Догляд за посівами озимих зернових восени: акцент на розвиток кореневої системи
Як озимі перезимують, так навесні і вегетуватимуть, а для успішної перезимівлі їм потрібно восени досягнути певного рівня розвитку, накопичити потрібну кількість цукрів та увійти в зиму у оптимальній фазі.
Це загальновідомі факти, про які знає кожен агроном ще зі студентської лави. Але не всі достеменно розуміють, як допомогти рослинам зустріти зиму максимально підготованими, та й мінливі кліматичні умови останніх років часто заганяють аграріїв у глухий кут. Отже, на які моменти варто звернути увагу та як краще діяти восени, щоб відновлення весняної вегетації було успішним, а кількість загиблих рослин — якомога меншою?
Здорова рослина — вищий урожай
Щороку досить значну частину врожаю зернових колосових «відбирають» в аграріїв кореневі гнилі, що поширені практично повсюди. Навіть за слабко виражених зовнішніх симптомів грибкові хвороби здатні значно зменшити урожайність.
Кореневі гнилі частіше проявляються на сходах і рідше на дорослих рослинах. На сходах спостерігають загнивання корінців, стеблинок та сім'ядолей. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню ґрунту. Окремі хворі проростки пробиваються із землі, однак на їхніх сім'ядолях помітні глибокі бурі виразки, які іноді можуть займати понад половину всієї поверхні.
«Кращий час для діагностики кореневих гнилей — фаза кущення. До цієї фази вже всі види, які можуть з'явитися (фузаріоз, ризоктоніоз, гельмінтоспоріоз) можна буде ідентифікувати в лабораторії, адже в полі це зробити практично неможливо. Прикореневі види гнилей, такі, як фузаріоз, гібелліноз, ризоктоніоз і церкоспорельоз потрібно шукати у фазу виходу в трубку, а офіобольоз проявляється не раніше молочної стиглості. Шукати «кореневі гнилі» на сходах-трьох листах, як роблять багато фахівців, намагаючись показати недоліки конкурентів, це не професійно», — зазначають фітопатологи.
Інтенсивність розвитку захворювання залежить від факторів навколишнього середовища. Низька вологість (нижче 50%) у поєднанні з високою температурою ґрунту, особливо супіщаного, сприяє розвитку кореневої гнилі. На важких ґрунтах посилення розвитку хвороби спостерігають за ущільнення ґрунту і його температурі 18-25°С. На ранніх посівах хвороба проявляється менше.
Головні профілактичні заходи, які радять фахівці, — це робота з ґрунтом і правильна сівозміна. На другому місці — вибір протруйника. Інші фактори практично не мають економічного значення. Дотримання сівозміни, оборот пласта із закладенням рослинних залишків, подрібнення пожнивних залишків відразу після збирання, застосування деструкторів стерні — це найбільш дієві прийоми в контролі кореневих і прикореневих гнилей.Експерти вважають, що застосування фунгіцидів по вегетації з метою «боротися» з кореневими гнилями — марна справа, потрібна дієва профілактика в першу чергу.
Отож, якщо з вибором протруйника помилилися або ж ґрунтообробка була проведена неналежним чином, ризик появи та поширення у посівах кореневих гнилей зростає. Боротися по вегетації з ними практично немає сенсу. Проте можна провести певні запобіжні заходи: зміцнити власне рослину та створити для неї такі умови, аби кореневі гнилі вона переносила з мінімальними збитками.
Коренева система — це головне
У першу чергу варто подбати про укорінення та зміцнення кореневої системи
озимих зернових, а також про те, щоб рослини змогли сформувати повноцінну і розвинену кореневу систему вже з осені. Адже саме коренева система забезпечує практично все живлення рослини, а отже, визначає її продуктивність.
У сезоні-2020 зниження врожаю озимих зернових не в останню чергу було пов’язане з тим, що рослини у посівах не змогли утворити вторинну кореневу систему через погодні умови та недоліки системи живлення. Щоб ця історія не повторилася у сезоні-2021, потрібно максимально «допомогти» рослинам у формуванні повноцінної кореневої системи.
«Які початкові потреби молодих рослин пшениці і що відбувається, коли їхня коренева система ще недостатньо розвинена? Як відомо, рух поживних речовин до коріння здійснюється масовим потоком і дифузією. Масовий потік — це рух води і розчинених мінеральних елементів до поверхні кореневої системи. Основна причина цього руху — транспірація. Рушійною силою дифузії в ґрунті є зменшення концентрації мінеральних елементів на межі між ґрунтом і кореневою системою. Рух іонів за рахунок дифузії — повільний процес і становить кілька міліметрів в день. Неможливо, щоб кожна гранула гранульованого добрива потрапила до кожної насінини, щоб забезпечити елементами живлення молоді рослини. Крім того, дифузійне поглинання вимагає часу і вже розвиненої кореневої системи. Тобто просто припосівного внесення мінеральних добрив зазвичай недостатньо для повноцінного проростання і початкового розвитку рослин. Практика показала, що цей недолік можна виправити шляхом позакореневого підживлення комплексним біостимулятором, що забезпечить набагато успішніший старт молодих посівів», — розповіла експерт з Болгарії Татьяна Міхайлова, головний виконавчий директор компанії Екофол.
За оптимальних умов сівби зародковий корінь знаходиться в більш конкурентному середовищі. У цьому випадку мета біостимулятора — забезпечити необхідні елементи живлення та зробити молоді рослини більш конкурентоспроможними. Таким чином, наявні в ґрунті поживні елементи не втрачаються і залишаються на користь культурних рослин.
Експерти зазначають, що підтримка процесу вкорінення особливо необхідна на кислих і лужних ґрунтах, де засвоєння макроелементів рослиною проходить набагато важче і мікроелементи заблоковані.
Для чого потрібно використовувати комплексний біостимулятор?
Комплексний біостимулятор — це особлива комбінація макроелементів, хелатних мікроелементів, амінокислот, фітогормонів, специфічних органічних речовин та вітамінів.
- Вміст макро- та мікроелементів гарантує ефективне живлення, тому що вони швидко засвоюються, при цьому не потребуючи витрат додаткової енергії.
- Амінокислоти стимулюють метаболізм азоту і сприяють переносу елементів живлення в рослини.
- Фітогормони прискорюють розвиток рослин.
- Синергетичний ефект цих метаболічно активних інгредієнтів забезпечує дружні сходи сільськогосподарських культур і знижує вплив стресів.
Застосування таких препаратів зі вказаними механізмами дії особливо важливе на тлі тривалих посух в багатьох регіонах України. одним з препаратів, що може вирішити вказані вище проблеми, є біостимулятор Екофол Комплекс ALPHAMASTER створений спеціально для стимуляції укорінення і своєчасного розвитку рослин.
«ALPHAMASTER підтримує осіннє кущення пшениці і ячменю, що надзвичайно важливо для хорошого врожаю. Розвиває кореневу систему, покращує засвоєння добрив та ґрунтової вологи, завдяки чому рослина виходить в зиму в оптимальній фазі для перезимівлі. Також препарат підсилює поглинальну здатність кореневої системи і покращує засвоєння фосфору, мобілізованого в ґрунті. Окрім того, він сприяє зниженню вмісту нітратів у молодому листі і стимулюєперетворення неорганічного азоту в запасні пластичні речовини. Молочна кислота, яка входить до складу ALPHAMASTER, надає профілактичну противірусну дію і підвищує імунний захист рослин», — зауважує Татьяна Міхайлова.
За словами експертки, застосований в фазу 3-4 листків (восени або ранньою весною після проблемної осені), ALPHAMASTER компенсує час, втрачений для розвитку пшениці. Він швидко поглинається листям, а потім поглинається з тканин рослини і протягом декількох годин починає свою дію в рослині.
В результаті внесння та своєчасній стимуляції за допомогою ALPHAMASTER рослини отримують більше енергії та максимальний старт. Легкозасвоювані поживні елементи, що вносяться на цьому ранньому етапі, стимулюють фізіологічні процеси в рослинах і допомагають знаходити поживні речовини в грунті.
Гарна перезимівля — запорука хорошого старту рослин навесні та підвищеної стійкості до весняних стресів. І дбати про те, аби перезимівля була вдалою, потрібно вже від моменту сівби, а то і раніше.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
