого бюджету
Як кажуть дослідники, попередня вірусна інфекція діяла як «саботажник», спричиняючи порушення грибкової стійкості хазяїна у рослинах із сумісною інфекцією, зазначили дослідники.
«Це дослідження стосується важливого та відносно маловивченого аспекту фітопатології: взаємодії вірусно-грибних патогенів та їхнього впливу на стійкість рослини, коли обидва патогени заражають одні й ті ж рослини в полі», — пояснив Нурайзат Абідін.
Дослідження показало, що оцінка стійкості рослини-господаря до одного патогену окремо може значно переоцінити стійкість культури, враховуючи, що вірусні та грибyі коінфекції часто трапляються природним чином у польових умовах.
Дослідники зазначають, що ці висновки підкреслюють критичну необхідність для вчених-аграріїв та селекціонерів рослин враховувати сценарії коінфекції вірусів та грибів, щоб запобігти серйозним втратам врожаю та розробити більш стійкі сорти сільськогосподарських культур.

