Олександр Хмелюк: Застосування ЗЗР — інвестиція, яка має окупитися

Тож SuperAgronom.com поспілкувався з паном Олександром, аби дізнатись про його шлях в агрономії та погляд на сучасні актуальні проблеми фахівців цієї сфери.

Олександр Хмелюк вже майже 30 років у сільському господарстві. Навчався у тоді ще Кам’янець-Подільському радгосп-технікумі на відділі «Агрономія», а згодом у Подільській державній аграрно-технічній академії на «Агрономічному факультеті». Трудову діяльність почав у 1999 р. агрономом насіннєводом у КСП ім. Дзержинського Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, і до сьогодні весь його досвід так чи інакше пов’язаний із сільським господарством, зокрема агрономією.

Олександр Хмелюк, менеджер з розвитку агротехнологій у західному регіоні LNZ Group

SuperAgronom.com: Ви працювали викладем у навчальних закладах. Який досвід отримали завдяки викладанню? На якому рівні тоді і зараз Ви оцінюєте підготовку майбутніх спеціалістів?

Олександр Хмелюк: Працював завідувачем навчально-дослідного поля Коледжу ПДАТУ, де студенти набували практичного досвіду з агрономії. Ще навчаючись у аспірантурі, паралельно із науковою роботою, я почав викладацьку діяльність, мені доручили читати курс «Фізіології рослин». Мені довелося багато часу і уваги приділити підготовці до занять, адже навчався все-таки на агронома, а не біолога. Ніколи не ставив за мету, щоб студенти «зазубрили» якісь визначення чи правила, моєю метою було навчити їх розуміти процеси росту та розвитку рослин. Такий підхід спонукав і мене до переосмислення підходу до технології вирощування культур та агрономії в цілому. Адже метою технології — є забезпечення потреби культури. Знаючи біологічні особливості та вимоги культури до умов навколишнього середовища, співставляючи, що потрібно і що маємо — ми отримуємо те, що потрібно зробити, тобто технологію.

Підготовка сучасних фахівців-аграріїв досить трудомісткий та наукоємний процес. Зараз маємо ситуацію, коли студентам не вистачає практики в сучасних умовах аграрного виробництва, часто спостерігається відсутність самомотивації та нерозуміння цінності і важливості студентських років у формуванні майбутньої кар’єри.

Олександр Хмелюк

SuperAgronom.com: Хто, за вашими спостереженнями, більш гнучкий у прийнятті рішень та застосуванні нових технологій — агрономічна молодь чи досвідчені агрономи?

Олександр Хмелюк: Гнучкість у прийнятті рішень приходить із набуттям досвіду, який має бути різноманітним. Щодо застосування нових технологій, як на мене, визначальним є не вік, а прагнення пізнавати щось нове і розвиватись. Звичайно, молоді легше опановують різні гаджети, проте це лише інструменти. Фундаментальні речі залишаються незмінними, як-от біологія культури, вплив факторів навколишнього середовища та їх взаємодія.

SuperAgronom.com: Яким технологіям обробітку ґрунту надаєте перевагу, чи випробовуєте в себе no-till, strip-till чи схиляєтесь до класичних методів?

Олександр Хмелюк: Я не віддаю переваги якомусь одному способу обробітку ґрунту. Кожен із них має свої переваги та недоліки, його слід вибирати виходячи із конкретних умов господарства, а краще поля. Інтенсивність обробітку ґрунту, головним чином, залежить від механічного складу: чим важчий ґрунт — тим більш інтенсивного обробітку він потребує і навпаки. Років 15 назад багато хто з аграріїв перейшов на no-till, проте коли не отримали бажаного результату, вимушені були повернутись до класичної системи обробітку ґрунту. Вони не врахували всі фактори. Наприклад, природна щільність важких ґрунтів становить 1,4-1,6 г/см3 іноді і вище, а вимога більшості наших культур — 1,2-1,3 г/см3.  Варто було спочатку попрацювати з ґрунтом, зокрема, збільшити вміст органіки, але це процес довготривалий і може тривати 5-10 років і більше. 

Головною причиною відмови від оранки є зміни клімату, які ми можемо спостерігати сьогодні, зокрема різке зменшення кількості опадів. Проте рішення проблеми не у відмові від оранки і переході на поверхневі способи обробітку. Для подолання цієї проблеми слід збільшувати здатність ґрунту накопичувати і утримувати вологу у якомога глибшому горизонті, для цього необхідно покращити структуру ґрунту, відновити наявність у ній капілярів по яких волога буде опускатись (накопичуватись) у осінньо-зимовий період і підніматись під час вегетації культур. У всіх інших випадках вона буде стікати по поверхні, продуктивність і так не великої кількості опадів буде низькою.

Обробіток ґрунту

SuperAgronom.com: За якими критеріями ви радите обирати ЗЗР? 

Олександр Хмелюк: Вибір препаратів залежить у першу чергу від мети. Застосування ЗЗР  — інвестиція, яка має окупитися. Прибуток — це є різниця між вартістю урожаю та його собівартістю. Вартість — це те що буде у майбутньому, а собівартість — це те, на що ми впливаємо зараз. Тому до інвестування у засоби захисту рослин слід підходити виважено. Застосування ЗЗР можна розділити на два підходи:

1. Коли ми працюємо на випередження.

У такому випадку слід правильно спрогнозувати ризики, що нас очікують, слід врахувати стан поля, культуру, попередник, погодні умови, очікуванні шкодочинні об’єкти та інше. За таким підходом працюють переважно великі компанії, які вимушені проводити закупівлю ЗЗР завчасно.

2. Коли ми працюємо по факту появи шкодочинних об’єктів.

У такому випадку можна найбільш точно підібрати препарат чи діючі речовини, враховуючи культуру, її фазу розвитку, погодні умови та власне сам шкодочинний об’єкт. Особливо практичним стає застосування однокомпонентних препаратів зокрема від бренду DEFENDA, це дає можливість суттєво оптимізувати затрати. 

Препарати для захисту рослин бренду DEFENDA

Такий спосіб буде більш доцільним для господарств, які мають тісний налагоджений зв’язок із постачальниками, які можуть у короткий термін здійснити постачання необхідних продуктів. Одним із таких партнерів є компанія LNZ Group, яка має у своєму розпорядженні мережу регіональних складів і представництв, кваліфікований агрономічний супровід, що допоможе у виборі продукту.

SuperAgronom.com: Як слід підходити до вибору насіння та конкретних гібридів/сортів, враховуючи зміни клімату?

Олександр Хмелюк: Вибір сорту чи гібриду культури є одним із ключових елементів у вирощуванні. Для культур, які вирощуються із гібридного насіння, за багаторічними дослідами, частка впливу гібриду (генетики) на урожайність дорівнює впливу технології вирощування, і складає приблизно 30 %. Культури, які вирощуються із сортів, мають значно менший вплив сорту (генетики), а більш важливою для них буде технологія, яку застосувати. 

Олександр Хмелюк, менеджер з розвитку агротехнологій

Таким чином до вибору гібриду слід підійти більш виважено, слід врахувати всі фактори: кліматичну зону (кількість опадів та суму ефективних температур для культури), ґрунт та його потенціал, фітосанітарний стан поля, потенційний строк посіву та збирання, систему обробітку ґрунту та інше.

Зміни клімату, які ми спостерігаємо останнім часом вказують на те, що слід вибирати гібриди з дещо меншим вегетаційним періодом, які характеризуються високою ремонтантністю (Flex-гібриди) і можуть у повній мірі реалізувати потенціал вологи, мають високу посухо- та жаростійкість, характеризуються раннім цвітінням та ін.

SuperAgronom.com: Назвіть головні складові успішної технології вирощування що, на Вашу думку, мають бути у будь-якому господарстві.

Олександр Хмелюк: Не існує якогось одного правильного рішення, яке могло б забезпечити успіх всім. Для кожного господарства чи поля буде своя успішна технологія. Мені найбільш до вподоби такий підхід: умовний поділ технології на три складові:

1. «Фундамент», який включає в себе період від збирання попередника до посіву культури включно, де ми повинні забезпечити всі вимоги культури до ґрунту, живлення, дружні сходи. У цей період закладається потенціал, збільшити його надалі вже практично неможливо. Він щонайменше на 70 % визначає майбутній урожай.

2. «Каркас» — це власне вегетація рослин у період від сходів до цвітіння.
3. «Дах» —  це період від цвітіння до збирання культури.

На другому та третьому періодах важливим є втримання (захист) закладеного потенціалу, недопущення його суттєвого зниження (хоча від однозначно знизиться), суттєво збільшити потенціал урожаю на цих етапах вже не можливо. Під час вегетації і аж до цвітіння слід контролювати негативний вплив шкодочиних факторів, зокрема бур’янів, хвороб та шкідників.

Збирання врожаю

SuperAgronom.com:  Які випадки в роботі вам найбільше запам’яталися?

Олександр Хмелюк: За час моєї діяльності стався не один курйозний випадок. Один із таких, як ми на посівах сої, де попередником була картопля, поборолись з падалицею картоплі за допомогою колорадського жука. Знищувати його ми не спішили, коли він вже майже доїв — внесли інсектициди, таким чином ми позбулися падалиці, а потім і жуків, які «злізлись» на один масив полів. Таким чином того ж року ми мали і значно менші проблеми з цим шкідником на посівах картоплі.

SuperAgronom.com: Чи доводилось вам експериментувати із засобами захисту, нормами чи термінами внесення? Яким був результат таких експериментів?

Олександр Хмелюк: Так, експерименти із ЗЗР є невід’ємною складовою моєї діяльності. Результати отримували різні. Були  позитивні, які знайшли своє продовження у впровадженні у виробництво, так і негативні, що стали застереженням для такого застосування. Прикладом цього є наша платформа LNZ-Hub, де це демонструємо нашим клієнтам. 

Внесення ЗЗР

SuperAgronom.com: Чи маєте якусь улюблену культуру особисто для себе? Чому саме вона?

Олександр Хмелюк: Не люблю остистих форм пшениці і ячмінь, вони «кусаються»... Жартую. Я не можу виділити якусь окрему культуру, яка мені найбільше подобається, тим паче у нас в країні не так багато їх і вирощують. Кожна з них по-своєму цікава, має свої біологічні особливості і потребу. Вивчаючи їх я розширюю свій кругозір та накопичую досвід. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

SuperAgronom.com: Які поради можете дати іншим аграріям, виходячи з власного досвіду? 

Олександр Хмелюк: Перед тим як приймати рішення про застосування тієї чи іншої технології чи технологічної операції з’ясуйте всі обставини (умови) на полі, його стан, співставте їх з потребою культури, який це буде мати вплив на неї і лише після цього приймайте рішення. Відомо, що найбільш не правильне запитання — це не задане, не соромтеся запитати у інших про їх досвід.

 SuperAgronom.com:  Дякуємо за розмову!

Наталія Демчук, SuperAgronom.com